Провадження № 11-кп/821/414/21 Справа № 707/663/20Головуючий по 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ч.1 ст.309, ч.1 ст.317 КК УкраїниДоповідач в апеляційній інстанції: ОСОБА_2
24 травня 2021 р. м.Черкаси
Суддя-доповідач судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду ОСОБА_2 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_3 , розглянувши в порядку підготовки до апеляційного розгляду клопотання захисника ОСОБА_4 про скасування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12020250270000114 від 21.01.2020 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309, ч.1 ст.317 КК України ,-
Вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 09 квітня 2021 року у кримінальному провадженні №12020250270000114 від 31.01.2020, засуджено ОСОБА_5 за ч.1 ст.317, ч.1 ст.309 КК України.
На вказаний вирок захисник ОСОБА_4 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, яка надійшла до апеляційного суду 13.05.2021.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 14 травня 2021 року відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою.
Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.401 КПК України, суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття апеляційного провадження за скаргою на вирок суду першої інстанції вирішує клопотання, в тому числі щодо обрання, зміни або скасування запобіжного заходу.
Як вбачається з доданих до апеляційної скарги письмових матеріалів, захисник ОСОБА_4 разом з апеляційною скаргою подав до апеляційного суду клопотання про скасування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відносно обвинуваченого ОСОБА_5 .
В обґрунтування свого клопотання вказує, що як під час проведення досудового розслідування №12020250270000114, так і протягом судового розгляду справи № 707/663/20 ОСОБА_5 не вчинив жодної дії, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Крім того, з матеріалів справи вбачається, зокрема, характеристик відносно ОСОБА_5 , останній має постійну роботу, постійне місце проживання, дружину та малолітню дитину, отримує офіційний заробіток, чим забезпечує свою сім'ю, характеризується, як порядна особа та сумлінний працівник.
Згідно з положеннями п.14 ч.1 ст.368 КПК України ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до вимог п.2 ч.4 ст.374 КПК України, що стосується змісту вироку суду, то у разі визнання особи винуватою, у резолютивній частині вироку зазначається поряд з іншими питаннями, також рішення суду щодо заходів забезпечення кримінального провадження.
До заходів забезпечення кримінального провадження, відповідно до приписів п.9 ч.2 ст.131 КПК України, відносяться, зокрема, запобіжні заходи.
За таких обставин приходжу до висновку про те, що при ухваленні оскарженого вироку, суд першої інстанції, обираючи обвинуваченому запобіжний захід, діяв у межах своїх повноважень і відповідно до положень кримінального процесуального закону.
Разом з тим, положеннями ст.370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими підчас судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суддя-доповідач застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Згідно ст.5 Конвенції, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури встановленої законом: п. с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчинені нею правопорушення, або обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
У Рішенні «Подвезько проти України» № 74297/11 від 12.02.2015 Європейський Суд з прав людини у п.21 вказує, що аргументи «за» і «проти» звільнення (з-під варти), включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинні оцінюватись абстрактно, але мають підтверджуватись фактичними даними. Ризик того, що обвинувачений може переховуватись, не може оцінюватися виключно не підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або довести, що така можливість є настільки незначною, що може не виправдати досудове тримання під вартою.
Крім того, в зазначеному Рішенні Суд звернув увагу на неприпустимість загальних формулювань в судових рішеннях та застосування повторюваних шаблонних фраз. Зазначене не свідчить про те, що суди здійснюють належну оцінку фактів стосовно необхідності застосування такого запобіжного заходу за обставин конкретної справи.
У п.33 рішення у справі «W. проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейського Суду з прав людини визначено вказує, що небезпека ухилення від правосуддя не може вимірюватися тільки в залежності від суворості можливого покарання; вона повинна визначатися з урахуванням ряду інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки ухилення від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що це не може служити виправданням утримання під вартою. При цьому, необхідно врахувати характер обвинуваченого, його моральні якості, його кошти, зв'язку з державою, в якому він переслідувався за законом, і його міжнародні контакти.
