Справа № 760/13268/21
Провадження №1-кс/760/4661/21
22 травня 2021 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , перекладача ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Солом'янського управління поліції ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12021100090001354 від 21 травня 2021 року,
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Азербайджан, уродженця м. Сумгаїт, Республіка Азербайджан, без постійного місця реєстрації на території України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
Слідчий СВ Солом'янського управління поліції ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування щодо ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
В обґрунтування клопотання вказав, що у провадженні слідчого відділу Солом'янського управління поліції НУНП у м. Києві знаходиться кримінальне провадження № 12021100090001354 від 21.05.2021, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
21 травня 2021 року органом досудового розслідування повідомлено ОСОБА_6 про те, що він підозрюється він підозрюється вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.
Під час проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи повідомленим про підозру 02.04.2021 Подільським УП ГУ НП у м. Києві у кримінальному провадженні №12021100070000620 від 02.04.2021 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та будучи раніше судимим 27.04.2021 Голосіївським районним судом м. Києва у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України до покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі, відповідно до ч.2-4 ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік, на шлях перевиховання та виправлення не став, належних висновків для себе не зробила та повторно вчинив нове умисне корисливе кримінальне правопорушення в період іспитового строку на території Солом'янського району м. Києва при наступних обставин.
Так, ОСОБА_6 , 21.05.2021, приблизно о 04:45 годин, переслідуючи мету наживи та особистого матеріального збагачення за рахунок чужого майна, перебуваючи біля гуртожитку навчального закладу НАУ, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Гарматна, 51, побачив раніше не знайомого йому чоловіка ОСОБА_8 . У цей момент у ОСОБА_6 виник злочинний умисел направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_8 , а саме мобільного телефону марки «Iphone 8», в корпусі чорного кольору, який знаходився при ньому у кишені штанів.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_6 наблизився до ОСОБА_8 та познайомився із ним під приводом спільного розпиття алкогольних напоїв. Після чого, під час діставання з пакету алкоголю, який лежав на лавці поряд із сидячим на ній потерпілим, який приніс із собою ОСОБА_6 , впевнившись, що за його злочинним діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає та не завадить у вчиненні злочину, просунув свою руку до кишені штанів потерпілого ОСОБА_8 , звідки повторно таємно викрав чуже майно, що належить ОСОБА_8 , а саме мобільний телефон марки «Iphone 8» в корпусі чорного кольору, вартістю 8 000 гривень.
Після таємного викрадення вищевказаного чужого майна ОСОБА_6 з місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд.
У результаті чого своїми злочинними діями ОСОБА_6 спричинив потерпілому ОСОБА_8 майнової шкоди на загальну суму 8000 гривень.
Таким чином, ОСОБА_6 своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.
21 травня 2021 року в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_6 був затриманий за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Підставами підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення є зібрані в кримінальному провадженні докази, а саме рапорт про виявлення кримінального правопорушення від 21.05.2021; протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 21.05.2021 у ОСОБА_8 ; протокол огляду місця події від 21.05.2021; протокол допиту потерпілого ОСОБА_8 від 21.05.2021; протоколи допитів свідків у кримінальному провадженні від 21.05.2021; протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 21.05.2021; протокол допиту підозрюваного від 21.05.2021; повідомлення про підозру у вчиненні злочину від 21.05.2021; інші матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
У органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинив нетяжке кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді арешту на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк до 5 років, або позбавленням волі на той самий строк.
Відносно ОСОБА_6 , необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою оскільки, існують ризики передбачені ст.177 КПК України, та які вказують на те, що підозрюваний зможе: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто зникнути та перебувати тривалий час у розшуку; вчинити інше кримінальне правопорушення. Більш м'які запобіжні заходи застосовані до підозрюваного ОСОБА_6 призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органів досудового розслідування та впливати на розслідування кримінального провадження.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити, покликаючись на викладені у ньому обставини.
Захисник просив у задоволенні клопотання відмовити та застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід - домашній арешт або особисте зобов'язання, оскільки прокурором не доведено обґрунтованість підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, а також відсутні підстави для кваліфікації дій підозрюваного за ч.2 ст.185 КК України за ознакою повторності. Також, вказав, що ризики передбачені ст.177 КПК України прокурором не доведені та належним чином не обґрунтовані. Крім того, зауважив, що у разі застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив визначити розмір застави.
Підозрюваний повністю підтримав позицію свого захисника, у задоволенні клопотання просив відмовити, оскільки він не буде переховуватися від органів досудового слідства та суду. Вказав, що він займається торгівлею на Троєщинському ринку, має дохід у розмірі 1500-2000 доларів США, а тому у разі застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив визначити розмір застави у розмірі 25000 грн.
Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, вважаю, що клопотання підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Як визначено ст.12 КПК України, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 1 статті 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно п.3 ч.2 ст.183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» обґрунтованість підозри є необхідною умовою законності тримання особи під вартою.
Як убачається із матеріалів клопотання, слідчим відділом Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021100090001354 від 21 травня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.
21 травня 2021 року підозрюваному ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій підозрюваного, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в матеріалах клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_6 до кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що повідомлена ОСОБА_6 підозра повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п.175 рішення від 21 квітня 2001 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N182).
Аналіз наданих доказів об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі, хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_6 не має постійного місця реєстрації та проживання на території України, міцних соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, під час судового розгляду клопотання знайшов своє підтвердження ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, зважаючи на тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у вчиненому кримінальному правопорушенні (позбавлення волі на строк до п'яти років).
Крім того враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_6 будучи повідомленим про підозру 02 квітня 2021 року Подільським УП ГУ НП у м. Києві у кримінальному провадженні №12021100070000620 від 02.04.2021 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та будучи раніше судимим 27 квітня 2021 року Голосіївським районним судом м. Києва у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України до покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі, відповідно до ч.2-4 ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік, та на даний час знову підозрюється у вчиненні аналогічного кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.
Разом з тим, прокурором не доведено та не надано обґрунтованих доказів про те, що підозрюваний може впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, адже такі доводи прокурора ґрунтуються лише на припущеннях.
А тому слідчий суддя дійшов висновку про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Адже жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Підстав для застосування до ОСОБА_6 суд не вбачає, оскільки ні самим підозрюваним, ні його захисником не вказано, яке саме житло підозрюваному заборонятиметься залишати, а також не зазначено його адреси та відомостей про власника.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, а також майновий стан підозрюваного ОСОБА_6 , який займається торгівлею на ринку та отримує дохід у розмірі 1500-2000 доларів США, слідчий суддя вважає необхідним, відповідно до п.1 ч.5 ст.182 КПК України визначити розмір застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 45400 грн, оскільки внесення застави саме в такому розмірі, на думку слідчого судді, повинно достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та забезпечити в подальшому його належну процесуальну поведінку в даному провадженні, а також буде помірним для підозрюваного, зважаючи на розмір отримуваного ним доходу.
Керуючись ст.131-132, 176-178, 183, 186, 193-194, 196, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжній захід у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі строком на 60 (шістдесят) днів.
Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання - 10 години 00 хвилин 21 травня 2021 року.
Визначити, що строк дії ухвали закінчується о 10 годині 00 хвилин 20 липня 2021 року.
Визначити розмір застави у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 45400 (сорок п'ять тисяч чотириста) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Банк отримувача коштів: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059; Рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089; призначення платежу: «застава за … (П.І.Б.), … (дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….», та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою,
- не відлучатися з м. Київ, без дозволу слідчого, прокурора або суду,
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання,
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і на в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 20 липня 2021 року включно.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва.
З моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Солом'янську окружну прокуратуру міста Києва.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1