Справа № 161/7558/21
Провадження № 1-кп/161/756/21
м. Луцьк 24 травня 2021 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:
судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілих - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020030010002769 від 03.09.2020, що надійшов з Луцької окружної прокуратури 23.04.2021, про обвинувачення
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця смт.Іваничі, Іваничівського району, Волинської області, жительки АДРЕСА_1 , неодруженого, з середньою освітою, непрацюючого, раніше не судимого, -
- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.303, ч.2 ст.303 КК України,
ОСОБА_7 , усвідомлюючи фактичні обставини та значення своїх дій, які посягають на суспільні відносини, що забезпечують основні засади суспільної моральності у сфері статевих стосунків та сприяють поширенню аморальності в інтимних стосунках людей, ігноруючи вимоги суспільної моралі, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, бажаючи мати дохід від незаконної діяльності пов'язаної із сексуальною експлуатацією жінок, у липні 2020 року (точна дата та час органом досудового розслідування не встановлені) втягнув ОСОБА_4 в заняття проституцією з використанням уразливого стану останньої, який був обумовлений її скрутним матеріальним становищем, виниклим внаслідок складних життєвих та особистих обставин, а саме шляхом умовлянь та переконання у вигідності надання оплатних сексуальних послуг втягнув останню в систематичне заняття проституцією із наданням нею сексуальних послуг. В подальшому, ОСОБА_7 домовився про вчинення щодо неї сутенерства, а саме, вчинення дій по забезпеченню її зайняттям проституцією, що полягали у підшукуванні клієнтів, звідництві ОСОБА_4 з особами чоловічої статі для надання їм послуг сексуального характеру за винагороду, домовленостях з ними за ціну послуг сексуального характеру, а також відверненні насильства та обману щодо неї з боку клієнтів.
Так, 15.08.2020, близько 18 год. 00 хв., ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів, вчинив сутенерство відносно ОСОБА_4 , а саме, звів її із раніше незнайомим їй ОСОБА_8 для надання останньою йому послуг сексуального характеру за гроші, що виразилось в організації їхньої зустрічі в приміщенні будинку, що по АДРЕСА_2 , де ОСОБА_4 , надала сексуальні послуги вказаній вище особі, чим ОСОБА_7 забезпечив останню зайняттям проституцією, за що вказаний чоловік мав заплатити грошові кошти ОСОБА_4 в сумі 300 гривень.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у втягненні особи в заняття проституцією з використанням уразливого стану цієї особи та сутенерстві, тобто забезпеченні зайняття проституцією, ОСОБА_7 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 303 КК України.
Окрім того, 24.08.2020, близько 19 год. 00 хв., ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно вчинив сутенерство відносно ОСОБА_4 , а саме, звів її із раніше незнайомим їй ОСОБА_9 для надання останньою йому послуг сексуального характеру за гроші, що виразилось в організації їхньої зустрічі в приміщенні невстановленої органом досудового розслідування квартири будинку АДРЕСА_3 , де ОСОБА_4 , надала сексуальні послуги вказаній вище особі за гроші, чим ОСОБА_7 забезпечив останню зайняттям проституцією, за що вказаним чоловіком були сплачені грошові кошти ОСОБА_4 в сумі 1000 гривень, частину з яких у сумі 401,19 гривень остання перерахувала ОСОБА_7 на його банківську карту, емітовану в АТ КБ «ПриватБанк» за № НОМЕР_1 , як винагороду за організацію надання сексуальних послуг.
Окрім того, 25.08.2020, близько 11 год. 00 хв., ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно вчинив сутенерство відносно ОСОБА_4 , а саме, звів її із раніше незнайомим їй ОСОБА_10 для надання останньою йому послуг сексуального характеру за гроші, що виразилось в організації їхньої зустрічі в невстановленому органом досудового розслідування автомобілі, який був припаркований по вул. Єршова у м. Луцьк Волинської області, де ОСОБА_4 , надала сексуальні послуги вказаній вище особі за гроші, чим ОСОБА_7 забезпечив останню зайняттям проституцією, за що вказаним чоловіком були сплачені грошові кошти ОСОБА_4 у сумі 700 гривень, частину з яких у сумі 495,12 гривень остання перерахувала ОСОБА_7 на його банківську карту, емітовану в АТ КБ «ПриватБанк» за № НОМЕР_1 , як винагороду за організацію надання сексуальних послуг.
