вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"17" травня 2021 р. Справа № 911/3730/16 (911/3386/20)
Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., за участю секретаря судового засідання Мишак І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом ОСОБА_1
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн»
2) ОСОБА_2
3) ОСОБА_3
про визнання недійсними договорів та скасування державної реєстрації прав
у межах справи № 911/3730/16
за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн»
про банкрутство
Представники: згідно протоколу судового засідання
Обставини справи:
У провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа № 911/3730/16 за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн» про банкрутство, яка порушена ухвалою від 01.12.2016.
Постановою господарського суду Київської області від 13.12.2016 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю «Цемлайн» та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2020 призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн» арбітражного керуючого Ігнатченка Юрія Васильовича.
До господарського суду Київської області від ОСОБА_1 надійшла позовна заява б/н від 24.11.2020 (вх. № 3432/20 від 24.11.2020) про визнання недійсними договорів та скасування державної реєстрації прав у межах справи № 911/3730/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн», у якій заявник просить суд: визнати недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Цемлайн» та ОСОБА_2 , посвідчений Бойко О.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 26.10.2018, зареєстрований в реєстрі за № 2247; визнати недійсним договір іпотеки, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений Бойко О.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 05.11.2018, зареєстрований в реєстрі за № 2263; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на майновий комплекс по виробництву залізобетонних виробів, загальною площею 3515,40 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1678084832231, запис про право власності № 28582451 від 26.10.2018); скасувати державну реєстрацію права іпотеки ОСОБА_3 на майновий комплекс по виробництву залізобетонних виробів, загальною площею 3515,40 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1678084832231, запис № 28756941 від 05.11.2018); скасувати державну реєстрацію обтяження (заборони на нерухоме майно) на майновий комплекс по виробництву залізобетонних виробів, загальною площею 3515,40 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1678084832231, запис № 28756858 від 05.11.2018).
Ухвалою господарського суду Київської області від 12.01.2021 прийнято позовну заяву ОСОБА_1 б/н від 24.11.2020 (вх. № 3432/20 від 24.11.2020) про визнання недійсними договорів та скасування державної реєстрації прав до розгляду і відкрито провадження щодо розгляду даної позовної заяви у відокремленому провадженні в межах справи № 911/3730/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн», розгляд даної позовної заяви вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 08.02.2021 та зобов'язано сторін надати суду певні документи.
08.02.2021 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача 2 - ОСОБА_2 надійшли клопотання б/н від 08.02.2021 (вх. № 2855/21 від 08.02.2021) про відкладення розгляду даної справи на іншу дату, а також відзив б/н від 08.02.2021 (вх. № 2896/21 від 08.02.2021) на позовну заяву, у якому вона заперечує проти задоволення даного позову.
До господарського суду Київської області від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн» надійшов відзив вих. № 02-01/103 від 08.02.2021 (вх. № 2910/21 від 08.02.2021) на позовну заяву, у якому він заперечує проти задоволення даного позову.
Ухвалою господарського суду Київської області від 08.02.2021, враховуючи неявку у судове засідання представників відповідачів 2 та 3, неналежне виконання відповідачами вимог суду, з метою дотримання завдань підготовчого провадження і основних засад господарського судочинства, розгляд даної справи у підготовчому засіданні відкладено на 01.03.2021.
16.02.2021 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь б/н від 16.02.2021 (вх. № 3754/21 від 16.02.2021) на відзиви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн» та ОСОБА_2 .
До господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання б/н від 01.03.2021 (вх. № 4769/21 від 01.03.2021) про витребування доказів.
01.03.2021 через канцелярію господарського суду Київської області від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн» надійшло клопотання вих. № 02-01/119 від 26.02.2021 (вх. № 4840/21 від 01.03.2021) про відкладення слухання даної справи, призначеного на 01.03.2021, на 30 днів.
До господарського суду Київської області від ОСОБА_2 надійшли заперечення б/н від 01.03.2021 (вх. № 4859/21 від 01.03.2021) на відповідь позивача на відзиви, клопотання б/н від 01.03.2021 (вх. № 4915/21 від 01.03.2021) про продовження строку підготовчого провадження та клопотання б/н від 01.03.2021 (вх. № 4916/21 від 01.03.2021) про долучення документів до матеріалів справи.
