Справа № 167/133/21
Номер провадження 2/167/121/21
25 травня 2021 року м. Рожище
Рожищенський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Гармай І. Т.,
з участю:
секретаря судового засідання Ісакової Н. Ю.,
позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання нерухомого майна особистою приватною власністю
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання житлового будинку в АДРЕСА_1 особистою приватною власністю.
Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 24 лютого 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання 17 березня 2021 року о 11 год. 00 хв.
Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 26 березня 2021 року відмовлено у затвердженні мирової угоди, укладеної між сторонами 23 березня 2021 року та продовжено розгляд справи.
Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 26 березня 2021 року відмовлено у прийнятті визнання відповідачем позову у справі, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19 квітня 2021 року о 11 год. 00 хв.
Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 19 травня 2021 року витребувано з відділу "Центр надання адміністративних послуг" Рожищенської міської ради інформацію про наявність чи відсутність обтяжень чи обмежень стосовно розпорядження майном, що належить ОСОБА_2 , а саме: житловим будинком АДРЕСА_1 .
21 травня 2021 року позивач на адресу суду подала клопотання про скасування арешту майна боржника яке йому не належить. Клопотання обгрунтовує тим, що під час розгляду вказаної справи їй стало відомо, що 20 травня 2019 року Рожищенським районним відділом державної виконавчої служби на житловий будинок в АДРЕСА_1 , який вона просить визнати особистою власністю, у зв'язку з заборгованістю по аліментах ОСОБА_2 накладено арешт. Зазначає, що про дане обтяження їй відомо не було, а тому просить суд прийняти дане клопотання до розгляду, визнати за нею право приватної власності та скасувати арешт майна, яке відповідачу не належить.
Позивач в судовому засіданні клопотання підтримала, просила прийняти його до розгляду разом з позовною заявою. Зазначила, що їй до 17 травня 2021 року не було відомо про наявність обтяження на спірне нерухоме майно. Вказала, що накладення арешту на житловий будинок в АДРЕСА_1 пов'язане з наявною заборгованістю відповідача по сплаті аліментів. Зазначила, що судовим рішенням задоволено її позов про стягнення аліментів на утримання спільних дітей, яке нею пред'явлено у виконавчу службу для примусового виконання.
Відповідач в судовому засіданні не заперечував щодо заявленого клопотання позивача. Вказав, що йому було відомо про накладення арешту на спірний житловий будинок в рамках виконавчого провадження.
Суд заслухавши сторін, вивчивши подане клопотання, дослідивши матеріали справи доходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 182 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд: вирішує заяви та клопотання учасників справи.
Згідно з ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (ч. 1 ст. 120 ЦПК).
Статтею 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Пункт 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України передбачає, що учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Слід зазначити, що підготовче провадження у справі було розпочато 24 лютого 2021 року, а ухвалою суду від 26 березня 2021 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено розгляд справи по суті.
Відтак, відповідний процесуальний строк, встановлений позивачу приписами ст.49 ЦПК України для реалізації зміни предмету або підстав позову, на момент подання відповідного клопотання сплинув, оскільки таке клопотання надійшло до суду 21 травня 2021 року, тобто через два місяці після закриття підготовчого провадження по справі.
Змістом ст. 222 ЦПК України визначено, що при відкритті судового засідання та початку розгляду справи по суті головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.
Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
За змістом ч. ч. 3, 4, 6 ст. 127 ЦПК України якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно з поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія(подана заява, скарга, клопотання, документи тощо) щодо якої пропущено строк. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Позивач ОСОБА_1 пропустивши строк на вчинення процесуальної дії передбаченої ч. 3 ст. 49 ЦПК України одночасно з поданим клопотання не ставить питання про поновлення такого строку.
Разом з цим, відповідно до ч. 5 ст. 49 ЦПК України у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої та частинами третьою і четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.
Подане суду позивачем 21 травня 2021 року клопотання про скасування арешту майна боржника не містить доказів направлення такого клопотання іншим учасникам справи, зокрема відповідачу ОСОБА_2 . Крім цього, в судовому засіданні позивач вказала, що подане суду клопотання відповідачу не направляла.
Зважаючи на те що клопотання позивачем подано поза межами процесуального строку визначеного ч. 3 ст. 49 ЦПК України і позивач не ставить питання про його поновлення та враховуючи, що клопотання не надіслано відповідачу, що підтверджується матеріалами справи та поясненнями позивача, а тому за наслідками ч. 5 ст. 49 ЦПК України суд доходить висновку, що необхідно відмовити у прийнятті його до розгляду та повернути клопотання про скасування арешту майна боржника - позивачу ОСОБА_1 .
На підставі вищевикладеного та, керуючись ч. 5 ст. 49 ЦПК України, суд
Клопотання позивача ОСОБА_1 про скасування арешту майна боржника, яке йому не належить у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання нерухомого майна особистою приватною власністю - не приймати до розгляду та повернути позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. Т. Гармай