ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про забезпечення позову
25.05.2021Справа № 910/8346/21
Суддя Господарського суду міста Києва Літвінова М.Є., розглянувши заяву Приватної організації (установи закладу) "Приватний заклад дошкільної освіти "Плей Скул" про забезпечення позову до подачі позову по справі
за позовом: Приватної організації (установи закладу) "Приватний заклад дошкільної освіти "Плей Скул", м.Київ
до відповідача: Фонду державного майна України ", м. Київ
про визнання протоколу аукціону недійсним, визнання торгів такими, що не відбулись,
Без виклику представників учасників сторін.
До Господарського суду міста Києва надійшла заява Приватної організації (установи закладу) "Приватний заклад дошкільної освіти "Плей Скул" про забезпечення позову до подачі позову шляхом заборони Фонду державного майна України вчиняти будь-які дії щодо передачі державного нерухомого майна - павільйону №22 (літера "22"-ІІI), загальною площею 803,1 кв.м (інвентарний номер 10100022), реєстраційний номер 21710384.ААААЛЕ908, що розташоване за адресою: 03127, м.Київ, проспект Академіка Глушкова, 1, в строкове платне користування (право оренди чи інше речове право).
В обґрунтування вказаної заяви заявник посилався на те, що Приватна організація (установи закладу) "Приватний заклад дошкільної освіти "Плей Скул" має намір подати до Господарського суду міста Києва позов про визнання недійсним протоколу аукціону UA-PS-2021-03-29-000102-1 від 28.04.2021 та визначення аукціону від 28.04.2021 щодо передачі в оренду державного нерухомого майна - павільйону №22 (літера "22"-ІІI), загальною площею 803,1 кв.м (інвентарний номер 10100022), реєстраційний номер 21710384.ААААЛЕ908, що розташоване за адресою: 03127, м.Київ, проспект Академіка Глушкова, 1,таким, що не відбувся. Заявником зазначено, що листом №30-04/2127 від 18.03.2021 Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву повідомлено, що Фонд має намір бути орендодавцем вказаного вище нерухомого майна. 28.04.2021 відповідачем проведено аукціон на передачу в оренду павільйону, переможцем якого визначено Заклад освіти "Приватний загальноосвітній навчальний заклад "Мідгард". У заяві вказано, що Фонд державного майна України не мав підстав та повноважень на здійснення безпосередньо дій щодо проведення аукціону, а відповідними повноваженням наділено саме регіональне відділення Фонду.
Розглянувши заяву Приватної організації (установи закладу) "Приватний заклад дошкільної освіти "Плей Скул" про забезпечення позову, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для її задоволення, з огляду на наступне.
Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з частиною першою статті 11 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Забезпечення позову за своєю правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Забезпечення позову - це, по суті, обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19, від 13.04.2021 по справі №910/19506/20.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає глава 10 Господарського процесуального кодексу України.
За приписами ст.136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; виключено; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частинами 1, 3 ст.138 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
За змістом ст.140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Тобто, за приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред'являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Наразі, суд зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
За висновком Об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Аналогічну правову позицію викладено у постанові від 21.12.2019р. по справі №908/1310/19
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Аналогічну правову позицію наведено у постановах від 30.03.2018р. Верховного суду по справі №905/2130/17 та від 13.02.2018р. по справі №911/2930/17, від 31.03.2021 по справі №914/2353/20.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод »Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.
Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії», було зазначено що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Як вказувалось вище, заява обґрунтована тим, що Приватна організація (установи закладу) "Приватний заклад дошкільної освіти "Плей Скул" має намір подати до Господарського суду міста Києва позов про визнання недійсним протоколу аукціону UA-PS-2021-03-29-000102-1 від 28.04.2021 та визначення аукціону від 28.04.2021 щодо передачі в оренду державного нерухомого майна - павільйону №22 (літера "22"-ІІI), загальною площею 803,1 кв.м (інвентарний номер 10100022), реєстраційний номер 21710384.ААААЛЕ908, що розташоване за адресою: 03127, м.Київ, проспект Академіка Глушкова, 1, таким, що не відбувся. Заявником зазначено, що листом №30-04/2127 від 18.03.2021 Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву повідомлено, що Фонд має намір бути орендодавцем вказаного вище нерухомого майна. 28.04.2021 відповідачем проведено аукціон на передачу в оренду павільйону, переможцем якого визначено Заклад освіти "Приватний загальноосвітній навчальний заклад "Мідгард". У протоколі вказано, що учасником аукціону також була і Приватна організація (установа заклад) "Приватний заклад дошкільної освіти "Плей Скул". У поданій заяві вказано, що Фонд державного майна України не мав підстав та повноважень на здійснення безпосередньо дій щодо проведення аукціону, а відповідними повноваженням наділено саме регіональне відділення Фонду.
Тобто, з системного аналізу заяви вбачається, що позивач має намір на оскарження передання Фондом державного майна України державного майна в оренду з грубим порушенням вимог чинного законодавства.
При цьому, надаючи оцінку доводам заявника судом враховано доданий до заяви протокол аукціону UA-PS-2021-03-29-000102-1 від 28.04.2021, згідно змісту якого переможцем визначено Заклад освіти "Приватний загальноосвітній навчальний заклад "Мідгард", підтверджує намір особи, що набуде статус відповідача у справі - Фонду державного майна України, на дійсне передання павільйону №22 (літера "22"-ІІI), загальною площею 803,1 кв.м (інвентарний номер 10100022), реєстраційний номер 21710384.ААААЛЕ908, що розташований за адресою: 03127, м.Київ, проспект Академіка Глушкова, 1, у користування вказаній особі.
За висновками суду, забезпечення позову у справі наведеним вище шляхом, має на меті запобігти невиправданому порушенню прав та інтересів позивача, а отже, невжиття таких заходів може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутись до суду.
У даному випадку незастосування обраного заявником заходу забезпечення позову може призвести до виникнення необхідності у поданні до суду додаткових позовів у разі передачі нерухомого майна у строкове платне користування Закладу освіти "Приватний загальноосвітній навчальний заклад "Мідгард" на підставі відповідного договору, як то позову про визнання відповідного договору недійсним з метою ефективного судового захисту прав та законних інтересів позивача.
До того ж, за висновками суду, обраний позивачем захід забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження прав Фонду державного майна України чи інших осіб.
За таких обставин, виходячи з вищевикладеного у сукупності, суд дійшов висновку щодо задоволення заяви Приватної організації (установи закладу) "Приватний заклад дошкільної освіти "Плей Скул", а саме забезпечення позову у справі шляхом заборони Фонду державного майна України вчиняти будь-які дії щодо передачі державного нерухомого майна - павільйону №22 (літера "22"-ІІI), загальною площею 803,1 кв.м (інвентарний номер 10100022), реєстраційний номер 21710384.ААААЛЕ908, що розташоване за адресою: 03127, м.Київ, проспект Академіка Глушкова, 1, в строкове платне користування (право оренди чи інше речове право).
Керуючись ст.ст.2, 136, 137, 140, 235 Господарського процесуального кодексу України, -
1. Заяву Приватної організації (установи закладу) "Приватний заклад дошкільної освіти "Плей Скул" про забезпечення позову - задовольнити повністю.
2. Вжити заходи забезпечення позову, а саме заборонити Фонду державного майна України вчиняти будь-які дії щодо передачі державного нерухомого майна - павільйону №22 (літера "22"-ІІI), загальною площею 803,1 кв.м (інвентарний номер 10100022), реєстраційний номер 21710384.ААААЛЕ908, що розташоване за адресою: 03127, м.Київ, проспект Академіка Глушкова, 1, в строкове платне користування (право оренди чи інше речове право).
Стягувач: Приватна організація (установа заклад) "Приватний заклад дошкільної освіти "Плей Скул" (03127, місто Київ, пр.Глушкова Академіка, будинок 1, ЄДРПОУ 44025181).
Боржник: Фонд державного майна України (01133, м.Київ, вул.Генерала Алмазова, буд.18/9, ЄДРПОУ 00032945).
3. Ухвала відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом, набирає законної сили 25.05.2021 та може бути пред'явлена до виконання до 25.05.2024.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її підписання. Відповідно до пункту 17.5 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст ухвали складено та підписано 25.05.2021.
Суддя Марина Євгенівна Літвінова