Ухвалою господарського суду Київської області від 01.03.2021 залишено без розгляду клопотання позивача б/н від 01.03.2021 (вх. № 4769/21 від 01.03.2021) про витребування доказів, продовжено строк підготовчого провадження у даній справі на тридцять днів та відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 29.03.2021.
23.03.2021 через канцелярію господарського суду Київської області від ОСОБА_2 надійшла заява б/н від 23.03.2021 (вх. № 6821/21 від 23.03.2021) про зупинення провадження у даній справі до закінчення розгляду справи № 754/4549/19.
До господарського суду Київської області від ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення б/н від 22.03.2021 (вх. № 6822/21 від 23.03.2021) та документи по справі.
29.03.2021 через канцелярію господарського суду Київської області від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн» надійшло клопотання вих. № 02-01/130 від 29.03.2021 (вх. № 7352/21 від 29.03.2021) про відкладення розгляду справи на два тижні.
У судовому засіданні 29.03.2021 розгляд справи, в тому числі і заяви /н від 23.03.2021 (вх. № 6821/21 від 23.03.2021) про зупинення провадження у справі, відкладено на 12.04.2021.
До господарського суду Київської області від позивача надійшли заперечення б/н від 06.04.2021 (вх. № 8064/21 від 06.04.2021) на заяву про зупинення провадження у справі.
09.04.2021 та 12.04.2021 через канцелярію господарського суду Київської області від ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення б/н від 09.04.2021 (вх. № 8489/21 від 09.04.2021) та документи по справі (вх. № 8632/21 від 12.04.2021).
До господарського суду Київської області від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн» надійшли клопотання вих. № 02-01/138 від 08.04.2021 та вих. № 02-01/136 від 08.04.2021 (вх. № 8638/21 від 12.04.2021, вх. № 8639/21 від 12.04.2021) про долучення документів до матеріалів справи.
Ухвалою господарського суду Київської області від 12.04.2021 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 б/н від 23.03.2021 (вх. № 6821/21 від 23.03.2021) про зупинення провадження у справі, закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до розгляду по суті на 17.05.2021.
Присутній у судовому засіданні 17.05.2021 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.
Представники відповідача 1 та відповідача 2 у судовому засіданні 17.05.2021 проти задоволення позовних вимог заперечили з підстав викладених у їх відзивах на позовну заяву.
Відповідач 3 (його представник), належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, у судове засідання 17.05.2021 не з'явився та причин неявки суду не повідомив.
Враховуючи, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача 3 за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 17.05.2021, відповідно до ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства та ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового провадження, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
26.10.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Цемлайн» (іпотекодавець) та ОСОБА_2 (іпотекодержатель) укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, за умовами якого для позасудового врегулювання іпотекодавець цим договором передає, а іпотекодержатель приймає у власність в рахунок часткового погашення заборгованості за договором кредиту (основним зобов'язанням) та в рахунок виконання зобов'язань іпотекодавцем за договором іпотеки наступне майно:
- майновий комплекс по виробництву залізобетонних виробів, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 3515,4 кв.м. (далі - майновий комплекс по виробництву залізобетонних виробів), який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3223151000:01:033:0008, площею 0,4850 га, цільове призначення якої - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств, земельній ділянці з кадастровим номером 3223151000:01:034:0067, площею 0,3216 га, цільове призначення якої - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств, земельній ділянці з кадастровим номером 3223151000:01:034:0069, площею 1,8498 га, цільове призначення якої - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств.
У пункті 1.1.1 договору визначено складові частини та технічні характеристики вищезазначеного майнового комплексу по виробництву залізобетонних виробів.
Відповідно до висновку про вартість майна, складеного суб'єктом оціночної діяльності - асоціацією «УкрЕксПроБуд», станом 26.10.2018 ринкова вартість нерухомого майна складає 2 400 000, 00 грн.
Майновий комплекс по виробництву залізобетонних виробів належить іпотекодавцеві на праві колективної власності на підставі договору купівлі-продажу від 14.09.2000, договору купівлі-продажу від 15.03.2001 та свідоцтва про придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів, виданого 05.07.2001 за № 1598;
- рухоме майно, що складається з 23 одиниць майна, перелік якого наведено в п. 1.1.2 договору.
