вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"25" травня 2021 р. м. Київ Справа № 911/85/21
Господарський суд Київської області в складі головуючої судді Третьякової О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» (21037, м. Вінниця, вул. Пирогова, 131)
До Державного підприємства «Українська геологічна компанія» (02088, м. Київ, пров. Геофізиків, 10) в особі філії (інший відокремлений підрозділ) Правобережної геологічної експедиції Державного підприємства «Українська геологічна компанія» (09150, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Фурси, вул. Ярослава Мудрого, 1-А)
Про стягнення 22234,84 грн
без повідомлення (виклику) сторін
обставини справи:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» до Державного підприємства «Українська геологічна компанія» в особі філії (інший відокремлений підрозділ) Правобережної геологічної експедиції Державного підприємства «Українська геологічна компанія» про стягнення 22234,84 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку за спожиту електричну енергію у період з квітня 2020 по липень 2020 за договором про постачання електричної енергії №ТИ-01190 від 09.12.2013, до якого він приєднався, підписавши заяву від 18.12.2018 про приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.01.2021 №911/85/21 зазначений позов залишено без руху в порядку ст.174 Господарського процесуального кодексу України для усунення у десятиденний строк недоліків позовної заяви.
В установлений строк позивач надав суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, якою усунув недоліки, визначені судом.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №911/85/21, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, у зв'язку з малозначністю справи в порядку п.1 ч.5 ст.12, ч.1 ст.247, ст.250 Господарського процесуального кодексу України, без повідомлення сторін, відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу - строк для подання відповіді на відзив.
До Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив від 24.02.2021 №8-138 на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позову заперечує, мотивуючи тим, що позивачем в якості доказів виникнення боргу надано непідписані зі сторони відповідача акти прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії у спірному періоді, в яких не зазначено початкових та кінцевих показників лічильників. Також відповідач зазначає, що з огляду на те, що в актах не зазначено початкових та кінцевих показників лічильників, а в акті №ТИ-011900/222614/1 від 21.07.2020 зазначено об'єм активної електричної енергії - 6251 кВт год, що перевищує фактично переданий об'єм електричної енергії приблизно в 10 разів, відповідач листом від 28.12.2020 №8-781 надав позивачу мотивовану відмову від підписання актів до надання останнім доказів передавання електричної енергії в обсягах, визначених в актах. Крім того, відповідач наголошує, що з липня 2020 позивачем припинено постачання електричної енергії відповідачу, але акт про відключення та фіксацію показів лічильника не складено.
Від позивача до Господарського суду Київської області надійшла відповідь від 02.03.2021 №1.13-4304 на відзив, в якій позивач проти доводів відповідача, викладених у відзиві, заперечує обґрунтовуючи тим, що позивачем направлялись на адресу відповідача акти прийняття-передавання товарної продукції та рахунки на оплату для їх належного підписання стороною. До того ж, позивач зазначає, що оператором системи розподілу на території Вінницької області є Акціонерне товариство «Вінницяобленерго», і саме оператор системи розподілу здійснював щомісячне нарахування обсягів спожитої електроенергії відповідачу, які останнім жодним чином не було оскаржено, а доказів протилежного суду не надано. Крім того, позивач стверджує, що відповідачем не заперечується факт споживання електричної енергії за адресою: Вінницька область, м. Гнівань, вул. Побузька, 70, яку закуповує позивач, водночас, заперечуючи обсяги електричної енергії, зазначені в актах, відповідач не надає власних розрахунків та показників лічильника на підтвердження своїх заперечень.
Відповідач своїм правом на подання заперечень на відповідь на відзив у встановлений процесуальним законодавством строк не скористався.
Розглянувши подані документи і матеріали, проаналізувавши позовні вимоги та заперечення проти них, з'ясувавши всі фактичні обставин справи, на яких ґрунтується позов, відзив та відповідь на відзив оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд
встановив:
Закон України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон) визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії також регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ).
Приписами ч.1, 2 ст.56 Закону передбачено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
В силу приписів п.30 ст.1 Закону електропостачальником є суб'єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу, а споживач є фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання (п.84 ст.1 Закону).
Постачальник універсальної послуги - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який виконує зобов'язання щодо надання універсальної послуги (п. 67 ч.1 ст.1 Закону України “Про ринок електричної енергії”).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» є електропостачальником, який отримав ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачам, що підтверджується постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.06.2018 №429.
Постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті (ч. 4 ст. 63 Закону України “Про ринок електричної енергії”).
Згідно з п.1.2.8. ПРРЕЕ постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому споживачу, малому непобутовому споживачу або іншому споживачу, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору за умови наявності у споживача чинного договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.