Окрім того, 04.09.2020, близько 14 год. 00 хв., ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно вчинив сутенерство відносно ОСОБА_4 , а саме, звів її із раніше незнайомим їй ОСОБА_11 для надання останньою йому послуг сексуального характеру за гроші, що виразилось в організації їхньої зустрічі в приміщенні невстановленої органом досудового розслідування квартири будинку АДРЕСА_4 , де ОСОБА_4 , надала сексуальні послуги вказаній вище особі за гроші, чим ОСОБА_7 забезпечив останню зайняттям проституцією, за що вказаним чоловіком були сплачені грошові кошти ОСОБА_4 у сумі 1000 гривень, частину з яких у сумі 409,54 гривень остання перерахувала ОСОБА_7 на його банківську карту, емітовану в АТ КБ «ПриватБанк» за № НОМЕР_1 , як винагороду за організацію надання сексуальних послуг.
Окрім того, 19.09.2020, близько 17 год. 00 хв., ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно вчинив сутенерство відносно ОСОБА_4 , а саме, звів її із раніше незнайомим їй ОСОБА_10 для надання останньою йому послуг сексуального характеру за гроші, що виразилось в організації їхньої зустрічі в невстановленому органом досудового розслідування автомобілі, який був припаркований по вул. Мамсурова у м. Луцьк Волинської області, де ОСОБА_4 , надала сексуальні послуги вказаній вище особі за гроші, чим ОСОБА_7 забезпечив останню зайняттям проституцією, за що вказаним чоловіком були сплачені грошові кошти ОСОБА_4 у сумі 700 гривень, частину з яких у сумі 347,45 гривень остання перерахувала ОСОБА_7 на його банківську карту емітовану в АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , як винагороду за організацію надання сексуальних послуг.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у сутенерстві, тобто забезпеченні зайняття проституцією, вчиненими повторно, ОСОБА_7 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 303 КК України.
Окрім того, ОСОБА_7 , усвідомлюючи фактичні обставини та значення своїх дій, які посягають на суспільні відносини, що забезпечують основні засади суспільної моральності у сфері статевих стосунків та сприяють поширенню аморальності в інтимних стосунках людей, ігноруючи вимоги суспільної моралі, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, бажаючи мати дохід від незаконної діяльності пов'язаної із сексуальною експлуатацією жінок, в березні 2020 року (точна дата та час органом досудового розслідування не встановлені) втягнув ОСОБА_12 в заняття проституцією з використанням уразливого стану останньої, який був обумовлений її скрутним матеріальним становищем, виниклим внаслідок складних життєвих та особистих обставин, а саме шляхом умовлянь та переконання у вигідності надання оплатних сексуальних послуг втягнув останню в систематичне заняття проституцією із наданням нею сексуальних послуг. В подальшому, ОСОБА_7 домовився про вчинення щодо неї сутенерства, а саме, вчинення дій по забезпеченню її зайняттям проституцією, що полягали у підшукуванні клієнтів, звідництві ОСОБА_5 з особами чоловічої статі для надання їм послуг сексуального характеру за винагороду, домовленостях з ними за ціну послуг сексуального характеру, а також відверненні насильства та обману щодо неї з боку клієнтів.
Так, 15.09.2020, близько 16 год. 00 хв., ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, вчинив сутенерство відносно ОСОБА_5 , а саме, звів її із раніше незнайомим ОСОБА_13 для надання останньою йому послуг сексуального характеру за гроші, що виразилось в організації їхньої зустрічі в невстановленому органом досудового розслідування приміщенні офісу, що у будинку АДРЕСА_5 , де ОСОБА_5 , надала сексуальні послуги вказаній вище особі за гроші, чим ОСОБА_7 забезпечив останню зайняттям проституцією, за що вказаним чоловіком були сплачені грошові кошти ОСОБА_5 у сумі 700 гривень, частину з яких у сумі 250 гривень остання перерахувала ОСОБА_7 на його банківську карту, емітовану в АТ КБ «ПриватБанк» за № НОМЕР_1 , як винагороду за організацію надання сексуальних послуг.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у втягненні особи в заняття проституцією з використанням уразливого стану цієї особи, та сутенерстві, тобто забезпеченні зайняття проституцією, вчиненими повторно, ОСОБА_7 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 303 КК України.
