вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"18" травня 2021 р. м. Київ Справа № 924/822/20
Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, за участю секретаря судового засідання О.О.Стаднік, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергопромкомплект ЛТД”, м. Хмельницький
до Товариства з обмеженою відповідальністю “КІМО-ЕЛІТ-ГРУП”, Київська область, м. Ірпінь
про стягнення заборгованості
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
До Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергпромкомплект ЛТД” б/н від 13.07.2020 року (вх. №3545/20 від 07.12.2020 року) (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “КІМО-ЕЛІТ-ГРУП” (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за Договором підряду №1000918 від 10.09.2018 у сумі 164077,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 16.10.2020 року справу №924/822/20 передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Київської області.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, оформленого протоколом б/н від 07.12.2020, справу №924/822/20 передано до розгляду судді Господарського суду Київської області Д.Г. Зайцю.
Ухвалою суду від 14.12.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №924/822/20 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 09.02.2021 року.
До суду від позивача надійшла заява б/н від 08.02.2021 року (вх. №2852/21 від 08.02.2021) про проведення підготовчого засідання без участі представника позивача.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 09.02.2021 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позов не надіслав.
Ухвалою суду від 09.02.2021 року продовжено строк підготовчого провадження у справі №924/822/20 на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 09.03.2021 року.
До суду від представника позивача надійшла заява б/н від 05.03.2021 року (вх. №5445/21 від 09.03.2021) про проведення підготовчого засідання без участі представника позивача.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 09.03.2021 року повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позов не надіслав.
Ухвалою суду від 09.03.2021 року закрито підготовче провадження у справі №924/822/20 та призначено розгляд справи по суті на 13.04.2021 року, однак, судове засідання, призначене на 13.04.2021 року не відбулось.
Ухвалою суду від 19.04.2021 року призначено судове засідання для розгляду справи №924/822/20 на 18.05.2021 року.
Сторони, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, у судове засідання 18.05.2021 року не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Судом враховано, що ухвали Господарського суду Київської області направлялись відповідачу на юридичну адресу: 08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Центральна, буд. 57А, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №39454624307, однак, поштові конверти, адресовані відповідачу, повернуто суду підприємством зв'язку із зазначенням причин повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Крім того, ухвали суду у справі офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, вони знаходяться у вільному доступі, тоді як згідно ст.ст. 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом, а всі судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Беручи до уваги викладене, суд вважає, що відповідач належним чином та завчасно повідомлявся про розгляд справи, а також, керуючись ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, яка зобов'язує учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи та надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідачів про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважних представників сторін.
Згідно ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергокомплект ЛТД» (за договором - підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КІМО-ЕЛІТ-ГРУП» (за договором - замовник) 10.09.2018 року укладено Договір підряду №100918 (далі - Договір), згідно умов п. 1.1. якого підрядник зобов'язується провести роботи по відновленню колон та перемичок першого поверху торгівельного центру магазину АТБ по вул.____ в м. Дунаївці, а замовник прийняти й оплатити виконані роботи в повному обсязі. Вартість робіт та матеріалів складає: робота-85057,00 грн. з ПДВ, матеріали - 79020,00 грн. з ПДВ.
Згідно п. 1.3. Договору, загальна сума Договору, згідно твердої Договірної ціни складає 164077,00 (сто шістдесят чотири тисячі сімдесят сім грн. 00 коп.), в т.ч. ПДВ 20%.
Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 Договору, підрядник зобов'язаний виконати замовнику роботи, згідно п. 1.1 даного Договору. Замовник зобов'язаний прийняти виконані підрядником роботи і здійснити оплату в строки й порядку, передбачені цим Договором.
Замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи. Акт виконаних робіт підписується сторонами не пізніше дати фактичного завершення робіт (п. 2.3. Договору).
Пунктами 3.1, 3.2 Договору визначено, що здача - приймання виконаних робіт проводиться уповноваженими представниками підрядника і замовника. Виконані роботи вважаються прийнятими за обсягом, зазначеним у акті, після підписання його обома сторонами.
