Справа № 500/4766/19
Провадження № 1-кп/946/295/21
25 травня 2021 року м. Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючий - суддя ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
Сторони кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_3 ,
обвинувачений - ОСОБА_4 ,
захисник - ОСОБА_5 ,
потерпілий - ОСОБА_6 ,
представник потерпілого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ізмаїлі Одеської області матеріали кримінального провадження, яке внесено в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань за № 12019160150000412 від 21 лютого 2019 року за обвинуваченням
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Ларжанка Ізмаїльського району Одеської області, українець, громадянин України, освіта - середня, пенсіонер, одружений, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніш не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України,
20.02.2019 близько 18:00 години ОСОБА_4 , знаходячись за місцем свого мешкання, а саме у сараї, розташованому у дворі будинку АДРЕСА_1 , на ґрунті особистих неприязних відносин з ОСОБА_6 , умисно, з метою спричинення тяжких тілесних ушкоджень, наніс останньому 16 ударів металевим предметом у вигляді арматури по голові, в результаті чого спричинив останньому відкриту черепно-мозкову травму у формі забою головного мозку; епідуральну гематому правої гемісфери; відкриті переломи скроневої і лобової справа і множинні переломи кісток лицьового скелета зліва; множинні забиті рани виличної, тім'яної і потиличної областей; забійну клаптеву рану області лівої брови; забій лівого ока; розрив повік лівого ока, які, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ст. 121 ч. 1 КК України, оскільки він вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння - злочин, передбачений ст. 121 ч. 1 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 винним себе фактично визнав, але розказав суду, що захищався від потерпілого. Чим саме загрожував йому потерпілий він не пам'ятає. Чому він наніс удари по голові не пам'ятає. Чому саме він так зробив він пояснити не може. Нікуди він не вбігав, залишався дома до приїзду поліції. Позов він не визнає з тих підстав, що дружина в нього все забрала, в нього нічого не залишилось.
Незважаючи на невизнання своєї провини обвинуваченим своєї провини його винність підтверджується наступним дослідженими в судовому засіданні доказами.
Потерпілий ОСОБА_6 пояснив, що 20.02.2019 року був в домі у обвинуваченого. ОСОБА_4 , знаходячись за місцем свого мешкання, а саме у сараї, розташованому у дворі будинку АДРЕСА_1 наніс йому удари (близько 16 ударів) металевим предметом у вигляді арматури по голові, в результаті чого спричинив йому відкриту черепно-мозкову травму. До цього сварок між ними не було. Чому ОСОБА_9 наніс йому ударі він не знає. Потім була викликана швидка допомога та поліція. Позов він підтримує в повному обсязі.
Висновком експерта № 114 від 13 травня 2019 року, згідно якого експерт прийшов до висновку, що на підставі даних судово-медичної експертизи ОСОБА_6 він прийшов до наступних підсумків:
1.При судово-медичній експертизі гр. ОСОБА_6 , виявлена відкрита черепно мозкова травма - у формі забій головного мозку; епідуральна гематома правої гемісфери; відкриті переломи скроневої і лобової кісток справа і множинні переломи кісток лицьового скелета зліва; множинні забиті рани виличної, тім'яної і потиличної областей; забійна клаптева рана області лівої брови; забій лівого ока; розрив повік лівого ока.
Вище зазначені ушкодження були вчинені в короткий проміжок часу, можливо, одне за іншим незадовго до надходження гр. ОСОБА_6 , в стаціонар (3 медичної карти № 674 стаціонарного хворого КНП «ІМЦЛ» відомо: ОСОБА_10 20.02.19г. в 19:20 часов поступил в травматологическое отделение), та таким чином могли утворитися 20.02.19р.
2.Виявлена відкрита черепно мозкова травма - у формі забій головного мозку; епідуральна гематома правої гемісфери; відкриті переломи скроневої і лобової кісток справа і множинні переломи кісток лицьового скелета зліва; множинні забиті рани виличної, тім'яної і потиличної областей; забійна клаптева рана області лівої брови; забій лівого ока; розрив повік лівого ока у гр. ОСОБА_6 , викликала небезпечні для життя явища і відповідно до п. 2.1.3 б "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень" відносяться до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
3.Характер, морфологічні особливості описаних ушкоджень у гр. гр. ОСОБА_6 , свідчать про те, що вони являються результатом дії (удару) тупого предмета.
4.У зв'язку з відсутністю в ушкодженнях відображення характерних слід утворюючих ознак травмуючого предмета, висловитися про конструктивні та індивідуальні особливостей контактуючої поверхні зіткнення не представляється можливим.
Висновком експерта № 192 від 10 червня 2019 року, згідно якого при судово-медичній експертизі гр. ОСОБА_6 виявлена відкрита черепно мозкова травма - у формі забій головного мозку; епідуральна гематома правої гемісфери; відкриті переломи скроневої і лобової кісток справа і множинні переломи кісток лицьового скелета зліва; множинні забиті рани виличної, тім'яної і потиличної областей; забійна клаптева рана області лівої брови; забій лівого ока; розрив повік лівого ока.