Згідно довідки, виданої 26.10.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю «Цемлайн», рухоме майно належить іпотекодавцю на праві приватної власності.
Відповідно до висновку про вартість майна, складеного суб'єктом оціночної діяльності - асоціацією «УкрЕксПроБуд», станом 26.10.2018 ринкова вартість майна складає 600 000, 00 грн.
Зазначені у п. 1.1.1 цього договору майновий комплекс по виробництву залізобетонних виробів та уп.1.1.2 цього договору рухоме майно, іменуються далі за текстом цього договору як «майно» - «предмет іпотеки».
Згідно з п. 1.5 договору ринкова вартість майна становить 3 000 000, 00 грн.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, що дорівнює ринковій вартості предмету іпотеки, зазначеній в п. 1.5 цього договору.
Відповідно до пунктів 2.3 та 2.4 договору сторони погодили, що за рахунок майна іпотекодержатель частково задовольняє свої вимоги, що випливають з договору кредиту, а саме в частині суми ринкової вартості майна, яка становить 3 000 000, 00 грн. Залишок заборгованості іпотекодавця складає 25 802 716, 71 грн.
Згідно з п. 3.1 договору передача майна здійснюється іпотекодавцем протягом 5 календарних днів з моменту укладання цього договору.
Пунктом 3.2 договору передбачено, що передача майна оформляється відповідним актом приймання-передачі, який підписується сторонами (акт приймання-передачі № 1 від 26.10.2018, копія якого долучена до матеріалів справи).
Відповідно до п. 3.13 договору цей договір є правовою підставою для реєстрації права власності на майновий комплекс по виробництву залізобетонних виробів.
Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойком О.В. та зареєстровано в реєстрі за № 2247.
Також, на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 26.10.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойком О.В. 26.10.2018 зареєстровано право приватної власності ОСОБА_2 на майновий комплекс по виробництву залізобетонних виробів, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 3515,4 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1678084832231, запис про право власності № 28582451 від 26.10.2018).
05.11.2018 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки, згідно якого у якості забезпечення виконання зобов'язань за договором позики від 05.11.2018 ОСОБА_2 передає ОСОБА_3 в іпотеку майновий комплекс по виробництву залізобетонних виробів, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 3515,4 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1678084832231) - предмет іпотеки.
Відповідно до пунктів 1.3 та 1.4 договору іпотеки від 05.11.2018 предмет іпотеки належить іпотекодавцеві ( ОСОБА_2 ) на праві приватної власності на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідченого 26.10.2018 за реєстровим № 2247 Бойком О.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу (номер запису про право власності 28582451), та оцінюється сторонами за їх домовленістю в сумі 2 400 000, 00 грн.
Зазначений договір іпотеки від 05.11.2018 посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойком О.В. та зареєстровано в реєстрі за № 2263.
Крім того, 05.11.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойком О.В. здійснено державну реєстрацію права іпотеки ОСОБА_3 на майновий комплекс по виробництву залізобетонних виробів, загальною площею 3515,40 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 (запис № 28756941 від 05.11.2018) та державну реєстрацію обтяження (заборони на нерухоме майно) - майновий комплекс по виробництву залізобетонних виробів, загальною площею 3515,40 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 (запис № 28756858 від 05.11.2018).
Позивач стверджує, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 26.10.2018 підлягає визнанню недійсним, оскільки укладений на підставі скасованої ухвали суду про закриття провадження у справі про банкрутство, внаслідок чого незаконно, тобто не в процедурі банкрутства, зменшена ліквідаційна маса банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн». Разом з тим, позивач вважає, що враховуючи наявність підстав для визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 26.10.2018, ОСОБА_2 не є і не може вважатися власником майнового комплексу по виробництву залізобетонних виробів та не мала права передавати зазначене майно в іпотеку, у зв'язку з чим договір іпотеки від 05.11.2018 також підлягає визнанню недійсним, а державні реєстрації, які проведенні на підставі вказаних договорів - скасуванню.
Відповідач 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Цемлайн», заперечуючи проти задоволення позову, зазначає, що саме по собі скасування ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство не має наслідком недійсність всіх правочинів, вчинених керівним органом підприємства, в період, коли справа про банкрутство була закрита.