Окрім того, 23.10.2020, близько 15 год. 00 хв., ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно вчинив сутенерство відносно ОСОБА_5 , а саме, звів її із раніше незнайомим їй ОСОБА_14 для надання останньою йому послуг сексуального характеру за гроші, що виразилось в організації їхньої зустрічі в приміщенні готелю «Золотий Дракон» за адресою: АДРЕСА_6 , де ОСОБА_5 , надала сексуальні послуги вказаній вище особі за гроші, чим ОСОБА_7 забезпечив останню зайняттям проституцією, за що вказаним чоловіком були сплачені грошові кошти ОСОБА_5 у сумі 1000 гривень, частину з яких у сумі 350 гривень остання перерахувала ОСОБА_7 на його банківську карту, емітовану в АТ КБ «ПриватБанк» за № НОМЕР_1 , як винагороду за організацію надання сексуальних послуг.
Окрім того, 23.10.2020, близько 18 год. 00 хв., ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно вчинив сутенерство відносно ОСОБА_5 , а саме, звів її із раніше незнайомим їй ОСОБА_15 для надання останньою йому послуг сексуального характеру за гроші, що виразилось в організації їхньої зустрічі в приміщенні комплексу «Теремнівські сауни» за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Мисливська, 1, де ОСОБА_5 , надала сексуальні послуги вказаній вище особі за гроші, чим ОСОБА_16 забезпечив останню зайняттям проституцією, за що вказаним чоловіком були сплачені грошові кошти ОСОБА_5 у сумі 1900 гривень, частину з яких у сумі 850 гривень остання перерахувала ОСОБА_7 на його банківську карту, емітовану в АТ КБ «ПриватБанк» за № НОМЕР_1 , як винагороду за організацію надання сексуальних послуг.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у сутенерстві, тобто забезпеченні зайняття проституцією, вчиненими повторно, ОСОБА_7 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 303 КК України.
24.05.2021 між прокурором Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_7 , у присутності захисника ОСОБА_6 , укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з положеннями угоди, ОСОБА_7 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 303, ч.2 ст.303 КК України та щиро розкаявся у вчиненому. Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди, ОСОБА_7 буде призначене покарання за ч. 1 ст. 303 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 303 КК України, у виді 5 (п'ять) років позбавлення волі; на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі. На підставі статті 75 КК України, звільнити від відбуття покарання з випробувальним та покладенням обов'язків згідно ст.76 КК України.
Розглядаючи питання про затвердження вказаної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
На підставі ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором або підозрюваним чи обвинуваченимможе бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та тяжких злочинів, внаслідок яких завдана шкода лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Суд приймає до уваги надані письмові згоди потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_7 .
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.303, ч.2 ст.303 КК України. У вчиненому щиро розкаявся та погоджується на призначення узгодженого покарання.
У відповідності до вимог ст. 12 КК України за ступенем тяжкості вчинені ОСОБА_7 кримінальні правопорушення відноситься до категорії нетяжких та тяжких злочинів.
При цьому, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 розуміє права визначені ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Обвинувачений ОСОБА_7 погоджується на призначення узгодженого покарання.
Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Узгоджене сторонами покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Суд, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами, зважаючи, що узгоджене сторонами покарання, відповідає загальним правилам призначення покарань, дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним ОСОБА_7 .
Визначаючи тривалість іспитового строку, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_7 раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, є особою молодого віку, має постійне місце проживання, а тому вважає за необхідне встановити обвинуваченому іспитовий строк тривалістю 2 роки.
Згідно ст. ст.100 ч.9, 174 ч.4 КПК України суд вирішує долю речових доказів та арештованого майна.
Керуючись ст.ст. 100, 174, 373, 374, 475 КПК України, суд, -
Угоду про визнання винуватості, укладену 24.05.2021 між прокурором Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_7 - затвердити.
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 303, ч.2 ст.303 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання :
- за ч. 1 ст. 303 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;
- за ч. 2 ст. 303 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років;
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки:
-періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04.02.2021 у кримінальному провадженні № 12020030010002769 від 03.09.2020 - скасувати.
Речові докази: ноутбук марки «Acer» з маркувальним позначенням «34106533834»; ноутбук марки «Acer» з маркувальним позначенням «64602522834»; два зарядних пристрої, флеш - картку марки «Kingston»; 13 банківських карток, флеш - карту марки «Unity», флеш карту із позначенням «128МВ», банківську карту № НОМЕР_2 , мобільний телефон марки «Iphone» IMEI: НОМЕР_3 ; мобільний телефон марки «Iphone» IMEI: НОМЕР_4 - повернути за належністю законному володільцеві.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:
1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Умисне невиконання угоди про визнання винуватості є підставою для притягнення засудженого до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України.
Головуючий