Номер провадження: 22-ц/813/6826/21
Номер справи місцевого суду: 492/132/21
Головуючий у першій інстанції Варгаракі С. М.
Доповідач Заїкін А. П.
15.04.2021 року м. Одеса
Єдиний унікальний номер судової справи: 492/132/21
Номер провадження: 22-ц/813/6826/21
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
- головуючого судді - Заїкіна А.П. (суддя - доповідач),
- суддів - Погорєлової С.О., Князюка О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Дерезюк В.В.,
учасники справи:
- позивач - Арцизька міська рада,
- відповідач - Приватне підприємство «Слово Арциза»,
- третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державний реєстратор прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг при Арцизькій районній державній адміністрації Одеської області Сідлецька Ольга Миколаївна,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Арцизької міської ради до Приватного підприємства «Слово Арциза», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Державний реєстратор прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг при Арцизькій районній державній адміністрації Одеської області Сідлецька Ольга Миколаївна, про повернення комунального майна з незаконного володіння, за апеляційною скаргою Арцизької міської ради на ухвалу Арцизького районного суду Одеської області, постановлену у складі судді Варгаракі С. М. 10 лютого 2021 року про відмову у відкритті провадження у справі,
встановив:
2. Описова частина
2.1Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2021 року Арцизька міська рада звернулась до Арцизького районного суду Одеської області з вищезазначеним позовом, в якому просить: 1) зобов'язати Приватне підприємство «Слово Арциза» (далі - ПП «Слово Арциза») повернути Арцизькій міські раді комунальне майно, а саме - нежитлову будівлю, загальною площею - 127,8 кв. м., за адресою - АДРЕСА_1 ; 2) скасувати рішення про відмову в скасуванні №56215626 від 19.01.2021 року, яке видане державним реєстратором прав на нерухоме майно Центра надання адміністративних послуг при Арцизькій районній державній адміністрації Одеської області ОСОБА_1 ; 3) зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Центра надання адміністративних послуг при Арцизькій районній державній адміністрації Одеської області Сідлецьку Ольгу Миколаївну скасувати та/або вилучити запис про інше речове право за номером 23236764 щодо об'єкту комунального майна з реєстраційним номером 1355394251204, внесений на підставі заяви ОСОБА_2 з реєстраційним номером 25000308 від 02.11.2017 року.
Арцизька міська рада обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що 01 вересня 2017 року міським головою Міховим В.М. складено акт прийому-передачі договору від 01 вересня 2017 року, в якому викладено, що Арцизька міська рада, в особі міського голови Міхова В.М. передає, а ПП «Слово Арциза» приймає в оренду будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , цей Акт прийому-передачі підписаний директором ПП «Слово Арциза» ОСОБА_2 та ОСОБА_3
01 жовтня 2017 року міським головою ОСОБА_3 , з однієї сторони, та ПП «Слово Арциза», в особі директора Сердюк Н.В., з другої сторони, складений та підписаний документ під назвою «Договір про право користування (найму (оренди)) будівлею або іншими спорудами, їх окремими частинами» за номером № НОМЕР_1 , у якому зазначено, що Арцизька міська рада, в особі міського голови Міхова В.М., передає, а ПП «Слово Арциза», в особі ОСОБА_2 , приймає в строкове платне користування комунальне майно - нежитлову будівлю, загальною площею - 127,8 кв. м., що розташована за адресою - АДРЕСА_1 .
Складений документ не відповідає вимогам законодавства чинного на момент його підписання сторонами, і містить всіх істотних умов договору оренди, нотаріально не посвідчений. Рішення Арцизької міської ради про надання ОСОБА_3 повноважень на укладання будь-яких договорів оренди комунального майна відсутнє.
Разом з тим, у вказаному документі не зазначено, на яких підставах та згідно якого розпорядчого акта Арцизької міської ради ОСОБА_3 отримав повноваження на укладання договору та передання комунального майна в оренду.
02 листопада 2017 року від імені Арцизької міської ради директор ПП «Слово Арциза» Сердюк П.В. звернулась із заявою про здійснення реєстраційних дій до Центру надання адміністративних послуг при Арцизькій районній державній адміністрації Одеської області. На підставі заяви ОСОБА_2 , без перевірки документів, в порушення ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 37996256 від 07.11.2017 та видав витяг № 102951331 від 07.11.2017 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, а саме була здійснена реєстрація права користування (найму (оренди)) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами на 5 років, підставою для якої виступає нікчемний Договір про право користування (найму (оренди)).
Станом на 04.12.2021 року за користування комунальним майном, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 від ПП «Слово Арциза» жодної оплати не надходило. Відповідач продовжує безпідставно та незаконно користуватись комунальним майном Арцизької міської ради (а. с. 2 - 10).
2.2 Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Арцизького районного суду Одеської області від 10 лютого 2021 року відмовлено у відкритті провадження у справі за вищевказаним позовом Арцизької міської ради.
Ухвала суду мотивована тим, що заявлені позовні вимоги відносяться до компетенції господарських судів України та відповідно до статті 19 ЦПК України не можуть бути розглянуті в порядку цивільного судочинства (а. с. 44 - 45).
2.3 Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Арцизька міська рада в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу суду першої інстанції. Справу направити для вирішення питання про відкриття провадження у справі до суду першої інстанції.
2.4 Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.
Апелянт зазначає, що: 1) помилковим є висновки суду про те, що заявлені позовні вимоги є вимогами господарської юрисдикції, а тому повинні розглядатись в порядку господарського судочинства; 2) в силу нікчемності Договору про право користування (найму (оренди)) будівлею або іншими спорудами, їх окремими частинами від 01.10.2017 року між сторонами відсутнє будь-яке здійснення господарської діяльності та відповідно відсутній спір між сторонами; 3) предметом позову виступає захист цивільного права шляхом реституції, яка передбачена статтею 216 ЦПК України (а. с. 48 - 57).
