іменем України
25 травня 2021 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 732/909/20
Головуючий у першій інстанції - Лиманська М. В.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/616/21
Чернігівський апеляційний суд у складі:
головуючої-судді Шитченко Н.В.,
суддів Висоцької Н.В., Мамонової О.Є.,
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»,
розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» на рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 29 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» про стягнення моральної та матеріальної шкоди,
місце ухвалення рішення суду - м. Городня,
час проголошення судового рішення - 10 год. 42 хв,
дата складання повного тексту рішення суду першої інстанції - 05 лютого 2021 року.
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» (далі - ПАТ «НАСК «ОРАНТА»), в якому просив стягнути з ОСОБА_2 1 000 грн моральної шкоди; з ПАТ «НАСК «ОРАНТА» - 26 724,36 грн матеріальної шкоди та 15 000 грн моральної шкоди, 1 600 грн витрат, пов'язаних з проведенням автотоварознавчого дослідження і 8 000 грн витрат на правову допомогу.
У мотивування заявлених вимог зазначав, що 17 січня 2020 року, о 12 год. 00 хв, в м. Чернігові по вул. Захисників України сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля „MAZDA 6", д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , та автомобіля „Renault Trafik", д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . У результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Винним у даній ДТП був водій ОСОБА_2 , який порушив Правила дорожнього руху. Оцінивши візуально пошкодження, та врахувавши, що спору з приводу винуватості ОСОБА_2 у ДТП у сторін не виникло, ними було прийнято рішення про складання «Європротоколу».
Позивач указував, що за висновком експертного товарознавчого дослідження від 09 березня 2020 року № 35, вартість відновлювального ремонту його автомобіля склала 40 586,40 грн. Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля „Renault Trafik", д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована у ПАТ «НАСК «ОРАНТА» на підставі полісу № АО7022521 від 22 листопада 2019 року. Страхова компанія відшкодувала позивачу лише частину вартості відновлювального ремонту у сумі 13 862,04 грн, оскільки дійшла висновку про наявність спільної вини обох учасників у ДТП. Розмір невідшкодованої позивачу матеріальної шкоди склав 26 724,36 грн. У результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 зазнав нервового стресу, не міг користуватися автомобілем близько двох місяців, з надуманих підстав страховою компанією не виплачено повністю належні кошти, що заподіяло значних страждань йому та його родині, та через що позивач був змушений докладати додаткові зусилля для ліквідації негативних наслідків аварії, нормалізації свого життя.
Рішенням від 29 січня 2021 року Городнянський районний суд Чернігівської області позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 000 грн у відшкодування моральної шкоди, завданої ДТП, та 840 грн у повернення витрат на сплату судового збору. Стягнув з ПАТ НАСК «ОРАНТА» на користь ОСОБА_1 26 021,96 грн невиплаченої страхової суми, 1 600 грн у повернення витрат, пов'язаних з проведенням автотоварознавчого дослідження, 840 грн у рахунок сплаченого судового збору та 5 096 грн у рахунок відшкодування витрат на правову допомогу. У задоволенні решти позовних вимог - відмовив.
В апеляційній скарзі ПАТ НАСК «ОРАНТА», вважаючи рішення суду незаконним і необґрунтованим, ухваленим на підставі неправильної оцінки доказів, просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що районний суд помилково стягнув із ПАТ НАСК «ОРАНТА» на користь ОСОБА_1 1 600 грн витрат, пов'язаних з проведенням автотоварознавчого дослідження, оскільки за ініціативою страховика було проведено судову автотоварознавчу експертизу, яку і було покладено в основу рішення, як належний доказ заподіяної шкоди. Саме на підставі указаного висновку суд визначив розмір суми недоплаченого страхового відшкодування до стягнення.
Скаржник звертає увагу на те, що під час розслідування страхового випадку були виявлені невідповідності щодо обставин настання ДТП та поясненнями її учасників. Із наданого позивачем повідомлення про ДТП неможливо встановити особу, винну у її скоєнні, а надана у «Європротоколі» схема ДТП не надає можливості переконатись у тому, що зіткнення автомобілів відбулось саме через порушення водієм ОСОБА_2 Правил дорожнього руху.
Відзив на апеляційну скаргу учасниками справи не подавався.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню в частині вирішених вимог про стянення витрат, пов'язаних з проведенням автотоварознавчого дослідження, виходячи з наступного.
