вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"19" травня 2021 р. м. Київ Справа № 911/816/21
Суддя: Грабець С.Ю.
Секретар судового засідання: Абрамова В.Д.
Суд, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до комунального підприємства “Баришівкатепломережа” Баришівської селищної ради
про стягнення заборгованості в сумі 959 716,77 грн.,
за участю представника:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився,
19 березня 2021 року до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (далі - позивач) до комунального підприємства “Баришівкатепломережа” Баришівської селищної ради (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 959 716,77 грн.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору постачання природного газу №2680/18-ТЕ-17 від 10.10.2018 року, згідно з якими позивач зобов'язувався поставити відповідачу природний газ, а відповідач зобов'язувався його прийняти і оплатити.
Відповідач наданий позивачем газ за період з жовтня 2018 року до квітня 2019 року оплатив частково.
Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 959 716,77 грн. боргу.
Ухвалою суду від 24.03.2021 року відкрито провадження в справі та призначено підготовче засідання на 21 квітня 2021 року.
21 квітня 2021 року через електронну адресу Господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, яке було задоволено судом.
21 квітня 2021 року представники позивача та відповідача в засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Підготовче засідання відкладено на 19 травня 2021 року, про що постановлено ухвалу суду.
22 квітня 2021 року на адресу Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшла заява про визнання позовних вимог.
19 травня 2021 року представники позивача та відповідача в засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Суд розглянув у засіданні заяву представника відповідача про визнання позову та дійшов наступних висновків.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Згідно з ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Судом встановлено, що заява про визнання відповідачем позову підписана директором комунального підприємства “Баришівкатепломережа” Баришівської селищної ради, - Вітером О.П.
Частиною 1 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно з ч. 2 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України, до ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
Відповідно до ч. 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Згідно з ч. 3 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.
Судом встановлено, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує прав та інтересів інших осіб, заява про визнання позову підписана уповноваженою особою, тому підлягає задоволенню.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків:
10 жовтня 2018 року між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та комунальним підприємством “Баришівкатепломережа” (далі - відповідач) був укладений договір постачання природного газу №2680/18-ТЕ-17 (далі-договір), згідно з умовами якого публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" зобов'язувалось поставити у власність відповідача природний газ, а відповідач зобов'язувався його прийняти та оплатити.
Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" було змінено назву на акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Згідно з п. 1.2. договору, природний газ, що постачається за цим договором, використовується відповідачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.
Відповідно до п. 3.7. договору, приймання - передача природного газу, переданого позивачем відповідачу у відповідному періоді постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу відповідачем у відповідному періоді постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.
Пунктом п. 5.2. договору встановлено, що ціна за 1000 куб.м. газу на дату укладання договору становить 4 942,00 гривні, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 5 930,40 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот тридцять грн. 40 коп.).
Згідно з п. 6.1. договору, оплата за природний газ здійснюється відповідачем виключно коштами шляхом 100 - відсоткової поточної оплати протягом місяця постачання природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.
27 жовтня 2018 року сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору постачання природного газу від 10 жовтня 2018 р. №2680/18-ТЕ-17 (далі - додаткова угода №2), згідно з умовами якої пункт 2.1. розділу 2 "Кількість та фізико-хімічні показники природного газу" та пункт 3.8. розділу 3 "Порядок та умови передачі природного газу" викладено у наступній редакції:
"2.1. Позивач передає відповідачу з 01 жовтня 2018 р. по 31 жовтня 2018 р. (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 17,000 тис. куб. метрів (сімнадцять тисяч куб. метрів)".
"3.8. Відповідач зобов'язується подати не пізніше 7 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, відповідачу, зокрема, підписані відповідачем два примірники акта приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги використаного природного газу згідно з цим договором у розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість. Виключно відповідач несе відповідальність за достовірність розподілу обсягів газу, зазначених ним в довідці, та обсягів газу, зазначених в акті приймання - передачі природного газу".
02 листопада 2018 року сторонами укладено додаткову угоду №3 до договору постачання природного газу від 10 жовтня 2018 р. №2680/18-ТЕ-17 (далі - додаткова угода №3), згідно з умовами якої пункт 2.1. розділу 2 "Кількість та фізико-хімічні показники природного газу" доповнено абзацом у наступній редакції: "Позивач передає відповідачу з 01 листопада 2018 р. по 30 листопада 2018 р. (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 42,000 тис. куб. метрів (сорок дві тисячі куб. метрів)".
З 01 листопада 2018 року пункт 5.2 розділу 5 "Ціна природного газу" викладено у наступній редакції:
"5.2. Ціна за 1000 куб.м. газу з 01 листопада 2018 року становить 6 235,51 гривні, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 7 482,61 грн. (сім тисяч чотириста вісімдесят дві гривні 61 коп.)".
29 листопада 2018 року сторонами укладено додаткову угоду №4 до договору постачання природного газу від 10 жовтня 2018 р. №2680/18-ТЕ-17 (далі - додаткова угода №4), згідно з умовами якої п. 2.1. договору викладено у наступній редакції:
"2.1. Позивач передає відповідачу в період з 01 жовтня 2018 року по 30 квітня 2019 року (включно) замовлений відповідачем обсяг (об'єм) природного газу в кількості 307,378 тис.куб. метрів (триста сім тисяч триста сімдесят вісім куб. метрів), в тому числі по місяцях (далі - розрахункові періоди): жовтень 2018 - 8,078 тис. куб.м.; листопад 2018 - 42,0 тис. куб.м.; грудень 2018 - 54,3 тис. куб.м., всього 104,378 тис. куб.м.; січень 2019 - 77,1 тис. куб.м.; лютий 2019 - 60,4 тис. куб.м.; березень 2019 - 53,2 тис. куб.м., всього 190,7 тис. куб.м.; квітень 2019 - 12,3 тис. куб.м., всього 12,3 тис. куб.м."
"Ціна за 1000 куб.м. газу становить 6 235,51 гривні, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 7 482,61 грн. (сім тисяч чотириста вісімдесят дві гривні 61 коп.) (п. 4.2. договору)".
20 березня 2019 року сторонами укладено додаткову угоду №6 до договору постачання природного газу від 10 жовтня 2018 р. №2680/18-ТЕ-17 (далі - додаткова угода №6), згідно з умовами якої п. 2.1. договору викладено у наступній редакції:
"2.1. Позивач передає відповідачу в період з 01 жовтня 2018 року по 30 квітня 2019 року (включно) замовлений відповідачем обсяг (об'єм) природного газу в кількості 294,775 тис.куб. метрів (двісті дев'яносто чотири тисячі сімсот п'ятдесят п'ять куб. метрів), в тому числі по місяцях (далі - розрахункові періоди) (тис.куб.м.): жовтень 2018 - 8,078 тис. куб.м.; листопад 2018 - 40,845 тис. куб.м.; грудень 2018 - 57,805 тис. куб.м., всього 106,728 тис. куб.м.; січень 2019 - 71,529 тис. куб.м.; лютий 2019 - 55,109 тис. куб.м.; березень 2019 - 53,165 тис. куб.м., всього 179,803 тис. куб.м.; квітень 2019 - 8,244 тис. куб.м., всього 8,244 тис. куб.м.".
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п. 3.1. додаткової угоди №4, зокрема, право власності на природний газ переходить від позивача до відповідача після підписання актів приймання - передачі. Після переходу права власності на природний газ відповідач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.
Пунктом 3.8. додаткової угоди №4 встановлено, що приймання - передача газу, переданого позивачем відповідачу у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання - передачі газу.
Згідно з п. 3.9.3. додаткової угоди №4, відповідач зобов'язується надати позивачу не пізніше 7 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом підписані відповідачем два примірники акта приймання - передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги використаного у розрахунковому періоді природного газу згідно з цим договором і з урахуванням пункту 3.8 цього договору, його фактична ціна та вартість.
Відповідно до п. 3.10. додаткової угоди №4, позивач не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, повертає відповідачу один примірник оригіналу акта приймання - передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою. У разі непідписання позивачем акта приймання - передачі природного газу позивач письмово повідомляє відповідача про причини такого непідписання акта.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем поставлено, а відповідачем прийнято природний газ за період з жовтня 2018 року до квітня 2019 року, на загальну суму 2 129 186,82 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу від 31 жовтня 2018 року на суму 47 905,78 грн., від 30 листопада 2018 року на суму 305 627,29 грн., від 31 грудня 2018 року на суму 432 532,39 грн., від 31 січня 2019 року на суму 535 223,75 грн., від 28 лютого 2019 року на суму 412 359,26 грн., від 31 березня 2019 року на суму 340 496,26 грн., від 30 квітня 2019 року на суму 55 042,09 грн., копії яких долучені до матеріалів справи.
Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з п. 5.1 додаткової угоди №4, оплата за природний газ здійснюється відповідачем виключно коштами шляхом 100 - відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.
Оскільки відповідач природний газ, переданий позивачем у період з жовтня 2018 року до квітня 2019 року, оплатив частково, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 959 716,77 грн. основного боргу.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
22 квітня 2021 року на адресу Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшла заява про визнання позову.
Так, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 959 716,77 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 173, п. 3 ч. 1 ст. 174, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 3, ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ст. 7, ч. ч. 1, 2, 4 ст. 11, ст. 12, ч. ч. 3, 4 ст. 13, ст. ст. 14-15, ст. 18, ст. 19, п. 3 ч. 1 ст. 42, ч. 3 ст. 56, ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74, ст. 86, ч. 1 ст. 123, ч. 9 ст. 129, ч. 3 ст. 185, ч. ч. 1, 2, 4 ст. 191, ч. ч. 1, 2 ст. 222, ст. 223, ч. 3 ст. 232, ст. 233, ст. 236, ст. 237, ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Задовільнити повністю позов акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” до комунального підприємства “Баришівкатепломережа” Баришівської селищної ради про стягнення заборгованості в сумі 959 716,77 грн.
Стягнути з комунального підприємства “Баришівкатепломережа” Баришівської селищної ради (07501, Київська обл., Баришівський р-н, селище міського типу Баришівка, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 18 А, ідентифікаційний код 24885150) на користь акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 6, ідентифікаційний код 20077720) 959 716,77 грн. (дев'ятсот п'ятдесят дев'ять тисяч сімсот шістнадцять грн. 77 коп.) боргу; 14 395,75 грн. (чотирнадцять тисяч триста дев'яносто п'ять грн. 75 коп.) витрат на сплату судового збору.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено 25.05.2021 року.
Суддя С. Грабець