Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 303
06.09.2007
Справа №2-17/7346-2007
За заявою боржника ТОВ «Таврія», м. Керч
Кредитори:
1. ДПІ в м. Керч, м. Керч
2. Керченський міський центр зайнятості, м. Керч
3. Керченська міська виконавча дирекція Відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м. Керч
4. Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі», м. Керч
5. Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України, м. Керч
6. Управління пенсійного Фонду України в м. Керч АР Крим, м. Керч
7. ТОВ «Керченський стрілковий завод», м. Керч
8. ВАТ «Керченський металургійний комбінат», м. Керч
про ліквідацію ТОВ «Таврія ЛТД»
Суддя В.І. Гайворонський
Від заявника - не з'явився.
Від ДПІ в м. Керч - Притуленко Є.С. старший державний податковий інспектор юридичного відділу дов. №10816/10/10-0 від 01.08.07р. у справі.
Від Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі» - Вознюк С.А. юрисконсульт дов. №440/13-13-18 від 30.05.07р. у справі.
Від Керченського міського центру зайнятості, м. Керч - не з'явився.
Від Керченської міської виконавчої дирекції Відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м. Керч - не з'явився.
Від Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України, м. Керч - не з'явився.
Від Управління пенсійного Фонду України в м. Керч АР Крим, м. Керч - не з'явився.
Від ТОВ «Керченський стрілковий завод», м. Керч - не з'явився.
Від ВАТ «Керченський металургійний комбінат», м. Керч - не з'явився.
Сутність спору: Заявник звернувся з заявою про його ліквідацію, згідно якому просить винести рішення про ліквідацію на підставі ч.2 ст. 38 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», ст. 59 ГК України, у зв'язку з тим, що було прийнято рішення про ліквідацію та ліквідаційна комісія приступила до ліквідації. У ході ліквідаційної процедури були виявлені кредитори. Активів заявника не достатньо для задоволення їх вимог.
Суд вважає, що заява задоволенню не підлягає, при цьому виходить з наступних підстав:
Заявник обґрунтовує свої вимоги неможливістю розрахуватися з кредиторами при ліквідації.
Дані правовідносини регулюються ст.51 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у якої передбачено, що у даному випадку боржник зобов'язаний звернутися у господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство. При цьому необхідно відмітити, що стосовно до вказаних правовідношень вказана норма є спеціальною відносно других норм регулюючих ліквідацію юридичних осіб.
Однако заявник звернувся з заявою не про порушення справи про банкрутство, а з заявою про ліквідацію на підставі ч.2 ст. 38 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» та ст. 59 ГК України. При цьому заявник не просить порушити справу про банкрутство.
Згідно розділу ІІ ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» справа про банкрутство порушується на підставі заяви про порушення справи про банкрутство, що у даному випадку відсутне.
При цьому необхідно відмітити, що виходячи з закріпленого ст. 129 Конституції України принципу диспозитивності сторін суд не вправі за своєю ініціативою змінювати заяву зацікавленої особи.
Згідно ст. 8 Конституції України вона має вишу юридичну силу та її норми є норми прямої дії.
Про необхідність дотримання принципу диспозитивності сторін також указується в постанові Верховного Суду України від 20.05.2002 року № 02/132 по аналогічному випадку (справа № Д12/12), а в постанові Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя» вказується, що суди вправі застосовувати безпосередньо норми Конституції як норми прямої дії.
При цьому необхідно відмітити, що сам заявник на неодноразові виклики в засідання суду не з'являвся.
Також необхідно відзначити, що хоча суд не зобов'язаний, но має право вияснити позицію заявника по вказаному питанню.
Однак на вказану в ухвалі суду від 16.07.07р. про витребування від заявника відомостей чи буде він уточняти заяву провадженням справи про його банкрутство, заявник це проігнорував та відповідних відомостей не надав.
Згідно ст.124 Конституції України юрисдикція судів розповсюджується на усі правовідносини. Таким чином заява повинна бути розглянута по суті - тобто задоволена при наявності обґрунтованості, або в її задоволені відмовлено, якщо підстав для задоволення не є.
Оскільки підстав для задоволення заяви у даному випадку не має, відповідно у ії задоволені необхідно відмовити.
По справі оголошену вступну та резолютивну частину ухвали.
Враховуючи вищевикладене, а також керуючись ст. 86 ГПК України, суд -
У задоволені заяви ТОВ «Таврія ЛТД» про свою ліквідацію відмовити.
Копію ухвали направити рекомендованою кореспонденцією:
- ТОВ «Таврія» (98306, вул. 1-ї П'ятирічки 27 (ж), кв. 17, м. Керч);
- ДПІ в м. Керч (98300, вул. Борзенко 40, м. Керч);
- Керченському міському центру зайнятості (98300, вул. Кірова 5, м. Керч);
- Керченській міській виконавчій дирекції Відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (98300, вул. Театральна 36-А, м. Керч);
- Кримському республіканському підприємству «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі» (98303, вул. Години 2-В, м. Керч);
- Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України в м. Керч (98312, м. Керч, вул. Щорса 27);
- Управлінню пенсійного Фонду України в м. Керч АР Крим (98300, ш. Героїв Сталінграду 60/1, м. Керч);
- ТОВ «Керченський стрілковий завод» (98306, вул. В. Белик 12, м. Керч);
- ВАТ «Керченський металургійний комбінат» (98306, вул. В. Белик 12, м. Керч);
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Гайворонський В.І.