Частинами 2, 5 ст. 263 ЦПК України визначено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції в частині вирішення вимоги про стягнення на користь позивача витрат, пов'язаних з проведенням автотоварознавчого дослідження, таким вимогам не відповідає.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що причиною та умовою виникнення 17 січня 2020 року ДТП стало порушення Правил дорожнього руху саме водієм ОСОБА_2 , позивач виконав всі вимоги та умови, передбачені Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», однак ПАТ НАСК «ОРАНТА» частково виплатило позивачу матеріальне відшкодування, що суперечить законодавству. При визначенні завданого позивачу збитку, суд першої інстанції врахував висновок судової автотоварознавчої експертизи від 09 грудня 2020 року № 4466/4467/20-24 та стягнув з ПАТ НАСК «ОРАНТА» на користь позивача різницю між сумою страхового відшкодування, яку було отримано позивачем, та вартістю ремонту автомобіля у сумі 26 021,96 грн, а також вартість експертного автотоварознавчого дослідження від 09 березня 2020 року № 35 у сумі 1 600 грн, оскільки такі витрати позивача, на думку суду, пов'язані з відновленням його порушеного права.
Вирішуючи питання про розмір моральної шкоди, суд взяв до уваги те, що позивач зазнав моральних страждань та втрат немайнового характеру, та прийшов до висновку про доцільність стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача 1 000 грн моральної шкоди.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення з ПАТ НАСК «ОРАНТА» на користь позивача 15 000 грн моральної шкоди, суд виходив з недоведеності таких вимог.
З такими висновками суду першої інстанції частково погоджується апеляційний суд, виходячи з наступного.
У справі встановлено, що до Чернігівського підрозділу НАСК «ОРАНТА» надійшло з повідомлення про ДТП від 17 січня 2020 року, що складено страхувальником ОСОБА_2 з метою фіксації ДТП, яка сталася 17 січня 2020 року, о 12 год. 00 хв., в м. Чернігові по вул. Захисників України за участю автомобілів: „MAZDA 6", д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та „Renault Trafik", д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
У наведеному повідомленні зазначено, що в результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Учасники дорожньо-транспортної пригоди дійшли згоди про те, що винуватцем у ДТП був водій ОСОБА_2 , який порушив Правила дорожнього руху, а саме, водій автомобіля „Renault Trafik", здійснюючи поворот, не переконався, що це буде безпечно, здійснив наїзд на транспортний засіб „MAZDA 6". У повідомленні міститься схема дорожньо-транспортної пригоди та запис про те, що цілодобову службу НАСК «Оранта» сповіщено телефоном 17 січня 2020 року о 12-20 год. На місце події аварійний комісар не виїжджав (а.с.75-76).
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу - автомобіля „Renault Trafik", д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована у ПАТ НАСК «ОРАНТА», що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу №АО/7022521 (страхова сума відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб - 130 000 грн) (а.с.80).
17 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського підрозділу НАСК «Оранта» з заявою про страхове відшкодування за наслідками ДТП (а.с. 77-78).
Згідно із письмовити поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 14 лютого 2020 року, обидва учасники ДТП однаково описали фактичні обставини ДТП, яка сталася 17 січня 2020 року за їх участю, зазначили, що на місце ДТП буди викликані працівники поліції, в присутності яких учасники ДТП дійшли згоди про те, що порушення Правил дорожнього руху у дорожній обстановці, яка мала місце, було допущене саме водієм ОСОБА_2 , який виконував поворот праворуч з лівого ряду, не переконавшись, що цей маневр буде безпечним, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_1 , який рухався в попутному напрямку по правій смузі дороги. На місці пригоди водії вирішили скласти «Європротокол» (а.с. 82, 83).
За матеріалами страхової справи № 20744, страховик ПАТ НАСК «ОРАНТА» самостійно визначив розмір збитку, завданого автомобілю позивача, у сумі 27 724,07 грн. 26 лютого 2020 року ПАТ НАСК «ОРАНТА» було прийнято рішення про відшкодування 50% від визначеного страховиком розміру шкоди, завданої позивачу в результаті ДТП, що склало 13 862,04 грн. Про таке рішення листом від 16 квітня 2020 року ПАТ НАСК «ОРАНТА» повідомило позивача (а.с. 70-105).
З акту технічного огляду колісного транспортного засобу та висновку експертного товарознавчого дослідження від 09 березня 2020 року № 35 встановлено, що в результаті ДТП в автомобілі „MAZDA 6", д.н.з. НОМЕР_1 були пошкоджені: переднє ліве крило, ліва фара, передній бампер зліва, кронштейн бамперу переднього лівий, підкрилок передній лівий, кришка дзеркала лівого передня, двері передні зліва, диски колес передніх лівого та правого, колеса передні. Вартість відновлювального ремонту, завданого власнику легкового автомобіля „MAZDA 6", д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок його пошкоджень у ДТП 17 січня 2020 року, з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу його складників станом на 17 січня 2020 року складає 40 586,40 грн. Вартість послуг експерта-автотоварознавця, який проводив оцінку завданого матеріального збитку, склала 1 600,00 грн (а.с. 6-8, 15-30).
