Справа № 505/4078/15-ц
25 травня 2021 року Ананьївський районний суд Одеської області
у складі: головуючого у справі судді - Желяскова О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Гула О.Р.,
сторін у справі:
позивача за первісним позовом - ОСОБА_1 ,
представника позивача за первісним позовом - ОСОБА_2
відповідача за первісним позовом - ОСОБА_3 ,
представника відповідача за первісним позовом - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьїв Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку та виділення її в натурі, та за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення земельного сервітуту, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову: Управління Держгеокадастру у Котовському районі, виконком Подільської міськради,
На розгляді в Ананьївському районному суді Одеської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку та виділення її в натурі, та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення земельного сервітуту, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову: Управління Держгеокадастру у Котовському районі, виконком Подільської міськради.
25 травня 2021 року на адресу суду надійшла письмова заява ОСОБА_1 , в якій він зазначив, що відмовляється від своїх позовних вимог та просить провадження у справі закрити.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вказану заяву підтримав та просив задовольнити, зазначивши, що йому зрозумілі наслідки закриття провадження з підстав відмови від позову.
Відповідачка за первісним позовом (позивачка за зустрічним позовом) ОСОБА_3 та її представник - адвокат Колосович В.В. заяву ОСОБА_1 підтримали та проти її задоволення не заперечували.
Суд вивчивши матеріали справи та заяву ОСОБА_1 про відмову від позову та закриття провадження у справі щодо його позовних вимог, приходить до висновку, що вказана заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Пунктом 5 частини 3 статті 2 ЦПК України одним з основних принципів цивільного судочинства визначено диспозитивність.
Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, якою дано визначення принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 3 статті 13 ЦПК України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Реалізація принципу диспозитивності знайшла своє відображення у пункті 1 частини 2 статті 49 ЦПК України, відповідно до якого позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог).
Зі змісту наведених норм вбачається, що як ініціація перед судом судового розгляду спору, так і припинення такого розгляду є беззаперечними правами позивача, окрім виключень наведених в частині 6 статті 49 ЦПК України, які узгоджуються з реченням 2 частини 3 статті 13 ЦПК України.
Така правова позиція узгоджується з положеннями ч.1 ст.206 ЦПК України, якою визначено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Частиною 3 статті 206 ЦПК України визначено, що у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що нею чітко визначені дії суду в разі подання позивачем заяви про відмову від позову.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і така відмова прийнята судом.
Щодо прийняття судом заяви позивача про відмову від позову то Цивільний процесуальний кодекс України має лише одну чітко визначену причину для можливості відмови у прийняття такої заяви, а саме частиною 5 статті 206 ЦПК України визначено, що суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Проте, як вбачається з матеріалів справи вона не відноситься до категорії справ, визначеної частиною 5 статті 206 ЦПК України.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню та провадження у справі в частині його позовних вимог до ОСОБА_3 підлягає закриттю.
Згідно частини 2 статті 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
При цьому, враховуючи те, що на розгляді в суді залишається справа в частині позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , суд вважає, що питання про розподіл судових витрат має бути вирішене після розгляду по суті позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 .
З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 206, 255, 256, 260, 354 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про відмову від позову у цивільній справі ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку та виділення її в натурі, та за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення земельного сервітуту, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову: Управління Держгеокадастру у Котовському районі, виконком Подільської міськради, - прийняти.
Провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку та виділення її в натурі, - закрити.
Продовжити розгляд справи по суті в частині позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення земельного сервітуту, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову: Управління Держгеокадастру у Котовському районі, виконком Подільської міськради
Роз'яснити сторонам, що в силу положень ч.2 ст.256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору..
Копію ухвали направити або вручити учасникам справи.
У відповідності до положень ч.2 ст.261 ЦПК України ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
У відповідності до положень ч.2 ст.352, ч.1 ст.353, ч.1 ст.354 ЦПК України (в редакції після 15 грудня 2017 року) з урахуванням положень п.15.5 ч.1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції після 15 грудня 2017 року) ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги через місцевий суд.
При цьому, роз'яснити, що учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Роз'яснити, що у відповідності до положень пункту 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суддя: О.О. Желясков