Відповідач 2 - ОСОБА_2 , заперечуючи проти задоволення позову, посилається на таке: ухвала про закриття провадження у справі про банкрутство не стосується договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 26.10.2018 та жодні юридичні наслідки, у зв'язку з її скасуванням, не настають; в момент укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 26.10.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «Цемлайн» не перебувало в процедурі банкрутства, а тому ОСОБА_2 правомірно задовольнила свої вимоги як іпотекодержатель згідно ст. 37 Закону України «Про іпотеку»; на момент укладення договору іпотеки від 05.11.2018 ОСОБА_2 була і на сьогодні залишається власником нерухомого майна, а тому підстав для визнання договору іпотеки недійсним не має.
Відповідачем 3 - ОСОБА_3 будь-яких пояснень суду не надано.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Київської області від 01.12.2016 порушено провадження у справі № 911/3730/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн» в порядку ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
02.12.2016 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн», номер публікації якого 37994.
Постановою господарського суду Київської області від 13.12.2016 у справі № 911/3730/16 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю «Цемлайн» та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру.
Офіційне оприлюднення повідомлення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури здійснено 13.12.2016, номер публікації якого 38379.
Ухвалою господарського суду Київської області від 04.04.2017 у справі № 911/3730/16, крім іншого, визнано грошові вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн» у сумах: 2 756, 00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів, 16 642 827, 26 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів, 164 863, 45 грн. - 6 черга задоволення вимог кредиторів, 11 695 026, 00 грн. - позачергово, як забезпечені; окремо включено до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги ОСОБА_2 у сумі 11 695 026, 00 грн. як забезпечені заставою майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн» і підлягають задоволенню позачергово.
Так, вказаною ухвалою суду від 04.04.2017 встановлено, що ОСОБА_2 , на підставі договору № 1628/5 від 28.03.2017 про відступлення права вимоги, а також договору від 28.03.2017 за реєстровим номером 1063 про відступлення права вимоги за іпотечним договором, набула право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн» за договором № 1628/5 від 26.09.2008 про відкриття кредитної лінії і іпотечним договором від 26.09.2008 за реєстровим номером 5190, що першочергово належало ПАТ КБ «Інтербанк».
Таким чином, ОСОБА_2 є кредитором у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн», вимоги якої забезпечені майном боржника, а саме: майновим комплексом, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
01.10.2018 до господарського суду Київської області від ОСОБА_2 надійшла заява б/н від 01.10.2018 (вх. № 20071/18 від 01.10.2018) про закриття провадження у справі № 911/3730/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн».
Ухвалою господарського суду Київської області від 23.10.2018 у справі № 911/3730/16 заяву ОСОБА_2 б/н від 01.10.2018 (вх. № 20071/18) про закриття провадження у справі про банкрутство задоволено, закрито провадження у справі № 911/3730/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн» та припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного згідно ухвали від 01.12.2016 у справі № 911/3730/16.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2018 ухвалу господарського суду Київської області від 23.10.2018 у справі № 911/3730/16 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 18.06.2019 постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2018 у справі № 911/3730/16 скасовано, справу № 911/3730/16 (в частині розгляду заяви кредитора у справі ОСОБА_2 про закриття провадження у справі про банкрутство) передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2019 ухвалу господарського суду Київської області від 23.10.2018 у справі № 911/3730/16 скасовано, справу № 911/3730/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн» направлено до господарського суду Київської області для подальшого розгляду на стадію ліквідаційної процедури.
Постановою Верховного Суду від 19.12.2019 постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2019 у справі № 911/3730/16 залишено без змін.
Таким чином, з вищезазначеного вбачається, що ухвала господарського суду Київської області від 23.10.2018 у справі № 911/3730/16, якою закрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн» та припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, скасована постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2019.
Суд звертає увагу, що якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення. При цьому зі скасуванням рішення суду втрачаються всі ті наслідки, які з нього випливають.
Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України та Верховного Суду від 24.06.2015 у справі № 3-231гс15 (907/544/14), від 09.10.2018 у справі № 922/2621/17, від 04.02.2021 у справі № 911/1902/17, від 18.03.2021 у справі № 922/456/19 та від 10.06.2020 у справі № 922/1903/18.
Отже, внаслідок зазначеного, ухвала господарського суду Київської області від 23.10.2018 у справі № 911/3730/16 не має правових наслідків, зокрема, у вигляді закриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн» та припинення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.
