Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
20 травня 2021 рокуСправа № 912/807/21
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коваленко Н.М.
при секретарі судового засідання Пастуховій А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №912/807/21 від 22.03.2021
за позовом: Фермерського господарства "Ольвія" (далі - ФГ "Ольвія"), код ЄДР 31518436, вул. Тітова, буд. 73, м. Благовіщенське, Благовіщенський район, Кіровоградська область, 26400
до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, код ЄДР 39767636, вул. Академіка Корольова, 26, м. Кропивницький, 25030
про визнання права постійного користування земельною ділянкою
від позивача - адвокат Ляшенко О.В., ордер серія ВА №1012651 від 17.03.2021;
від відповідача - участі не брали.
12.03.2021 до Господарського суду Кіровоградської області надійшла заява ФГ "Ольвія" про забезпечення позову до подання позовної заяви, відповідно до якої заявник просить:
- заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області (ідентифікаційний код юридичної особи 39767636, місце знаходження юридичної особи: 25030, місто Кропивницький, вулиця Академіка Корольова, 26), вчиняти будь-які дії (крім укладення мирової угоди сторонами) та приймати рішення щодо розпорядження (в тому числі, але не виключно: про включення до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначеним державної власності для продажу права на них на земельних торгах, про здійснення поділу земельної ділянки, про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою, про передачу у власність, про передачу в оренду чи постійне користування, про продаж прав на земельних торгах. про зміну її конфігурації, про зміну цільового призначення, про зміну складу угідь, про зміну кадастрового номера) земельною ділянкою, загальною площею 50 га, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення: для ведення селянського (фермерського) господарства, що розташована на території Лозуватської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області яка була надана в постійне користування ОСОБА_1 згідно Державного акту на право постійного користування землею серія КР, виданого на підставі рішення Ульянівської районної ради народних депутатів Ульянівського району Кіровоградської області від 8 грудня 2000 року №289, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за №92, крім прийняття рішень про оформлення та/або переоформлення прав фермерського господарства Ольвія на дану земельну ділянку;
- заборонити державним кадастровим реєстраторам Відділу у Благовіщенському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області ( АДРЕСА_1 ) вносити до Державного земельного кадастру будь-які відомості, які стосуються земельної ділянки загальною площею 50 га, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення: для ведення селянського (фермерського) господарства, що розташована на території Лозуватської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області яка була надана в постійне користування ОСОБА_1 згідно Державного акту на право постійного користування землею серія КР, виданого на підставі рішення Ульянівської районної ради народних депутатів Ульянівського району Кіровоградської області від 8 грудня 2000 року №289, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за №92 в тому числі, але не виключено: щодо скасування державної реєстрації земельних ділянок, зміни цільового призначення та складу угідь, зміни конфігурації та меж, зміни кадастрового номеру, поділу чи об'єднання даних земельних ділянок;
- заборонити державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вчиняти будь-які дії, спрямовані на реєстрацію права власності та/або інших речових прав па земельну ділянку загальною площею 50 га, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення: для ведення селянського (фермерського) господарства, що розташована на території Лозуватської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області яка була надана в постійне користування ОСОБА_1 згідно Державного акту на право постійного користування землею серія КР, виданого на підставі рішення Ульянівської районної ради народних депутатів Ульянівського району Кіровоградської області від 8 грудня 2000 року №289, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за №92 та/або реєстрацію права власності чи користування (оренди) на зазначені земельні ділянки за будь-якими іншими особами, крім Фермерського господарства “Ольвія”.
Ухвалою від 15.03.2021 господарський суд заяву ФГ "Ольвія" №б/н від 12.03.2021 про забезпечення позову задовольнив та вжив заходів забезпечення позову.
