вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"19" травня 2021 р. м. Київ Справа № 911/380/21
Суддя: Грабець С.Ю.
Секретар судового засідання: Абрамова В.Д.
Суд, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом фізичної особи-підприємця Семенець Лідії Іванівни
до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз"
про визнання неправомірним та скасування рішення,
за участю представника:
позивача: Семенця А.І. (довіреність від 23.11.2020 року);
відповідача: не з'явився,
05 лютого 2021 року до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця Семенець Лідії Іванівни (далі - позивач) до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" (далі - відповідач) про визнання неправомірним та скасування рішення.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач послалась на неправомірне прийняття відповідачем рішення про задоволення акту про порушення №4194 від 15.07.2020 року, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу №177 від 28.10.2020 року.
Ухвалою суду від 10.02.2021 року позовну заяву фізичної особи-підприємця Семенець Лідії Іванівни залишено без руху, на підставі п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.
22 лютого року на адресу Господарського суду Київської області позивач направила заяву про усунення недоліків позовної заяви та долучення витребуваних ухвалою суду документів.
Ухвалою суду від 01.03.2021 року відкрито провадження в справі та призначено підготовче засідання на 24 березня 2021 року.
23 березня 2021 року на адресу Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 22.03.2021 року.
24 березня 2021 року через канцелярію Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке підлягало задоволенню судом, а також клопотання про витребування судом у відповідача оригіналів документів.
У підготовчому засіданні 24 березня 2021 року оголошено перерву до 28 квітня 2021 року.
19 квітня 2021 року через канцелярію Господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, у зв'язку з участю в іншому судовому засіданні.
28 квітня 2021 року в засіданні представник позивача клопотання про відкладення підготовчого засідання просив залишити без розгляду, позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Представник відповідача в засіданні проти задоволення позову заперечував.
Ухвалою суду від 28.04.2021 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 19 травня 2021 року.
30 квітня 2021 року на адресу Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив від 27.04.2021 року.
19 травня 2021 року в судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення представника позивача щодо обставин справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків:
01 листопада 2016 року фізичною особою-підприємцем Семенець Лідією Іванівною (далі - позивач) було направлено публічному акціонерному товариству "Київоблгаз" заяву-приєднання №09425X5BMACP116 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), згідно з якою позивач приєдналась до умов Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП №2498 від 30.09.2015 року (далі - договір).
Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" було змінено назву на акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" (далі - відповідач), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Правовідносини, що виникають між оператором газорозподільних систем та суб'єктами ринку природного газу, регулюються положеннями Закону України "Про ринок природного газу", Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРС), затвердженим Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30.09.2015 року.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послалась на те, що 15 липня 2020 року представниками відповідача було проведено перевірку на об'єкті, розташованому за адресою: Київська область, місто Васильків, вулиця Володимирська, 1, в результаті якої виявлено порушення позивачем п. 3.1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС, про що складено акт про порушення №4194 від 15.07.2020 року.
28 жовтня 2020 року на засіданні комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу був розглянутий акт про порушення №4194 від 15.07.2020 року та прийнято рішення про здійснення нарахування позивачу за спожитий необлікований природній газ за номінальною потужністю наявного і неопломбованого газоспоживаючого обладнання за період з 01.07.2020 року до 21.07.2020 року, про що складено протокол засідання комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу №177.
За твердженнями представника позивача, акт про порушення №4194 від 15.07.2020 року складено із порушенням вимог, встановлених чинним законодавством, оскільки вина позивача у несправності засобу вимірювання техніки відсутня, а період, за який відповідачем нараховується вартість необлікованого обсягу природного газу в сумі 79 856,00 грн., відповідачем визначено не вірно.
У зв'язку з цим, позивач звернулась до суду, просила визнати неправомірним та скасувати рішення комісії Васильківського відділення акціонерного товариства "Київоблгаз", оформлене протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу №177 від 28.10.2020 року, прийняте за результатами розгляду акту про порушення №4194 від 15.07.2020 року.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У справі "Мала проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що рівність сторін вимагає "справедливого балансу між сторонами", і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її опонентом.
23 березня 2021 року на адресу Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 22.03.2021 року, в якому відповідач проти задоволення позову заперечував, послався на те, що представниками відповідача рішення комісії, оформлене протоколом №177 від 28 жовтня 2020 року, прийнято правомірно.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України "Про ринок природного газу", розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.
Відповідно до п. 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС (у редакції, що діяла в період спірних правовідносин), Оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) - суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління
Згідно з п. 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС (у редакції, що діяла в період спірних правовідносин), споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, об'єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.
Відповідно до п.п. 1 п. 1 глави 6 розділу Х Кодексу ГРС (у редакції, що діяла в період спірних правовідносин), власник комерційного ВОГ або суб'єкт господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, забезпечує належний технічний стан комерційного ВОГ та його складових (зокрема ЗВТ), а також проведення періодичної повірки ЗВТ (крім населення) в порядку, визначеному главою 7 цього розділу, та відповідає за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку та його складових (ЗВТ).
Згідно з п.п. 2 п. 1 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС (у редакції, що діяла в період спірних правовідносин), суміжні суб'єкти ринку природного газу, зокрема Оператор ГРМ та споживач, під час введення в експлуатацію або протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових, у тому числі в разі позаштатної ситуації чи виникнення спірних питань щодо результатів вимірювань об'єму природного газу, мають право здійснювати з дотриманням вимог цього Кодексу перевірку комерційного ВОГ та його складових щодо працездатності та/або придатності ЗВТ до застосування на підставі результатів перевірки їх метрологічних характеристик, зокрема загальної похибки вимірювання.
Відповідно до абз. 1 п. 2 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС (у редакції, що діяла в період спірних правовідносин), перевірка комерційного ВОГ, а також контрольний огляд вузла обліку здійснюються у будь-який час доби та у присутності споживача (суміжного суб'єкта природного газу) або його представника, крім випадків, передбачених цим розділом.
Судом встановлено, що 15 липня 2020 року представниками відповідача було проведено технічну перевірку вимірювального приладу КВР-1.02-G40-0,65-В1-ВН, заводський номер 00240, на об'єкті, розташованому за адресою: Київська область, місто Васильків, вулиця Володимирська, 1 (далі - об'єкт), та виявлено порушення позивачем п. 3.1 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, а саме пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або роботу в позаштатному режимі комерційного ВОГ чи його складових, внаслідок чого витрата природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно (при відсутності тиску на ВОГ лічильник рахує витрату Qроб = 40,25м3 / год.), про що складено акт про порушення №4194 від 15.07.2020 року (далі - акт №4194).
21 липня 2020 року представником відповідача були проведені роботи по демонтажу комплексу вимірювального КВР-1.02-G40-0,65-В1-ВН, заводський номер 00240, для відправлення на позачергову повірку, у зв'язку з чим комплекс вимірювальний було запаковано в поліетиленовий пакет та опломбовано пломбою №R28615683, про що складено акт перевірки технічного стану комерційного ВОГ.
Так, порушення було усунуто шляхом припинення газопостачання та демонтажу комплексу вимірювального, про що складено акт про усунення порушення від 21.07.2020 року.
За твердженнями представника позивача, у липня 2020 року позивачем газовий котел на об'єкті, розташованому за адресою: Київська область, місто Васильків, вулиця Володимирська, 1, не використовувався. Проте доказів, що підтверджували б вищевказані обставини, позивачем суду надано не було.
12 серпня 2020 року працівниками лабораторії з повірки лічильників, коректорів та перетворювачів відділу лабораторних вимірів управління метрології акціонерного товариства "Київоблгаз", в присутності представника позивача, було проведено експертне дослідження комплексу вимірювального КВР-1.02-G40-0,65-В1-ВН, заводський номер 00240, згідно з яким встановлено, що під час відкриття опломбованого пакету не було виявлено механічного пошкодження корпусу комплексу. Пломба повірника в наявності, без видимих ознак пошкодження. Показники 095870,303 м3. Остання повірка, згідно з паспортом, 03.10.2018 року. За результатами позачергової повірки вищевказаний лічильник визнано непридатним, про що складено акт від 12.08.2020 року.
Крім цього, 12 серпня 2020 року, за результатами проведення позачергової повірки вищевказаного лічильника газу державним підприємством "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів" (ДП "Укрметртестстандарт") було складено довідку про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №39-2-6/262, з якої вбачається, що похибка комплексу перевищує максимально допустимі значення.
Також, до матеріалів справи долучено протокол повірки №553 від 12.08.2020 року.
Згідно з п.п. 1 п. 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС (у редакції, що діяла в період спірних правовідносин), до порушень (за умови відсутності несанкціонованого втручання в ГРМ або роботу ЗВТ), що сталися внаслідок пошкодження чи позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ або його складових (які кваліфікуються як «не з вини споживача»), але внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) об'єму природного газу, належать: пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно.
Відповідно до п.п. 1 п. 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС (у редакції, що діяла в період спірних правовідносин), у разі виявлення Оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача, несправності лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску), що сталася внаслідок його пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ перерахунок об'єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням такого: при визначенні лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску) непридатними до застосування за результатами позачергової або експертної повірки, а також при пропущенні строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача об'єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання - перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ. У разі якщо дату виходу з ладу ЗВТ неможливо достовірно визначити, перерахунок проводять з початку розрахункового періоду до дати встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.
Так, положеннями Кодексу ГРС передбачено здійснення перерахунку об'єму розподіленого (спожитого) природного газу за саму лише непридатність приладу обліку, і він не ставиться у залежність від наявності (відсутності) вини споживача або несанкціонованого втручання споживача в роботу ЗВТ. Перерахунок об'єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.
Так, твердження позивача про те, що підстави для нарахування позивачу вартості необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу в сумі 79 856,00 грн. у відповідача були відсутні, є необґрунтованими.
Крім цього, на думку представника позивача, відповідач повинен був нарахувати вартість необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу з 03.07.2020 року до 15.07.2020 року.
Доводи представника позивача спростовуються долученими до матеріалів справи актом - розрахунком не облікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості від 28.10.2020 року, технічним розрахунком від 28 жовтня 2020 року та технічним розрахунком спожитого природного газу від 28.10.2020 року, з яких вбачається, що відповідачем визначено період з 01.07.2020 року до 21.07.2020 року, на підставі п.п. 1 п. 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС (у редакції, що діяла в період спірних правовідносин).
Разом з цим, згідно з ч. 1 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, при ухваленні рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Так, при ухваленні рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, а також яку правову норму належить застосовувати до цих правовідносин.
Відповідно до абз. 1 п. 9 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС (у редакції, що діяла в період спірних правовідносин), до складу комісії з розгляду актів про порушення має входити не менше трьох представників Оператора ГРМ зі складу інженерно-технічного персоналу та юристів.
Судом встановлено, що 28 жовтня 2020 року на засіданні комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу були присутні: голова комісії, - старший менеджер з продажів відділу з продажів АТ Київоблгаз" Костиря О.Ю., члени комісії: головний інженер Васильківського відділення АТ Київоблгаз", - Прима Є.І.; старший майстер групи з припинення та відновлення розподілу природного газу служби експлуатації систем газопостачання Васильківського управління експлуатації АТ Київоблгаз", - Яковенко О.А.; головний фахівець відділу з продажів АТ Київоблгаз", - Летко С.Ю. та документознавець канцелярського відділу та архіву АТ Київоблгаз", - Сокол В.С., що підтверджується протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу №177 від 28.10.2020 року, копія якого долучена до матеріалів справи.
Головний юрисконсульт Управління в Київській області АО "Правовий Альянс" Дмитренко О.О. на засіданні комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу був відсутній, протокол засідання комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу №177 від 28.10.2020 року не підписав.
Так, склад комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу ГРС, яка 28 жовтня 2020 року прийняла рішення про задоволення акту про порушення №4194 від 15.07.2020 року та нарахування вартості необлікованого обсягу природного газу позивачу за період з 01.07.2020 року до 21.07.2020 року, в сумі 79 856,00 грн., не відповідав вимогам п. 9 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про визнання неправомірним та скасування рішення комісії Васильківського відділення акціонерного товариства "Київоблгаз", оформлене протоколом №177 від 28.02.2020 року, прийняте за результатами розгляду акту про порушення №4194 від 15.07.2020 року, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 1 ст. 40 Закону України "Про ринок природного газу", ч. 1 ст. 173, п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, ст. ст. 2, 3, ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ст. 7, ч. ч. 1, 2, 4 ст. 11, ст. 12, ч. ч. 3, 4 ст. 13, ст. ст. 14-15, ст. 18, ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74, ч. 1 ст. 123, ч. 9 ст. 129, ч. ч. 1, 2 ст. 222, ст. 223, ч. 3 ст. 232, ст. 233, ст. 236, ч. 1 ст. 237, ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Задовільнити повністю позов фізичної особи-підприємця Семенець Лідії Іванівни до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" про визнання неправомірним та скасування рішення.
Визнати неправомірним та скасувати рішення комісії Васильківського відділення акціонерного товариства "Київоблгаз", оформлене протоколом №177 від 28.10.2020 року, прийняте за результатами розгляду акту про порушення №4194 від 15.07.2020 року.
Стягнути з акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" (08150, Київська область, Києво-Святошинський р-н, місто Боярка, вулиця Шевченка, будинок 178, ідентифікаційний код 20578072) на користь фізичної особи-підприємця Семенець Лідії Іванівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 2 270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп.) витрат на сплату судового збору.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено 25.05.2021 року.
Суддя С. Грабець