Справа №766/386/21 н/п 2/766/8007/21
24.05.2021 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
головуючого судді Кузьміної О.І.,
за участю секретаря судового засідання Білої А.Ю.,
представників позивача Горліна М.О., Кривонос О.В.,
представника відповідача Павелко Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області про відшкодування шкоди,-
встановив:
Представник позивача Горлін М.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області про відшкодування шкоди, посилаючись на те, що він з 2007 року перебуває на обліку в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області у зв'язку із нещасним випадком пов'язаним виробництвом. Внаслідок отриманої травми починаючи с 2007 року, йому постійно необхідно проходити спеціалізоване стаціонарне та санаторно курорте лікування. На даний час згідно висновку міської медико-соціальної експертної комісії №1 Суворовського району від 07.09.2020 року позивачу встановлено 45% втрати професійної працездатності і 3-я група інвалідності. Визначено потребу в забезпеченні лікарськими засобами, виробами медичного призначення, стаціонарне лікування (травматологія, неврологія судин), санітарно-курортне лікування, тощо. Відповідно до довідки міської медико-соціальної експертної комісії №1 Суворовського району від 12.02.2015 року, за наслідками виробничої травми позивачу було встановлено 25% втрати професійної працездатності та визначено потребу в забезпеченні лікарськими засобами, виробами медичного призначення, стаціонарне лікування (травматологія, неврологія судин), при потребі протезування правого кульшового суглобу. В березні 2020 року позивач проходив обстеження в КНП «Херсонська міська клінічна лікарня імені О.С. Лучанського Херсонської міської ради» та 03.03.2020р. завідуючим ортопедичного відділення було надано консультативний висновок, а саме хворий ОСОБА_1 , 1961р.н. отримав травму на виробництві (ДТП 28.09.2007) Діагноз: перелом вертлюгової западини з права, 25% втрати працездатності. Неодноразово отримував санітарно-курортні не лікування На протязі останніх -2 років стан хворого значно погіршився (посилились болі у кульшовому суглобі значно обмежились рухи що призвело до часткової втрати функції самообслуговування. та опоро здібності правої н/кінцівки). Діагноз: Віддаленні наслідки травми па виробництві ( 28.09.2007). Імпресійний перелом, аваскулярний некроз голівки правої стегнової кістки. Консолідований перелом даху вертлюгової западими з права. Посттравматичний кокс артроз 4 ст. ФН 2 ст. Виражений больовий синдром. ГX 2 ст. ризик 3 СН 1. Внаслідок складності майбутнього оперативного втручання з великою крововтратою, а також можливої необхідності застосування внаслідок цього додаткових імплантів, хворому показано ендопротезування правого кульшовою суглобу в умовах спеціалізованого Київського міського центру ендопротезування. Таким чином, через значне погіршення стану здоров'я, з приводу наслідків виробничої травми, позивач потребував оперативного лікування. Для отримання належного лікування та проведення операції необхідно було звернутись до КІІП «КМКЛ№12». З 25.05.2020 року по 05.06.2020 року позивач проходив стаціонарне лікування у КНП «КМКЛ №12». Лікарями даного медичною закладу 29.05.2020 року було проведено операцію тотального ендопротезування правого кульшового суглобу, та ним було витрачено на операцію та післяопераційне відновлення 136706,30грн.
