Справа № 683/3153/20
2/683/397/2021
19 травня 2021 року м. Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючої-судді Кутасевич О.Г.,
за участі секретаря судового засідання Свідерської К.В.,
представника позивача Віхерко Н.О.,
відповідачки ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2
розглядаючи у підготовчому засіданні в місті Старокостянтинові цивільну справу №683/3153/20, 2/683/397/2021 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно,
16 грудня 2020 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно 2/9 частки домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1 та 1/2 частину земельної ділянки в межах Державного акту про право на землю серія ХМ №057640, після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позову вказувала, що має право на спадщину після смерті батька ОСОБА_5 , оскільки заповіт, складений останнім на користь ОСОБА_1 є нікчемним, бо посвідчений секретарем Сербинівської сільської ради Бачук О.В., яка не була уповноважена цією радою на виконання нотаріальних дій.
Представник відповідачки ОСОБА_4 адвокат Куцоконь В.В. звернувся до суду із заявою про зупинення провадження у справі, посилаючись на те, що на розгляді Старокостянтинівського районного суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права на спадкове майно та зустрічним позовом останньої до ОСОБА_1 про визнання заповіту, складеного ОСОБА_5 та посвідченим секретарем Сербинівської сільської ради Бачук О.В. 11 вересня 2011 року недійсним. Стверджував, предметом позову, поданого ОСОБА_3 є такими ж, що і за її зустрічним позовом до ОСОБА_1 , яку розглядає суддя Цішковський В.А. ( справа №683/557/18) та не можуть бути вирішені судом до набрання законної сили рішенням у цій справі. Зазначав, що у випадку визнання заповіту нікчемним, відповідачка ОСОБА_4 відповідно до ч.4 ст. 12547 ЦК України отримає право на спадкування за законом після смерть ОСОБА_5 .
У підготовчому засіданні представник позивачки ОСОБА_3 адвокат Віхерко Н.О. заперечила проти задоволення клопотання про зупинення провадження у справі. Зазначила, що у справі №683/557/18 нею заявлені вимоги лише про визнання заповіту нікчемним, що не є ефективним способом захисту, однак змінити позовні вимоги вона не могла через пропуск строку, встановленого ЦПК на подання такої заяви. У зв'язку із цим, позивачка змушена була звернутись до суду з новим позовом саме про визнання права власності на спадкове майно за законом після смерті ОСОБА_5 . Уважає, що справа №683/557/18 не перешкоджає розгляду позову ОСОБА_3 про визнання права власності на майно в порядку спадкування.
Ознайомившись з матеріалами справи, суд вважає, що клопотання про зупинення провадження задоволенню не підлягає.
Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачка просить визнати за нею право власності на спадкове майно 2/9 частки домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1 та 1/2 частину земельної ділянки в межах Державного акту про право на землю серія ХМ №057640, після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки уважає, що заповіт, складений останнім на користь ОСОБА_1 є нікчемним, як посвідчений секретарем Сербинівської сільської ради Бачук О.В., яка не була уповноважена цією радою на виконання нотаріальних дій.
Установлено, що на розгляді Старокостянтинівського районного суду перебуває цивільна справа №683/557/18, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права на спадкове майно та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання заповіту, складеного ОСОБА_5 та посвідченим секретарем Сербинівської сільської ради Бачук О.В. недійсним.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Відповідно до правового висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду від 04 квітня 2019 року у справі №916/3156/17 та в постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року (справа №683/1804/17) визнання нікчемного правочину недійсним за вимогою його сторони не є ефективним засобом захисту прав, адже нікчемний правочин є недійсним в силу закону. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна із сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та в мотивувальній частині судового рішення застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставини нікчемності правочину.
Ураховуючи, викладене, суд уважає, що представником відповідача адвокатом Куцоконем В.В. не наведено обставин, які б об'єктивно перешкоджали суду розглянути позов ОСОБА_3 про визнання за нею права власності на спадкове майно до вирішення цивільної справи №683/557/18, а тому у задоволенні клопотання про зупинення провадження слід відмовити.
Керуючись ст.ст.251 ч.1 п.6, 253 ч.1 п.5, 353 ч.1 п.14 ЦПК України,
У задоволенні клопотання представника відповідачки ОСОБА_4 адвоката Куцоконя Віктора Васильовича про зупинення провадження у справі відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: