Провадження № 11-кп/4820/320/21
Справа № 686/26810/20 Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1
Категорія: ч.1 ст.187 КК України Доповідач ОСОБА_2
20 травня 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду в складі :
судді - доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020240010003147 від 19.10.2020 за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 27 січня 2021 року, -
Вироком Хмельницького міськрайонного суду від 27 січня 2021 року
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хмельницького, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області:
- 11.02.2016 року - за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців; звільненого від відбування цього покарання на підставі ст. 75 КК України з випробовуванням, зі встановленням іспитового строку терміном 2 роки;
- 8.05.2016 року - ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки; звільненого від відбування цього покарання на підставі ст. 75 КК України з випробовуванням, зі встановленням іспитового строку терміном 2 роки;
- 17.07.2017 року - за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 190, ст. 70, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;
звільненого від відбування покарання цього покарання 29.07.2019 року умовно-достроково на 1 рік 2 місяці 8 днів,
визнано винуватим в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст.187 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.
На підставі ч.ч. 1, 4 ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17.07.2017 року, визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.
Ухвалено, що початок строку відбуття покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Термін дії обраного ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту продовжено до набрання вироком законної сили, але не довше ніж до 27.03.2021 року, поклавши на ОСОБА_9 наступні обов'язки :
- не залишати місце свого проживання - квартиру АДРЕСА_2 в період часу з 21 год. 00 хв. до 6 год. 00 хв. наступного дня;
- прибувати до суду за першою вимогою;
- повідомляти суд про зміну місця проживання.
Цивільний позов ОСОБА_10 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_10 7997 грн 54 коп. заподіяної матеріальної шкоди та 2500 грн моральної шкоди, а всього 10497 грн 54 коп.
В решті позову відмовлено.
Речові докази:
- мобільний телефон марки «Redmi» моделі «NOTE 8T» ІМЕІ НОМЕР_1 та НОМЕР_2 залишено ОСОБА_10 ;
- договір 447-20009390 від 07.08.2020 року, ухвалено зберігати в матеріалах кримінального провадження;
- спортивну кофту білого кольору із смугою чорного кольору та написом «ЕА7 Emporio Armani» та капюшоном білого кольору - повернуто ОСОБА_9 .
Скасовано арешт, накладений на майно ухвалами слідчої судді Хмельницького міськрайонного суду від 14.08.2020 року та від 19.08.2020 року.
За вироком суду, ОСОБА_9 , діючи умисно, з корисливим мотивом та з метою заволодіння чужим майном, 07.08.2020 біля 04 год. 00 хв., перебуваючи поряд приміщення магазину, розташованого праворуч від будинку АДРЕСА_3 , ззаду напав на потерпілого ОСОБА_10 , застосувавши насильство небезпечне для його життя та здоров'я, а саме умисно наніс удар кулаком в область обличчя, від якого потерпілий впав на землю, заподіявши ОСОБА_10 тілесні ушкодження у вигляді тупої черепно-лицевої травми з тілесними ушкодженнями у вигляді: струсу головного мозку, рани м'яких тканин, садна шкіри верхньої повіки лівого ока та підшкірного крововиливу лівої навколо-очної ділянки обличчя, тупої травми правої верхньої кінцівки з тілесними ушкодженнями у вигляді гематоми ліктьового суглобу, саден шкіри задньої поверхні ліктьового суглобу та підшкірного крововиливу переднє-внутрішньої поверхні цієї кінцівки від рівня променево-зап'ясткового суглобу до верхньої третини плеча, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, та заволодів майном останнього на загальну суму 6915 грн. 00 коп., а саме своєю правою рукою вийняв та забрав: із правої передньої кишені штанів ОСОБА_10 - мобільний телефон марки «Redmi» моделі «NOTE 8T» ІМЕІ НОМЕР_1 та НОМЕР_3 вартістю 2915 грн. із сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_4 , яка матеріальної цінності для потерпілого не становить, а із лівої передньої кишені штанів потерпілого - грошові кошті в сумі 4000 грн. Після цього із викраденим майном залишив місце події.
В поданій апеляційній скарзі, захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 просить вирок Хмельницького міськрайонного суду від 27 січня 2021 року щодо ОСОБА_9 скасувати, а кримінальне провадження закрити у зв'язку із не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.
При цьому вказує проо неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Встановлюючи фактичні обставини кримінального правопорушення, суд першої інстанції не дав належної оцінки дослідженим під час судового розгляду доказам та показанням свідків.
Суд безпідставно визнав допустимим доказом протокол слідчого експерименту від 24.09.2020, який складений з порушенням вимог ст.104 КПК України. Під час слідчого експерименту потерпілий дав суперечливі і неточні покази про обставини нападу та механізм нанесення йому тілесних ушкоджень. До протоколу слідчого експерименту був долучений диск, хоча на початку слідчої дії слідчий повідомив, що відеозапис проводиться на флеш карту. Диск долучений без належного його оформлення відповідно до висог ст.105 КПК України.
Недопустимим доказом є протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.08.2020, оскільки він не містить інформації про те, що потерпілий перед проведенням слідчої дії повідомив слідчого за якими саме ознаками зовнішнього вигляду та прикметами особи останній може впізнати особу, яка вчинила на нього напад.
Також недопустимим доказом є протокол огляду речей від 11 серпня 2020 року. Допитана в якості свідка понята ОСОБА_11 повідомила, що під час проведення вказаної слідчої дії проводився лише огляд та вилучення мобільного телефону, про те, що оглядався договір та светр понятою нічого не повідомлялося.
Суд взяв до уваги, як доказ вини ОСОБА_9 , докази, які не мають жодного доказового значення, зокрема протокол огляду від 19.09.2020, яким оглянутий відеозапис із банкомата і який підтверджує лише показання обвинуваченого про те, що він намагався зняти кошти з банківського рахунку потерпілого за допомогою мобільного телефону, який він перед цим знайшов.
Суд проігнорував той факт, що відповідно до протоколу огляду відеозаписів із камер відеоспостереження в приміщенні ресторану «Сілістра» від 14.09.2020 встановлений факт перебування потерпілого в сильному алкогольному сп'янінні. З відеозаписів видно як потерпілий в приміщенні ресторану падає на бетонну підлогу, коли його примусово виштовхує охорона з приміщення ресторану. А отже потерпілий міг отримати тілесні ушкодження за обставин, які зафіксовані на вказаному відеозаписі.
Факт зустрічі обвинуваченого і потерпілого на відеозаписі не зафіксовано.
Посилаючись на те, що факт перебування обвинуваченого в районі місця вчинення злочину в період з 00 год. 00 хв. по 09 год. 04 хв. 07.08.2020 підтверджується роздруківкою телефонних з'єднань ПрАТ «Київстар», суд не взяв до уваги, що обвинувачений проживає в районі де був вчинений злочин.
Сторона обвинувачення не надала роздруківку телефонних з'єднань ПрАТ «Київстар» телефону потерпілого на підтвердження його показань щодо перебування у вказаному місці, у вказаний час саме поруч із обвинуваченим.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення обвинуваченого та його захисника на підтримання доводів поданої апеляційної скарги, думку прокурора про законність і обґрунтованість вироку суду, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вина обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненому злочині при викладених у вироку обставинах доведена зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами.
В судовому засіданні апеляційного суду обвинувачений ОСОБА_9 свою причетність до вчинення кримінального правопорушення заперечив, пояснив, що на потерпілого не нападав, тілесних ушкоджень йому не спричиняв, грошових коштів та мобільного телефону у нього не викрадав. У вказану ніч, перебуваючи біля ресторану «Сілістра», на одному з підвіконників знайшов мобільний телефон, за допомогою якого намагався зняти кошти в банкоматі, у зв'язку з чим на вайбер телефону особи, яка записана як «дружина» відправляв вказане свідком ОСОБА_12 повідомлення. Гроші зняти йому не вдалось. Ранком попросив товариша здати цей телефон у ломбард, що той і зробив.
Потерпілий ОСОБА_10 в судовому засіданні суду першої інстанції показав, що 07.08.2020 після закриття закладу «Картопляники», у якому відпочивав, мав намір викликати таксі та їхати додому. Однак на вулиці, неподалік вказаного закладу, до нього підійшов раніше незнайомий ОСОБА_9 , вони розговорились та разом пішли у сторону АЗС «Окко». Біля одного із кіосків вони випили каву та попрямували в напрямку «Медтехніки». Коли він - ОСОБА_10 відійшов за кіоск-магазин справити природні потреби, обвинувачений підійшов до нього ззаду хлопнув рукою по плечу, а коли він - потерпілий, повернуся, то відразу наніс йому удар кулаком у ліву частину голови, від якого він впав на землю, вдарившись об фундамент. Лежачи на землі він відчув як обвинувачений обшукав його кишені, забрав мобільний телефон та гроші в сумі 4000 грн. і з місця події зник. В ході слідства було встановлено, що телефон обвинувачений здав у ломбард, і він - потерпілий його звідти викупив.
Незважаючи на фактичне невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, його вина підтверджується наступними доказами:
- Протоколом проведення слідчого експерименту від 24.09.2020 року та відеозаписом цієї слідчої дії, у яких зафіксовано, що під час слідчого експерименту потерпілий ОСОБА_10 розповів та показав заклад, де він відпочивав; місце де він познайомився з обвинуваченим ОСОБА_9 ; маршрут, яким він йшов разом з обвинуваченим; місце де ОСОБА_9 напав на нього, побив та заволодів його майном; механізм, за яким обвинувачений спричинив йому тілесні ушкодження.
-Протоколом пред'явлення осіб для впізнання за фотознімками від 28.08.2020 року, згідно якого під час пред'явлення осіб для впізнання за фотознімками потерпілий ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_9 як особу, яка 07.08.2020 біля 04 год. вчинила відносно нього кримінальне правопорушення.
-Протоколом огляду місця події від 07.08.2020 року та фототаблицею до нього, з яких видно, що місцем події є ділянка території поряд з приміщенням магазину, розташованого праворуч від будинку АДРЕСА_3 .
-Показаннями свідка ОСОБА_13 про те, що у вказану ніч її чоловіка - ОСОБА_10 не було вдома. Біля 3 год. вона телефонувала йому і він повідомив, що скоро буде. В подальшому вона ще неодноразово йому телефонувала, проте він не відповідав, а біля 7 год. їй на «вайбер» з телефону потерпілого прийшло повідомлення на російській мові щоб скинути йому номер його банківської картки, що у нього усе добре і щоб йому не телефонувати, бо у його телефоні сідає батарея. Вона відразу зрозуміла, що це повідомлення написав не її не чоловік, адже він спілкується українською мовою та не користується «вайбером». Вона зателефонувала у банк і заблокувала його - чоловіка банківську картку. Скріншот цього повідомлення вона добровільно надала працівникам поліції. У той день чоловік прийшов додому весь у крові та повідомив, що його побили, забрали гроші і телефон.
-Скріншотом наданого ОСОБА_14 повідомлення, яке надійшло на вайбер її телефону, наступного змісту : «Скинь мне номер карты универсальной мне надо скинуть человеку реквизиты чтобы он скинул деньги а то я не могу вспонить Батарею не сади нормально со мной все Просто не могу говорить», з якого вбачається, що воно надійшло від ОСОБА_15 .
В судовому засіданні обвинувачений підтвердив, що саме він надіслав це повідомлення.
-Висновками первинної судово-медичної експертизи № 732 від 11.09.2020 та додаткової судово-медичної експертизи № 933 від 22.10.2020 року, згідно яких у ОСОБА_10 виявлено тілесні ушкодження у вигляді :
- струсу головного мозку, рани м'яких тканин, садна шкіри верхньої повіки лівого ока та підшкірного крововиливу лівої навколо-очної ділянки обличчя, які за своїм характером відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я та могли утворитися як від не менше ніж одноразової дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, так і від не менше ніж одного зіткнення лівої половини обличчя потерпілого з таким предметом, за механізмами: «удар» (струс головного мозку), «удар-стиснення-розчавлення-розрив» (рана), «удар-тертя» (садно), «удар» (підшкірний крововилив), не виключено, таким чином, як зазначив і продемонстрував потерпілий під час проведення з ним слідчого експерименту;
- гематоми правого ліктьового суглобу, садна шкіри задньої поверхні цього суглобу та підшкірного крововиливу від рівня променево-зап'ясткового суглобу до верхньої третини правого плеча, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я та могли утворитися як від не менше ніж одноразової дії тупого твердого предмету з переважаючою контактуючою поверхнею, так і від не менше ніж одного зіткнення задньої поверхні правого ліктьового суглобу з таким предметом, за механізмами: «удар» (гематома), «удар-тертя» (садна), «удар» (підшкірний крововилив), не виключено, таким чином, як зазначив потерпілий під час проведення з ним слідчого експерименту.