В межах строку, встановленого ч. 3 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України, ФГ "Ольвія" подано до суду позовну заяву до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання за ФГ "Ольвія" права постійного користування на земельну ділянку загальною площею 50 га, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення: для ведення селянського (фермерського) господарства, що розташована на території Лозуватської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області, яка була надана в постійне користування ОСОБА_1 згідно Державного акту на право постійного користування землею серія КР, виданого на підставі рішення Ульянівської районної ради народних депутатів Ульянівського району Кіровоградської області від 08.12.2000 року № 289, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за №92.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Ульянівської районної ради народних депутатів Ульянівського району Кіровоградської області від 08.12.2000 року № 289 ОСОБА_1 була надана в постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства земельна ділянка площею 50,0 ріллі з поля № НОМЕР_1 третьої польової сівозміни згідно плану, вилучивши із земель запасу Лозуватської сільської ради.
Також цим рішенням було вирішено зареєструвати селянське (фермерське) господарство ОСОБА_1 та визначити його, як голову селянського (фермерського) господарства.
В подальшому ОСОБА_1 було видано Державний акт на право постійного користування серія КР, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 92 від 1 лютого 2001 року.
20.06.2001 господарство ОСОБА_1 отримало свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 047820, згідно якого формою юридичної особи є фермерське господарство, а назва: Фермерське господарство "Ольвія".
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть (повторно) серії НОМЕР_2 від 28 жовтня 2020 року виданий Благовіщенським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
В подальшому ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом ВМВ № 322712 від 16 грудня 2008 року стала головою фермерського господарства "Ольвія".
Згідно з нотаріально посвідченою заявою ВМВ № 344151 від 24 грудня 2008 року ОСОБА_2 , як голова фермерського господарства "Ольвія" передала установчі документи, документи фінансово-господарської діяльності, а також свої корпоративні права фермерського господарства "Ольвія" громадянину ОСОБА_3 .
Згідно з нотаріально посвідченою заявою ВМТ№ 706898 від 16 червня 2010 року ОСОБА_3 , як голова фермерського господарства "Ольвія" передав установчі документи, документи фінансово-господарської діяльності, а також свої корпоративні права фермерського господарства "Ольвія" громадянці ОСОБА_4 .
Згідно з нотаріально посвідченою заявою ВР № 767459 від 06 квітня 2011 року ОСОБА_4 , як голова фермерського господарства "Ольвія" передала установчі документи, документи фінансово-господарської діяльності, а також свої корпоративні права фермерського господарства "Ольвія" громадянці ОСОБА_5 , яка станом на подання відповідної заяви є головою Фермерського господарства "Ольвія".
Позивач вважає, що після отримання ОСОБА_1 державного акту на право постійного користування землею та його державної реєстрації, останнім засновано фермерське господарство, яке зареєстроване як юридична особа. Тобто у правовідносинах користування спірною земельною ділянкою відбулася фактична заміна користувача і обов'язки землекористувача перейшли до фермерського господарства з дня його державної реєстрації, а тому сторонами у спірних правовідносинах є юридичні особи.
Проте на заяву (клопотання) №б/н від 03.03.2021 позивача про переоформлення права постійного користування земельною ділянкою за позивачем Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області не здійснило дій по такому переоформленню, у зв'язку з чим позивач звернувся із даним позовом до суду.
Ухвалою від 22.03.2021 господарський суд позовну заяву прийняв до розгляду, відкрив провадження у справі №912/807/21 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 20.04.2021 о 12:20 год., встановив сторонам строк для подання заяв по суті справи.
Відповідачем у строк встановлений судом подано до суду відзив на позов, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог ФГ "Ольвія". Відповідачем зазначено, що право постійного користування земельною ділянкою, що виникло у особи на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою, не входить до складу спадщини і припиняється зі смертю особи, якій належало таке право.
09.04.2021 до суду, у строк встановлений судом, від позивача надійшла відповідь на відзив, за якою на момент видачі Державного акту на право постійного користування землею ОСОБА_1 відносини регулювалися положеннями Земельного кодексу України 1990 року, (у редакції Закону від 15 січня 1993 року, на момент створення ФГ "Ольвія"), а спеціальним законом, яким були визначені особливості створення фермерського господарства та врегулюванні особливості діяльності, права та обов'язки цієї особи та її засновника, на час надання земельної ділянки ОСОБА_1 та створення ним фермерського господарства був Закон України "Про селянське (фермерське) господарство" від 20.12.1991 року.
