ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.05.2021Справа № 910/4580/21
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»
про відшкодування 56271,86 грн. матеріальної шкоди.
Суддя Сташків Р.Б.
Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).
На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов про стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, оскільки відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не відшкодував позивачу шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.
Відповідач відзив на позов не подав, про розгляд судом справи щодо нього повідомлений в установленому законом порядку.
Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) за наявними матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд
13.11.2020 о 16 год. 30 хв. у м. Києві по вул. Л. Мацієвича відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_1 (далі - Застрахований автомобіль) та транспортного засобу «Skoda Fabia», д.н.з. НОМЕР_2 , який знаходився під керуванням ОСОБА_1 (винний водій).
Відповідно до постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 14.12.2020 (справа № 3/10887/20) вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення ОСОБА_2 вимог Правил дорожнього руху України, у зв'язку з чим його було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено Застрахований автомобіль (2020 року випуску), який належить ОСОБА_3 . Цей автомобіль згідно з довідкою-відповіддю НПУ про дорожньо-транспортну пригоду отримав наступні механічні пошкодження: передня права частина, бокова права частина. У акті (протоколі) огляду транспортного засобу від 16.11.2020 зафіксований детальний опис пошкоджень Застрахованого автомобіля.
Зазначені обставини підтверджуються довідкою-відповіддю НПУ (ідентифікатор карти ДТП в системі НПУ 3020323361486553), постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 14.12.2020 (справа № 3/10887/20), актом (протоколом) огляду транспортного засобу від 16.11.2020, копії яких містяться у матеріалах справи.
Пошкоджений автомобіль був застрахований у позивача на підставі договору № 10836500-02-10-01 добровільного страхування наземного транспорту від 10.07.2020, укладеного між ОСОБА_3 як страхувальником та позивачем як страховиком (далі - Договір добровільного страхування). Вигодонабувачем за цим договором є Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України».
Загальна вартість відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля (запчастин та ремонтних робіт) відповідно до рахунку-фактури СТО (ТОВ «Богдан Авто») № БА-022636 від 19.11.2020 та акта виконаних робіт № НКБН0001912 від 28.12.2020 (копії містяться у матеріалах справи) склала 56271,86 грн.
Доказів того, що зазначені у цих рахунку-фактури та акті виконаних робіт запчастини та ремонтні роботи необхідні для проведення відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля не пов'язані зі шкодою завданою внаслідок спірної ДТП матеріали справи не містять. Відповідачем протилежного не доведено.
На підставі вищевказаного Договору добровільного страхування, враховуючи виставлений вищевказаним СТО рахунок-фактура №БА-022636 від 19.11.2020 та лист вигодонабувача (АТ «Державний ощадний банк України») вих. № 100.08-17/633 від 30.11.2020 про надання згоди на перерахування суми страхового відшкодування за Договором добровільного страхування на рахунок СТО, де буде проводитися відновлювальний ремонт автомобіля, позивачем було складено страховий акт № 2075698-1 від 03.12.2020, відповідно до якого позивач розрахував та виплатив страхове відшкодування у сумі 56271,86 грн. шляхом перерахування на рахунок зазначеного вище СТО за ремонт Застрахованого автомобіля вказаної суми коштів, що підтверджується платіжним дорученням № 35983 від 03.12.2020, копія якого міститься у матеріалах справи.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відтак, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати, тобто в сумі 56271,86 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно ОСОБА_2 (винний водій) внаслідок експлуатації автомобіля «Skoda Fabia», д.н.з. НОМЕР_2 .
На час скоєння вищевказаної ДТП (13.11.2020) цивільно-правова відповідальність страхувальника та інших осіб, які правомірно володіють автомобілем «Skoda Fabia», д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) ЕР/126191462 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 130000 грн., франшиза - 0 грн.
Отже, відповідач є особою на яку полісом ЕР/126191462 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації зазначеного забезпеченого транспортного засобу на час спірної ДТП.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Як убачається із Звіту про визначення коефіцієнта фізичного зносу колісного транспортного засобу № 25180 від 25.02.2021, коефіцієнт фізичного зносу (Ез) Застрахованого автомобіля на момент спірної ДТП дорівнював 0,00.
При дослідженні наданих позивачем доказів на підтвердження вартості витрат, пов'язаних із відновлювальним ремонтом Застрахованого автомобіля з урахуванням зносу, судом було враховано, що відповідно до абзацу третього пункту 3 частини 1 статті 988 ЦК України та частини 17 статті 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. А згідно з абзацом другим частини 1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно зі статтею 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування вищевказаного розміру вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу.
Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (стаття 9 Закону України «Про страхування»).
Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу ЕР/126191462 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування», статті 993 ЦК України, відповідач повинен відшкодувати позивачу шкоду в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком (130000 грн.), виходячи із розміру витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, у межах суми, що перейшла до позивача (56271,86 грн.), та за мінусом встановленої франшизи (0 грн.), тобто у сумі 56271,86 грн.
Тому, суд визнає за законні та обґрунтовані вимоги позивача, а отже позов підлягає задоволенню.
Судові витрати відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Виходячи з викладеного та статтями 86, 129, частиною 9 статті 165, частиною 2 статті 178, статтями 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (Україна, 03057, місто Київ, вул. Дегтярівська, будинок 33-Б, 2 під'їзд; ідентифікаційний код 20080515) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (Україна, 03150, місто Київ, вул. Казимира Малевича, будинок 31; ідентифікаційний код 31650052) 56271,86 грн. (п'ятдесят шість тисяч двісті сімдесят одну гривню 86 копійок) відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування), а також 2270 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень) судового збору.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.
Суддя Р.Б. Сташків