За таких обставин, провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн» перебуває на стадії ліквідаційної процедури, що введена постановою господарського суду Київської області від 13.12.2016.
Разом з тим, судом встановлено, що на дату відкриття ліквідаційної процедури Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн» останньому належав майновий комплекс загальною площею 3631,9 кв.м., що розташований на земельній ділянці загальною площею 2,656 га та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який перебував в іпотеці ПАТ КБ «Інтербанк», а в подальшому ОСОБА_2
26.10.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Цемлайн» та ОСОБА_2 укладено договір про задоволення вимог іпотеодержателя, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Цемлайн» передало, а ОСОБА_2 прийняла у власність в рахунок часткового погашення заборгованості за договором кредиту (основним зобов'язанням) та в рахунок виконання зобов'язань іпотекодавцем за договором іпотеки майновий комплекс по виробництву залізобетонних виробів, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 3515,4 кв.м.
Суд звертає увагу, що на момент укладення та виконання оспорюваного договору про задоволення вимог іпотеодержателя від 26.10.2018 діяв Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а тому у даному випадку необхідно застосовувати ч. 1 ст. 58 Конституції України та положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Системний аналіз норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дає підстави для висновку, що з моменту порушення (відкриття) щодо боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі і спеціальні норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» застосовуються переважно при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.
Згідно положень ст. 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з моменту порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, пред'явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися лише у порядку, передбаченому цим Законом, та в межах провадження у справі про банкрутство.
Частиною 6 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, допускається лише в межах провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Законом.
Згідно норм ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор - це фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, і забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку та здійснює з дня свого призначення, зокрема такі повноваження, як формування ліквідаційної маси.
До складу ліквідаційної маси включаються усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі - банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку (ч. 1 ст. 42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).
Частиною 4 ст. 42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.
Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.
Кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів. Продажу підлягають всі види майна боржника, призначеного для здійснення господарської діяльності, за винятком прав і обов'язків, які не можуть бути передані іншим особам.
Положеннями ст. 43 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів. Під час продажу майна банкрута на аукціоні вартість майна, що визначається ліквідатором, є початковою вартістю.
Згідно з ст. 44 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» продаж майна банкрута здійснюється ліквідатором після проведення інвентаризації та оцінки майна шляхом проведення аукціону чи продажу безпосередньо юридичній або фізичній особі.
Таким чином, виходячи з системного аналізу норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», задоволення вимог кредиторів, в тому числі забезпечених заставою майна боржника, може відбуватися тільки на стадії ліквідаційної процедури в порядку та у спосіб, що передбачені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 23.12.2015 у справі № 5024/1463/2012 (провадження № 3-1135гс15) та постановах Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 5004/1671/12 та від 22.03.2018 у справі № 910/22788/15.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що під час порушення справи про банкрутство іпотекодавця, заставні кредитори такого боржника (іпотекодержателі) мають право на задоволення своїх грошових вимог, які забезпечені заставою майна боржника, лише на стадії ліквідаційної процедури у разі визнання іпотекодавця банкрутом.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Нормами ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, зокрема: визнання права, визнання правочину недійсним та відновлення становища, яке існувало до порушення.
Позивач - ОСОБА_1 , будучи кредитором у справі № 911/3730/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн» (ухвала суду від 04.04.2017), звернулася до суду з даним позовом про визнання недійсним договору, на підставі якого боржник був позбавлений права власності на майновий комплекс поза процедурою банкрутства, і як наслідок, порушено права кредиторів, оскільки зменшена ліквідаційна маса Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн».
Згідно з ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Отже, при розгляді спору про визнання недійсним договору, позивач має довести, а суд встановити, наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання такого правочину недійсним на момент його вчинення і настання відповідних наслідків.
З огляду на вищевикладене, надавши оцінку наявним у справі доказам та доводам учасників даної справи, суд вважає, що під час вчинення правочину (договору про задоволення вимог іпотеодержателя від 26.10.2018) з переходу права власності від Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн» до ОСОБА_2 на майновий комплекс по виробництву залізобетонних виробів, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 3515,4 кв.м., порушено приписи статей 19, 38, 42, 49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що є підставою для визнання його недійсним у відповідності до статей 203, 215 Цивільного кодексу України.
Частиною 4 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав:
- боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;
- боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку;
- боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;
- боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;
- боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна;
- боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.
Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами повинна утримуватись від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. У період протягом року, що передував відкриттю процедури банкрутства у даній справі дії щодо будь-якого вилучення (відчуження) боржником своїх майнових активів є підозрілими і можуть становити втручання у право власності кредиторів, відтак відчуження майна боржником повинно здійснюватись з огляду на права кредиторів щодо забезпечення їх вимог активами боржника, а неврахування інтересів кредиторів у такому випадку є зловживанням з боку боржника своїми правами щодо розпорядження майном як власника, за умови, що відчуження майна призводить завідомо до зменшення обсягу платоспроможності боржника і наносить шкоду кредиторам.
Враховуючи встановлені фактичні обставини справи, зокрема, щодо того, що ОСОБА_2 задовольнила свої вимоги за рахунок заставного майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн», набувши право власності на предмет іпотеки, суд дійшов висновку про наявність додаткових підстав, відповідно до положень ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», для визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 26.10.2018, оскільки вказаний договір був укладений після порушення справи про банкрутство, поза межами процедури банкрутства, коли сума вимог кредиторів боржника перевищувала вартість майна боржника.
З огляду на вищезазначене, позовні вимоги про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Цемлайн» та ОСОБА_2 , посвідченого Бойком О.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 26.10.2018 та зареєстрованого в реєстрі за № 2247, підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 216 недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Положеннями ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
За таких обставин, враховуючи наявність правових підстав для визнання недійним договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 26.10.2018, у зв'язку з чим ОСОБА_2 не може вважатися власником майнового комплексу по виробництву залізобетонних виробів та ним розпоряджатися, з метою захисту прав банкрута і його кредиторів, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, як похідних, про: визнання недійсним договору іпотеки, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідченого Бойком О.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 05.11.2018 та зареєстрованого в реєстрі за № 2263; скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на майновий комплекс по виробництву залізобетонних виробів, загальною площею 3515,40 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1678084832231, запис про право власності № 28582451 від 26.10.2018); скасування державної реєстрації права іпотеки ОСОБА_3 на майновий комплекс по виробництву залізобетонних виробів, загальною площею 3515,40 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1678084832231, запис № 28756941 від 05.11.2018); скасування державної реєстрації обтяження (заборони на нерухоме майно) на майновий комплекс по виробництву залізобетонних виробів, загальною площею 3515,40 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1678084832231, запис № 28756858 від 05.11.2018).
Отже, позовні вимоги є доведеними та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 2-4, 13-14, 73-79, 86, 129, 237-241 Господарського процесуального кодексу України, п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 2, 7, 61 Кодексу України з процедур банкрутства та статтями 10, 20, 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», суд
вирішив:
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Цемлайн» та ОСОБА_2 , посвідчений Бойко О.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 26.10.2018, зареєстрований в реєстрі за № 2247.
3. Визнати недійсним договір іпотеки, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений Бойко О.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 05.11.2018, зареєстрований в реєстрі за № 2263.
4. Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на майновий комплекс по виробництву залізобетонних виробів, загальною площею 3515,40 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1678084832231, запис про право власності № 28582451 від 26.10.2018).
5. Скасувати державну реєстрацію права іпотеки ОСОБА_3 на майновий комплекс по виробництву залізобетонних виробів, загальною площею 3515,40 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1678084832231, запис № 28756941 від 05.11.2018).
6. Скасувати державну реєстрацію обтяження (заборони на нерухоме майно) на майновий комплекс по виробництву залізобетонних виробів, загальною площею 3515,40 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1678084832231, запис № 28756858 від 05.11.2018).
7. Стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю «Цемлайн» (08720, Київська область, Обухівський район, місто Українка, вулиця Промислова, будинок 41, ідентифікаційний код - 31099076) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) 1 051 (одна тисяча п'ятдесят одна) грн. 00 коп. судового збору.
8. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) 4 204 (чотири тисячі двісті чотири) грн. 00 коп. судового збору.
9. Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) 5 255 (п'ять тисяч двісті п'ятдесят п'ять) грн. 00 коп. судового збору.
10. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення підписано: 25.05.2021.
Суддя Т.В. Лутак