Справа №491/765/20
25 травня 2021 року м. Ананьїв
Ананьївський районний суд Одеської області у складі головуючого у справі судді Желяскова О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м.Ананьїв Одеської області цивільну справу за позовною заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача заборгованості за кредитним договором на загальну суму 13875,63 грн., а також судові витрати.
В позовній заяві позивач зазначає, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву №б/н від 22 жовтня 2010 року.
Згідно позовної заяви, на думку позивача, відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами Банку», складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг (далі - Договір), що підтверджується підписом у заяві. Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.
В позовній заяві вказано, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК», керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує «Умови та правила надання банківських послуг», які є публічною офертою, що містить умови і правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг банку.
Як зазначено в позовній заяві, при укладенні договору сторони керувалися ч.1 ст.634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Позивач зазначає, що формулярами та стандартними формами є саме «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи Банку». Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування у АТ КБ «ПРИВАТБАНК», які були надані йому у письмовій формі.
Серед іншого, в позовній заяві зазначено, що 22 жовтня 2010 року відповідачем також була підписана довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду». В цій же довідці відповідач власним підписом підтвердив, що «З фінансовими умовами надання Кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» і прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів ознайомлений».
Отже, на думку позивача, підписавши заяву між сторонами, у відповідності до ст.634 ЦК України, був укладений Договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку та кредитного договору.
Позивач вказує, що банком на підставі договору надання банківських послуг відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом, а відповідачу надано у користування кредитну картку. В подальшому кредитний ліміт було збільшено.
Згідно позовної заяви, щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п.2.1.1.2.3 Договору, на підставі яких відповідач при укладанні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміни (збільшення або зменшення) за рішенням та ініціативою Банку.
Позивач зазначає, що власник картрахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, який відповідно до п.1.1.51 Договору - короткостроковий кредит, який надається абнком клієнту в разі перевищення суми операцій за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його рахунку в розмірі ліміту кредитування.
Позивач зазначає, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобовязання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач зобов'язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору.
Проте, як зазначено в позовній заяві, відповідач в процесі користування кредитним рахунком не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 30 червня 2020 року має заборгованість - 13875,63 грн., яка складається з наступного:
- 351,83 грн. - заборгованість за тілом кредиту;
- 9678,70 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками;
- 3845,10 грн. - нарахована пеня;
- 0,00 грн. - нараховано комісії.
Як зазначено в позовній заяві, на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за Договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав та інтересів АТ КБ «ПРИВАТБАНК», у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Позивачем до позовної заяви було додано клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.6), що передбачено ст.276 ЦПК України.
Крім того, до позовної заяви додано клопотання представника позивача про розгляд справи за відсутності представників позивача (а.с.7).
Ухвалою Ананьївського районного суду Одеської області від 27 січня 2021 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін та надано позивачу та відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву та зустрічної позовної заяви.
Зазначену ухвалу, разом з копією позовної заяви та додатків до неї, було направлено на адресу відповідачки за вихідним №491/765/20/509/2021 від 27 січня 2021 року (а.с.70) та отримано відповідачкою 5 травня 2021 року, що підтверджується «Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення…» (а.с.71), а також витягом з офіційного сайту АТ «УКРПОШТА» (а.с.72) про відстеження поштового відправлення з штриховим кодом-ідентифікатором 6640101098339, який було присвоєно листу суду за вихідним №491/765/20/509/2021.
При цьому, відповідачка в установлений ч.7 ст.178 ЦПК України строк не подала до суду відзив на позовну заяву або заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.8 ст.178, ч.5 ст.279 ЦПК України.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Вирішуючи заявлені позовні вимоги, суд виходить з того, що між сторонами виникли договірні відносини з приводу кредиту, які регулюються параграфами 1, 2 Глави 71 Цивільного кодексу України.
Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву №б/н від 22 жовтня 2010 року.
Згідно позовної заяви, на думку позивача, відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами Банку», складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг (далі - Договір), що підтверджується підписом у заяві. Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.
В позовній заяві вказано, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК», керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує «Умови та правила надання банківських послуг», які є публічною офертою, що містить умови і правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг банку.
Як зазначено в позовній заяві, при укладенні договору сторони керувалися ч.1 ст.634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Позивач зазначає, що формулярами та стандартними формами є саме «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи Банку». Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування у АТ КБ «ПРИВАТБАНК», які були надані йому у письмовій формі.
Зазначене підтверджується наданою позивачем разом з позовною заявою копією «Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку» (а.с.18), датованої 22 жовтня 2010 року, в якій зазначено, що відповідачка висловила своє бажання на отримання платіжної картки «Кредитка «Універсальна», а також запевнення відповідачки про те, що вона погоджується з тим, що дана заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, складає між нею та банком Договір про надання банківських послуг, вона ознайомлена та погоджується з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді. Крім того, в заяві міститься запевнення відповідачки про те, що їй відомо про те, що Умови та Правила надання банківських послуг розміщено на офіційному сайті ПриватБанку www.privatbank.ua та вона зобов'язується виконувати Умови та Правила надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті ПриватБанку.
Крім того, слід зазначити, що на підтвердження факту ознайомлення відповідачки з основними умовами кредитування позивачем додано до позовної заяви копію «Довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» (а.с.19), в якій викладені умови надання кредиту, а саме: базова відсоткова ставка 2,5 % на місяць, щомісячний платіж у розмірі 7% від заборгованості, але не менше 50 гривень і не більше залишку заборгованості.
Крім того, зазначена довідка містить відомості про те, за несвоєчасне погашення заборгованості клієнт сплачує банку пеню, яка дорівнює: пені(1) = (базова процентна ставка за договором)/30-нараховуюється за кожен день прострочення кредиту; + пеня(2) = 1% від заборгованості, але не менше 30 грн. на місяць, нараховується 1 раз на місяць при наявності прострочення за кредитом або відсотками 5 та більше днів при виникненні прострочення на суму понад 50 грн.
