Справа № 554/11212/14-ц Номер провадження 88-ц/814/2/21 Доповідач ап. інст. Чумак О. В.
18 травня 2021 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючої судді: Чумак О.В.
суддів: Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І.
за участю секретаря Гнатюк О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Полтавського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи - Виконавчого комітету Октябрської районної в м. Полтаві ради, про обмін частини квартири.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -
У серпні 2014 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в обґрунтування якого вказував, що він є єдиним сином своєї матері ОСОБА_3 , яка 25.11.1998 року подарувала йому 1/2 частину приватизованої квартири за вищевказаною адресою, та нотаріально оформила договір дарування.
ІНФОРМАЦІЯ_1 його мати померла.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 17.09.2009 року зобов'язано ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні квартирою АДРЕСА_1 , а також надати ОСОБА_1 документи на гараж, автомобіль та копії банківських рахунків, що належали ОСОБА_3 , для отримання спадщини.
Проте, до цього часу рішення не виконане, оскільки відповідач переховується.
Рішенням апеляційного суду від 20.12.2010 року зобов'язано стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 26 407 грн. боргу та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ.
Виконавчі листи були направлені за місцем реєстрації відповідача за адресою: АДРЕСА_2 , однак відповідач змінив місце проживання.
24.12.2009 року Октябрським відділом державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції в ході примусового виконання за виконавчим листом №2-135/09, виданим 03.08.2009 року Октябрським районним судом м. Полтави, здійснено вселення ОСОБА_1 до вищевказаної квартири, передано йому на зберігання меблі та речі ОСОБА_2 .
Позивач зазначив, що квартира не придатна для проживання, оскільки всі речі і меблі опечатані і знаходяться на зберіганні.
В результаті пошуків виконавчою службою місця перебування відповідача було встановлено, що він мешкає за адресою: АДРЕСА_3 .
У зв'язку з чим позивач просив суд здійснити обмін частини спадщин: гараж за адресою: АДРЕСА_4 , АГК «Восход», автомобіль марки ВАЗ 21-61 реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1986 року випуску, копії банківських рахунків, що належали ОСОБА_3 , яку повинен був отримати, та боргу у розмірі 26407 грн. станом на 1993 рік, на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , яка належить відповідачу.
Заочним рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 12.11.2014 року задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про обмін частини квартири.
Здійснено обмін частини спадщини (гараж, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , АГК "Восход", автомобіль марки ВАЗ 21-61, днз НОМЕР_2 , 1988 року випуску, та копії банківських рахунків, що належали ОСОБА_3 ), яку повинен був отримати ОСОБА_1 та боргу у розмірі 26407 грн. (станом на 1993 рік) на 1/2 частини квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
22.12.2014 року Октябрським районним судом м. Полтави за заявою ОСОБА_1 постановлено ухвалу та роз'яснено вказане заочне рішення, а саме що рішення Октябрського районного суду від 12 листопада 2014 року, яким здійснено обмін частини спадщини (гараж, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , АГК «Восход», автомобіль ВАЗ 21-61, днз НОМЕР_3 , 1988 року випуску, та копії банківських рахунків, що належали ОСОБА_3 ), яку повинен був отримати ОСОБА_1 та боргу у розмірі 26407 грн.( станом на 1993 рік) на 1/2 частини квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , - є підставою для здійснення державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 - власника однієї 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 на другу 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 (а.с. 67).
Ухвалою місцевого суду від 23.02.2015 року в складі судді Материнко М.Г. за заявою позивача виправлено описку у вказаному заочному рішенні та в ухвалі про роз'яснення рішення в назві вулиці та зазначено правильно її назву як «Великотирновська» (а.с. 71).
Додатковим рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 17 липня 2019 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 243,60 грн.
З заочним рішенням від 12.11.2014 року не погодився відповідач ОСОБА_2 , оскарживши його в апеляційному порядку.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року, яка залишена без змін судом касаційної інстанції, апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 задоволено.
Заочне рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 12 листопада 2014 року та додаткове рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 17 липня 2019 року скасовано. Ухвалено нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи - Виконавчий комітет Октябрської районної в м. Полтаві ради, про обмін частини квартири відмовлено.
Судові витрати зі сплати судового збору, понесені ОСОБА_2 за подання апеляційної скарги у сумі 1760 грн. компенсувати за рахунок держави.
