Справа №: 295/11858/20
Провадження № 2/272/121/21
14 травня 2021 року
Андрушівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Палазюк В.М.
при секретарі - Хитоніній М.С.
за участю позивача - ОСОБА_1 ,
представника органу опіки і піклування Андрушівської міської ради - Нечепи І.Т.
розглянувши в зачному порядку у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Андрушівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину та позбавлення батьківських прав
Позивач звернулася до до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину та позбавлення батьківських прав.
В обґрунтування свої позовних вимог позивачка зазначила, що перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі, який у 2008 році за рішенням суду було розірвано. ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя народився син ОСОБА_3 , який весь час перебуває на повному утриманні позивачки. Син має ряд захворювань, потребує постійного лікування та обстеження. Дитині рекомендовано індивідуальне навчання. Відповідач сином не цікавиться, не навідує його і не спілкується з ним. Син часто проходить лікування на яке потрібна згода батька, який жодного разу не поцікавився лікуванням та не дав згоду на лікування і госпіталізвцію. ОСОБА_2 сплачує аліменти тільки тоді, коли позивачка починає скаржитися і для уникнення відповідальності аліменти сплачуються. У зв'язку з обстеженнями та лікуванням дитини позивачка понесла значні витрати з 25.01.2017 року і по 31.08.2020 року нею було витрачено 29690,98 грн.. Відповідач жодної участі у додаткових витратах на лікування дитини не несе, хоча фізично здоровий, працездатний, інших утриманців, яких він повинен утримувати згідно закону, не має. Позивачка просить стягнути з відповідача половину вказаної суми. Також враховуючи поведінку відповідача, його абсолютне байдуже відношення до сина просить позбавити відповідача батьківських прав.
Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з вище зазначених підстав зазначила, що дитина потребує значних коштів на лікування, батько не цікавиться сином, він його бачив лише чотири рази з часу народження. Син бачив батька останній раз коли йому було десять років і це за ініціативою сина. Позивач зверталась до органів опіки і піклування щоб посприяли побаченням сина з батьком, але він написав що просить не призначати йому побачень з дитиною. Вона просила додаткові кошти на лікування сина, але відповідач відмовляв, з сином навіть по телефону не спілкується, заборгованості по аліментах не має, просила позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву до суду не подав. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України. Про наявність поважних причин неявки в судове засідання суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не подавав. Суд вважає можливим розглянути справу з ухваленням заочного рішення, відповідно до вимог ст. ст. 280-281 ЦПК України на підставі наявних у ній матеріалів та доказів.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, взявши до уваги висновок органу опіки та піклування, суд прийшов до висновку, що позов обгрунтований та підлягає частковому задоволенню.
Так, із копії свідоцтва про народження вбачається, що відповідач є батьком неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.6). Свідоцтвом про розірвання шлюбу підтверджується, що в 2008 році шлюб між сторонами розірвано (а.с.7). ОСОБА_3 має ряд захворювань, що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного хворого, консультативними висновками, результатами досліджень та лікарськими заключеннями (а.с.10-12,15-19). З 2011 року ОСОБА_3 спостерігається дитячим психіатром, що підтверджується довідкою психіатричної лікарні (а.с.13). ОСОБА_3 з 28.03.2019 року по 08.04.2019 року перебував на стаціонарному обстеженні, лікуванні в дитячому психоневрологічному відділенні Житомирської обласної психіатричної лікарні № 1, що підтверджується довідкою даного закладу № 1652 від 08.04.2019 року (а.с.63). Матеріалами справи підтверджується, що позивачка неодноразово отримувала дозвіл на госпіталізацію та лікування свого сина від Житомирської міської ради, як органу опіки та піклування (а.с.55-59). Згідно листа служби (управління) у справах дітей Житомирської міської ради № 129/2 від 11.02.2019 року позивачка проживає по АДРЕСА_1 , має на утриманні та вихованні сина ОСОБА_3 . Батько ОСОБА_2 до органу опіки і піклування міської ради з питань призначення днів та годин зустрічей з дитиною не звертався (а.с.51). Актом обстеження житлово - побутових умов проживання підтверджується, що в квартирі створені належні умови для дитини, яка забезпечена всім необхідним (а.с.66).