Пунктом 35 цього ж рішення ЄСПЛ визначено, що влада може вважати за необхідне утримувати підозрюваного у в'язниці, принаймні на початку слідства, для того щоб перешкодити йому заплутати розслідування, особливо в такій складній справі, як дане, де необхідні численні і складні слідчі дії. Однак з плином часу ситуація змінюється навіть у такій справі, і при нормальному розвитку подій передбачувані ризики поступово зменшуються в міру того, як проводиться розслідування, фіксуються показання і здійснюється перевірка (див. Рішення у справі «Клоот проти Бельгії» від 12 грудня 1991, серія A, т. 225, с. 16, п. 43).
Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови»). Ризик втечі зменшується зі збігом часу, проведеного під вартою («Ноймайстер проти Австрії»).
Належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду даного клопотання учасники процесу в судове засідання не з'явилися, причини неявки не повідомили, що не перешкоджає розгляду вказаного клопотання.
Перевіривши доводи клопотання захисника, вважаю, що при обранні відносно ОСОБА_5 , до набрання вироком законної сили, запобіжного заходу у виді тримання під вартою, судом першої інстанції зазначені вимоги дотримані в повному обсязі не були.
Відповідно до положень ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з вимогами ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні певних злочинів, за які він був засуджений оскарженим вироком, тому підставою застосування до обвинуваченого запобіжного заходу є не наявність обґрунтованої підозри, а безпосередньо засудження обвинуваченого за вчинення зазначених злочинів, з огляду на положення ст.ст.368, 374 КПК України.
Враховуючи вищевикладене та те, що під час проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, так і протягом його судового розгляду, обвинувачений ОСОБА_5 не вчинив жодної дії, які дають достатні підстави суду вважати, що останній може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, приходжу до висновку про можливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою.
Крім того, вважаю за необхідне прийняти характеристики ОСОБА_5 , який має постійну роботу, постійне місце проживання, дружину та малолітню дитину, отримує офіційний заробіток, чим забезпечує свою сім'ю, та який характеризується, як порядна особа та сумлінний працівник.
Вказані обставини свідчать про можливість запобігти існуючим ризикам у цьому кримінальному провадженні, на стадії апеляційного розгляду, виключно шляхом застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 необхідного і достатнього запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час доби за місцем його проживання, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п.1,3,8 ч.5 ст.194 КПК України, в зв'язку із чим ОСОБА_5 слід звільнити з-під варти за умови відсутності інших судових рішень, що набрали законної сили і прямо передбачають його тримання під вартою.
Керуючись ст.ст.131, 176, 181, 194, 376, 401 КПК України, суддя ,-
Клопотання захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 про скасування запобіжного заходу - задовольнити частково.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_5 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309, ч.1 ст.317 КК України у кримінальному провадженні №12020250270000114 - змінити, застосувавши до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби, з 21:00 год. до 07:00 год., строком до 24.07.2021, за адресою: АДРЕСА_1 .
Звільнити ОСОБА_5 з-під варти за умови відсутності інших судових рішень, що набрали законної сили і прямо передбачають його тримання під вартою.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до Черкаського апеляційного суду;
- повідомляти суд про зміну місця свого проживання;
- здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби України у Черкаській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 наслідки невиконання покладених на нього обов'язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду, без поважних причин, не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушать інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, запобіжний захід відносно нього може бути змінено на більш суворий.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за їх поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на обвинуваченого зобов'язань.
Виконання ухвали Черкаського апеляційного суду про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 та контроль за виконанням покладених на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, покласти на співробітників ГУНП в Черкаській області.
Копію ухвали невідкладно направити на адреси: ДУ «Черкаський слідчий ізолятор», ГУНП в Черкаській області, Управління Державної міграційної служби України у Черкаській області, вручити обвинуваченому ОСОБА_5 під час звільнення та направити прокурору.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_2