Житомирський апеляційний суд
Справа №295/9144/20 Головуючий у 1-й інст. Семенцова Л. М.
Категорія 68 Доповідач Коломієць О. С.
17 травня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді: Коломієць О.С.
суддів: Миніч Т.І, Талько О.Б.
з участю секретаря
судового засідання: Дяченко Ю.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу №295/9144/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів з повнолітнього сина на утримання непрацездатного батька
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалуБогунського районного суду м. Житомира від 11 лютого 2021 року про призначення молекулярно-генетичної експертизи, яка постановлена суддею Семенцовою Л.М. в м. Житомирі
У серпні 2020 року позивач звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 1712,00 грн. із відповідною індексацією згідно закону, починаючи з дня подання позову, щомісячно і до його смерті.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 11 лютого 2021 року в справі призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Державного науково-дослідного експерно-криміналістичного центру МВС України. На вирішення експертів поставлено наступне питання: чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 біологічним батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Експертів попереджено про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України. Оплату за проведення експертизи покладено на відповідача. Також зобов'язано сторони з'явитися до експертного закладу-Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України для проведення експертизи.
Не погодившись із ухвалою суду, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Вважає, що призначена судом експертиза не дає можливості отримати будь-які належні докази у справі та не стосується предмету позову. Також зазначає, що проведення експертизи було призначено експертній установі, яка, на його думку, не має право на проведення саме молекулярно-генетичної експертизи.
У поданому відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу позивача відхилити, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. При цьому зазначив, що ухвала суду є законною та обґрунтованою, оскільки суд першої інстанції під час розгляду даного питання вірно встановив обставини справи, дотримався процедури розгляду питання щодо призначення експертизи та прийняв судове рішення у відповідності з нормами чинного законодавства.
В судовому засіданні позивач та його представник доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити.
Відповідач та його представник просили в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а ухвалу суду першої інстанції про призначення експертизі залишити в силі.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є його сином, що підтверджується копією свідоцтва про народження. Протягом всього життя позивач виховував сина та завжди надавав йому матеріальну допомогу.
Однак на даний час позивач є непрацездатною особою, оскільки є пенсіонером за віком та розмір його пенсії є недостатнім для задоволення його життєвих потреб і для забезпечення гідного існування. Відповідач, який є його сином, в добровільному порядку не бажає надавати матеріальну допомогу на утримання непрацездатного батька, який потребує матеріальної допомоги.У зв'язку з чим, просив стягнути з відповідача аліменти на своє утримання у розмірі 1712 грн. щомісячно, з відповідною індексацією згідно закону, починаючи з дня подання до суду позовної заяви і до смерті позивача.
Призначаючи в справі судову молекулярно-генетичну експертизу, суд першої інстанції виходив із того, що з'ясування обставини щодо батьківства позивача відносно відповідача, а саме щодо наявності кровного споріднення між сторонами, буде мати значення для вирішення цієї справи про стягнення аліментів, а тому дійшов висновку про обґрунтованість заявленого стороною відповідача клопотання про призначення експертизи.
Колегія суддів апеляційного суду не може погодитися із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Досягнення завдань цивільного судочинства забезпечується, зокрема, за допомогою доказування - одного із основоположних елементів правосуддя.
Серед джерел доказів, відповідно до ст. 76 ЦПК України, є висновок експерта.
Призначення та проведення експертизи у цивільному судочинстві регулюється статями 102-113 ЦПК України, Законом України «Про судову експертизи» та Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року № 1950/5).
Частиною 1 статті 103 ЦПК визначено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумнів щодо їх правильності.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань (ч.2 ст.102 ЦПК України).
Отже, діючим цивільним процесуальним законодавством передбачено, що експертиза у справі призначається судом у разі необхідності з'ясування фактичних обставин, що становлять предмет доказування.
Разом із тим, поставлені на вирішення експерта судом першої інстанції питання, не стосуються предмету доказування у даній справі, приймаючи до уваги зміст позову та його обґрунтування.
Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом доказування у даній справі є непрацездатність позивача та його потреба в матеріальній допомозі, яку від просить стягнути з сина.
Походження сина від батька (кровне споріднення), при наявності актового запису №3794 від 25.10.1989 року про народження відповідача ОСОБА_2 , не є предметом спору та не підлягає дослідженню в межах даної справи.
Згідно із ст.379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали.
За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду доходить до висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги та вважає ухвалу суду першої інстанції про призначення експертизи помилковою, оскільки така винесена з порушенням норм процесуального права, а тому вона підлягає до скасування, а справа направляється до суду першої інстанції для продовження розгляду, що відповідає приписам ст.379 ЦПК України.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 11 лютого 2021 року про призначення молекулярно-генетичної експертизи скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 24 травня 2021 року.
Головуючий Судді