15.12.2020 р. ОСОБА_1 звернувся до Полтавського апеляційного суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Полтавського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року, а 25.01.2021 р. подав до суду доповнену заяву, в яких, як на підставу для перегляду вказаного судового рішення, посилався на те, що в жовтні 2020 року під час розгляду в Октябрському районному суді м. Полтави цивільної справи були встановлені обставини, що є істотними для перегляду постанови Полтавського апеляційного суду від 26.09.2019 року.
А саме, що третьою особою витребувано, але не досліджено, тому і не відомо позивачу про оціночну вартість майна, що унеможливило виконання позивачем вимог ст. 365 ЦК України.
У жовтні 2020 року позивачем отримано дані від медичної установи, які діяли на час звернення позивача до суду у серпні 2014 року, що виключають можливість спільного користування житла з відповідачем, що дозволяє зробити висновок, що право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено за наявності підстав зазначених у п. 1-3 ч. 1 ст. 365 ЦК України, які є самостійними. При цьому, таке припинення не завдає істотної шкоди інтересам відповідача.
Зазначена правова позиція висловлена у постановах ВСУ від 02.07.2014 р. у справі № 6-68цс14 та від 24.02.2016 р. у справі № 6-2784цс15.
У судове засідання не з'явилися відповідач ОСОБА_2 та третя особа, які повідомлені належним чином про день, час і місце розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.
Представник відповідача ОСОБА_5 також не з'явився в судове засідання до апеляційного суду та до Зарічного районного суду м. Суми, з яким було призначено розгляд справи в режимі відеоконференції, за участю представника відповідача.
Судова повістка-повідомлення про день, час та місце розгляду справи, а також копія ухвали про розгляд справи в режимі відеоконференції повернуті до апеляційного суду без вручення ОСОБА_5 , з відміткою поштового відділення про відсутність адресата за вказаною адресою: АДРЕСА_5 .
Відомостей щодо іншої поштової адреси представником відповідача судам не надано.
Відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
17.05.2021 р. на електронну пошту апеляційного суду на від ОСОБА_5 надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні Господарському суді Чернігівської області в якості представника позивача. До заяви додано договір про надання правничої допомоги та скріншот судового засідання у справі, де він прийматиме участь.
Згідно з вимогами ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши думку позивача та його представника, які наполягали на розгляді справи у відсутність відповідача та його представника, приходить до висновку про можливість розглянути справу у відсутність осіб, які до суду не з'явились, та належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду справи.
Клопотання ОСОБА_5 про відкладення судового засідання задоволенню не підлягає, оскільки наведені ним підстави для відкладення розгляду справи є неповажними.
Участь відповідача та його представника в судовому засіданні в апеляційному суді обов'язковою не визнавалася.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та його представника, перевіривши матеріали справи та заяви, приходить до такого висновку.
Частиною другою статті 423 ЦПК України визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (частина четверта стаття 423 ЦПК України).
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга стаття 423 ЦПК України. Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
При цьому неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 423 ЦПК України є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Судове рішення не може переглядатись у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку або Верховним Судом України, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
При вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених частиною другою статті 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в статтях 424, 426 ЦПК України.
Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку».
Наведені ОСОБА_1 у заяві обставини щодо перегляду постанови Полтавського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року у зв'язку з нововиявленими обставинами, а саме щодо оціночної вартості майна, наявності медичної документації, яка підтверджує неможливість спільного проживання у спірній квартирі, а також те, що він самостійно несе тягар утримання нерухомого майна не є нововиявленими обставинами в розумінні ст. 423 ЦПК України, за яких може бути скасовано судове рішення за правилами Розділу V Глави 3 ЦПК України, а є новими доказами, які не оцінювались судовими інстанціями.
Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 3 квітня 2008 року).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).
За таких обставин, у задоволенні заяви ОСОБА_6 про перегляд постанови апеляційного суду від 26.09.2019 року за нововиявленими обставинами необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 423, 425, 429, 389, 390 ЦПК України, колегія суддів, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Полтавського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про обмін частини квартири, - відмовити.
Залишити в силі постанову Полтавського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст ухвали складено 25 травня 2021 р.
Головуючий О.В Чумак
Судді: Ю.В.Дряниця
Л.І.Пилипчук