25.05.2021 Справа №607/9024/21
місто Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Герчаківська О. Я., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви,
24 травня 2021 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову до подачі позовної заяви, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні ВП № 64936843, відкритому на підставі виконавчого напису, вчиненого 26 січня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І. В., зареєстрованого в реєстрі за № 6184, щодо звернення стягнення на заробітню плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (далі - ТОВ «Українські фінансові операції») заборгованості та за вчинення виконавчого напису в сумі 24 682,61 гривень, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача
В обґрунтування поданої заяви зазначено, що 14 квітня 2021 року до ПП «Креатор-Буд» за адресою вул. Листопадова 1/3, м. Тернопіль надійшла постанова приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Вариводи Д. В. від 08 квітня 2021 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. При цьому, приватний виконавець в постанові зазначив, що йому подано на виконання виконавчий документ - виконавчий напис № 6184 від 26 січня 2021 року, який виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І. В. Повна сума, яка стягується виконавцем разом з витратами виконавчого провадження складає 24 682, 61 грн. Стягувачем у постанові значиться ТОВ «Українські Фінансові операції». Однак, будь-яких правовідносин із цією юридичною особою в заявника ОСОБА_1 ніколи не було, а тому заборгованість, зазначена у виконавчому написі не може бути безспірною.
Заявник ОСОБА_1 вважає, що є необхідність накладення заходу забезпечення позову у зв'язку з тим, що розгляд справи про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, може відбуватись тривалий час, протягом якого з нього буде необґрунтовано стягнуто значну суму коштів, що, в свою чергу, поставить його у скрутне матеріальне становище. Стягнення коштів за виконавчим написом, який не підлягає до виконання суттєво порушує майнові права заявника, позбавляє його сім'ю коштів для щоденних життєвих потреб, а повернення в його власність стягнених коштів в межах виконавчого провадження у випадку задоволення позову буде ускладненим та потягне додаткові витрати зі сторони позивача, зокрема витрати, зумовлені зверненням до суду для відновлення порушеного майнового права. І враховуючи що неодноразові намагання заявника зв'язатися з стягувачем результату не принесли, у заявника ОСОБА_1 є обґрунтовані підстави зробити висновок, що повернути безпідставно стягнені кошти він не зможе.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
За таких обставин розгляд заяви проводиться без повідомлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Проаналізувавши подану заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного висновку.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Тобто, однією із причин, в зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення.
При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч. 1 ст. 149 ЦПК України.
З точки зору закону, значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.
Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову.
Зокрема, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
В силу ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18 зазначено, що «застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису від 20 грудня 2017 № 7861, вчиненого Приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на майно, та встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконання такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову».
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 серпня 2018 року у справі №922/4587/13.
Встановлено, що предметом позову буде визнання виконавчого напису № 6184 від 26 січня 2021 року таким, що не підлягає виконанню.
Виходячи із специфіки вказаного виду забезпечення позову, підставою для його застосування є оскарження боржником виконавчого документа.
Законодавець визначив, що саме по собі оскарження виконавчого документа свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову, а тому передбачив можливість зупинення стягнення за таким виконавчим документом як вид забезпечення позову, що є відмінним від зупинення виконавчого провадження.
Статтею 37 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню, у разі, зокрема, зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документу (п. 4); зупинення виконання відповідного рішення або виконавчого провадження посадовою особою якій законом надано таке право (п.6); зупинення судом реалізації арештованого майна (п. 7). Тобто, такими повноваженнями наділено державного чи приватного виконавця.
Таким чином, враховуючи наявність спору між сторонами з приводу безспірності заборгованості, яка зазначена у виконавчому написі, а також вимоги співмірності виду забезпечення позову, приймаючи до уваги предмет майбутнього позову, ту обставину, що на сьогодні в ході виконання оспорюваного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Вариводою Д. В. за виконавчим провадженням № 64936843 звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , суд вважає обґрунтованими вимоги ОСОБА_1 про забезпечення позову, так як за викладених заявником обставин, невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, зокрема, у разі зупинення судом виконання за виконавчим документом (судовим рішенням) або зупинення дії судового рішення.
Заборона державному/приватному виконавцю вчиняти будь-які виконавчі дії прямо обмежить права та обов'язки виконавця, які визначені у Законі України «Про виконавче провадження», а саме те, що виконавець зобов'язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного у документі на його виконання, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Аналізуючи матеріали справи і доводи заяви про забезпечення позову, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом № 6184 від 26 січня 2021 року, вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. щодо звернення стягнення на заробітню плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованості та за вчинення виконавчого напису в сумі 24 682,61 гривень, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача.
Керуючись ст.ст. 149-153, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви - задовольнити частково.
Зупинити стягнення за виконавчим написом № 6184 від 26 січня 2021 року, вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. щодо звернення стягнення на заробітню плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованості та за вчинення виконавчого напису в сумі 24 682,61 гривень, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача.
Копію ухвали про забезпечення позову надіслати учасникам справи, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий суддяО. Я. Герчаківська