Після відновлювального лікування 18.08.2020 року він звернувся до відповідача із заявою про відшкодування витрат, понесених на лікування та було отримано відповідь, що для отримання компенсації за самостійно оплачене лікування необхідно подати висновок ЛКК про те, що нові прояви ушкодження здоров'я пов'язані з наслідками виробничої травми, які потребують оперативного втручання. Також листом від 10.09.2020р. повідомлено по відсутність підстав для отримання витрат за самостійно придбані лікарські засоби та товари медичного призначення. Вважає дану відмову відповідача є незаконною та просить стягнути з відповідача 136706,30грн. та відшкодувати судові витрати.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 14.01.2021 року провадження у вказаній справі відкрито і справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
18.03.2021 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заву, відповідно до якого вказала, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Херсонському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області як потерпілий на виробництві з 08.11.2007 року (дата первинного огляду МСЕК) і по теперішній час та отримує страхові виплати. За період з 2007 року по 2017 рік за рахунок коштів Фонду позивача було забезпечено санаторно-курортним лікуванням, протезно-ортопедичними виробами (взуттям), лікарськими засобами та стаціонарним лікуванням. 12.02.2015 року позивач пройшов повторний огляд в Херсонській міській МСЕК №1, за результатами якого йому було встановлено 25 % втрати професійної працездатності (трудове каліцтво) та визначено потребу у додаткових видах допомоги, а саме: забезпечення лікарськими засобами та виробами медичного призначення, стаціонарне лікування, санаторно-курортне лікування, а також вказано «при потребі протезування правого кульшового суглобу (ендопротез)». Пунктом 2 розділу II Постанови № 18 визначено вичерпний перелік документів, необхідних для взяття потерпілого на облік як такого, що має право на забезпечення лікарськими засобами та виробами медичного призначення. Так, відповідно до підпункту «г» п. 2 розділу II Постанови № 18 потерпілий повинен подати до робочого органу Фонду «перелік необхідних лікарських засобів, виробів медичного призначення, визначений лікарсько-консультативною комісією (ЛКК) закладу охорони здоров'я». Пунктом 15 розділу III Постанови № 18 встановлено, що «Фінансування витрат на планове лікування, пов'язане із загостренням хронічних захворювань, а також лікування потерпілого з новими проявами ушкодження здоров'я, що пов'язані з основним патологічним процесом, здійснюється лише на підставі висновку МСЕК та/або висновку ЛКК за направленням закладу охорони здоров'я, погодженим робочими органами виконавчої дирекції Фонду». В даному випадку, позивач не перебував на обліку як такий, що має право на забезпечення протезом правого кульшового суглобу (єн до протезом), оскільки відповідно до вимог п. 2 розділу II Постанови № 18 він не мав висновку ЛКК про його потребу. Необхідно наголосити, що лише ЛКК визначає тип та марку виробника протезу і лише на підставі висновку ЛКК лікуючий (сімейний) лікар надає направлення для госпіталізації та встановлення ендопротезу, яке погоджується робочими органами Фонду. Також у зв'язку з тим, що у позивача був відсутній висновок ЛКК про потребу в ендопротезуванні, а у Виписці з історії хвороби стаціонарного хворого № 6276 з КНП «Київська міська клінічна лікарня № 12» від 05.06.2020р. зазначено, що позивач 24.05.20р. травмував правий кульшовий суглоб в побуті, впав вдома, Херсонським відділенням листом від 26.08.2020р. № 18-02.1-20-1109 вказано про необхідність приведення медичної документації у відповідність до норм чинного законодавства. Листом від 10.09.2020р. № 18-02.1-20-1189 Херсонське відділення повідомило позивача про відсутність правових підстав для відшкодування йому витрат за ендопротезування з підстав невиконання останнім вимог визначених у листі від 26.08.2020 № 18-02.1-20-1109. Крім того Консультативний висновок завідувача ортопедичного відділення КНП «Херсонська міська клінічна лікарня ім.О.С.Лучанського» м. Херсона ОСОБА_2 від 03.03.2020р., видано непрофільною лікарнею, яка не здійснює ендопротезування кульшових суглобів. Даний Консультативний висновок не може бути прирівняний до висновку ЛКК, а отже, є неналежним доказом по справі. На території Херсонської області ендопротезуванням кульшових суглобів займається лише КНП «Херсонська обласна клінічна лікарня» ХОР. В даному випадку, у довідці МСЕК від 12.02.2015 позивачу визначено протезування правого кульшового суглобу (ендопротез) при потребі, дана потреба встановлюється лише висновком ЛКК, який у позивача відсутній. У зв'язку із чим просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
