Провадження № 3/679/322/2021
Справа № 679/563/21
25 травня 2021 року м. Нетішин
Суддя Нетішинського міського суду Хмельницької області Гавриленко О.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Відділу поліцейської діяльності №1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, паспорт НОМЕР_1 від 15 листопада 2012 року, проживаючого на АДРЕСА_1 , за ст. 173 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №527524 від 07 квітня 2021 року, того ж числа приблизно о 14 годині 20 хвилин в АДРЕСА_2 , в другому під'їзді на 9-му поверсі коридору загального користування ОСОБА_1 перебуваючи в п'яному вигляді здійснив пошкодження дверної ручки вхідних дверей квартири АДРЕСА_3 , виражався відносно ОСОБА_2 словами нецензурної лайки.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 173 КУпАП
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вказаному вище правопорушенні не визнав, повністю заперечив обставини зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення. Зазначив, що він в той день знаходився за адресою місця свого проживання: Хмельницька область, Славутський район, с. Старий Кривин, оскільки щодо нього встановлений адміннагляд.
Для повного з'ясування обставин справи судом викликалася потерпіла ОСОБА_3 для дачі пояснень у судовому засіданні, однак остання у судове засідання не з'явилися, а тому суддя вважає за можливе здійснювати з'ясування обставин справи на підставі наявних доказів.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення включає в себе ознаки, які характеризують зовнішній прояв поведінки особи, його спрямованість та наслідки; ознаки, що характеризують правопорушника і його психічне ставлення до скоєного. Відповідно ознаки складу адміністративного правопорушення об'єднаються у чотири групи (елементи): об'єкт адміністративного правопорушення, об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, суб'єкт адміністративного правопорушення та суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення. Всі зазначені елементи складу адміністративного правопорушення є обов'язковими. Суб'єктивна сторона - відображає психічне ставлення особи до скоєного діяння і наслідків, що наступають в результаті цього діяння. Вина особи - є необхідним елементом суб'єктивної сторони.
Диспозицією ст. 173 КУпАП, порушення якої інкриміновано ОСОБА_1 , передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Тобто, з диспозиції вказаної статті вбачається, що об'єктом даного правопорушення є суспільні відносини, що складаються у сфері громадського порядку, роботи підприємств, установ та організацій, а безпосереднім об'єктом протиправного посягання є громадський порядок та спокій громадян.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Основним елементом об'єктивної сторони є спосіб вчинення адміністративного правопорушення, який характеризується нецензурною лайкою, образливим чіплянням до громадян чи іншими діями.
Також з диспозиції статті вбачається, що одним з елементів об'єктивної сторони є місце вчинення правопорушення - громадські місця, тобто місця скупчення громадян, проведення громадських заходів тощо.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, характеризується умислом (прямим або непрямим), а також явною неповагою до моральних засад суспільства.
Відповідно до ст. 256 ч. 1 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
В порушення вказаних вимог законодавства в протоколі про вчинення адміністративного правопорушення не зазначено, що ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство.
Окрім того, диспозицією ст. 173 КУпАП передбачено наслідки за вчинення хуліганських дій, як порушення громадського порядку і спокій громадян.
Проте, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначена об'єктивна сторона правопорушення, а саме порушення громадського порядку і спокій громадян, що є обов'язковою складовою складу правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, що прямо суперечить принципу правової визначеності, закріпленому у численних рішеннях ЄСПЛ.
Зокрема, ЄСПЛ нагадує, що національне законодавство має з достатньою чіткістю визначати межі та спосіб здійснення відповідного дискреційного права, наданого органам влади, щоб забезпечувати громадянам той мінімальний рівень захисту, на який вони мають право згідно з принципом верховенства права в демократичному суспільстві.
Поряд з цим, в діях ОСОБА_1 , на думку судді, відсутня така складова складу превопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП., як об'єктивна сторона.
Також в матеріалах справи відсутні будь-які докази вчинення адміністративного правопорушення інкримінованого ОСОБА_1 .
Письмові пояснення потерпілої ОСОБА_3 оформленні не у відповідності до вимог законодавства, зокрема останньою не підписані та не містять часу події, а містять значення «__год__ хв.». Окрім того, в означених письмових поясненнях відсутні дані щодо адреси проживання ОСОБА_3 та в самих поясненнях остання не зазначає адреси за якою сталась подія, яка викладена в протоколі про адміністративне правопорушення, зважаючи на те, що такі дані мають значення для справи.
Порядок збору і процесуального закріплення доказів визначений законодавством України про адміністративні правопорушення, а тому як доказ протокол про адміністративне правопорушення може бути використаний у відповідній справі тільки в тому випадку, якщо він складений в порядку і з джерел, передбачених цим законодавством. При цьому необхідно враховувати, що у справі протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №527524 від 07 квітня 2021 року, є не тільки джерелом доказів, але й виступає ще як юридичний документ (процесуальна дія і процесуальне рішення компетентної особи, яка уповноважена його складати), який свідчить про порушення компетентною особою Національної поліції справи про адміністративне правопорушення (ст. 254 і 255 КУпАП), тому є не тільки обов'язковим процесуальним документом, але і займає ключове положення серед інших джерел (доказів).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі кваліфікацію адміністративного правопорушення, фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, виходячи з вимог ст. ст. 252, 280 КУпАП, оцінивши обставини справи та надані докази, суддя приходить висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, і на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі слід закрити.
Керуючись ст. ст. 173, 247, 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП за відсутністю події і складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Нетішинський міський суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя О.М.Гавриленко