Житомирський апеляційний суд
Справа №285/21/16-ц Головуючий у 1-й інст. Сташків Т. Б.
Категорія 55 Доповідач Коломієць О. С.
17 травня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді Коломієць О.С.,
суддів Шевчук А.М, Талько О.Б.
за участю секретаря
судового засідання Дяченко Ю.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 285/21/16-ц за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Новоград-Волинський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), заінтересована особа - ОСОБА_2
за апеляційною скаргою Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) на ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 05 жовтня 2020 року, яка постановлена суддею Сташків Т.Б. в м. Новоград-Волинський
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеною скаргою, у якій, з урахування уточнення вимог, просила визнати дії державного виконавця Новоград-Волинського міськрайонного ВДВС Центрально-Західного МУМЮ Жигадло Ю.С. неправомірними та зобов'язати ДВС повторно провести розрахунок заборгованості по сплаті аліментів за період з червня до листопада 2018 року включно.
В обґрунтування скарги заявником зазначено, що в розрахунку заборгованості по аліментам міститься інформація про сплату боржником у червні 2018 року - 2200 грн; у липні 2018 року - 2000 грн; у серпні 2018 року - 2000 грн; у вересні 2018 року - 2000 грн; у жовтні 2018 року - 2000 грн; у листопаді 2018 року - 2000 грн. Однак, ОСОБА_1 будь-яких коштів від боржника за цей період не отримувала, розписок не складала, а тому зазначена інформація, яка міститься в розрахунку заборгованості, не відповідає дійсності. На підставі викладеного, ОСОБА_1 просила задовольнити її скаргу, визнати дії державного виконавця неправомірними та зобов'язати державного виконавця повторно провести розрахунок заборгованості з аліментів за період з червня до листопада 2018 року.
Ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 05 жовтня 2020 року скаргу ОСОБА_1 - задоволено. Визнано дії державного виконавця Новоград-Волинського МРВ ДВС Центрально-Західного міжрегіонального УМЮ (м. Хмельницький) Жигадло Ю.С. при проведенні розрахунку заборгованість по аліментах від 7 липня 2020 року № 45261 - неправомірними. Зобов'язано державного виконавця Новоград-Волинського МРВ ДВС Центрально-Західного міжрегіонального УМЮ (м. Хмельницький) Жигадло Ю.С. повторно провести розрахунок заборгованості по сплаті аліментів за період з червня до листопада 2018 року включно.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, Новоград-Волинський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати вказану ухвалу. В обґрунтування скарги зазначає, що судом не було враховано, що стягувачка на момент пред'явлення скарги взагалі не оскаржувала розрахунок в частині отримання (сплати боржником) аліментів за період з червня по листопад 2018 року, а оскаржує тільки нарахування заборгованості, а не факт сплати аліментів. А тому, на думку апелянта, суд прийняв ухвалу виходячи за межі заявлених в скарзі вимог, без жодного доказу стягувача про неотримання аліментів. Крім того, судом не було взято до уваги доводи посадових осіб Кошман Л.А. Жигадло Ю.С. , які теж бачили наявні розписки, та докази виконавчої служби про отримання аліментів стягувачкою в період з червня по листопад 2018 року, а саме: розрахунки, заяви та інші докази, які були долучені до письмових пояснень відділу ДВС від 05.10.2020 та були надані ОСОБА_1 суду під час розгляду справи № 285/3885/19. Крім того, отримані розрахунки заборгованості зі сплати аліментів за 2018-2019 роках ОСОБА_1 в 10-денний термін не були оскаржені до суду, відповідно - дані розрахунки є чинними, ніким не скасовані та є належними доказами отримання ОСОБА_1 аліментів з червня по листопад 2018 року. В свою чергу, оригінали розписок відділом ДВС не були надані на огляд суду, оскільки вони зникли після ознайомлення ОСОБА_1 з матеріалами виконавчого провадження 07.08.2020.
В судовому засіданні державний виконавець доводи апеляційної скарги підтримала, просила її задовольнити.
Стягувач ОСОБА_1 , боржник ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, з невідомих суду причин. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явилися в судове засідання.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 11.02.2016 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/2 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно починаючи з 1.03.2016 року і до досягнення дітьми повноліття (а.с.45).