13.04.2021 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої твердження відповідача, що позивач не перебуває на обліку та в нього відсутнє право на отримання страхових та соціальних послуг, не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам діючого законодавства. Так відповідно до вимог п.6 «Положення про медико-соціальну експертизу», затвердженого постановою КМУ від 03.12.2009 року №1317, висновки комісії обов'язкові для виконання органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Відповідно до вимог п.1 розділу III положення №18 підставою для Фінансування витрат па лікування потерпілих, їх медичну реабілітацію є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування хронічного професійного захворювання за формами, наведеними у додатках до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 30.11.2011 року №1232, висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності та потребу потерпілого у такій допомозі. Відповідно до вимог п.4 розділу II положення №18 підставою для Фінансування витрат на лікарські засоби, вироби медичного призначення є висновок МСЕК про потребу потерпілого у такій допомозі. Таким чином, відповідно до вимог положення №18, підставою для фінансування витрат на лікарські засоби, вироби медичного призначення є висновок МСЕК, а перелік необхідних лікарських засобів, виробів медичного призначення, визначений ЛКК закладу охорони здоров'я, є лише підставою для взяття на облік потерпілого фондом. Окрім того, пунктом 4 розділу 3 Положення №18 передбачено, що уразі самостійної оплати лікування, медичної реабілітації їх вартість компенсується виконавчою дирекцією Фонду, робочими органами виконавчої дирекції Фонду потерпілим за умови перебування потерпілого на обліку на підставі виданих лікарями рецептів, санаторно-курортних карток, довідок або рахунків, оригіналів розрахункових документів, що підтверджують їх витрати. Рішення про відшкодування витрат потерпілим приймається протягом 10 днів з дня отримання всіх документів, що підтверджують їх витрати. Таким чином, пунктом 4 розділу 3 Положення №18 не передбачено додаткових умов для проведення відшкодування витрат оплачених самостійно. Також, твердження відповідача, що відсутні підстави для фінансування витрат на лікування, не відповідають вимогам діючого законодавств. Відповідач зазначає, що на підставі висновку ЛКК сімейний лікар надає направлення для госпіталізації та встановлення ендопротезу, яке погоджується робочими органами фонду. Дане твердження відповідача є безпідставним, оскільки жодним нормативно-правовим актом не передбачено, що лише на підставі висновку ЛКК сімейний лікар надає направлення для госпіталізації та обов'язковість погодження робочими органами фонду направлення сімейного лікаря. Зокрема, дані дії не передбачені «Порядком направлення пацієнтів до закладів охорони здоров'я та фізичних осіб - підприємців, які в установленому законом порядку одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики та надають медичну допомогу відповідного виду», затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28.02.2020 року №586. У зв'язку із чим просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити, з підстав викладених в позовній заяві та відповіді на відзив.
В судовому засіданні представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог, просила відмовити в їх задоволенні з підстав викладених в відзиві на позовну заяву.
Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що заявлений позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено позивач перебуває на обліку у Херсонському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області як потерпілий на виробництві з 08.11.2007 року і по теперішній час та отримує страхові виплати.
Відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових витрат видах допомоги серії 10 ААА №023817 виданого 12.02.2015р., де встановлено ОСОБА_1 25 % трудового каліцтва безстроково. Потреба у додаткових видах допомоги: забезпечення лікарськими засобами, стаціонарне лікування (травматологія, судинна неврологія), ортопедичне взуття, комплект трикотажний костюм, при потребі протезування правого кульшового суглобу.
