Справа №295/5734/21
1-кс/295/2698/21
щодо скасування арешту з майна
24.05.2021 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 , про скасування арешту з майна, -
Заявник звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить скасувати арешт з майна, а саме: з 7 пластикових каністр синього кольору з темною рідиною, що має специфічний запах алкоголю; 1-ї діжки пластикової синього кольору, об'ємом 220л, з темною рідиною, що має специфічний запах алкоголю.
В обґрунтування клопотання зазначено, що ухвалою слідчого судді Богунського районного суду від 26.04.2019 року у справі №295/6390/19 було накладено арешт на вказане майно.
За результатами досудового розслідування постановою слідчого з ОВС 2-го ВРКА СУ ФР ДФС в Житомирській області від 27.09.2019 року кримінальне провадження № №42018061020000072 закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Однак, в порушення вимог ст. 174 КПК України органом досудового розслідування та прокурором при закритті кримінального провадження не було вирішено питання щодо зняття арешту у кримінальному провадженні.
Адвокат ОСОБА_4 та прокурор ОСОБА_5 направили заяви про розгляд клопотання без їх участі.
В заяві прокурора зазначено, що у вказаному кримінальному провадженні слідчим 27.09.2019 року прийнято рішення про закриття кримінального провадження. Підстави для заперечень проти задоволення вказаного клопотання відсутні.
За правилами ч. 2 ст. 174 КПК України клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
За правилами ч. 1 ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Положеннями статей 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно частин 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду, наведеного у постанові від 30.06.2020 року у справі №727/2878/19, на слідчого суддю покладена функція судового контролю за дотриманням прав і свобод осіб у кримінальному провадженні, зокрема, під час досудового розслідування (пункт 18 частини першої статті 3 КПК України 2012 року), і він наділений повноваженнями накладати арешт на майно та його скасовувати (статті 173 і 174 цього Кодексу). Крім того, у КПК України 2012 року немає заборони ініціювати перед слідчим суддею, коли кримінальне провадження вже закрив слідчий, питання про скасування арешту на майно, накладеного під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді на підставі приписів цього Кодексу
З огляду на вказане, беручи до уваги відсутність у слідчого повноважень при закритті кримінального провадження самостійно скасувати арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що для гарантування прав і свобод осіб, на майно яких ухвалою слідчого судді за КПК України 2012 року накладений арешт у кримінальному провадженні, саме слідчий суддя, здійснюючи судовий контроль, повноважний за клопотанням власника або іншого володільця відповідного майна в порядку, передбаченому частиною другою статті 174 цього Кодексу, вирішити питання про скасування такого арешту після закриття слідчим кримінального провадження.
Таким чином, у разі, якщо арешт на майно накладено в порядку, передбаченому КПК України 2012 року, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право на майно, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, а останнє закрив своєю постановою слідчий, має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту в порядку кримінального судочинства. Такий порядок захисту права на майно є ефективним, оскільки забезпечить відновлення права власника або іншого володільця майна, на яке був накладений арешт слідчим суддею у кримінальному провадженні.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні ОВС 2-го ВРКА СУ ФР ДФС в Житомирській області перебувало кримінальне провадження за № 42018061020000072 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 204 КК України.
Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 26.04.2019 року накладено арешт на майно ОСОБА_3 - на 7 пластикових каністр синього кольору з темною рідиною, що має специфічний запах алкоголю; 1 діжку пластикову синього кольору, об'ємом 220л, з темною рідиною, що має специфічний запах алкоголю.
Постановою слідчого ОВС 2-го ВРКА СУ ФР ДФС в Житомирській області ОСОБА_6 від 27.09.2019 року кримінальне провадження № 42018061020000072 від 27.03.2018 року закрито у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 204 КК України.
Судова практика Європейського суду з прав людини орієнтує на те, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар «Спорронг та Льоннрот проти Швеції». Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами , які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.
З огляду на те, що на підставі матеріалів, долучених до клопотання, слідчим суддею встановлено, що кримінальне провадження № 42018061020000072 закрито згідно постанови слідчого від 27.09.2019 року, прокурор не висловив заперечень проти скасування арешту з майна, слідчий суддя дійшов до переконання, що підстави для продовження застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна та обмеження права власника майна, відсутні, а відтак подане клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задоволити.
Скасувати арешт з майна, а саме - з 7 пластикових каністр синього кольору з темною рідиною, що має специфічний запах алкоголю; з 1-ї діжки пластикової синього кольору, об'ємом 220л, з темною рідиною, що має специфічний запах алкоголю, накладений ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 26.04.2019 року у справі № 295/6390/19.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1