Справа № 495/1259/20
Номер провадження 2/495/823/2021
24 травня 2021 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого судді: Мишко В.В.
при секретарі судового засідання: Охримчук А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Васильєва Павла Олеговича та відповідачки ОСОБА_2 про відвід судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Мишка Віталія Володимировича від розгляду цивільної справи № 495/1259/20 за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_3 про поділ боргових зобов'язань подружжя,
В провадженні судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Мишка Віталія Володимировича перебуває цивільна справа № 495/1259/20 за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_3 про поділ боргових зобов'язань подружжя.
Представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Васильєвим П.О., була подана до суду заява про відвід судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Мишка В.В. від розгляду цивільної справи № 495/1259/20 за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_3 про поділ боргових зобов'язань подружжя.
Дана заява мотивована тим, що суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Мишко В.В. викликає у позивача сумніви в неупередженості та об'єктивності під час розгляду даної справи з наступних підстав.
Так, представник заявника - адвокат Васильєв П.О. зазначає, що суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Мишком В.В. було винесено ухвалу про забезпечення позову на підставі тільки пояснень ОСОБА_2 та саме з її доводів, які не були підтверджені належним чином накладено арешт на належне ОСОБА_4 майно, який в подальшому двічі було скасовано.
Крім цього, представник заявника - адвокат Васильєв П.О. зазначає, що на стадії відкриття провадження по справі за первісним позовом ОСОБА_2 , суддя не пересвідчився у його відповідності нормам цивільного процесуального законодавства, який у подальшому було залишено без руху, а після невиконання вимог, які були підставою для залишення позову ОСОБА_2 без руху, його було залишено без розгляду.
Від відповідачки - ОСОБА_2 також була подана до суду заява про відвід судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Мишка В.В. від розгляду цивільної справи № 495/1259/20 за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_3 про поділ боргових зобов'язань подружжя.
Дана заява мотивована тим, що суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Мишко В.В. викликає у відповідачки сумніви в неупередженості та об'єктивності під час розгляду даної справи, так як на її думку, усіми процесуальними рішеннями судді по справі перевага надається іншій стороні ОСОБА_1 .
Так, заявник - ОСОБА_2 зазначає, що ухвала від 19.08.2020 року, була постановлена суддею без виклику сторін, чим порушені її права щодо висловлення думки відносно зустрічного позову ОСОБА_1 , який вона взагалі не отримала у встановлені строки.
Крім цього, 12.02.2021 року ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Мишком В.В. було відмовлено у клопотанні про об'єднання даної справи зі справою, яка перебуває у судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Боярського О.О.
Також, на думку заявника - ОСОБА_2 , суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Мишком В.В. безпідставно постановлені ухвали про залишення її позовної заяви без руху, а в подальшому без розгляду, які також були постановлені без виклику сторін.
За твердження заявника - ОСОБА_2 , вказані вище обставини грубо порушують її процесуальні права та змагальність сторін.
Відповідно до ч.ч. 1-3, 7-8, 11 ст.40 Цивільного процесуального кодексу України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Розглянувши заяви про відвід судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши докази, порадившись в нарадчій кімнаті, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно із ст.36 Цивільного процесуального кодексу України, суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до положень та приписів Цивільного процесуального кодексу України, цивільні справи вирішуються на основі закону, за умов, що виключають сторонній вплив на них. Процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об'єктивності суду є право відводу. Можливість заявити відвід суду має забезпечити надійний захист процесу від ймовірного негативного впливу з боку упередженого суду. Метою відводу судді є недопущення до вирішення справи упередженого судді.
Підстави для відводу судді можуть мати об'єктивний чи суб'єктивний характер. Об'єктивною підставою для відводу судді є його попередня участь у справі, а саме те, що під час попереднього вирішення цієї справи він брав участь у процесі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, секретар судового засідання. Зазначена обставина є безумовною підставою для відводу і у разі її наявності суддя повинен заявити самовідвід. Під попереднім вирішення справи слід розуміти усі випадки, коли справа розглядалася в судовому засіданні незалежно від того, чи завершився її розгляд постановленням рішення суду. Підставою для відводу може бути лише безпосередня участь судді, про відвід якого йдеться, у цій справі.
Об'єктивною підставою для відводу є родинні стосунки з особами, які беруть участь у справі. Зокрема, суддя підлягає відводу, якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі. З цих підстав суддя підлягає відводу і тоді, коли зазначені у ній особи вступили або залучені у справі після початку розгляду справи. Перелік родичів є виключний.