Також, вказана довідка містить відомості про те, що клієнт сплачує банку штраф при порушенні строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, який дорівнює 500 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих та прострочених відсотків та комісій.
«Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» (а.с.19) містить запевнення відповідача про те, що вона ознайомлена з фінансовими умовами надання кредитки «Універсальна 55 днів пільгового періоду» та прикладами розрахунку плати за користування кредитними коштами. Довідка скріплена підписом відповідачки та датована 22 жовтня 2010 року.
Згідно частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до частин 1-4 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
У відповідності до частини 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 3 статті 626 ЦК України визначено, що договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно частини 1 статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
З урахуванням наведених норм та відомостей, що містяться в заяві (а.с.18) та «Довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» (а.с.19), вбачається, що 22 жовтня 2010 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, при укладенні якого було обумовлено його істотні умови, як то процентна ставка, відповідальність за порушення умов договору, тощо.
При цьому, статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Позивач вказує, що банком на підставі Договору надання банківських послуг відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився.
Зазначений факт підтверджується наданою позивачем довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 (а.с.16).
Згідно позовної заяви, щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п.2.1.1.2.3 Договору, на підставі яких відповідач при укладанні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміни (збільшення або. зменшення) за рішенням та ініціативою Банку.
Таким чином, на думку позивача, банк свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Зазначене підтверджується наданою позивачем випискою за договором №б/н станом на 29 липня 2020 року (а.с.13-15), з якої вбачається, що відповідачка використовувала надані банком кредитні кошти, та здійснювала погашення відсотків за користування кредитними коштами, штрафів та пені.
При цьому, згідно частини 1 статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Згідно частини 2 статті 644 ЦК України якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу.
Отже, з урахуванням положень ч.1 ст.641, ч.ч.1, 2 ст.642 ЦК України та відомостей, що містяться у виписці за договором №б/н станом на 29 липня 2020 року (а.с.13-15) можливо дійти висновку, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання кредиту, узгоджено його умови.
Як зазначено в позовній заяві, відповідач зобов'язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений Договором.
Зазначене узгоджується з відомостями, які містяться в «Довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» (а.с.20) та відповідає положенням статті 1054 ЦК України.
Проте, як зазначає позивач, в процесі користування кредитним рахунком відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 30 червня 2020 року має заборгованість - 13875,63 грн., яка складається з наступного:
- 351,83 грн. - заборгованість за тілом кредиту;
- 9678,70 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками;
- 3845,10 грн. - нарахована пеня;
- 0,00 грн. - нараховано комісії.
Вказані відомості підтверджуються зокрема випискою за договором №б/н станом на 29 липня 2020 року (а.с.13-15).
Слід також зауважити, що частиною 1 статті 546 ЦК України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Частиною 1 статті 548 ЦК України визначено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 549 ЦК України Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
При цьому, з «Довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» (а.с.19), вбачається, що 22 жовтня 2010 року між позивачем та відповідачем було узгоджено умови про те, що в разі порушення відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором відповідач повинен сплатити позивачу неустойку, у розмірах та порядку, наведених в довідці.
Як передбачено ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч.3, 4 ст.77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
Згідно зі ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Згідно із ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
На час розгляду справи, суду не надано будь-яких відомостей про те, що договір про надання банківських послуг №б/н від 22 жовтня 2010 року недійсним, розірваним чи припиненим не визнаний.
При цьому, як зазначалося, матеріали справи містять виписку за договором №б/н станом на 29 липня 2020 року (а.с.13-15), а також розрахунок заборгованості за кредитним договором №б/н від 22 жовтня 2010 року (а.с.8-12), з якої зокрема вбачається, що відповідачем було отримано від позивача кредитні кошти, які станом на 29 липня 2020 року не повернуто, у зв'язку з чим у відповідача утворилася заборгованість перед банком в розмірі 13875 гривень 63 копійки.
Наведені обставини під час розгляду справи сторонами не оспорювалися.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2102,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням ІНВ90В388Х від 30 липня 2020 року (а.с.1).
Судом позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі, у зв'язку з чим судові витрати у справі, які складаються зі сплаченого позивачем судового збору, мають бути в повному обсязі покладені на відповідача.
З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76, 141, 264, 265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, ст. ст. 3, 11, 15, 16, 509, 510, 526, 527, 611, 612, 623, 624, 625, 1046-1049 1052, 1054ЦК України,суд -
Позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Точилове Ананьївського району Одеської області, зареєстрованої за адресою: Одеська обл., Ананьївський р-н, с.Точилове, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області 15 лютого 2008 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. №1Д, код ЄДРПОУ: 14360570, рахунок № НОМЕР_3 (для погашення заборгованості та судових витрат), МФО № 305299, заборгованість за кредитним договором № б/н від 22 жовтня 2010 року у розмірі 13875 (тринадцять тисяч вісімсот сімдесят п'ять) гривень 63 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Точилове Ананьївського району Одеської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області 15 лютого 2008 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. №1Д, код ЄДРПОУ: 14360570, рахунок № НОМЕР_3 (для погашення заборгованості та судових витрат), МФО № 305299, судові витрати в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У відповідності до п.п.15.5 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.
Відомості про сторін у справі:
Позивач:АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УНІВЕРСАЛ БАНК», юридична адреса: 04114, м.Київ, вул.Автозаводська, буд.54/19, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 21133352;
Відповідач:ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: Одеська обл., Ананьївський р-н, с.Точилове, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Суддя: О.О.Желясков
Рішення набрало законної сили "__"__________________20___ року.