Відповідно до консультативного висновку від 03.03.2020р.завідувача ортопедичноим відділенням КНП «Херсонська міська клінічна лікарня імені О.С. Лучанського Херсонської міської ради» Майстренко С.В.: хворий ОСОБА_1 , 1961р.н. отримав травму на виробництві (ДТП 28.09.2007). Діагноз: перелом вертлюгової западини з права, 25% втрати працездатності. Неодноразово отримував санітарно-курортні не лікування На протязі останніх -2 років стан хворого значно погіршився (посилились болі у кульшовому суглобі значно обмежились рухи що призвело до часткової втрати функції самообслуговування. та опоро здібності правої н/кінцівки). Діагноз: Віддаленні наслідки травми па виробництві ( 28.09.2007). Імпресійний перелом, аваскулярний некроз голівки правої стегнової кістки. Консолідований перелом даху вертлюгової западими з права. Посттравматичний кокс артроз 4 ст. ФН 2 сз. Виражений больовий синдром. ГX 2 ст. ризик 3. СН 1. Внаслідок складності майбутнього оперативного втручання з великою крововтратою, а також можливої необхідності застосування внаслідок цього додаткових імплантів, хворому показано ендопротезування правого кульшовою суглобу в умовах спеціалізованого Київського міського центру ендопротезування.
Відповідно до протоколу №519 КНП «Київської міської клінічної лікарні №12» від 29.05.2020 року та виписного епікризу №6276 від 05.06.2020р. та акту про ендопротезування від 23.07.2020р. ОСОБА_1 поставлений діагноз: аваскулярний некроз голівки правої стегнової кістки. Консолідований перелом даху правої вертлюгової западими. Посттравматичний коксартроз 4 ст. ФН 2ст.. Виражений больовий синдром ГX 2 ст. ризик 3. СН 1 та проведена операція: тотальне ендопротезування правого кульшового суглобу. Та в епікризу №6276 від 05.06.2020р. зазначено, що позивач 24.05.20р. травмував правий кульшовий суглоб в побуті, впав вдома.
Відповідно до квитанції №101 від 29.05.2020р. ОСОБА_1 оплачено 117500,00грн. за комплект безцементного ендопротезу тазостегнового суглобу, керамо-керамічну пару.
Відповідно до чеків від 25.05.20р. та 02.06.2020р. за медичні препарати сплачено 17806,30грн. та 1400,00грн. відповідно.
Відповідно до заяви від 18.08.2020р. ОСОБА_3 звертався до Херсонського відділення управління ВД ФСС України в Херсонській області про виплату йому на медичну та соціальну допомогу, а саме ліки для стаціонарного лікування у зв'язку з нещасним випадком на виробництві, що стався за час роботи на МКП «ВУВК м. Херсона».
Відповідно до листів Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області №18-02.1.20-1104 від 25.08.2020р. та №18-02.1.20-1109 від 26.08.2020р. ОСОБА_1 повідомлено, що фінансування витрат на планове лікування, пов'язане із загостренням хронічних захворювань, а також лікування потерпілого з новими проявами ушкодження здоров'я, що пов'язані з основним патологічним процесом, здійснюється лише на підставі висновку МСЕК та/або ЛКК за направленням закладу охорони здоров'я, погодженим робочими органами виконавчої дирекції Фонду.
Відповідно до листа Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області №18-02.1.20-1189 від 10.09.2020р. ОСОБА_1 повідомлено, що Херсонське відділення Фонду соціального страхування не має підстав для відшкодування витрат за самостійно придбані лікарські засоби та вироби медичного призначення за час його лікування у КНП «Київська міська клінічна лікарня №12».
Цивільно-процесуальним законодавством України, а саме: ст. 179 ЦПК України, передбачено, що предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Для встановлення у судовому засіданні указаних фактів досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів.
Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, суд повинен всебічно і повно зясувати усі обставини, що складають предмет доказування, дослідити кожен доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (ст.ст. 58,59 ЦПКУ), окремо та всі докази у їх сукупності у порядку, передбаченому ст.ст.185,187,189,212 ЦПК України, що відображається у судовому рішенні. Відхилення того чи іншого доказу, перевагу одного доказу над іншим має бути мотивованим.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 42 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 року №1105-XІV передбачено, що Фонд фінансує витрати на медичну та соціальну допомогу, у тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, медичну реабілітацію, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК та індивідуальною програмою реабілітації інваліда (у разі її складення). Фонд організовує цілеспрямоване та ефективне лікування потерпілого у власних спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах або на договірній основі в інших лікувально-профілактичних закладах з метою якнайшвидшого відновлення здоровя застрахованого.