Згідно довідок які видані адміністраціями ЗОШ I-III ст. № 8, № 21, № 28 та спеціалізованої школи № 20, де навчався ОСОБА_3 , батька жодного разу в шкільному закладі не бачили, життям дитини, навчанням та поведінкою цікавиться лише мама (а.с.60-63,67).
Згідно висновку органу опіки та піклування Андрушівської міської ради є доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки батько самоусунувся від виконання своїх батьківських обов"язків, з дитиною не спілкується, не цікавиться його життям та не проявляє до нього батьківської турботи.
Даний висновок в судовому засідання підтримала представник органу опіки і піклування, яка пояснила, що спілкувалася з відповідачем два рази лише по телефону, запрошувала на засідання комісії, однак на засідання комісії він не з"явився, пояснивши, що його більше нічого не цікавить.
В судовому засіданні було з'ясовано думку дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який пояснив, що батька за все життя бачив кілька разів, з ним не спілкується, навіть по телефону, ніякої допомоги від батька не отримує. Навіть під час розгляду справи батько не почав з ним спілкуватись та проявляти турботу. Він не має потреби в спілкуванні з батьком і не заперечує проти позбавлення його батьківських прав.
Відповідно до вимог ст.ст. 150, 155, 180 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, що є найважливішими обов'язками матері і батька, а також повинні утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Зокрема, п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України передбачає, що батько може бути позбавлений судом батьківських прав, якщо він ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Викладені обставини та досліджені судом докази, дають суду підставу задовольнити позов в частині позбавлення відповідача батьківських прав, оскільки відповідач ухиляється від виховання дитини, з сином не спілкується, не проявляє відносно нього належної батьківської турботи протягом тривалого часу, хоча мав таку можливість з огляду на його вік та місце проживання, і позбавлення відповідача батьківських прав буде відповідати інтересам дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Згідно положень ч. 2 ст. 185 СК України додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Статтею 12 ч. 1, 2, 3, 4 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідач відзиву на позовну заяву та заперечень проти позову не подав та не надав доказів неможливості сплати додаткових витрат . Обставин, які унеможливлюють участь відповідача в додаткових витратах на дитину, в ході судового розгляду не встановлено.
Проаналізувавши матеріали справи та надані доказ суд вважає, що позивач на обстеження та лікування дитини за період з 25.01.2017 року і по 31.08.2020 року понесла документально підтверджені додаткові витрати у розмірі 28452,16 грн. із заявлених в позові 29690,98 грн. , суд не враховує такі витрати як придбання позивачем канцелярії на суму 953.83 грн. та одягу і взуття на суму 284,99 грн., оскільки ці витрати не пов'язані із лікуванням, а є повсякденними потребами, які охоплюються аліментами на утримання дитини, по яких, як пояснювала позивачка , відсутня заборгованість.
Враховуючи вище викладене, суд задовольняє позов в частині стягнення додаткових витрат на утримання дитини частково та стягує з відповідача половину фактично понесених позивачкою витрат в сумі 14226, 08 грн.
Задовольняючи позовні вимоги частково суд стягує з відповідача на користь позивача 840, 80 грн. судового збору та на користь держави 840, 80 грн. судового збору.
Керуючись ст. ст. 164, 165, 185 СК України, ст. ст. 12, 13, 19, 81, 141, 259, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
ОСОБА_2 позбавити батьківських прав відносно дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого відділом реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції 31.01.2007 року, актовий запис № 269.
Стягнути з ОСОБА_2 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), 14226, 08 грн. понесених нею додаткових витрат на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 25.01.2017 року по 31.08.2020 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 840, 80 грн. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 840, 80 грн. судового збору.
Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до Андрушівського районного суду Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарги подаються учасниками справи через Андрушівський районний суд Житомирської області.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених законом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 24.05.2021 року.
Суддя:В. М. Палазюк