24.05.2021
Справа № 497/231/2021
Провадження № 2/497/285/2021
24.05.2021 року Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Кравцової А.В.,
секретар судового засідання - Бекметова Х.В.,
розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Болград за відсутністю сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
18.02.2021р. позивач звернулася до суду вищевказаним позовом, яким просила стягнути з відповідача аліменти на її користь для утримання їх спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - у твердій грошовій одиниці - в розмірі 4000грн. щомісячно, посилаючись на те, що відповідач, який є батьком дитини, не надає у добровільному порядку матеріальної допомоги для утримання сина, що проживає з нею, позивачем.
Сторони у судове засідання не прибули, надали суду заяви про розгляд справи за їхньою відсутністю; позивач заявою просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, стверджуючи, що відповідач має достатні заробітки, але не надаючи на підтвердження доходів відповідача відповідних доказів, а відповідач надав суду заяву, якою, стверджуючи, що він не має постійного заробітку, оскільки офіційно не є працевлаштованим - періодично працює за наймом, - з-за чого має мінливий, невеликий та не постійний дохід, - не заперечує проти стягнення з нього аліментів, але у меншому розмірі - 2000грн. на місяць щомісячно - стверджуючи, що саме в такому розмірі він фактично сплачує аліменти у добровільному порядку, про що надає відповідні квитанції, а в розмірі, в якому просить позивач - він виплачувати аліменти не зможе через вищезазначені причини.
Розглянувши надані суду документи та матеріали, вислухавши сторони, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, - суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини:
- з відомостей, наданих позивачем, вбачається, що сторони з 14.05.2004р. перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають спільного сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і це підтверджується свідоцтвом про його народження (серії НОМЕР_1 , що видане 14.03.2006р. відділом РАЦС Болградського РУЮ Одеської області, а/з №44, а.с.7), - згідно якого відповідач є його батьком;
- з довідки №39 директора МЗОШ №26 м.Миколаєва від 10.02.2021р., - неповнолітній ОСОБА_4 дійсно навчається в цьому навчальному закладі у 9-Б класі (а.с.15);
- згідно довідки про реєстрацію місця проживання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 - з 17.07.2020р. по теперішний час (а.с.16), те, що дитина проживає разом з позивачем, на утриманні якої перебуває, - ця обставина ніким не заперечується.
Будь-яких інших доказів на підтвердження передбачених ст.182 Сімейного кодексу України обставин - матеріального стану та стану здоров'я, - відносно відповідача, а також позивача, - суду не надано, крім тих, що досліджені у судовому засіданні, не встановлено таких і при розгляді справи. Угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами - суду не надано.
Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття, а ч.3ст.181 цього ж Кодексу регламентовано, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним зі способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності. Тому суд дійшов висновку, що вимога позову про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання неповнолітньої дитини - підлягає у судовому порядку, враховуючи, що відповідач не заперечує проти цього - лише не погоджується частково з розміром аліментів.
Приписами ст.182 СК України, встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 31) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;32) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (станом на день ухвалення даного рішення суду становить для дитини у віці, в якому перебуває син сторін - 2395:2=1197,5грн.) - що є значно меншою, ніж розмір, на який погоджується відповідач.
Згідно ч.1ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом, а відповідно до ч ч.1,2 ст.184 СК України, - суд, за заявою одержувача, визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Суд погоджується зі способом визначення аліментів у твердій грошовій сумі, що обраний позивачем, оскільки це кореспондується зі ст.184 СК України, проте, при визначенні величини аліментного платежу, враховуючи матеріальне становище платника аліментів, величину прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, встановленого законодавством, а також положення ст.180 СК України про те, що обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері так і батька, суд дійшов висновку, що вимога позову про стягнення аліментів в розмірі саме 4000грн. на місяць - підлягає задоволенню лише частково - в розмірі, який не заперечує виплачувати відповідач - що є значно вищим ніж мінімальний, передбачений Законом та враховуючи відсутність доказів щодо розміру доходів обох сторін.
Так, відповідач перебуває в працездатному віці, є батьком неповнолітньої дитини, зобов'язаний утримувати його до повноліття нарівні з позивачем, проте стверджує, що не має постійного доходу, тому, беручи до уваги усі обставини, що мають істотне значення, суд дійшов висновку, що наявні обґрунтовані підстави для визначення розміру аліментів, що стягуються з відповідача для утримання дитини на користь позивача - у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн. з подальшою щорічною індексацією відповідно до закону. Такий розмір аліментів відповідатиме інтересам дитини і дотриманню її права на забезпечення необхідних мінімальних матеріальних потреб, та не поставить у скрутне матеріальне становище відповідача.
Відповідно до п.1ч.1ст.430 ЦПК України, рішення суду підлягає негайному виконанню у межах розміру платежу за один місяць. Частиною 2ст.184 СК України, визначено, що розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, - підлягає індексації відповідно до закону. У зв'язку з тим, що спеціального закону про індексацію аліментів не ухвалено, а в Україні діє Закон України «Про індексацію грошових доходів населення», то розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі на підставі ч.2ст.184 СК України, - має бути індексований за аналогією закону згідно ч.9ст.10 ЦПК України - у порядку, передбаченому ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення».
Таким чином, обов'язок проведення індексації розміру аліментів, який визначений судом у твердій грошовій сумі, - прямо передбачений законом, а саме, - положеннями ст.184 СК України, що зобов'язує державного виконавця проводити таку індексацію автоматично, - тобто, без додаткового судового рішення.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються в разі задоволення позову на відповідача. Позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до вимог ст.5 Закону України "Про судовий збір", а тому судовий збір підлягає стягненню судом з відповідача в дохід держави.
Керуючись ст.ст.1-13,259,263-265,352,354,430, ЦПК України, ст.ст.180-182,184 СК України, суд
ухвалив:
Задовольнити частково позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), - на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), - аліменти для утримання їхнього спільного сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - в твердій грошовій сумі - в розмірі 2000 гривень на місяць, щомісячно, - починаючи з дня пред'явлення позову до суду, а саме, - з 18.02.2021 року і до досягнення диною повноліття, - до ІНФОРМАЦІЯ_4 включно, з подальшою щорічною індексацією цієї суми відповідно до Закону.
У задоволенні вимоги про стягнення решти суми - відмовити.
Допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.
Розмір аліментів, що стягнутий судом у твердій грошовій сумі - підлягає індексації відповідно до Закону.
Стягнути на користь держави з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), - судовий збір в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень.
Рішення суду може бути оскаржене повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду з дотриманням вимог ст.356 ЦПК України, - протягом тридцяти днів з дня складання судом його повного тексту. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі отримання його копії після спливу тридцятиденного строку з поважної причини. Законної сили рішення суду набирає після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: bg.od.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено 24.05.2021 року.
Суддя А.В. Кравцова