Згідно п. 1 розділу 3 Постанови Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України «Про затвердження Положення про організацію лікування, медичної реабілітації та забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання лікарськими засобами та виробами медичного призначення» від 09.06.2010р. № 18, підставою для фінансування витрат на лікування потерпілих, їх медичну реабілітацію є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування хронічного професійного захворювання за формами, наведеними у додатках до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232, висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності та потребу потерпілого у такій допомозі.
Пунктом 4 розділу 3 Постанови Правління Фонду передбачено, що у разі самостійної оплати лікування, медичної реабілітації їх вартість компенсується виконавчою дирекцією Фонду, робочими органами виконавчої дирекції Фонду потерпілим чи законним представникам потерпілих, роботодавцям за умови перебування потерпілого на обліку на підставі виданих лікарями рецептів, санаторно-курортних карток, довідок або рахунків, оригіналів розрахункових документів, що підтверджують їх витрати. Рішення про відшкодування витрат потерпілим, законним представникам потерпілих, роботодавцям приймається протягом 10 днів з дня отримання всіх документів, що підтверджують їх витрати.
Крім того, ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», визначено вичерпний перелік підстав, за наявності яких Фонд може відмовити у страхових виплатах і наданні соціальних послуг.
Механізм організації цілеспрямованого, своєчасного та ефективного лікування потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, їх медичної реабілітації, а також забезпечення лікарськими засобами та виробами медичного призначення врегульовано Положенням про організацію лікування, медичної реабілітації та забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання лікарськими засобами та виробами медичного призначення, затвердженим постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 09.06.2010 № 18 (далі - Постанова № 18).
Пунктом 2 розділу II Постанови № 18 визначено вичерпний перелік документів, необхідних для взяття потерпілого на облік як такого, що має право на забезпечення лікарськими засобами та виробами медичного призначення.
Так, відповідно до підпункту «г» п. 2 розділу II Постанови № 18 потерпілий повинен подати до робочого органу Фонду «перелік необхідних лікарських засобів, виробів медичного призначення, визначений лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров'я».
Відповідно до п. 5.3.6. Положення про ЕТН в обов'язки ЛКК входить ухвалення рішення щодо направлення хворих при необхідності на консультацію, обстеження та лікування, встановлення зв'язку захворювання з умовами праці до спеціалізованих та високоспеціалізованих закладів охорони здоров'я.
Пунктом 15 розділу III Постанови № 18 встановлено, що «Фінансування витрат на планове лікування, пов'язане із загостренням хронічних захворювань, а також лікування потерпілого з новими проявами ушкодження здоров'я, що пов'язані з основним патологічним процесом, здійснюється лише на підставі висновку МСЕК та/або висновку ЛКК за направленням закладу охорони здоров'я, погодженим робочими органами виконавчої дирекції Фонду».
Крім того. п. 10 розділу III Постанови № 18 визначено, що «У разі, якщо заклад охорони здоров'я, з яким укладено договір, не в змозі самостійно забезпечити цілеспрямоване та ефективне лікування потерпілого, він направляє потерпілого до іншого закладу охорони здоров'я, який має можливість надати потерпілому відповідне кваліфіковане лікування, про що повідомляє робочі органи виконавчої дирекції Фонду».
Відповідно до вимог Наказу МОЗ від 05.06.2012 року № 420 Про затвердження Порядку та Критеріїв встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків, затверджено порядок встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків. Цей Порядок регулює механізм встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків.
За наявності у потерпілого наслідків однієї травми чи професійного захворювання ступінь втрати професійної працездатності у відсотках визначається залежно від тяжкості, але не нижче першого значення, наведеного у Критеріях встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків, затверджених цим наказом.
При встановленні втрати професійної працездатності у відсотках і потреби у додаткових видах допомоги МСЕК виходить тільки з наслідків виробничої травми або професійного захворювання та пов'язаних з ними станів.
