вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"20" травня 2021 р. м. Київ Справа № 911/3436/20
Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши заяву Комунального підприємства Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» про розстрочення виконання судового рішення у справі
за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ
до Комунального підприємства Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа», Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький
про стягнення 4 723 012 грн. 64 коп.
за участю представників сторін:
представник позивача - Остапенко В.М.;
представник відповідача (заявника) - Поліщук Н.В.
встановив:
Рішенням Господарського суду Київської області від 03.03.2021 по справі № 911/3436/20 стягнуто з Комунального підприємства Київської обласної ради «Переяслав- Хмельницьктепломережа» на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 1 963 897 грн. 56 коп. боргу, 239 628 грн. 45 коп. інфляційних втрат, 272 608 грн. 66 коп. 3% річних, 706 721 грн. 02 коп. пені, судовий збір в сумі 47 742 грн. 19 коп.
20.04.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від Комунального підприємства Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» надійшла заява про розстрочення виконання судового рішення у справі № 911/3436/20, в якій заявник просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Київської області від 03.03.2021 про стягнення заборгованості на загальну суму 3 230 597, 88 грн. строком на 8 (вісім) місяців - з травня 2021 року по грудень 2021 року включно - із виплатою суми заборгованості рівними частинами по 403 824 (чотириста три тисячі вісімсот двадцять чотири) грн. 73 коп. щомісяця шляхом погашення наступним чином:
- суму 403 824 грн. 73 коп. до 31.05.2021;
- суму 403 824 грн. 73 коп.. до 30.06.2021;
- суму 403 824 грн. 73 коп. до 31.07.2021;
- суму 403 824 грн. 73 коп. до 31.08.2021;
- суму 403 824 грн. 73 коп. до 30.09.2021;
- суму 403 824 грн. 73 коп. до 31.10.2021;
- суму 403 824 грн. 73 коп. до 30.11.2021.
- суму 403 824 грн. 73 коп. до 31.12.2021.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ у Господарському суді Київської області від 20.04.2021 вищезазначену заяву передано на розгляд судді Лилаку Т.Д.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.04.2021 призначено розгляд заяви Комунального підприємства Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» про розстрочення виконання судового рішення у справі №911/3436/20 в судовому засіданні на 29.04.2021.
28.04.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від представника позивача надійшло заперечення на заяву про розстрочку виконання рішення суду.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.04.2021 судове засідання було відкладено на 20.05.2021.
Розглянувши заяву Комунального підприємства Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» про розстрочення виконання рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Частиною 4 вказаної статті передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.
У відповідності до ч.ч. 3-4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Заявник обґрунтовуючи свою заяву, посилається на скрутне матеріальне становище, та просить суд врахувати, що на дату подання вказаної заяви про розстрочення виконання рішення, у заявника наявна заборгованість перед іншими особами, у зв'язку із чим заявник не спроможний здійснити повну оплату заборгованості без негативного впливу на діяльність та фінансовий стан заявника. Крім того заявник вказує на відсутність вини у виникненні заборгованості.
Відстрочення або розстрочення виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.
Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, за наявності яких господарський суд має право, зокрема, розстрочити виконання рішення. Відтак, у кожному конкретному випадку суд оцінює докази, подані заявником, на основі обґрунтованого розсуду. Вирішуючи питання щодо можливості розстрочення виконання судового рішення, суд виходить із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, розстрочення виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Із підстав, умов та меж надання розстрочення виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання розстрочення без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Отже, питання щодо надання розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочення виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Водночас слід зазначити, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України). Основним завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави, а не створення сприятливих умов для осіб, які порушили свої зобов'язання перед контрагентами.
Аргументи, наведені заявником у заяві про розстрочення, не є такими, які суд може оцінити як виняткові. Крім того, заявником не доведено дійсну неможливість виконання рішення без його розстрочення.
При цьому, твердження заявника про скрутне матеріальне становище не є тими обставинами, з якими приписи ст. 331 Господарського процесуального кодексу України пов'язують можливість надання розстрочки, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов'язання.
З огляду на викладене, з урахуванням балансу інтересів сторін та права на справедливий судовий розгляд, яке може бути порушене у випадку довготривалого невиконання рішення суду, заява Комунального підприємства Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» про розстрочення виконання рішення суду у справі №911/3436/20 задоволенню не підлягає.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Комунального підприємства Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» про розстрочення виконання рішення суду у справі №911/3436/20 залишити без задоволення.
2. Копію ухвали надіслати сторонам.
Дана ухвала набирає законної сили в порядку частини 2 ст. 235 ГПК України з моменту її підписання суддею та відповідно до пункту 24 частини 1 ст. 255 ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом строків, встановлених ст. 256 ГПК України.
Повний текст ухвали підписано 25.05.2021.
Суддя Т.Д. Лилак