Даним законом було передбачено одержання земельної ділянки, як обов'язкової передумови для набуття СФГ правосуб'єктності. Також одержання земельної ділянки для ведення СФГ вимагало у подальшому здійснити реєстрацію СФГ. Тобто, закон не передбачав використовувати земельну ділянку, надану у користування для ведення СФГ, без створення СФГ.
Разом з тим, державний акт на право постійного користування землею видається на ім'я голови СФГ відповідно до частини п'ятої статті 2 Закону про СФГ. На час видачі акта СФГ як юридична особа ще не існує.
Позивач вважає, що після отримання ОСОБА_1 державного акту на право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації, останнім засновано фермерське господарство, яке зареєстроване як юридична особа. Разом з тим, у зв'язку зі смертю особи, на ім'я якої видано державний акт та прогалиною у чинному законодавстві, внаслідок якої не врегульовано порядок переоформлення права постійного користування з особи на ім'я якої видано державний акт на фермерське господарство, створене на підставі цього державного акту, та яке є фактичним користувачем земельної ділянки, на даний час позивач не може належним чином оформити своє право користування спірною земельною ділянкою.
Ухвалою від 20.04.2021 господарський суд у підготовчому засіданні оголосив перерву до 13.05.2021 - 12:30 год.
Ухвалою від 13.05.2021 господарський суд закрив підготовче провадження, справу призначив до судового розгляду по суті на 20.05.2021 на 16:00 год.
Відповідач участь повноважного представника в судовому засіданні 20.05.2021 не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про місце, дату та час засідання суду, що підтверджується розпискою про вручення йому ухвали суду від 13.05.2021.
Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Оскільки неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу по суті в цьому судовому засіданні за відсутності представника відповідача.
В судовому засіданні 20.05.2021 судом досліджено докази у справі.
Представник позивача в судовому засіданні 20.05.2021 підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд встановив такі обставини, які є предметом доказування у справі.
Рішенням Ульянівської районної ради народних депутатів Ульянівського району Кіровоградської області №289 від 08.12.2000 "Про надання земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 " вирішено надати ОСОБА_1 , жителю с. Розношенці, в постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства земельну ділянку площею 50,0 га ріллі з поля № НОМЕР_1 третьої польової сівозміни згідно плану, вилучивши її з земель запасу Лозуватської сільської ради. Також цим рішенням було вирішено зареєструвати селянське (фермерське) господарство ОСОБА_1 та визначити його, як голову селянського (фермерського) господарства. (т. 2, а.с. 17)
На підставі вказаного рішення громадянину ОСОБА_1 видано Державний акт на право постійного користування землею серії КР, зареєстрований в Книзі записів держаних актів на право постійного користування землею за № 92 від 01.02.2001. (т. 2, а.с. 13-14)
20.06.2001 господарство ОСОБА_6 отримало свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 №047820, згідно якого формою юридичної особи є фермерське господарство, а назва: "Ольвія", яке знаходиться за адресою: 26441, Кіровоградська область, Ульянівський район, с. Лозуватка, керівник ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 №047820 та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. (т. 2, а.с. 15-16)
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть (повторно) серії НОМЕР_2 від 28.10.2020, виданого Благовіщенським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). (т. 2, а.с. 108-109)
Позивач зазначає, що згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом ОСОБА_2 була ОСОБА_7 та отримала спадкове майно, яке складалося з: майнових прав, які належали спадкоємцю, як засновнику селянського (фермерського) господарства "Ольвія", місце знаходження якого село Лозуватка Ульяновського району Кіровоградської області, на підставі статуту селянського (фермерського) господарства "Ольвія", затвердженого засновником господарства 04.06.2001 головою (селянського) фермерського господарства "Ольвія" та зареєстровано в Ульяновській районній державній адміністрації розпорядженням №289-р від 20.06.2001, ідентифікаційний код 31518436, довідки №13876 про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, виданої 20.06.2001 № рішення 289-р Ульяновською районною державною адміністрацією Кіровоградської області. (т. 2, а.с. 19)
Відповідно до довідки №1880/10 від 16.12.2008 виданої Ульяновським відділенням Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції, вартість майна селянського (фермерського) господарства "Ольвія" становить 3000 грн.