Якщо травма пов'язана з виробництвом чи професійним захворюванням, що погіршили перебіг захворювання, на яке потерпілий страждав раніше, ступінь втрати професійної працездатності визначається, виходячи із спричинених ними порушень функцій організму з урахуванням тих, що були раніше.
При виникненні у потерпілого внаслідок професійного захворювання або трудового каліцтва тяжчого захворювання, що етіологічно з ними пов'язане або є їх ускладненням, що підтверджене довідкою закладу охорони здоров'я про поступовий розвиток ускладнень, група інвалідності та відсотки втрати професійної працездатності підвищуються як за наслідком професійного захворювання або трудового каліцтва.
В судовому засіданні встановлено, що у зв'язку із погіршенням стану здоров'я позивача та необхідністю проведення оперативного лікування його правого кульшового суглобу, він отримав консультативний висновок від 03.03.2020р. у завідувача ортопедичного відділенням КНП «Херсонська міська клінічна лікарня імені О.С. Лучанського Херсонської міської ради» та звернувся до КНП «Київської міської клінічної лікарні №12» для проведення оперативного втручання, у зв'язку із чим не дотримався вимог та норм вказаного Порядку та не звернувся до голови ЛКК за довідкою.
З цього можна зробити висновок, що потерпілий самовільно, отримавши цей консультативний висновок від 03.03.2020 року, проігнорувавши всі вимоги та норми чинного законодавства України, вибрав той лікувальний заклад для проведення оперативного втручання, який його влаштовував, не враховуючи те, що він не звертався до голови ЛКК за місцем мешкання для отримання довідки, а ні самого висновку МСЕК, після розгляду документів вже на комісії.
Оскільки, оперативне втручання було планове, його можливо було проводити без поспіху, з урахуванням всіх норм та вимог чинного законодавства України, та окрім того, якщо потерпілий мав намір звернутися до Фонду соціального страхування України в Херсонській області для відшкодування витрат понесених із проведенням оперативного втручання, як наслідок виробничої травми 2007 року.
Така процедура не була проведена та всупереч вимогам законодавства України, оперативне лікування було проведено не в обласній лікарні в м. Херсоні, не за місцем мешкання потерпілого, а за межами області в місті Херсона та без направлення потерпілого ОСОБА_1 головою ЛКК до МСЕК, у зв'язку з нібито погіршенням стану його здоров'я.
Вже після проведення оперативного лікування потерпілий ОСОБА_1 звернувся до відділення Фонду соціального страхування України в Херсонській області із фіскальними чеками, виписним епікризом для відшкодування йому саме Фондом соціального страхування України в Херсонській області коштів за самовільно проведене оперативне лікування та Херсонським відділенням Фонду соціального страхування листом від 26.08.2020р. № 18-02.1-20-1109 вказано про необхідність приведення медичної документації у відповідність до норм чинного законодавства, а потім вже листом від 10.09.2020р. № 18-02.1-20-1189 Херсонське відділення повідомило позивача про відсутність правових підстав для відшкодування йому витрат за ендопротезування з підстав невиконання останнім вимог визначених у листі від 26.08.2020 № 18-02.1-20-1109. Крім того у виписці з історії хвороби стаціонарного хворого № 6276 з КНП «Київська міська клінічна лікарня № 12» від 05.06.2020р. зазначено, що позивач 24.05.20р. травмував правий кульшовий суглоб в побуті, впав вдома.
Згідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За таких обставин судом встановлено, що позивачем всупереч вимог чинного законодавства України було звернено до відповідача щодо відшкодування шкоди внаслідок протезування, у зв'язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню судом.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог суд відповідно до ст. 141 ЦПК України відмовляє у стягнення судових витрат з відповідача на користь позивача.
Керуючись Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 року №1105-XІV, ст.ст. ст.ст. 2,4,12, 13, 19, 76,80,81, 141, 259, 264, 265, 274, 354, 430 ЦПК України суд,-
ухвалив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області про відшкодування шкоди - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Херсонського апеляційного суду з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У відповідності до п.п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяО. І. Кузьміна
Повний текст рішення складено 25.05.2021 року.