-Добровільно наданою потерпілим копією частини упакування, з якої видно, що у власності потерпілого знаходився мобільний телефон марки «Redmi» моделі «NOTE 8T» ІМЕІ НОМЕР_1 та НОМЕР_3 .
-Письмовою заявою від 11.08.2020 року, згідно якої обвинувачений добровільно видав працівникам поліції договір № 447-20009390 від 07.08.2020 року та спортивну кофту, у яку був одітий 07.08.2020 року, що в судовому засіданні підтвердив і сам обвинувачений.
-Протоколом огляду цих речей (речових доказів) від 11.08.2020 та ілюстративною таблицею до нього, з якого видно, що :
- видана ОСОБА_9 кофта є спортивною кофтою білого кольору із смугою чорного кольору та написом ЕА7 Empirio Armani та з капюшоном білого кольору;
- договір №447-20009390 від 07.08.2020 укладено між ОСОБА_16 та ПТ «Ломбарду «Заставно кредитний дім» і предметом цього договору являється мобільний телефон XIAOMI Redmi Note 8T ІМЕІ НОМЕР_1 та НОМЕР_3 .
-Повідомленням ломбарду «Заставно-кредитний дім» від 13.08.2020 №26178, з якого видно, що мобільний телефон XIAOMI Redmi Note 8T ІМЕІ НОМЕР_1 та НОМЕР_3 до ломбардного відділення ПТ «Ломбард «Заставно-Кредитний Дім», що по вул. Подільській, 38 в м. Хмельницькому 07.08.2020 заклав ОСОБА_16 .
При цьому в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 показав, що на його прохання саме ОСОБА_16 заклав телефон у ломбард.
-Речовим доказом мобільним телефоном марки «Redmi Note 8T 4 Gb RAM 64 GB ROM», ІМЕІ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , якого добровільно надав потерпілий ОСОБА_10 , вартість якого згідно висновку експерта № 25082020 250801 від 25.08.2020 року станом на 07.08.2020 року могла становити 2915 грн.
-Фотознімками з банкомату, який розташований по проспекту Миру, 72/2 в м. Хмельницькому, тимчасовий доступ до яких надано ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 21.08.2020 року, видно, що 07.08.2020 року в період час уз 04 год. 54 хв. по 04 год. 56 хв. особа, одягнена в кофту білого кольору з капюшоном, на якій наявна полоса з лівої сторони чорного кольору із написом «ЕА7», тримає в руках два мобільних телефони, проводить дії з банкоматом, після чого прямує в невідомому напрямку.
В судовому засіданні обвинувачений підтвердив, що на фотознімках зображений саме він, коли за допомогою мобільного телефону намагався зняти гроші з карткового рахунку потерпілого.
-Відеозаписами з камер відеоспотереження ресторану «Сілістра», що по вул. Свободи,1Б в м. Хмельницькому, тимчасовий доступ до яких надано ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 23.08.2020 року, з яких видно, що 7.08.2020 року о 2 год. 55 хв. потерпілий вийшов з ресторану «Сілістра» і попрямував праворуч відносно входу в приміщення цього закладу, а біля 3 год. 02 хв. біля входу в цей ресторан неодноразово проходить особа, одіта в шорти темного кольору та білу кофту білого кольору з полосою чорного кольору з лівої сторони та з капюшоном, а о 3 год. 19 хв. ця особа прямує праворуч від входу в приміщення ресторану.
В судовому засіданні обвинувачений підтвердив, що на цих відеозаписах зображений саме він.
-Роздруківкою телефонних з'єднань ПрАТ «Київстар», тимчасовий доступ до яких надано ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 16.09.2020 року, якою підтверджується факт перебування обвинуваченого в районі місця вчинення злочину в період з 00 год. 00 хв. по 09.год. 04 хв. 7.08.2020.
Суд першої інстанції дав належну оцінку усім доказам у кримінальному провадженні відповідно до вимог ст.ст. 85, 86, 94 КПК України, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності і взаємозв'язку для прийняття процесуального рішення, та прийшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_9 у вчиненому кримінальному правопорушенні.
Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_9 за ч.1 ст. 187 КК України, як розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майна, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, є вірною.
Враховуючи викладене безпідставними є доводи апеляційної скарги захисника обвинуваченого про недоведеність вини ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187 КК України.
Не заслуговують на увагу твердження захисника обвинуваченого про те, що суд безпідставно визнав допустимим доказом протокол слідчого експерименту від 24.09.2020, який складений з порушенням вимог ст.104 КПК України посилаючись на те, що під час слідчого експерименту потерпілий дав суперечливі і неточні покази про обставини нападу та механізм нанесення йому тілесних ушкоджень та до протоколу слідчого експерименту був долучений диск, незважаючи на те, що на початку слідчої дії слідчий повідомив, що відеозапис проводиться на флеш карту.
Протокол проведення слідчого експерименту від 24.09.2020 відповідає вимогам ст. 104 КПК України.
Під час слідчого експерименту, що зафіксовано у протоколі від 24.09.2020 та відеозаписі цієї слідчої дії, потерпілий ОСОБА_10 розповів та показав заклад, де він відпочивав; місце де він познайомився з обвинуваченим ОСОБА_9 ; маршрут, яким він йшов разом з обвинуваченим; місце де ОСОБА_9 напав на нього, побив та заволодів його майном; механізм, за яким обвинувачений спричинив йому тілесні ушкодження.
У протоколі зазначено, що до нього додається диск із відеозаписом проведення слідчого експерименту, який переглянутий усіма учасниками слідчої дії.
В судовому засіданні потерпілий показав, що після проведення слідчого експерименту відеозапис цієї слідчої дії в присутності усіх її учасників переглянуто, скопійовано на диск, який долучено до протоколу.
Відеозапис повністю відображає ті події, які відбувались під час проведення слідчого експерименту, такі обставини підтвердив і допитаний судом першої інстанції свідок ОСОБА_17 .
Під час пред'явлення осіб для впізнання за фотознімками, що зафіксовано у протоколі цієї слідчої дії від 28.08.2020 потерпілий ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_9 як особу, яка 07.08.2020 біля 04 год. вчинила відносно нього кримінальне правопорушення.
До початку проведення зазначеної слідчої дії було проведено допит потерпілого, під час якого останній показав, що може впізнати злочинця за рисами обличчя, вказавши їх загальні ознаки, а під час цієї слідчої дії лише детальніше уточнив ці ознаки.
З крахуванням викладеного необґрунтованими є посилання захисника ОСОБА_7 на те, що є протокол пред'явлення особи до впізнання за фотознімками від 28.08.2020 є недопустимим доказом, з посиланням на те, що він не містить інформації про те, що потерпілий перед проведенням слідчої дії повідомив слідчого за якими саме ознаками зовнішнього вигляду та прикметами особи останній може впізнати особу, яка вчинила на нього напад.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого також зазначає, що протокол огляду речей від 11 серпня 2020 року також є недопустимии доказом, оскільки допитана в якості свідка понята ОСОБА_11 повідомила, що під час проведення вказаної слідчої дії проводився лише огляд та вилучення мобільного телефону, про те, що оглядався договір та светр понятою нічого не повідомлялося.
Такі доводи судом першої інстанції спростовані.
Так допитана у судовому засіданні в якості свідка понята ОСОБА_11 показала, що за сплином часу вона не пам'ятає цих подій, однак підтвердила, що протокол підписано нею і що усі відомості, які відображені у протоколі відповідають дійсності.
Крім того, в судовому засіданні обвинувачений показав, що саме в цю спортивну кофту він був одітий вночі 07.08.2020 року, а потерпілий - що саме в цю спортивну кофту був одягнений обвинувачений коли скоїв на нього розбійний напад.
Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що суд взяв до уваги, як доказ вини ОСОБА_9 , докази, які не мають жодного доказового значення, зокрема протокол огляду речей та документів від 19.09.2020, яким оглянутий відеозапис із банкомата і який підтверджує лише показання обвинуваченого про те, що він намагався зняти кошти з банківського рахунку потерпілого за допомогою мобільного телефону, який він перед цим знайшов.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному проваженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).