16 березня 2020 року ПАТ НАСК «ОРАНТА» здійснило позивачу виплату страхового відшкодування у розмірі 13 862,04 рн.
Під час розгляду справи у суді першої інстанції за клопотанням ПАТ НАСК «ОРАНТА» суд першої інстанції призначив судову автотоварознавчу експертизу.
Відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи № 4466/4467/20-24, складеного 09 грудня 2020 року Чернігівським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, вартість на момент проведення експертизи матеріального збитку (відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля „MAZDA 6", д.н.з. НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження у ДТП, яка мала місце 17 січня 2020 року у м.Чернігові, без урахування податку на додану вартість склала 39 884,00 грн (а.с.142-157).
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.
Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно із п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно зі ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
За правилами пункту 17.5 статті 17 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при укладенні договору обов'язкового страхування автоцивільної відповідальності страховик зобов'язаний безоплатно видати страхувальнику бланк повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка (європротокол).
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Згідно із ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).
Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі статтею 1194 ЦК України - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.
Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Проаналізувавши у повній мірі вищенаведені норми та вивчивши матеріали справи, суд першої інстанції дійшов обрунтованого висновку, що вина ОСОБА_2 у скоєнні 17 січня 2020 року ДТП є доведеною.
Так, матеріалами справи, а саме: повідомленням про ДТП, письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підтверджуються, що 17 січня 2020 року, о 12 год. 00 хв., в м. Чернігові по вул. Захисників України за участю автомобіля „MAZDA 6", д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля „Renault Trafik", д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , сталася ДТП з вини ОСОБА_2 , який порушив Правила дорожнього руху. Суд першої інстанції, вирішуючи спір, надав указаним письмовим доказам належну правову оцінку, і доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують.
Посилання ввідповідача на те, що під час розслідування страхового випадку були виявлені невідповідності щодо обставин настання ДТП та поясненнями її учасників не знайшли свого підтвердження, оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 однаково описали фактичні обставини справи у письмових поясненнях від 14 лютого 2020 року. У страховій справі відсутні інші письмові пояснення учасників ДТП.
Службова записка представника ПАТ «НАСК «ОРАНТА» Сагаля С.В. від 17 лютого 2020 року № 17-02/2020 (а.с. 98-99), на яку посилається скаржник, як на доказ суперечливих обставин ДТП, не підтверджує, на думку суду, доводів щодо спільної вини водіїв транспортних засобів у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, оскільки у ній зазначено про надання ОСОБА_2 усних пояснень представнику ПАТ «НАСК «ОРАНТА» по факту ДТП. Суд першої інстанції правильно встановив, що інші будь-які письмові пояснення учасників ДТП в матеріалах страхової справи відсутні. За змістом ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини, які мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Отже, посилання відповідача на певні усні пояснення осіб, які не були учасниками ДТП, як підставу для частковї виплати страхового відшкодування, є неспроможними.
Твердження ПАТ «НАСК «ОРАНТА» про те, що із наданого позивачем повідомлення про ДТП неможливо встановити особу, винну у ДТП, а надана у «Європротоколі» схема ДТП не надає можливості переконатись у тому, що зіткнення автомобілів відбулось саме через порушення водієм ОСОБА_2 Правил дорожнього руху, не може бути самостійною (безумовною) підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки наявність вини ОСОБА_2 випливає на підставі оцінки всіх наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Крім цього, апеляційний суд вважає, що у разі невідповідності поданих до страховика документів вимогам законодавства, відповідач мав би прийняти рішення про відмову у страховій виплаті, проте страхова компанія частково кошти сплатила, отже визнала випадок страховим, а подані на його підтвердження документи - належним чином оформленими.
Отже, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що рішення страховика про розподіл обопільної вини між учасниками ДТП (50% на 50%) є необгрунтованим та таким, що не грунтується на матеріалах справи, а визначений ПАТ «НАСК «ОРАНТА» розмір збитку, завданого позивачу, у сумі 27 724,07 грн спростовується висновком судової автотоварознавчої експертизи від 09 грудня 2020 року № 4466/4467/20-24.
