ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.05.2021Справа № 910/15506/20
За заявоюДержавного підприємства «Завод 410 ЦА»
провідстрочення виконання рішення
у справі№910/15506/20
за позовомДержавного підприємства «Антонов»
доДержавного підприємства «Завод 410 ЦА»
простягнення 244 179,39 грн.
Суддя Босий В.П.
секретар судового засідання Єрмак Т.Ю.
Представники сторін:
від позивача:Наливайко Д.О.
від відповідача:Яговдік С.М.
В провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/15506/20 за позовом Державного підприємства «Антонов» до Державного підприємства «Завод 410 Цивільної Авіації» про стягнення 244 179,39 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.12.2021 позовні вимоги Державного підприємства «Антонов» задоволено повністю, стягнуто з Державного підприємства «Завод 410 Цивільної Авіації» на користь Державного підприємства «Антонов» заборгованість у розмірі 211 139,57 грн., 3% річних у розмірі 12 841,91 грн., інфляційні у розмір 20 197,91 грн. та судовий збір у розмірі 3 662,69 грн.
18.01.2021 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.
11.05.2021 через канцелярію суду від Державного підприємства «Завод 410 Цивільної Авіації» надійшла заява про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2021 вказану заяву призначено до розгляду на 24.05.2021.
Представник заявника в судове засідання з'явився, надав пояснення стосовно суті поданої заяви, просив відстрочити виконання рішення у даній справі на 12 місяців.
Представник позивача в судове засідання з'явився, проти відстрочення виконання рішення у даній справі не заперечував в частині 6 місяців.
Розглянувши заяву, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, Господарський суд міста Києва встановив наступне.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Частиною 4 вказаної статті передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.
Як на підставу для відстрочення виконання рішення суду у даній справі відповідач вказує на те, що на даний час заявник не має можливості виконати рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2020 у справі №910/15506/20 з підстав, що не залежать від ДП «Завод 410 ЦА». Так, заявник зазначає, що внаслідок запровадження на території України карантину у зв'язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) згідно із наказом підприємства №75 від 30.03.2020 оголошено простій на ДП «Завод 410 ЦА» з 06.04.2020, який продовжено до 28.02.2021, що унеможливлювало виконання зобов'язань та здійснення господарської діяльності у вказаний період.
ДП «Завод 410 ЦА» також посилається на скрутне матеріальне становище, на підтвердження чого надає Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2020 рік, згідно із яким збитки заявника за звітний період становлять 32 396 тис.грн, а також банківську виписку, згідно із якої вихідний залишок коштів ДП «Завод 410 ЦА» станом на 31.03.2021 становить 14 263,17 грн.
Заявник зауважує, що стягнення заборгованості на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2020 у справі №910/15506/20 може призвести, зокрема, до неплатоспроможності ДП «Завод 410 ЦА», а також невиконання ним міжнародних домовленостей (контрактів).
Також відповідач зазначає, що звернувся до позивача із листом від 10.12.2020 №8-2804, у якому просив розглянути можливість укладення та затвердження у судовому порядку мирової угоди. Позивач у листі від 13.01.2021 №126/236-21 повідомив про готовність розглянути умови мирових угод по справам, відповідачем у яких ДП «Завод 410 ЦА», у тому числі, у справі №910/15506/20, але на стадії виконавчого провадження.
У подальшому відповідач листом від 16.03.2021 №8-875 звернувся до позивача із пропозицією передбачити у мирових угодах, що будуть укладені після набрання рішеннями законної сили, не вживати заходи з примусового виконання рішень до 01.03.2022.
У листі від 23.03.2021 №126/3377-21 Державне підприємство «Антонов» повідомило про готовність до відстрочення або розстрочення виконання судових рішень, у тому числі по справі №910/15506/20.
Згідно із статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Частиною 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
Підставами для задоволення заяви про відстрочку, розстрочку виконання рішення можуть бути обставини, якими його виконання ускладнюється чи видається неможливим. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.
Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.
Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.
За змістом ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Оцінивши наведені заявником посилання на обставини, які ускладнюють виконання рішення суду, надані заявником в обґрунтування своєї заяви документи, враховуючи лист ДП «Антонов» №126/3377-21 від 23.03.2021 та пояснення представника позивача в судовому засіданні, суд дійшов висновку про наявність підстав для відстрочки виконання рішення суду від 04.12.2020 у справі №910/15506/20 згідно статті 331 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому судом враховано, що відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Згідно з ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
У рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
У справі «Горнсбі проти Греції» Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.
Відстрочення - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.
У зв'язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні, необхідно враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
Враховуючи встановлені обставини, з урахуванням принципів розумності та справедливості, а також те, що рішення суду є обов'язковим до виконання та має бути виконане, з огляду на особливості господарської діяльності Державного підприємства «Завод 410 ЦА», суд вважає, що відстрочення рішення суду не порушить прав стягувача.
Наведені заявником обставини щодо неможливості наразі виконати рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2020 у справі №910/15506/20, суд вважає достатніми для відстрочення вказаного рішення.
У відповідності до ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
З огляду на викладене, з урахуванням майнового стану та балансу інтересів обох сторін, приймаючи до уваги заперечення стягувача щодо відстрочення рішення на один рік, суд дійшов висновку наявність підстав для відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2020 у справі №910/15506/20, на 9 місяців з дати ухвалення рішення, тобто до 04.09.2021.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення заяви Державного підприємства «Завод 410 ЦА» про відстрочення виконання рішення у справі у справі №910/15506/20.
На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -
1. Заяву Державного підприємства «Завод 410 ЦА» про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2020 у справі №910/15506/20 задовольнити частково.
2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2020 у справі №910/15506/20 до 04.09.2021.
3. В іншій частині в задоволенні заяви відмовити.
4. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена.
Повна ухвала складена 25.05.2021.
Суддя В.П. Босий