Пунктом 1.2.15 ПРРЕЕ встановлено, що укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).
Відповідно до ст. 4 Закону України “Про ринок електричної енергії” учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч.1 ст.634 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1, 2, 3, 5 ст.633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.
Договір про постачання електричної енергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.
Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщено на офіційному веб-сайті позивач за посиланням: https://vin.enera.ua/contracts_offers_business (текст публічного Договору про постачання електричної енергії з додатками додано до позовної заяви).
Положеннями п.13 розділу XVII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про ринок електричної енергії” передбачено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» (далі - постачальник) та Державним підприємством «Українська геологічна компанія» в особі філії (інший відокремлений підрозділ) Правобережної геологічної експедиції Державного підприємства «Українська геологічна компанія» укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг з 01.01.2019 (далі - договір) на умовах договору про постачання електричної енергії №ТИ-011900 від 09.12.2013, укладеного з ПАТ «Вінницяобленерго». Акцептування зазначеного договору відповідачем відбулося шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання до публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 18.12.2018, фактичним споживанням електричної енергії та здійсненням оплат виставлених рахунків.
Приєднавшись до договору відповідач взяв на себе договірні зобов'язання, зокрема здійснювати оплату вартості спожитої електроенергії.
Відповідно до п.1.1 договору цей договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (далі - споживач) постачальником універсальних послуг (далі - постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до цього Договору, згідно із заявою-приєднання яка є додатком 1 до цього Договору.
Згідно з п.2.1 договору за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п.2.2 договору обов'язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу/передачі електричної енергії. Малі непобутові споживачі можуть використовувати електричну енергію для професійної, господарської, підприємницької та іншої діяльності.
Датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата зазначена в заяві- приєднанні (п.3.4 договору).
Відповідно до п.5.7 договору ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни.
Згідно з п.5.8, 5.9 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника (далі - спецрахунок). При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника, та в інший не заборонений чинним законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.
Відповідно до п.5.10 договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.
Згідно з п.5.13 договору споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії у складі вартості (ціни) електричної енергії постачальника.
Відповідно до пп.1 п.7.1 договору постачальник має право отримувати від споживача оплату за поставлену електричну енергію та інші послуги згідно з умовами цього договору.
Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання. Умови цього договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні (п.13.1 договору).
Відповідно до ч.3 ст.58 Закону споживач зобов'язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Підпунктом 2 пункту 5.5.5 ПРРЕЕ визначено що споживач електричної енергії зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Статтею 46 Закону встановлено, що оператор системи розподілу, зокрема, забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил, ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Пунктом 2.3.11 ПРРЕЕ встановлено, що комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», Кодексу комерційного обліку та цих Правил.
Постачальник послуг комерційного обліку забезпечує зняття показів засобів вимірювальної техніки відповідно до Кодексу комерційного обліку (п. 2.3.14 ПРРЕЕ).
Принципи організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії України, права та обов'язки сторін стосовно організації комерційного обліку електричної енергії та отримання точних і достовірних даних комерційного обліку для здійснення комерційних розрахунків визначаються Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 (далі - ККОЕЕ).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» не здійснює функцій з обліку електричної енергії та не визначає обсяги спожитої електричної енергії споживачами. В силу покладених на електропостачальника функцій та обов'язків, позивач не здійснює фіксацію (зйом) показників електролічильників, не визначає обсяг проданої електричної енергії.
Пунктом 4.3 ПРРЕЕ встановлено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.
Позивач зазначає, що відповідно до п.4.3 ПРРЕЕ Акціонерним товариством «Вінницяобленерго», як оператором системи розподілу та адміністратором комерційного обліку (ліцензія на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, видана згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 13.11.2018 №1414), з яким відповідачем укладено публічний договір про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії шляхом підписання відповідної заяви-приєднання, надано позивачу інформацію про обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії відповідачем за період з квітня по липень 2020 загальним обсягом 7936 кВт*год., а саме: протягом квітня 2020 - 191 кВт*год., протягом травня 2020 - 759 кВт*год., протягом червня 2020 - 735 кВт*год., протягом липня 2020 - 6251 кВт*год. Належним чином засвідчені копії додатків до рахунку про розподіл електричної енергії по контрагенту - відповідачу за період з квітня 2020 по липень 2020 наявні в матеріалах справи.
На підставі отриманих даних від Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» позивач формував та виставляв до сплати відповідачу рахунки-фактури за спожиту електричну енергію за період з квітня по липень 2020, а саме: №ТИ-011900/135567/1 від 30.04.2020 на суму 526,18 грн зі строком на оплату до 11.05.2020; №ТИ-011900/148877/1 від 20.05.2020 на суму 2090,92 грн зі строком на оплату до 27.05.2020; №ТИ-011900/204724/1 від 30.06.2020 на суму 2024,80 грн зі строком на оплату до 08.07.2020; №ТИ-011900/222614/1 від 21.07.2020 на суму 17592,94 грн зі строком на оплату до 28.07.2020.
Також, позивачем направлялись відповідачу акти прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії за період з квітня по липень 2020, а саме: №ТИ-011900/135567/1 від 30.04.2020 на суму 526,18 грн; №ТИ-011900/148877/1 від 20.05.2020 на суму 2090,92 грн; №ТИ-011900/204724/1 від 30.06.2020 на суму 2024,80 грн; №ТИ-011900/222614/1 від 21.07.2020 на суму 17592,94 грн.
Зазначені рахунки фактури та акти прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії направлялись відповідачу листами позивача від 18.12.2020 №1.13-16458 та №.1.13-16459, про що відповідач не заперечує.
За розрахунком позивача за відповідачем рахується заборгованість за спожиту у період з квітня по липень 2020 електричну енергію в розмірі 22234,84 грн, яка останнім в добровільному порядку не сплачена, через що позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Згідно з ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 ст.626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Статтею 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».
Згідно з ч.6, 7 ст.276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч.1,2 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.
Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З наявних у матеріалах справи доказів вбачається наявність у відповідача грошового зобов'язання перед позивачем, строк виконання якого настав і яке відповідачем не виконане.
Заперечення відповідача, які зводяться до того, що в актах прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії не зазначено початкових та кінцевих показників лічильників, а в акті №ТИ-011900/222614/1 від 21.07.2020 зазначено об'єм активної електричної енергії - 6251 кВт год, що перевищує фактично переданий об'єм електричної енергії приблизно в 10 разів, судом відхиляються з огляду на те, що відповідачем на спростування зазначених в актах прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії обсягів електричної енергії не надано жодних документів (доказів), які б підтверджували обставини, на яких ґрунтуються такі заперечення.
Твердження відповідача, що ним було надано позивачу мотивовану відмову від підписання актів до надання доказів передавання електричної енергії в обсягах зазначених в актах, зокрема, щодо початкових та кінцевих показів лічильників у спірному періоді, судом також відхиляються, оскільки, як вже зазначалось судом вище, Товариство з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» не здійснює обліку електричної енергії та не визначає обсяги спожитої електричної енергії споживачами, тобто в силу покладених на електропостачальника функцій та обов'язків позивач не здійснює фіксацію (зйом) показників електролічильників, не визначає обсяг використаної електричної енергії, а доказів звернення споживача до Акціонерного товариства «Вінницяобленерго», як оператора системи розподілу та адміністратора комерційного обліку, з відповідними запереченнями щодо облікованих ним обсягів електричної енергії відповідачем суду не надано.
Заперечення відповідача, які зводяться до того, що з липня 2020 постачання електричної енергії відповідачу позивачем припинено, водночас акт про відключення не складено, а фіксацію показів лічильника не здійснено, про що відповідач неодноразово повідомляв позивача, не знайшли свого підтвердження в наявних матеріалах справи, оскільки відповідачем не надано доказів на підтвердження зазначених обставин, та не спростовують вимог про стягнення боргу в заявленому розмірі.
Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.74 Господарського процесуального кодексу України).
Належними у розумінні ч.1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами ч. 1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За таких обставин суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 22234,84 грн основного боргу є правомірною, обґрунтованою, документально підтвердженою, відповідачем належним чином не спростованою, а отже такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Інших судових витрат для їх покладення на відповідача позивач не заявив.
Керуючись ст.2, 7, 8, 11, 14, 18, 20, 73-80, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» до Державного підприємства «Українська геологічна компанія» в особі філії (інший відокремлений підрозділ) Правобережної геологічної експедиції Державного підприємства «Українська геологічна компанія» про стягнення 22234,84 грн основного боргу задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства «Українська геологічна компанія» (02088, м. Київ, пров. Геофізиків, 10, ідентифікаційний код 38078094) в особі філії (інший відокремлений підрозділ) Правобережної геологічної експедиції Державного підприємства «Українська геологічна компанія» (09150, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Фурси, вул. Ярослава Мудрого, 1-А, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 38265749) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» (21037, м. Вінниця, вул. Пирогова, 131, ідентифікаційний код 41835359) 22234 (двадцять дві тисячі двісті тридцять чотири) грн 84 коп. основного боргу та 2102 (дві тисячі сто дві) грн витрат зі сплати судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд Київської області протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 25.05.2021.
Суддя О.О. Третьякова