Згідно клінічних даних та даних судово-медичного огляду ОСОБА_6 , у потерпілого виявлено 16 рубців на голові, як слідство загоювання ран, що відповідає приблизно шістнадцятьом травматичних дій (ударів):
- два - на обличчі в області чола зліва;
- один - в лівій лобно-скроневій ділянці,
- три - на волосистих покривах тім'яної області справа і зліва від сагитального шва,
- один - в області правого тім'яної бугра,
- один - в області лівого тім'яної бугра,
- сім - на задній половині тім'яної області,
- один на нижній повіці лівого ока.
Характер і локалізація ушкоджень на голові у гр. ОСОБА_6 , (розташування на різних поверхнях), вказує на той факт, що в момент нанесення ушкоджень, потерпілий міг знаходитися в різному становищі, позі. Скоріш за все, що взаємне розташування до травмуючих предметів неодноразово змінювалося.
Характер, морфологічні особливості описаних ушкоджень у гр. гр. ОСОБА_6 , свідчать про те, що вони являються результатом дії (удару) тупого предмета.
У зв'язку з відсутністю в ушкодженнях відображення характерних слід утворюючих ознак травмуючого предмета, достовірно висловитися про конструктивні та індивідуальні особливостей контактуючої поверхні зіткнення не представляється можливим.
Однак, враховуючи той факт, що при спричинені тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_6 , були виявлені переломі кісток мозкового та лицевого черепа, що, як правило вони виникають від дії предмета з великою кінетичною енергією.
Можливість заподіяння виявлених пошкоджень у потерпілого ОСОБА_6 металевими вилами з дерев'яним держаком - менш ймовірно.
Можливість заподіяння виявлених пошкоджень у потерпілого ОСОБА_11 металевою арматурою - більш ймовірно.
Поясненнями свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , які кожен окремо, пояснили суду, що свідками самої події не були. На місце події вони підійшли пізніше, що сталася між ОСОБА_9 та ОСОБА_11 вони не були. Лише зі слів ОСОБА_11 знають, що удари останньому наніс ОСОБА_9 . Крім ОСОБА_11 і ОСОБА_9 нікого з інших осіб не було. Чому саме ОСОБА_9 та ОСОБА_11 посварилися їм не відомо. У ОСОБА_9 вони бачили віли. Потім вони викликали швидку допомогу та поліцію. Скіцан увесь час до приїзду працівників поліції був домам, нікуди не втікав.
Заявою ОСОБА_6 від 21 лютого 2019 року про вчинення ОСОБА_4 злочину відносно нього.
Протоколом огляду місця події від 21 лютого 2019 року, згідно якого оглянуто двір будинку АДРЕСА_1 .
Таким чином, суд вважає, що зазначені докази є належними, допустимими та достовірними, а в сукупності вони є достатніми та взаємопов'язаними для постановлення обвинувального вироку.
Даючи оцінку свідченням підсудного про його непричетність до злочину, суд приходить до висновку, що вони дані відповідно до обраної їм форми захисту заперечувати скоєне, і спростовуються свідченнями потерпілого, свідків, іншими дослідженими судом доказами.
Суд вважає, що винність ОСОБА_4 в об'ємі пред'явленого звинувачення встановлена сукупністю доказів досліджених і перевірених ще раз судом.
У суду немає підстав ставити під сумнів істинність фактів, повідомлених потерпілим, свідками. Даних про яку-небудь їх зацікавленість в результаті справи не встановлено, їх свідчення відповідають і не суперечать обставинам, відомості про яких містяться в інших зібраних у справі доказах.
При призначенні покарання суд, відповідно до ст.ст. 65 - 67 КК України враховує характер і міру громадської небезпеки вчиненого злочину, висновок органу пробації, дані, які характеризують особу обвинуваченого, його вік, стан здоров'я, обставини, які обтяжують і пом'якшувальні покарання.
Обставин, які б згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом встановлено не було.
Обставин, які б згідно ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого, судом встановлено не було.
З урахуванням усіх обставин справи, особи обвинуваченого, його віку, стану здоров'я, керуючись вимогами карного закону і передбачених цим законом санкцій, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливо без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України - звільнення від відбуття покарання з випробувальним терміном.
У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 заявив цивільний позов на загальну суму 100000 грн. - моральний збиток заподіяний ОСОБА_4 ..
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на переживання пов'язані із злочином, порушення нормальних життєвих зв'язків, у зв'язку з неможливістю продовження активного цивільного життя, погіршення матеріального становища, що негативно позначається на моральному стані.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що цивільний позов підлягає частковому задоволенню. При визначенні розміру компенсації моральної шкоди, суд враховує вимоги соціальної справедливості і співмірності, характер заподіяних потерпілому моральних страждань, матеріальне становище підсудного, а також інші обставини справи.
Речові докази розподіляються відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 369 -371, 373 -375 КПК України, суд -
ОСОБА_8 визнати винним за ст. 121 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на п'ять років.
Запобіжний захід до набирання законної сили вироку відносно ОСОБА_4 не обирати.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 від відбуття призначеного покарання звільнити з випробуванням, встановивши випробувальний термін два рока.
На підставі п.п. 1 , 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти їх про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 задовольнити частково і стягнути в його користь із засудженого ОСОБА_4 20000 (двадцять тисяч) грн.
В іншій частині позову відмовити.
Речові докази у справі, на які накладено арешт згідно ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду від 25 лютого 2019 року - повернути власнику.
На вирок може бути подана апеляція до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд впродовж 30 діб з моменту його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_4 в той же термін з дня вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
Суддя