13 квітня 2016 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
Рішенням Новоград-Волинського міськрйонного суду Житомирської області від 09.01.2020 у справі № 285/3885/19 позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту перебування дітей на утриманні батька та проживання з ним однією сім'єю, припинення стягнення аліментів, зміна розміру аліментів, стягнення аліментів - задоволено частково. Припинено з 04 листопада 2019 року стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стягуються на підставі рішення Апеляційного суду Житомирської області від 22.03.2016 року у справі №285/21/16-ц.
Встановлено факт перебування малолітніх синів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на утриманні у батька ОСОБА_2 та проживання з ним однією сім'єю з 30.05.2018 по даний час.
Змінено розмір аліментів, визначений на підставі рішення Апеляційного суду Житомирської області від 22.03.2016 у справі №285/21/16-ц та зобов'язано стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04.11.2019 до досягнення дитиною повноліття.
В частині позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - відмовлено.
Також, вказаним рішенням ухвалено виконавчий лист по справі № 285/21/16-ц від 22.03.2016 виданий Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області вважати таким, що не підлягає подальшому виконанню. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені ним судові витрати в розмірі 2305,20 грн.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 01.06.2020 №285/3885/19 рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 09.01.2020 в частині припинення стягнення аліментів та зміни розміру аліментів змінено. Замінено в абзаці третьому та четвертому резолютивної частини рішення словосполучення «з 04 листопада 2019 року» на словосполучення «з дня набрання рішенням законної сили». Рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходів) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму. В решті рішення суду залишити без змін.
З матеріалів справи слідує, що по виконавчому листу № 285/21/16-ц від 11.02.2016 року існує заборгованість зі сплати аліментів, яка згідно розрахунку державного виконавця станом на 01.07.2020 становить 118170,35 грн.
Під час розгляду справи, в судовому засіданні 29 вересня 2020 року ОСОБА_1 , за новим розрахунком заборгованості по аліментам, заперечила факт отримання від ОСОБА_2 аліментів за червень 2018 року - 2200 грн та з липня 2018 року по листопад 2018 року - 2000 грн щомісячно.
Задовольняючи подану скаргу ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що ВДВС не надано належних та допустимих доказів на спростування доводів ОСОБА_1 про те, що кошти в рахунок сплати аліментів від боржника за період з червня до листопада 2018 року вона не отримувала, а тому зазначення державним виконавцем в уточненому розрахунку заборгованості інформацію про сплату боржником у червні 2018 року - 2200 грн; у липні 2018 року - 2000 грн; у серпні 2018 року - 2000 грн; у вересні 2018 року - 2000 грн; у жовтні 2018 року - 2000 грн; у листопада 2018 року - 2000 грн. не ґрунтуються на вимогах закону.
Такий висновок суду є помилковим виходячи з наступного.
Ст. 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження».
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ч. 4, ч. 8 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті. Виконавець зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі подання заяви стягувачем або боржником. Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Згідно ч. 3 ст. 71 вказаного Закону довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем на вимогу стягувача протягом трьох робочих днів у випадках, встановлених законом. Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів дійсна протягом одного місяця з дня її видачі. Форма довідки встановлюється Міністерством юстиції України.
Відповідно до п. 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 2 квітня 2020 року, виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.
Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.
З матеріалів виконавчого провадження № 50834141 вбачається, що після ознайомлення ОСОБА_1 з матеріалами виконавчого провадження, з нього зникли розписки написані ОСОБА_1 про сплату боржником ОСОБА_2 заборгованості по аліментах у червні 2018 року - 2200 грн; у липні 2018 року - 2000 грн; у серпні 2018 року - 2000 грн; у вересні 2018 року - 2000 грн; у жовтні 2018 року - 2000 грн; у листопаді 2018 року - 2000 грн.
29 вересня 2020 року заступником начальника відділу Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) складено акт про зникнення з матеріалів виконавчого провадження копій вищевказаних розписок, після ознайомлення ОСОБА_1 з даними матеріалами.
Разом з тим встановлено, що з урахуванням вищезазначених розписок за 2018 рік, державним виконавцем неодноразово протягом 2018 - 2020 років на заяви стягувачки та боржника надавалися розрахунки заборгованості по аліментам.
Зокрема, на звернення слідчого СВ Новоград-Волинського ВП майора міліції Нагаль О.В. державним виконавцем був наданий розрахунок станом на 01.07.2018, в якому була відображена сума отриманих стягувачем аліментів за червень 2018 року в сумі 2200 грн.
31.07.2018 до відділу ДВС надійшла заява від ОСОБА_2 про надання розрахунку заборгованості по аліментам за весь період.
06.08.2018 ОСОБА_2 був наданий розрахунок заборгованості по аліментам, в якому зазначено сплату аліментів за травень 2018 року в сумі 1000 грн та червень 2018 року в сумі 2200 грн.
09.11.2018 ОСОБА_1 подала до відділу ДВС заяву про надання їй розрахунку заборгованості по аліментам за весь період.
16.11.2018ОСОБА_1 був наданий розрахунок заборгованості по аліментам, в якому зазначено сплату аліментів за травень 2018 року в сумі 1000 грн. та червень 2018 року в сумі 2200 грн.
27.11.2019 ОСОБА_1 подала до відділу ДВС заяву про надання їй розрахунку заборгованості по аліментам за весь період.
25.02.2020ОСОБА_1 був наданий розрахунок заборгованості по аліментам, в якому зазначено вже сплату аліментів за травень 2018 року в сумі 1000 грн, червень 2018 року в сумі 2200 грн та з липня 2018 року по листопад 2018 року в сумі 2000 грн кожен місяць.
25.02.2021ОСОБА_1 подала до відділу ДВС заяву про надання їй розрахунку заборгованості по аліментам за весь період, а також надання копії виконавчого листа та копії розписки про сплату 10000 грн.
25.02.2020 ОСОБА_1 був наданий розрахунок заборгованості по аліментам, в якому зазначено сплату аліментів ОСОБА_2 за травень 2018 року в сумі 1000 грн, червень 2018 року в сумі 2200 грн, з липня 2018 року по листопад 2018 року в сумі 2000 грн за кожен місяць та надано копії виконавчого листа та розписки.
02.07.2020 ОСОБА_1 надала до відділу ДВС заяву про надання їй розрахунку заборгованості по аліментам за весь період.
07.07.2020 ОСОБА_1 був наданий розрахунок заборгованості по аліментам, в якому також зазначено сплату аліментів за травень 2018 рік в сумі 1000 грн, червень в сумі 2018 року в сумі 2200 грн, з липня 2018 року по листопад 2018 року в сумі 2000 грн за кожен місяць.
На момент ознайомлення ОСОБА_1 з матеріалами виконавчого провадження №50834141, в ньому був наявний розрахунок заборгованості зі сплати аліментів станом на 01.08.2019, який складався на підставі розписок стягувача за 2018 рік, в якому зазначено сплату аліментів за червень 2018 року в сумі 2200 грн, з липня 2018 року по листопад 2018 року в сумі 2000 грн за кожен місяць.
Як визначено ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином встановивши під час розгляду справи, що державним виконавцем протягом тривалого часу за заявою сторін виконавчого провадження проводилися та надавалися розрахунки заборгованості по аліментах з урахуванням наданих стягувачем ОСОБА_1 розписок про сплату ОСОБА_2 аліментів за період з червня по листопад 2018 року, стягувачем до вересня 2020 року не оспорювалися та не ставилися під сумнів вказані розрахунки заборгованості, враховуючи складений державним виконавцем акт про зникнення даних розписок, колегія суддів дійшла висновку, що твердження суду першої інстанції про наявність підстав для визнання дій державного виконавця неправомірними та зобов'язання останнього повторно провести розрахунок заборгованості по сплаті аліментів є помилковим та таким, що не відповідає обставинам справи.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушення норм матеріального та процесуального права, а тому вона підлягає скасуванню, з ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 з вищевказаних підстав.
Відповідно до ст. 452 ЦПК України, суд стягує з заявника на користь державної виконавчої служби судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2102,00 грн.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) задовольнити.
Ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 05 жовтня 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Новоград-Волинський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) судовий збір в розмірі 2102,00 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 24 травня 2021 року.
Головуючий Судді