Рівненський апеляційний суд
Іменем України
20 травня 2021 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі:
судді-доповідача - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
прокурора - ОСОБА_7 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Сарненського районного суду Рівненської області від 27 квітня 2021 року у кримінальному провадженні № 12020180000000138 від 15.06.2020 року за ч.2 ст. 307 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Сарненського районного суду Рівненської області від 27 квітня 2021 року продовжено відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Бежицького району, Брянської області, російської федерації, жителя АДРЕСА_1 , особи без громадянства, ромської національності, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого - запобіжний захід у виді тримання під вартою до 26 червня 2021 року.
Визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі
45 400 грн.
В поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу слідчого судді та ухвалити нову, якою обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, такою, що суперечить нормам міжнародного права та Європейській конвенції з прав людини. Зазначає, що прокурором не були доведені ризики, які вказані у клопотанні. Наголошує на тому, що ОСОБА_6 має міцні соціальні зв'язки та немає наміру ухилятися від слідства, суду.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисника ОСОБА_5 та підозрюваного ОСОБА_6 на підтримання апеляційної скарги, думку прокурора ОСОБА_7 , який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Ч.1 ст.131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм застосуванням більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного і його поведінки.
У відповідності до вимог ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою, відповідно до ч.2 даної статті, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується).
Згідно ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст. 176 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання слідчого у відповідності до вимог ст. 194 КПК України слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні
ОСОБА_6 вказаного злочину.
Із матеріалів сувої справи слідує, що метою продовження застосування запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_6 у виді тримання під вартою є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити і сховати будь-яку з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення і перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п.п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України), оскільки установлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Бежицького району, Брянської області, російської федерації, жителя АДРЕСА_1 , особа без громадянства, ромської національності, неодружений, раніше судимий, ніде не працює, тому є всі підстави вважати, що після звільнення з-під варти поїде в інше місце проживання та не буде з'являтись на виклики слідчого та суду.
Крім того, в ході досудового розслідування при з'ясуванні обставин, що характеризують особу підозрюваного ОСОБА_6 встановлено, що останній раніше судимий, на території Рівненської області, де здійснюється досудове розслідування, проживає тимчасово, не має постійних занять, роботи та постійного джерела заробітку, що вказує на відсутність у нього стримуючих чинників. Зазначені обставини вказують на те, що ОСОБА_6 перебуваючи на волі, буде перешкоджати кримінальному провадженню шляхом ухилення від виконання процесуальних обов'язків, тобто встановлена наявність ризику, зазначеного у п.4 ч.1 ст.177 КПК України.
За наведеного слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість продовження строку виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який на думку колегії суддів, буде достатнім засобом, здатним забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки ОСОБА_6 та виключає собою можливість застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
На думку колегії суддів, слідчим суддею визначено розмір застави у відповідності до чинного законодавства, з врахуванням тяжкості інкримінованого злочину та наявних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та який достатньою мірою гарантував би виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
Доказів на спростування висновків слідчого судді захисником в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами провадження не встановлено, і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Сарненського районного суду Рівненської області від 27 квітня 2021 року відносно ОСОБА_6 - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3