В подальшому, ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом ВМВ №322712 від 16.12.2008 стала головою фермерського господарства "Ольвія".
Згідно з нотаріально посвідченою заявою ВМВ №344151 від 24.12.2008 ОСОБА_2 , як голова фермерського господарства "Ольвія" передала установчі документи, документи фінансово-господарської діяльності, а також свої корпоративні права фермерського господарства "Ольвія" громадянину ОСОБА_3 .
Згідно з нотаріально посвідченою заявою ВМТ №706898 від 16.06.2010 ОСОБА_3 , як голова фермерського господарства "Ольвія" передав установчі документи, документи фінансово-господарської діяльності, а також свої корпоративні права фермерського господарства "Ольвія" громадянці ОСОБА_4 .
Згідно з нотаріально посвідченою заявою НОМЕР_3 від 06.04.2011 ОСОБА_4 , як голова фермерського господарства "Ольвія" передала установчі документи, документи фінансово-господарської діяльності, а також свої корпоративні права фермерського господарства "Ольвія" громадянці ОСОБА_5 , яка станом на подання відповідної заяви є головою ФГ "Ольвія".
Позивач зазначає, що спірна земельна ділянка є матеріальною основою діяльності ФГ "Ольвія", оскільки земельна ділянка надавалася саме для ведення селянського (фермерського) господарства.
Державний акт на право постійного користування, виданий на ім'я ОСОБА_1 не скасовувався та не визнавався недійсним.
Крім того, в матеріалах справи містяться документи, що підтверджують користування спірною земельною ділянкою фермерським господарством, зокрема сплату земельного податку у складі єдиного податку с/г товаровиробників (платіжні доручення за 2018, 2019 та 2020 роки), податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2018, 2019 та 2020 роки. (том 2, а.с. 49-71)
ФГ "Ольвія" зверталось до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявою (клопотанням) від 03.03.2021 про переоформлення права постійного користування за ФГ "Ольвія" на земельну ділянку, загальною площею 50,0 га, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення: для ведення селянського (фермерського) господарства, що розташована на території Лозуватської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області, яка була надана в постійне користування ОСОБА_1 згідно Державного акту на право постійного користування землею серія КР, виданого на підставі рішення Ульянівської районної ради народних депутатів Ульянівського району Кіровоградської області від 08.12.2000 №289, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за №92. (т. 2, а.с. 106)
Листом №ПІ-42/0-49/0/63-21 від 09.03.2021 Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повідомило фермерське господарство про те, що ст. 92 Земельного кодексу України визначено виключний перелік набувачів права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності і фермерське господарство не належить до кола осіб, які можуть мати земельну ділянку у постійному користуванні. (том 2, а.с. 110)
Позивач вважає, що відповідачем необґрунтовано, недобросовісно та безпідставно проігнорована заява (клопотання) позивача про переоформлення права постійного користування щодо спірної земельної ділянки за фермерським господарством.
За твердженням позивача у правовідносинах користування спірною земельною ділянкою відбулася фактична заміна користувача і обов'язки землекористувача перейшли до фермерського господарства з дня його державної реєстрації. Господарська діяльність цього господарства не можлива без оформлення права на земельну ділянку, яка є основою його діяльності.
Однак, у зв'язку з прогалиною у чинному законодавстві, внаслідок якої не врегульовано порядок переоформлення права постійного користування з особи на ім'я якої видано державний акт на фермерське господарство, створене на підставі цього державного акту, та яке є фактичним користувачем земельної ділянки, на даний час заявник не може належним чином оформити своє право користування спірною земельною ділянкою.