Згідно п. 4.1. Договору, замовник зобов'язаний провести оплату-70% вартості Договору, в розмірі 114853,00 грн. - на протязі 2-х днів, з моменту підписання Договору, а решту 30% - 49224,00 грн., після підписання акту про виконані роботи.
У пункті 9.2 Договору сторони погодили, що цей договір є укладеним з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором, в тому числі - гарантійних.
Як зазначає позивач, на виконання умов Договору ним проведено роботи по відновленню колон та перемичок підвального приміщення на об'єкті: підвалу торгівельного центру магазину АТБ, у зв'язку із чим позивачем було складено та підписано Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2020 року на суму 164350,00 грн.
Позивачем на адресу відповідача надсилався для підписання Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2019 року, що підтверджується описом вкладення від 14.02.2020 року та фіскальним чеком від 14.02.2020 року (копії долучено до матеріалів справи). Однак, вказаний акт не було підписано відповідачем.
У зв'язку із непідписання відповідачем Акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2020 року, позивачем на адресу відповідача надіслано претензію від 23.03.2020 року (докази надіслання долучено до матеріалів справи) та вказаний акт з вимогою погасити заборгованість за виконані роботи у розмірі 164077,00 грн., а також, підписати та повернути позивачу підписаний примірник акту виконаних робіт.
Однак, відповідач свої зобов'язання за Договором в частині оплати виконаних робіт не виконав, Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2020 року не підписав, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 290000,00 грн. про стягнення якої позивач звернувся до суду з даним позовом.
Укладений між сторонами договір є договором підряду, а відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України, договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та обов'язковим для виконання сторонами.
За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором підряду.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно ст. 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем на виконання умов Договору, виконано роботи, що підтверджується Актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2019 року. Однак, відповідач у встановлений Договором строк обов'язок щодо оплати виконаних позивачем робіт не виконав.
Згідно ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Відтак, чинне законодавство та умови Договору не звільняють замовника від обов'язку здійснити оплату виконаних робіт після їх прийняття та настання обумовленого Договором терміну оплати.
У зв'язку із чим позивачем було складено та підписано Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2019 року на суму 164350,00 грн., який не було підписано відповідачем.
Відповідно до ч.ч. 1,2,3,4 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.
Згідно п. 6 оглядового листа Вищого господарського суду України від 18.02.2013 року №01-06/374/2013 «Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду» зазначено, що відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.
Згідно ч. ч. 4, 6 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.
Наданий до матеріалів справи Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2019 року не містить жодних зауважень чи претензій відповідача щодо недоліків у виконаних роботах згідно Акту, їх об'єму та якості, що є порушенням замовником вимог ст. 853 ЦК України.
Суд зазначає, що обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом та умовами укладеного між сторонами договору покладено саме на замовника.
Так, у процесі розгляду справи, відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне виконання ним своїх обов'язків по оплаті виконаних робіт за Договором. Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за Договором в сумі 164077,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк сплати є таким, що настав.
Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 164077,00 грн. за виконані роботи згідно Договору підряду №100918 від 10.09.2018 року є законними, обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи а відповідачем належними та допустимими доказами не спростовані, тому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопромкомплект ЛТД» (29000, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Свободи, буд. 4А, кв. 14, код ЄДРПОУ 38171368) до Товариства з обмеженою відповідальністю «КІМО-ЕЛІТ-ГРУП» (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Центральна, буд. 57А, код ЄДРПОУ 40787708) про стягнення 164077,00 грн. заборгованості задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КІМО-ЕЛІТ-ГРУП» (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Центральна, буд. 57А, код ЄДРПОУ 40787708) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопромкомплект ЛТД» (29000, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Свободи, буд. 4А, кв. 14, код ЄДРПОУ 38171368) 164077 (сто шістдесят чотири тисячі сімдесят сім) грн. 00 коп. основного боргу та 2461 (дві тисячі чотириста шістдесят одну) грн. 15 коп. витрат зі сплати судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 25.05.2021 року.
Суддя Д.Г. Заєць