Пряма чи побічна заінтересованість судді у результаті розгляду справи може бути підставою як для відводу, так і для самовідводу. Заінтересованість може мати юридичний або побутовий характер. Юридична заінтересованість судді має місце, якщо від результату вирішення спору у нього виникнуть, зміняться або припиняться певні права або обов'язки. Побутова або фактична заінтересованість полягає в тому, що рішення суду може мати вплив на особисті стосунки судді з оточуючими. Наприклад, суддя може заявити самовідвід з цієї підстави, якщо він або його близькі родичі у тій чи іншій мірі залежні від однієї з сторін. Якщо заяву про відвід з цієї підстави подає особа, яка бере участь у справі, підстави відводу потребують доказування.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.39 Цивільного процесуального кодексу України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Право заявляти відвід повинно реалізовуватися відповідно до порядку, встановленого законом. У зазначеній статті поміщена законодавча вимога про те, що заява про відвід (самовідвід) має бути вмотивованою. Нічим не підтверджена вимога відводу судді, експерта, спеціаліста, перекладача чи секретаря судового засідання не може бути задоволена. Вмотивованою можна вважати заяву про відвід, в якій міститься:
- правильний виклад та аналіз фактичних підстав, що вказують на упередженість судді (суддів), секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста чи перекладача;
- якомога більша деталізація цих фактів;
- зазначення того, що підстави для заявленого відводу викликають сумнів у безсторонності вищезазначених суб'єктів, та зазначити чому;
- посилання на засоби доказування та докази, які в них містяться (наприклад, допит та показання свідків, письмові докази тощо), якими підтверджуються наведені обставини, що свідчать про юридичні підстави для відводу;
- додатки, на які проводиться посилання в заяві про відвід;
- чітко сформульована вимога до суду.
Оцінюючи обставини, які заявлені представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Васильєвим П.О. та відповідачкою ОСОБА_2 , як підстави для відводу, суд виходе з наступного.
Суддя Мишко В.В. під час попереднього вирішення цієї справи не брав участь у процесі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, секретар судового засідання; не є особою, яка прямо чи побічно заінтересована у результаті розгляду справи; не є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі.
Заявниками в підтвердження зазначених вище заяв про відвід судді не надано жодних доказів, які б вказували на зазначені підстави для відводу судді Мишка В.В.
У відповідності до ч.1 ст.44 Цивільного процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд повинен контролювати процесуальну поведінку осіб, які беруть участь у справі, так як на них поширюється порядок цивільного судочинства, а значить обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, а також нести відповідальність за зловживання правом. В прямі обов'язки осіб, що беруть участь у справі, входить дотримання процесуальної дисципліни на протязі всього провадження у справі.
Проте, суд вважає, що подання подібних заяв про відвід судді є зловживанням своїми процесуальними правами, які реалізуються в протиріччі зі своїм призначенням, що, зокрема, виражено у безпідставному і необґрунтованому не бажанні для розгляду цієї справи суддею Мишком В.В.
Між тим, під час розгляду справи суд має бути безстороннім і незалежним, не повинен виявляти будь-яку упередженість та особливі переконання, чітко дотримуватися вимог закону. Але, у зв'язку із вказаними обставинами, а саме висловленою недовірою судді усіма учасниками процесу по справі, то сторони можуть поставити під сумнів законність дій судді і неупередженість суду.
Згідно до ч.1 ст.40 ЦПК України, питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
У відповідності до ч.9 ст.40 ЦПК України, питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Відповідно до положень ст.83 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, зокрема порушення правил щодо відводу (самовідводу).
Під час прийняття рішення про відвід по вищевказаній цивільній справі, суд також приймає до уваги положення ст.3 Європейського статуту судді, яка передбачає, що суддя не тільки повинен бути неупередженим, але й має сприйматися будь-ким як неупереджений.
Другим показником Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 року №2006/23 визначено, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. При виконанні своїх обов'язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об'єктивності суддів та судових органів. Суддя по можливості обмежує себе у здійсненні дій, що можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та виносити рішення у справах. Перед розглядом справи (про який відомо, що він відбудеться, або це тільки передбачається) суддя утримується від будь-яких коментарів, що могли б з огляду на розумну оцінку ситуації якимось чином вплинути на перебіг цієї справи чи поставити під сумнів справедливе ведення процесу. Суддя утримується від публічних та інших коментарів, оскільки це може перешкодити неупередженому розгляду справи стосовно певної особи чи питання. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді, зокрема, у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається
Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, про часткову законність заяв представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Васильєва Павла Олеговича та відповідачки ОСОБА_2 про відвід судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Мишка Віталія Володимировича від розгляду цивільної справи № 495/1259/20, а тому вказані заяви підлягають частковому задоволенню.
Отже, для усунення виникнення у сторін будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді, з метою повного та всебічного розгляду справи, з метою дотримання учасниками процесу своїх процесуальних прав, виходячи з морально-етичних міркувань, а також обставин, зазначених у ст.36 ЦПК України, що виключають участь судді в судовому розгляді цивільної справи, суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Мишко Віталій Володимирович підлягає відводу від участі як головуючого по розгляду цивільної справи № 495/1259/20 за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_3 про поділ боргових зобов'язань подружжя.
Керуючись ст.ст. 2, 36, 39, 40, 43-44, 258-261 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Васильєва Павла Олеговича та відповідачки ОСОБА_2 про відвід судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Мишка Віталія Володимировича від розгляду цивільної справи № 495/1259/20 за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_3 про поділ боргових зобов'язань подружжя - задовольнити частково.
Відвести суддю Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Мишка Віталія Володимировича від участі як головуючого по розгляду цивільної справи № 495/1259/20 за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_3 про поділ боргових зобов'язань подружжя.
Передати цивільну справу № 495/1259/20 за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_3 про поділ боргових зобов'язань подружжя до канцелярії Білгород-Дністровського міськрайонного суду для подальшого розподілу у порядку встановленому ч.3 ст.14 Цивільного процесуального кодексу України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Мишко