З урахуванням встановлених обставин, суд першої інстанції вірно встановив, що позивач має право на відшкодування у повному обсязі недоплаченої страховиком матеріальної шкоди і доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують. Стягнення різниці між сумою страхового відшкодування, яку позивач отримав від страховика, і загальним розміром спричиненої матеріальної шкоди з ПАТ «НАСК «ОРАНТА» у сумі 26 021,96 грн відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
На думку колегії суддів, визначений районним судом розмір грошового відшкодування моральної шкоди у розмірі 1 000 грн, стягнутий з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , відповідає вимогам розумності, виваженості і справедливості. Районний суд вірно встановив, що внаслідок ДТП, яка сталася 17 січня 2020 року, позивач зазнав моральних страждань та втрат немайнового характеру. При цьому, участь позивача у ДТП, пошкодження його майна безумовно негативно вплинуло на його моральний стан та призвело до душевних страждань.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «НАСК «ОРАНТА» про стягнення моральної шкоди у розмірі 15 000 грн, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недоведеність таких вимог, оскільки сама по собі наявність спору з приводу розміру відшкодування не може бути підставою для стягнення з відповідача моральної шкоди.
Вирішуючи питання про стягнення з ПАТ «НАСК «ОРАНТА» на користь ОСОБА_1 5 096 грн у відшкодування витрат на правову допомогу, суд першої інстанції, керуючись ст. 13, 137, 141 ЦПК України, вірно визначив такі документально підтверджені витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим, апеляційний суд вважає, що заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про помилковість стягнення з ПАТ «НАСК «ОРАНТА» на користь ОСОБА_1 1 600 грн витрат, пов'язаних з проведенням автотоварознавчого дослідження від 09 березня 2020 року № 35, ураховуючи наступне.
Статтею 34 (зокрема п.34.2 та 34.3) ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).
Як свідчить протокол огляду транспортного засобу від 27 січня 2020 року (а.с. 44-45), транспортний засіб позивача було оглянуто представником страхової компанії у визначений законом строк, що засвідчено підписами позивача та представника ПАТ «НАСК «ОРАНТА». 26 лютого 202 року відповідачем було складено зведену таблицю даних попереднього розрахунку розміру матеріального збитку транспортного засобу, належного ОСОБА_1 (а.с. 46). Тобто, визначений законом обов'язок оглянути пошкоджене майно та визначити розмір збитків ПАТ «НАСК «ОРАНТА» виконало. Таким чином, апеляційний суд погоджується з доводами відповідача про те, що нормами ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» безумовного обов'язку відшкодувати потерпілому витрати за проведення дослідження у ПАТ «НАСК «ОРАНТА» не виникло.
Позивач замовив проведення автотоварознавчого дослідження від 09 березня 2020 року № 35, яке не являється експертним висновком. Суд першої інстанції указав, що ОСОБА_1 , звертаючись до страхової компанії, просив виплатити йому страхове відшкодування у розмірі, визначеному висновком автотоварознавчого дослідження. Проте, відповідач, заперечуючи, указував на те, що позиція запчастин № 7202 не відповідає протоколу огляду транспортного засобу від 23 січня 2020 року (а.с. 104-105).
Визначаючи вартість матеріального збитку, завданого ОСОБА_1 , як власнику автомобіля, яку слід стягнути на користь позивача, суд першої інстанції послався на наявний в матеріалах справи висновок судової автотоварознавчої експертизи № 4466/4467/20-24, складений 09 грудня 2020 року Чернігівським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, проведеної за клопотанням сторони відповідача, у якому було визначено його розмір, як з урахуванням ПДВ, так і без нього, зазначивши, що такий висновок є належним доказом у справі.
Отже, відповідач не мав обов'язку для відшкодування витрат за проведення наданого позивачем дослідження відповідно до положень ст. 34 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» і розмір шкоди, визначений таким дослідженням, не був покладений в основу судового рішення. Ураховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що правові підстави для відшкодування витрат, пов'язаних з проведенням автотоварознавчого дослідження, відсутні.
Зважаючи на наведене, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати рішення суду в частині вирішених вимог про стягнення з ПАТ НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_1 1 600 грн у повернення витрат, пов'язаних з проведенням автотоварознавчого дослідження, відмовивши у задоволенні цих вимог. В іншій частині рішення суду слід залишити без змін.
Керуючись ст. 367, 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, 381-384, 389 ЦПК України , -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» - задовольнити частково.
Рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 29 січня 2021 року в частині вирішених позовних вимог про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» на користь ОСОБА_1 1600 грн 00 коп. у повернення витрат, пов'язаних з проведенням автотоварознавчого дослідження, скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог в цій частині.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 25 травня 2021 року.
Головуюча: Судді: