Справа № 161/2815/21
Провадження № 2-а/161/120/21
19 травня 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі
головуючого - судді Крупінської С.С.
при секретарі Остимчук О.М.
посадова особа Луцького РУП ГУНП у Волинській області капітан поліції Томащук В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Луцького районного управління поліції Головного управління національної поліції у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення,-
Позивач звернувся в суд із позовом до відповідача про про визнання протиправним та скасування рішення.
Свій позов обґрунтовує тим, що постановою про адміністративне правопорушення серії ГАА № 943892від 06.02.2021 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 255 грн..
Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності було те, що ОСОБА_1 06 лютого 2021 року о 20 год. 40 хв. перебував у магазині «АТБ» по вул. Конякіна, 35-А в місті Луцьку, без вдягнутих засобів індивідуального захисту, а саме: захисної маски, що закриває ніс та рот, чим порушив вимоги Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09 грудня 2020 року № 1236.
Предтавник позивача ОСОБА_2 вважає дії відповідача неправомірними, підтримав вимоги з вищенаведених підстав.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився хоча належним чином був повідомлений.
Посадова особа, дільничий офіцер поліції СДОП Луцького РУП ГУНП у Волинській області капітан поліції ОСОБА_3 заперчував щодо скасування даної постанови, наголошуючи що підставою є фото, яке підтверджує, що позивач перебуваючи в магазині був в захисній масці, але вона не належно закривала його ніс та рот (а.с.20)
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у задоволені позову слід відмовити з наступних підстав.
З постанови про адміністративне правопорушення, вбачається, що ОСОБА_1 06.02.2021 року о 20 години 40хв. був притягнутий відповідальності за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 255 грн.. (а.с.3).
Не погоджуючись із вищевказаною постановою, позивач оскаржив її до суду.
Надаючи правову оцінку викладеним сторонами доводам, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачать на її користь.
У ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.
Відповідно до ч. 2 ст. 44-3 КУпАП перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, тягне за собою накладення штрафу від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них, підстави та порядок обов'язкової самоізоляції, перебування особи в обсерваторі (обсервації), госпіталізації до тимчасових закладів охорони здоров'я (спеціалізованих шпиталів). Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.
Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» у редакції, чинній на час вчинення адміністративного правопорушення, установлено метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 року до 28 лютого 2021 року на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”, від 20 травня 2020 року № 392 “Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” та від 22 липня 2020 року № 641 “Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”.
Згідно з п п. 1 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» у редакції, чинній на час вчинення адміністративного правопорушення, на території України на період дії карантину запроваджуються обмежувальні протиепідемічні заходи, а саме: забороняється, зокрема, перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.
Приписи ст. 251 КУпАП визначають, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до складеного протоколу щодо ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення серії ГАА №943892 від 06 лютого 2021 року о 20 год. 40 хв. він перебував у магазині АТБ», розташованому в м. Луцьку по вул. Конякін, 35-А , без вдягнутих засобів індивідуального захисту, а саме: захисної маски, що закриває ніс та рот, чим порушив вимоги пп. 1 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09 грудня 2020 року № 1236.
В обґрунтування позову позивач вказує, що така постанова є незаконною, він наголошує, що 06.02.2021 року в 20 год. 40 хв. дійсно перебував у магазині «АТБ» по вул. Конякіна, 35-А в місті Луцьку, де купував продукти, був одягнений в захисну маску, підтвердити дані обставини може його дружина, яка перебувала в той день та час з ним в магазині, вважає притягнення до адмінвідповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 44-3 КУпАП незаконним та необгрунтованим, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 сь 44-3 КУпАП України, тому просить визнати рішення протиправним та скасувати оспорювану постанову.
Дільничий офіцер поліції СДОП Луцького РУП ГУНП у Волинській області капітан поліції Томащук В.В. суду пояснив, що 06 лютого 2021 року вони здійснювали перевірку дотримання вимог запровадженого в Україні карантину закладами, розташованими в м. Луцьку. Коли він зайшов до магазину «АТБ», то помітив відвідувача магазину, який ходив по приміщенню та у якого захисна маска не закривала ніс. Вказане правопорушення він зафіксував на камеру. Зробивши зауваження позивачу, однак той на нього не реагував. ОСОБА_1 було повідомлено, що відносно нього буде складено адміністративні матеріали про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП.
Наведені докази у своїй сукупності свідчать про правильність висновків посадової особи, яка винесла щодо ОСОБА_1 спірну постанову, щодо наявності у діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 44-3 КУпАП.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 44-3 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Крім іншого, суд вважає за необхідне зазначити, що у ч.ч. 2, 4, 5 ст. 258 КУпАП закріплено, що протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.
Як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015, скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.
Відтак, суд приходить до висновку, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , була правомірною, з дотриманням положень КУпАП, розглянута на місці вчинення правопорушення.
Доводи ОСОБА_1 щодо заперечення ним своєї вини суд оцінює критично.
Так, факт вчинення позивачем інкримінованого йому адміністративного правопорушення доводиться належними та допустимими доказами, а саме: постановою серії ГАА №943892 від 06 лютого 2021 року, поясненнями посадової особи ОСОБА_3 , в судовому засіданні, в також фото, яке додане до матеріалів справи на якому зафіксований ОСОБА_1 без належно одягненої захисної маски.
Відтак, на думку суду, відповідачем було розглянуто справу при притягнення позивача до адміністративної відповідальності в порядку та у спосіб, що передбачені законодавством.
Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог. Сама незгода про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП не є підставою для звільнення його від адміністративної відповідальності та скасування постанови.
Наявність підстав для притягненні позивача до відповідальності підтверджено належними доказами, у зв'язку з чим суд приходить до висновку що позов не підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 77, 139, 243-246, 286, 295, 297 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Луцького районного управління поліції Головного управління національної поліції у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення суду виготовлено 19 травня 2021 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду С.С.Крупінська