Справа №155/1488/20
Провадження №2/155/40/21
25.05.2021 м. Горохів
Горохівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Яремчук С.М.,
з участю секретаря судового засідання - Задурської К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань в м. Горохів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області про визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю.
Позовні вимоги мотивовано тим, що з квітня 2010 року позивач проживає у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Володіє вказаним будинком безперервно, відкрито, добросовісно. Систематично підтримує майно у схоронності, підтримує порядок на прибудинковій території. Власником будинку є ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Ковель. Спадкоємців після смерті ОСОБА_3 відсутні. Враховуючи викладене, просить визнати за нею право власності на житловий будинок за набувальною давністю.
Ухвалою суду від 19.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 17.11.2020 витребувано в Горохівській державній нотаріальній конторі копію спадкової справи після смерті ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 04.02.2021 до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача залучено ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 26.04.2021 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 25.05.2021 р.
Позивач в судове засідання 25.05.21 не з'явився, хоча була належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідач - Городищенська сільська рада - в судове засідання не з'явився, відповідно до поданої суду заяви просить розгляд справи проводити у відсутності їх представника, заявлені позовні вимоги визнав повністю.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача в засідання суду не з'явилась, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, письмових пояснень по суті спору не надала.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому відповідно до ч.2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлено, що згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 29.01.2010 власником житлового будинку в АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 9 (а.с.11).
Позивач проживає у вказаному житловому будинку з 01 квітня 2010 року, про що свідчить Довідка Городищенської сільської ради № 223 від 26.08.2020 (а.с.9)
Як повідомила позивач в засіданні суду 02.03.2021, вона вселилась у житловий будинок у 2009 році. У 2010 році зі згоди власниці будинку зареєструвалась у ньому та за її дорученням виробила на будинок документи. Всі ці роки доглядала за будинком та земельною ділянкою, сплачувала комунальні послуги та земельний податок. З самого початку між позивачем та дочкою померлої була домовленість про набуття права власності на будинок за набувальною давністю зі спливом десятирічного строку.
Згідно Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).
Зі спадкової справи №467/2013 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 вбачається, що спадкоємцем її майна є дочка - ОСОБА_2 . 17 вересня 2013 року ОСОБА_2 подала заяву в Горохівську державну нотаріальну контору про прийняття спадщини після смерті матері. До складу спадкового майна після смерті ОСОБА_3 увійшов, в тому числі і житловий будинок в АДРЕСА_1 , власником якого являлась померла (а.с.34-54).
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов безпідставний і до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно з частинами першою та четвертою статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 910/17274/17 (провадження № 12-291гс18) зроблено висновок, що умовами набуття права власності за набувальною давністю на підставі статті 344 ЦК України є: наявність суб'єкта, здатного набути у власність певний об'єкт; законність об'єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна (нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери) право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду.
Набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.
За змістом частини першої статті 344 Цивільного кодексу України добросовісність особи має існувати саме на момент заволодіння нею чужим майном, що є однією з умов набуття права власності на таке майно за набувальною давністю.
Після заволодіння чужим майном подальше володіння особою таким майном має бути безтитульним, тобто таким фактичним володінням, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Володіння майном на підставі певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності.
При цьому має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом.
Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном.
Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього. Звідси, йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю.
Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність, виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник.
Якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном, то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власності - добросовісність заволодіння майном.
Отже, норми статті 344 ЦК України не підлягають застосуванню у випадках, коли володіння майном протягом тривалого часу здійснювалося на підставі договірних зобов'язань (договорів оренди, зберігання, безоплатного користування, оперативного управління тощо), чи у будь-який інший передбачений законом спосіб, оскільки право власності у володільців за давністю виникає поза волею і незалежно від волі колишнього власника.
Для встановлення наявності передбачених законом підстав для набуття права власності на нерухоме майно за набувальною давністю необхідно, щоб особа, яка посилається як на підставу набуття такого майна за набувальною давністю, згідно з положеннями частини першої статті 81 ЦПК України довела, що заволоділа майном добросовісно і при цьому її володіння є відкритим та безперервним протягом десяти років.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду № 683/1795/17 від 07.11.2019.
Як встановлено судом, позивач з 2010 року відкрито та безперервно користується житловим будинком, який на даний час належить ОСОБА_2 як спадкоємцю майна померлої ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину, проте не оформила своїх спадкових прав на спірний житловий будинок.
Разом із тим, позивач, достовірно знаючи, що ОСОБА_3 є власником будинку, проживала в ньому за згодою останньої, а потім за згодою її спадкоємця. При цьому розуміла, що вона володіє чужою річчю та у неї немає правових підстав для набуття права власності на будинок.
За таких обставин ознака добросовісності володіння позивачем житловим будинком відсутня.
Крім того, факт відмови ОСОБА_2 від права власності на належне їй нерухоме майно - житловий будинок судом не встановлено.
Виходячи зі встановлених судом фактичних обставин справи, на підставі документів, долучених до позову, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки передбачені законом правові підстави для визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю відсутні.
Сам по собі факт проживання позивача у житловому будинку, утримання його в належному стані та здійснення оплати за житлово-комунальні послуги не є підставою для виникнення у неї права власності за набувальною давністю.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати слід покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 12,13, 76, 77, 78, 81, 141, 258,259,263,264, 265, 268 ЦПК України, суд
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю, відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Горохівський районний суд Волинської протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ).
Відповідач - Городищенська сільська рада Луцького району Волинської області (вул. Шкільна, 35, с. Городище, Горохівський район, Волинська область, 45656, ЄДРПОУ 04327519).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ).
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області С.М. Яремчук