Згідно протоколу огляду речей та документів від 19.09.2020 об'єктом огляду є диск СД, сірого кольору, при перегляді диску на ньому виявлено фотознімки з банкомату, який розташований по АДРЕСА_4 , при перегляді фотознімків встановлено, що 07.08.2020 року в період час уз 04 год. 54 хв. по 04 год. 56 хв. особа, одягнена в кофту білого кольору з капюшоном, на якій наявна полоса з лівої сторони чорного кольору із написом «ЕА7», тримає в руках два мобільних телефони, проводить дії з банкоматом, після чого прямує в невідомому напрямку.
В судовому засіданні обвинувачений підтвердив, що на фотознімках зображений саме він, коли за допомогою мобільного телефону намагався зняти гроші з карткового рахунку потерпілого.
Отже зазначений доказ підтверджує подію кримінального правопорушення.
Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги показання обвинуваченого про те, що потерпілого він не бив, грошей та майно у нього не викрадав, а мобільний телефон «Redmi Note 8T 4 Gb RAM 64 GB ROM» знайшов, оскільки вони суперечать дослідженим судом належним та допустимим доказам, у тому числі і показанням потерпілого, який прямо вказав на обвинуваченого як на особу яка побила його, обшукала його кишені та заволоділа його грошовими котами в сумі 4000 грн. і мобільним телефоном.
Підстав сумніватися у достовірності показів потерпілого колегія суддів не вбачає, оскільки вони повністю узгоджуються з іншими доказами у кримінальному провадженні, які доводять вину ОСОБА_9 у вчиненому кримінальному правопорушенні.
Покази обвинуваченого колегія суддів розцінює як спосіб уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.
Суд дав належну оцінку усім доказам у кримінальному провадженні, у тому й числі і тим на які в апеляційній скарзі посилається захисник обвинученого ОСОБА_7 , зокрема: показам обвинуваченого; протоколу проведення слідчого експерименту від 24.09.2020 року та відеозаписом цієї слідчої дії; протоколу пред'явлення особи до впізнання за фотознімками від 28.08.2020; протоколу огляду речей від 11 серпня 2020 року; показам свідка ОСОБА_11 ; протоколу огляду речей та документів від 19.09.2020; протоколу огляду відеозаписів із камер відеоспостереження в приміщенні ресторану «Сілістра» від 14.09.2020, роздруківці телефонних з'єднань ПрАТ «Київстар», якою підтверджується факт перебування обвинуваченого в районі місця вчинення злочину в період з 00 год. 00 хв. по 09.год. 04 хв. 7.08.2020 року.
Судом правильно встановленні обставини кримінального правопорушення і висновок суду про доведеність вини ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 187 КК України ґрунтується на належних та допустимих доказах.
Покарання обвинуваченому ОСОБА_9 призначено у відповідності до вимог ст.65 КК України з урахуванням особи винного, ступеня тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, обставин, що пом'якшують та обставин, що обтяжують покарання.
Так суд врахував, що ОСОБА_9 характеризується негативно, раніше судимий за вчинення корисливих злочинів, відбував покарання у виді позбавлення волі, проте це не призвело до позитивних змін його особистості та не створило у нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, він не зробив належних висновків для себе, на шлях виправлення не став і знову вчинив умисний тяжкий корисливий злочин, до того ж в період строку умовно-достроково звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі.
У вчиненому бвинувачений не розкаявся, заподіяних потерпілому збитків не відшкодував.
Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого суд не встановив.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого суд визнав рецидив злочинів.
З урахуванням досудової доповіді представника персоналу органу пробації про високий рівень ризику вчинення ОСОБА_9 повторного кримінального правопорушення та велику ступінь небезпеки його для суспільства, суд прийшов до правильного висновку, що виправлення обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому за ч.1 ст. 187 КК України слід призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років та у відповідності до вимог ч.ч. 1, 4 ст. ст. 71 КК України, слід визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців, застосувавши принцип часткового приєднання до покарання призначеного за новим вироком невідбутої частини за попереднім вироком.
І саме таке покарання є достатнім та необхідним для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним та іншими особами нових злочинів.
Вирок суду є законним та справедливим і підстав для його зміни колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 27 січня 2021 року відносно ОСОБА_9 залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення, на неї може бути подана касаційна скарга до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення.
Судді: