Номер провадження: 11-кп/821/272/21Головуючий по 1 інстанції: ОСОБА_1
Справа № 700/844/2020 Категорія: ч.2 ст. 286 КК України Доповідач в апеляційній інстанції: ОСОБА_2
17 травня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря
судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні на вирок Лисянського районного суду Черкаської області від 27 січня 2021 року, яким
ОСОБА_8
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Кам'яний брід, Лисянського району, Черкаської області, зареєстрований в АДРЕСА_1 , громадянин України, освіта середня, не працює, раніше не судимий,
визнаний винуватим за ч. 2 ст. 286 КК України та призначено йому покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на три роки.
Міру запобіжного заходу до набрання вироку законної сили залишено у виді тримання під вартою.
Строк відбуття покарання ОСОБА_8 рахується з моменту взяття під варту - з 15 жовтня 2020 року.
Зараховано у строк відбуття покарання ОСОБА_8 , три дні тримання його під вартою, з 28 по 30 вересня 2020 року.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави судові витрати за проведення експертизи технічного стану транспортного засобу в сумі 2615 (дві тисячі шістсот п'ятнадцять) гривень 20 копійок та за проведення автотехнічної експертизи в сумі 1307 (одна тисяча триста сім) гривень 60 копійок.
Скасований арешт на автомобіль «Volkswagen Passat» реєстраційний номер НОМЕР_1 (Литовської реєстрації), володільцем якого являється ОСОБА_8 , накладений ухвалою слідчого судді від 30 вересня 2020 року у справі № 711/6825/20.
Автомобіль «Volkswagen Passat» реєстраційний номер НОМЕР_1 (Литовської реєстрації), що зберігається на території Лисянського відділення поліції, повернутий його володільцю, ОСОБА_8 .
Вирішена доля речових доказів відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Вироком районного суду ОСОБА_8 визнаний винним та засуджений за те, що він 27 вересня 2020 близько 20 години 45 хвилин, керуючи автомобілем «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 (Литовської реєстрації), та перебуваючи згідно акту хіміко-токсикологічного дослідження № 1066 від 08.10.2020, проведеного КНП «Черкаський обласний наркологічний диспансер» Черкаської обласної ради, в стані сильного алкогольного сп'яніння (3,12 проміле), рухаючись по проїзній частині вулиці Дружби села Кам'яний Брід Лисянського району, Черкаської області, від с. Бужанка в напрямку с. Погибляк, біля будинку № 77, в порушення вимог п.п. 2.9 а), 2.3 б) 12. 2, 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 із змінами (далі - ПДР), не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, перевищив дозволену швидкість руху у населеному пункті, межі якого позначені дорожнім знаком 5.45 ПДР «Початок населеного пункту», 50 км/год., та відповідно не відреагував на її зміну, у темну пору доби не дотримався безпечної швидкості руху, щоб мати змогу контролювати транспортний засіб та зупинити його, в момент виникнення небезпеки для руху, у вигляді пішохода ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яку він об'єктивно був спроможний виявити, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості, аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, вчинив наїзд на неповнолітнього потерпілу ОСОБА_9 , яка рухалась у попутному з автомобілем напрямку.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпіла ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми із субдуральною гематомою, крововиливами під м'які мозкові оболонки, крововиливами в м'які покриви голови, які небезпечні для життя, а в даному випадку спричинили смерть; відкритого перелому правого стегна із забійними ранами, синцем та садном правого стегна, які є небезпечні для життя, травму зовнішнього носу із синцем зовнішнього носу, яка супроводжувалась носовою кровотечею, синці та садна правого плечового суглобу, лівого стегна обох гомілок, лівої стопи, крововиливи в м'які тканини обох гомілок.
Дії ОСОБА_8 , судом першої інстанції кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Не погоджуючись з вироком місцевого суду, в апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні не оспорюючи фактичні обставини справи, які суд визнав доведеними і кваліфікацію дій обвинуваченого, вважає, що вирок суду є незаконним, який підлягає до скасування у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та з підстав невідповідності призначеного судом покарання тяжкості злочину та особі обвинуваченого внаслідок м'якості. При цьому вказує, що призначене ОСОБА_10 мінімальне покарання у виді 3 років позбавлення волі є несправедливим. Районний суд належним чином не врахував конкретні обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, грубе порушення Правил дорожнього руху при керуванні транспортним засобом, перебування його в стані сильного алкогольного сп'яніння та непоправні наслідки у вигляді смерті неповнолітньої дівчини.
Просить постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_8 за ч.2 ст.286 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Заслухавши доповідь судді-доповідоча, доводи прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу, думку обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України, вирок суду повинен бути законним та обґрунтованим. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ці вимоги закону судом виконані в повному обсязі.
Дії ОСОБА_10 судом кваліфіковані вірно за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Враховуючи ту обставину, що в апеляційній скарзі прокурора не оспорюється висновок про доведеність винуватості та кваліфікації дій ОСОБА_10 , який винуватість визнав в повному обсязі, а висновок суду відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується наведеними у вироку доказами, які судом досліджені в повному обсязі, то в даному випадку колегія суддів вважає недоцільним проводити детальний їх аналіз і відповідно до ст. 404 КПК України перевіряє вирок суду лише в межах апеляційної скарги.
Порушень кримінального процесуального закону під час встановлення фактичних обставин вчинення злочину, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винуватість обвинуваченого та кваліфікацію його дій, перевіркою матеріалів справи не виявлено.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України та роз'яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів і повинно відповідати принципам законності, справедливості, обґрунтованості і гуманізму.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.
Судом першої інстанції вищевказані вимоги Кримінального кодексу та Постанови Пленуму ВСУ про "Про практику призначення судами кримінального покарання" дотримані в повному обсязі.
Відповідно до ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими так і іншими особами.
Колегія суддів вважає, що обираючи строк покарання обвинуваченому, суд першої інстанції в повній мірі врахував суспільну небезпечність вчиненого кримінального правопорушення, який хоча вчинений з необережності, проте відноситься до категорії тяжких злочинів, основною причиною його вчинення стало перебування за кермом автомобіля Кравченка в стані сильного алкогольного сп'яніння, непоправні наслідки у виді смерті людини, тому обґрунтовано призначив основне покарання у виді реального позбавлення волі та додаткове покарання у максимальному розмірі.
При призначенні ОСОБА_10 покарання, суд першої інстанції дотримався вимог статей 65, 66, 67 та п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», з урахуванням тяжкості вчиненого злочину (ст. 12 КК України), даних про особу винного, обставин кримінального правопорушення, врахувавши повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, позитивну характеристику, має на утриманні малолітню дитину, повне відшкодування збитків потерпілим, порушення правил дорожнього руху потерпілою, позицію потерпілих щодо міри покарання, досудову доповідь про можливість призначення основного покарання із застосуванням ст.75 КК України, вчинив один епізод злочинної діяльності, раніше не судимий, призначив мінімальне основне покарання в межах санкції ч.2 ст.286 КК України у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки, що є достатнім для його виправлення та запобігання вчинення нових злочинів, тому апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягають.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
Крім того, колегія суддів враховує роз'яснення, наведене у Рішенні Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004, згідно якого “Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.
Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції в частині визначення виду і розміру призначеного ОСОБА_10 основного покарання відповідає принципам індивідуалізації та справедливості.
Згідно ст.404 КПК України, судові рішення суду першої інстанції перевіряються апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
У зв'язку з вищенаведеним, колегія суддів не вбачає підстав для скасування або зміни вироку Лисянського районного суду Черкаської області від 27 січня 2021 року, а тому апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Вирок Лисянського районного суду Черкаської області від 27 січня 2021 року стосовно ОСОБА_8 - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а засудженим - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Головуючий - суддя -
Судді -