Наведені обставини стали причиною звернення позивача до суду з позовом та є предметом спору у даній справі.
Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує таке.
Частиною 1 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.
Частиною 2 ст. 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Згідно з п. "а" ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, у тому числі, визнання прав.
Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належним доказами факт порушення (невизнання або оспорювання) цього права на земельну ділянку.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 20.03.2018 у справі №910/1016/17, від 17.04.2018 у справі №914/1521/17, від 24.04.2018 у справі №910/79/17.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.
Відносини, пов'язані зі створенням, діяльністю та припиненням селянських (фермерських) господарств регулюються Земельним кодексом України, Законом України "Про селянське (фермерське) господарство", Законом України "Про фермерське господарство" та іншими нормативно-правовими актами України.
Згідно з ч. 1 ст. 51 Земельного кодексу України (у редакції на момент створення ФГ "Ольвія") громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.
Відповідно до положень ст. 7 Земельного кодексу України (у редакції на момент створення ФГ "Ольвія") користування землею може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.
Згідно з ч. 1 ст. 23 Земельного кодексу України (у редакції на момент створення ФГ "Ольвія") право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
З наведеного нормативного регулювання випливає, що на момент надання земельної ділянки ОСОБА_1 , земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення селянського (фермерського) господарства надавалася не як громадянину України, а як спеціальному суб'єктові - голові створюваного селянського (фермерського) господарства.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України №2009-ХІІ від 20.12.1991 "Про селянське (фермерське) господарство" (у редакції на момент створення ФГ "Ольвія"; втратив чинність 29.07.2003 - з моменту набрання чинності Законом України №973-ІV від 19.06.2003 "Про фермерське господарство") після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку.
Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи, одержує печатку із своїм найменуванням і адресою, відкриває розрахунковий та інші рахунки в установах банку і вступає у відносини з підприємствами, установами та організаціями, визнається державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні економічного і соціального розвитку регіону.
Звідси законодавством, чинним на момент створення ФГ "Ольвія", було передбачено одержання земельної ділянки як обов'язкової умови для набуття правосуб'єктності фермерським господарством як юридичної особи. Водночас одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення селянського (фермерського) господарства, зобов'язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації селянського (фермерського) господарства. Тобто Закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення селянського (фермерського) господарства, без створення такого селянського (фермерського) господарства.
19.06.2003 було прийнято новий Закон України №937-ІV "Про фермерське господарство" (далі - Закон №937-ІV), яким Закон України "Про селянське (фермерське) господарство" №2009-ХІІ визнано таким, що втратив чинність.
У ст. 1 Закону №937-ІV вказано, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство" право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.
Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою (ст. 8 Закону України "Про фермерське господарство").
Отже, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов'язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов'язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.
З аналізу приписів ст. 1, 5, 7, 8 Закону України "Про фермерське господарство" можна дійти висновку, що після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов'язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування"; заклади освіти незалежно від форми власності; співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку; оператор газотранспортної системи та оператор системи передачі. (ч. 2 ст. 92 цього Кодексу).
Пунктом 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, який діяв з 01.01.2002 (момент набрання чинності названим Земельним кодексом України) до 22.09.2005, було встановлено, що громадяни та юридичні особи, які набули земельні ділянки на праві постійного користування до 01.01.2002, але згідно з Кодексом не можуть мати їх на такому праві повинні до 01.01.2008 року переоформити право постійного користування на право власності або право оренди.
Проте, Конституційний Суд України рішенням №5-рп/2005 від 22.09.2005 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або на право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.
Звідси громадяни та юридичні особи, які до 01.01.2002 отримали у постійне користування земельні ділянки, правомочні використовувати отримані раніше земельні ділянки на підставі цього правового титулу без обов'язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі.
З моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов'язки щодо використання земельної ділянки.
Аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені в постанові від 23.06.2020 у справі №922/989/18.
