ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.05.2021Справа № 910/4964/21
Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МНТ-Агро" про забезпечення позову у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МНТ-Агро"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про розірвання Додатку 1-8 до Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом
Представники учасників справи: не викликались
Товариство з обмеженою відповідальністю "МНТ-Агро" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (відповідач) про розірвання Додатку 1-8 до Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 2829451 від 25.02.2020.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що діями Акціонерного товариства «Українська залізниця», яке, використовуючи своє домінуюче монопольне становище на ринку залізничних вантажоперевезень, шляхом пониження розміру стандартної ставки плати за використання вагонів перевізника, фактично нівелювало конкурентну перевагу ставки плати за послугу з використання вагону з узгодженими строками та обсягами, що надається в рамках Додатку 1-8 до Договору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/4964/21 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.04.2021.
27.04.2021 на електронну адресу суду та 28.04.2021 на поштову адресу суду від позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2021 розгляд справи відкладено на 03.06.2021.
05.05.2021 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
13.05.2021 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.
20.05.2021 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "МНТ-Агро" надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої заявник просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству "Українська залізниця"
- здійснювати притримання, утримання, стягнення чи списання з особового рахунку № НОМЕР_1 Товариства з обмеженою відповідальністю «МНТ-Агро» грошових коштів для сплати (погашення) неустойки та інших штрафних санкцій (штраф, пеня), нарахованих за підставі Додатку 1-8 «Умови надання послуг перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника», що є невід'ємною частиною Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №2829451 від 25.02.2020, укладеного між Акціонерним товариством «Українська залізниця» і Товариством з обмеженою відповідальністю «МНТ-Агро» (повідомлення про укладення договору №43-40464329/2020-001 від 24.03.2020), замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю «МНТ-Агро» №40464329/2020-00007 від 26.08.2020, яке погоджено акціонерним товариством «Українська залізниця» 27.08.2020;
- зупиняти та припиняти надання послуг по Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №2829451 від 25.02.2020 (повідомлення про укладення договору №43-40464329/2020-001 від 24.03.2020) з підстав наявності несплаченої неустойки Товариства з обмеженою відповідальністю «МНТ-Агро», нарахованих за підставі Додатку 1-8 «Умови надання послуг перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника», що є невід'ємною частиною Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №2829451 від 25.02.2020, укладеного між Акціонерним товариством «Українська залізниця» і Товариством з обмеженою відповідальністю «МНТ-Агро» (повідомлення про укладення договору №43-40464329/2020-001 від 24.03.2020), замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю «МНТ-Агро» №40464329/2020-00007 від 26.08.2020, яке погоджено Акціонерним товариством «Українська залізниця» 27.08.2020;
- загримувати видачу вантажу, притримувати вантаж чи застосовувати право застави на майно, переданого як вантаж, з підстав наявності несплаченої неустойки Товариством з обмеженою відповідальністю «МНТ-Агро» чи для забезпечення гарантії її сплати або для реалізації заставленого майна для покриття заборгованості зі сплати неустойки, нарахованих за підставі Додатку 1-8 «Умови надання послуг перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника», що є невід'ємною частиною договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №2829451 від 25.02.2020, укладеного між Акціонерним товариством «Українська залізниця» і Товариством з обмеженою відповідальністю «МНТ-Агро» (повідомлення про укладення договору № 43-40464329/2020-001 від 24.03.2020), замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю «МНТ-Агро» №40464329/2020-00007 від 26.08.2020, яке погоджено Акціонерним товариством «Українська залізниця» 27.08.2020.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МНТ-Агро" про забезпечення позову, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для її задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:
1)накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2)забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4)забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5)зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
6)зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;
8)зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;
9)арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10)іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
За приписами чинного процесуального кодексу особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем (відповідачами) дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Заявник обґрунтовує подану ним заяву тим, що зміни ставки плати за використання власних вагонів перевізника у бік зменшення абсолютно нівелюють переваги послуги з перевезення вантажу з узгодженими строками та обсягами і істотно порушують умови договору. Вагони за довгостроковим замовленням не мають жодних конкурентних переваг. Фактично Товариство з обмеженою відповідальністю "МНТ-Агро" взяло на себе збиткові зобов'язання з відправки вантажу у вагонах перевізника, не отримуючи той розмір різниці між стандартною ставкою та ставкою за довгостроковими контрактами. Інші суб'єкти господарювання можуть без довгострокових зобов'язань та меншій ціні отримувати аналогічні послуги.
За умовами п. 3.15 та п. 7.2 Додатку 1-8 до Договору замовник, у разі невиконання погодженого замовлення в цілому або у випадку навантаження і відправки поданих перевізником під навантаження вагонів у кількості меншій, ніж визначено в погодженому замовленні щомісячно, зобов'язаний сплатити неустойку.
31.01.2021 з особового рахунку позивача № НОМЕР_1 списано суму неустойки за січень 2021 року в розмірі 1 087 408,00 грн. 28.02.2021 з особового рахунку позивача № НОМЕР_1 знову було списано суму неустойки за лютий 2021 року в розмірі 1 087 408,00 грн. За твердженням заявника, це вказує на те, що існує потенційна можливість списання в майбутньому неустойки. Крім нарахування та стягнення/списання неустойки відповідач має можливість та право відповідно до Договору та законодавства застосувати і інші заходи, які матимуть негативні наслідки для позивача.
Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, від 01.04.2020 у справі № 910/12661/19, від 14.05.2020 у справі № 922/2277/19, від 15.06.2020 у справі № 910/12641/19, від 20.07.2020 у справі № 914/2157/19, від 31.08.2020 у справі № 917/1274/19, від 25.02.2021 у справі № 910/6729/20.
Заявник звернувся із позовом до суду про розірвання з 01.01.2021 Додатку 1-8 до Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 2829451 від 25.02.2020.
Отже, у разі задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "МНТ-Агро", таке судове рішення не вимагатиме примусового виконання, тому суду необхідно дослідити, чи достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.
Відповідно до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Згідно з ч. 4 ст. 653 Цивільного кодексу України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, у випадку задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "МНТ-Агро" про розірвання Додатку 1-8 до Договору, вжиті заходи забезпечення позову не матимуть ефективного впливу на захист прав позивача, оскільки право Акціонерного товариства "Українська залізниця" нараховувати передбачену договором неустойку за його порушення буде припинено лише з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням. Натомість встановлена судом заборона не позбавить Акціонерне товариство "Українська залізниця", у разі порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "МНТ-Агро" умов договору у період від дати такої заборони до моменту набрання рішенням у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МНТ-Агро", здійснити нарахування штрафних санкцій та списати кошти з рахунку заявника вже після набрання таким рішенням законної сили, незалежно від результату розгляду справи.
Дослідивши подану заяву про забезпечення позову, суд не вбачає підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МНТ-Агро" про забезпечення позову, оскільки заявник не навів достатніх доказів та припущень стосовно того, що невжиття, зазначених ним заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення його порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких він звернувся до суду.
Крім того, задоволення заяви про забезпечення позову у спосіб, який просить Товариство з обмеженою відповідальністю "МНТ-Агро", фактично вирішить позов по суті, що суперечить вимозі ч. 11 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "МНТ-Агро" визнається судом необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МНТ-Агро" про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено та підписано 24.05.2021
Суддя С. В. Стасюк