2.5 Узагальнені доводи відповідача в апеляційному суді
Відповідач - ПП «Слово Арциза» не скористався правом надання відзиву на апеляційну скаргу. Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
2.6 Рух справи в суді апеляційної інстанції
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 02.03.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Арцизької міської ради на ухвалу Арцизького районного суду Одеської області від 10 лютого 2021 року про відмову у відкритті провадження (а. с. 105).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 02.03.2021 року закінчено підготовку справи до апеляційного розгляду. Призначено справу до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін в приміщенні Одеського апеляційного суду (а. с. 106).
12 квітня 2021 року на електрону адресу Одеського апеляційного суду від Арцизької міської ради надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 13.04.2021 року задоволено клопотання Арцизької міської ради про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке призначено на 15 квітня 2021 року о 14:00 год.
У судовому засіданні, яке проводилось у режимі відеоконфернеції, представники Арцизької міської ради - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 апеляційну скаргу підтримали та просили задовольнити.
Інші учасники у судове засідання не з'явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином.
Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов'язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, думку учасників справи, які прийняли участь у судовому засіданні, про можливість розгляду справи за відсутності інших учасників, колегія суддів вважає за можливим розглянути справу за відсутності інших її учасників.
3. Мотивувальна частина
3.1 Позиція апеляційного суду
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Арцизької міської ради не підлягає задоволенню.
3.2 Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права
Відповідно до частин 1, 2, 6 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно з вимогами статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції відповідає вищевказаним вимогам законодавства, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Положеннями п. п. 1, 6, 13 ч. 1 ст. 20 ГПК України передбачено, що господарським судам підвідомчі справи, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:
- справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;
- справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці;
- вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.
Відповідно до статей 1 , 12 , 41 ГПК України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає положенням статті 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
Згідно ч. 2 ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Приписами частини 1 ст. 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
Згідно ст. 3 ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами процесуального права, які підлягають застосуванню. Повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
3.3 Мотиви відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі та прийняття аргументів відзиву на апеляційну скаргу
Доводи апелянта про помилковість висновків суду про те, що заявлені позовні вимоги є вимогами господарської юрисдикції, а тому повинні розглядатись в порядку господарського судочинства та в силу нікчемності Договору про право користування (найму(оренди)) будівлею або іншими спорудами, їх окремими частинами від 01.10.2017 року, між сторонами відсутнє будь-яке здійснення господарської діяльності та відповідно відсутній спір між сторонами, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.
Позивачем у даній справі є Арцизька міська рада, яка є органом місцевого самоврядування, юридичною особою..
Відповідачем у даній справі є Приватне підприємство «Слова Арциза», яке є суб'єктом господарювання, юридичною особою.
Як зазначається в пункті 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 року Про деякі питання підвідомчості та підсудності справ господарським судам , господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: 1) участь у спорі суб'єкта господарювання; 2) наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; 3) відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01 березня 2013 року Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15,16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17; далі - КАС), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12; далі - ГПК), Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК) або Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення.
Згідно з наведеними вище нормами та встановленими судом першої інстанції обставинами спір виник між суб'єктом господарювання (юридичною особою) та органом місцевого самоврядування (юридичною особою), що виключає можливість розгляду даної справи в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, позовні вимоги Арцизької міської ради до Приватного підприємства «Слово Арциза», за участю третьої особи - Державного реєстратора прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг при Арцизькій районній державній адміністрації Одеської області Сідлецької Ольги Миколаївни, про повернення комунального майна з незаконного володіння, підлягають розгляду в порядку господарської юрисдикції.
Доводи апелянта про те, що предметом позову виступає захист цивільного права шляхом реституції, яка передбачена статтею 216 ЦПК України, колегія суддів також відхиляє, оскільки з урахуванням приписів статей 1, 12 Господарського процесуального кодексу України справи зі спорів, пов'язаних з визнанням правочинів (господарських договорів) недійсними, розглядаються господарськими судами за одночасної наявності двох умов: якщо ці спори виникають з цивільних (частина перша статті 1 Цивільного кодексу України, далі - ЦК України) або господарських (стаття 3 Господарського кодексу України) відносин, у тому числі з корпоративних, та суб'єктний склад сторін спору відповідає вимогам статті 1 ГПК), що в свою чергу не порушує права Арцизької міської ради на звернення до суду із захистом своїх прав.
Доводи апеляційної скарги в їх сукупності зводяться невірного розуміння скаржником вимог чинного законодавства та власного тлумачення характеру спірних правовідносин, що не може бути підставою для скасування оскарженого судового рішення.
3.4 Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги Арцизької міської ради є безпідставними та недоведеними, а тому вона підлягає залишенню без задоволення.
Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).
Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374, статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержання норм матеріального і процесуального права.
За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі є законною та обґрунтованою. Підстави для скасування, зміни ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги Арцизької міської ради у суду апеляційної інстанції відсутні.
3.5 Підстави, порядок та строк касаційного оскарження
Підстави касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 2 частини першої статті 389 ЦПК України, зазначені у частині другій цієї статті.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).
4. Резолютивна частина
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, Одеський
апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,
постановив:
Апеляційну скаргу Арцизької міської ради -- залишити без задоволення.
Ухвалу Арцизького районного суду Одеської області від 10 лютого 2021 року про відмову у відкритті провадження у справі - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складений 22 квітня 2021 року.
Головуючий суддя: А. П. Заїкін
Суддів С. О. Погорєлова
О. В. Князюк