Велика Палата Верховного суду вже звертала увагу, що у відносинах, а також спорах з іншими суб'єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб'єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа (постанова Великої Палати Верховного суду від 20.03.2019 у справі №615/2197/15-ц (провадження №14-533цс18).
Право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з певних підстав, закріплених у законодавстві.
Так, за приписами ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: 1) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; 2) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; 3) припинення діяльності релігійних, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; 4) використання земельної ділянки способами, які суперечать економічним вимогам; 5) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; 6) систематична несплата земельного податку або орендної плати; 7) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; 8) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; 9) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об'єктом державно-приватного партнерства або об'єктом концесії.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 27 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 13.03.1992, яка діяла до 01.01.2002), право користування земельною ділянкою або її частиною припиняється у разі: 1) добровільної відмови від земельної ділянки; 2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку; 3) припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства; 4) використання землі не за цільовим призначенням; 5) нераціонального використання земельної ділянки; 6) використання земельної ділянки способами, що призводять до зниження родючості ґрунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки; 7) використання землі не за цільовим призначенням; 8) невикористання протягом одного року земельної ділянки, наданої для сільськогосподарського виробництва, і двох років - для несільськогосподарського виробництва; 9) вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32 цього Кодексу.
З наведеного випливає, що підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи як селянське (фермерське) господарство.
Таким чином, одержання громадянином - засновником правовстановлюючого документа на право власності чи користування земельною ділянкою для ведення СФГ є необхідною передумовою державної реєстрації та набуття СФГ правосуб'єктності як юридичної особи. Підставою припинення права користування земельною ділянкою, яка була отримана громадянином для ведення СФГ і подальшої державної реєстрації СФГ як юридичної особи, виступає припинення діяльності відповідного фермерського господарства.
Станом на день вирішення спору позивач Фермерське господарство "Ольвія" продовжує здійснювати фермерську діяльність та використовувати земельну ділянку на праві постійного користування.
Крім того, судом враховано, що Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області є фактичним розпорядником спірної земельної ділянки загальною площею 50,0 га, яка перебуває у постійному користуванні ФГ "Ольвія", оскільки остання належать до державної форми власності та знаходиться на території Лозуватської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст. 76-77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач аргументи позивача не спростував.
Господарський суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи, суд вважає порушеним право позивача, тому позовна вимога про визнання за ФГ "Ольвія" права постійного користування на земельну ділянку, загальною площею 50 га, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення: для ведення селянського (фермерського) господарства, яка була надана в постійне користування ОСОБА_1 згідно Державного акту на право постійного користування землею серія КР, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за №92 від 01.02.2001 підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 7 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, які вжито у даній справі згідно ухвали господарського суду від 15.03.2021, продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2 270,00 грн та 1 135,00 грн за подання заяви про забезпечення позову, про що зазначено в орієнтовному розрахунку судових витрат та які просить стягнути позивач, покладається на відповідача.
Керуючись ст. 12, 14, 74, 76-77, 129, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати за Фермерським господарством "Ольвія" (26400, Кіровоградська область, Благовіщенський район, м. Благовіщенське, вул. Тітова, буд. 73, ідентифікаційний код 31518436) право постійного користування на земельну ділянку, загальною площею 50,0 га, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення: для ведення селянського (фермерського) господарства, що розташована на території Лозуватської сільської ради Благовіщенського району, Кіровоградської області, яка була надана в постійне користування ОСОБА_1 згідно Державного акта на право постійного користування землею серія КР, виданого на підставі рішення Ульянівської районної ради народних депутатів Ульянівського району Кіровоградської області від 08.12.2000 року за № 289, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за №92.
Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (25030, м.Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26, ідентифікаційний код 39767636) на користь Фермерського господарства "Ольвія" (26400, Кіровоградська область, Благовіщенський район, м. Благовіщенське, вул. Тітова, буд. 73, ідентифікаційний код 31518436) 3 405,00 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Примірники рішення направити сторонам.
Повне рішення складено 25.05.2021.
Суддя Н.М. Коваленко
Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.