ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
17.05.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/119/21
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
судді Стефанів Т. В.
секретар судового засідання Максимів Н. Б,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом: Державного підприємства "Укрриба"
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Тисмениця-Риба"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях
про стягнення заборгованості в сумі 77581 грн 72 к., з яких: 71164 грн 34 к. - основний борг, 4117 грн 21 к. - пеня, 1029 грн 30 к. - 3 % річних, 1270 грн 87 к. - інфляційні втрати,
за участю:
представника відповідача Фрича В. І.
представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 .
Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Рішення у даній справі ухвалено у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.
Суть спору.
ДП "Укрриба" звернулося до господарського суду з позовом до ПрАТ "Тисмениця-Риба" про стягнення заборгованості в сумі 77581 грн 72 к., з яких: 71164 грн 34 к. - основний борг, 4117 грн 21 к. - пеня, 1029 грн 30 к. - 3 % річних, 1270 грн 87 к. - інфляційні втрати.
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
Ухвалою від 22.02.2021 суд постановив позовну заяву ДП "Укрриба" залишити без руху, встановити десятиденний строк, з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом: уточнення прохальної частини позовної заяви із зазначенням стягувача (назва юридичної особи, адреса та ідентифікаційний код юридичної особи); надання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи; надання належних доказів відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою від 17.03.2021 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи по суті призначити на 13.04.2021, залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, зобов'язати позивача подати суду оригінали документів, копії яких долучено до матеріалів справи, встановити строки для подачі суду відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень та пояснень.
13.04.2021 суд відклав розгляд справи по суті на 05.05.2021, про що постановив протокольну ухвалу.
22.04.2021 відповідач подав до суду зустрічний позов вх. № 6397/21 від 22.04.2021 про визнання договору оренди недійсним в частині.
В судовому засіданні 05.05.2021 представник відповідача просив розцінити зустрічний позов як відзив на позовну заяву та поновити строки для його подання. Пропущення процесуального строку на подання відзиву представник відповідача мотивував запровадження карантинних заходів зумовлених епідеміологічною ситуацією спричиненою поширенням коронавірусної хвороби.
Суд поновив відповідачу строк для подачі відзиву на позов, зустрічний позов розцінив як відзив на позов.
05.05.2021 суд відклав розгляд справи по суті на 14.05.2021, про що постановив протокольну ухвалу.
В судовому засіданні 14.05.2021 суд оголосив перерву до 17.05.2021. Про дату та час розгляду справи присутні в судовому засіданні учасники справи повідомлені під розписку, позивач - телефонограмою.
Матеріали справи містять заяви (листи) позивача про розгляд справи за відсутності його представника: № 11-09/22 від 26.03.2021 (вх. № 4733/21 від 01.04.2021); № 11-09/30 від 19.04.2021 (вх. № 6096/21 від 26.04.2021); № 11-09/36 від 11.05.2021 (вх. № 6813/21 від 12.05.2021).
В ході розгляду даної справи судом оглянуто оригінали долучених до позовної заяви документів та встановлено їх відповідність наявним в матеріалах справи копіям.
Позиції сторін.
Заявлені позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань, що виникли з відносин оренди державного майна в частині проведення оплати, зокрема 30 %, які слід було сплачувати на рахунок балансоутримувача, яким являється позивач. Крім основного боргу, позивач, за порушення строків внесення орендних платежів, нарахував відповідачеві пеню, 3 % річних та інфляційні втрати.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, вказавши при цьому на:
- відсутність заборгованості по орендних платежах перед позивачем, як наслідок відсутність підстав для нарахування пені, інфляційних втрат та 3 % річних за прострочення оплати;
- неправильність розрахунку розміру орендної плати, зокрема невірне застосування коефіцієнту до орендної ставки;
- фактичне використання гідротехнічних споруд у кількості, що є меншою, ніж зазначено в договорі та у позовній заяві.
Позиція відповідача викладена у відзиві на позов (зустрічному позові вх. № 6397/21 від 22.04.2021 про визнання договору оренди недійсним в частині) та поясненнях вх. № 7081/21 від 14.05.23021.
В судовому засіданні представниця Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях пояснила, що заборгованість відповідача з орендної плати (70 %), що належить до сплати в дохід державного бюджету відсутня.
Письмово позиція третьої особи викладена у поясненнях по справі № 10-05-00707 від 12.04.2021 (вх. № 5263/21 від 12.04.2021). У вказаних поясненнях зазначено, що Фонд державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
29.07.2016 між Регіональним відділенням ФДМУ по Івано-Франківській області (орендодавець) та ПрАТ "Тисмениця-Риба" (орендар) укладено договір оренди державного майна № 20/16, згідно п. 1.1 якого орендодавець взяв на себе обов'язок передати, а відповідач прийняти в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно - гідротехнічні споруди 42-х ставів загальною площею 403,8204 га, що перебуває на балансі ДП "Укрриба" (майно), вартість якого згідно звіту про оцінку, виконаного станом на 29.02.2016, становить 4173916 грн без ПДВ.
Пунктом 10.1 договору сторони погодили строк дії договору - до 29.07.2017, згодом змінити строк його дії, а саме: договором про внесення змін та доповнень № 1 від 22.08.2016 до договору - до 29.06.2019, договором про внесення змін та доповнень № 3 від 24.07.2019 до договору - до 29.08.2019, договором про внесення змін та доповнень № 4 від 27.09.2019 до договору - до 29.09.2021.
29.07.2016 орендодавець передав, а орендар прийняв майно, обумовлене договором оренди, про що свідчить акт приймання-передачі державного майна.
У п. 3.1 договору сторони погодили, що орендна плата визначена на підставі "Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, зі змінами та доповненнями, і за базовий місяць оренди - червень 2016 року становить 36326 грн 60 к. без ПДВ. Орендна плата за перший місяць оренди - серпень 2016 року встановлюється, як орендна плата за базовий місяць оренди (червень 2016 року). Нарахування ПДВ на суму орендної плати та його сплата здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.
В період дії договору оренди здійснювались такі розрахунки плати за базові місяці оренди державного нерухомого майна, що перебувають на балансі ДП "Укрриба":
- розрахунок від 29.07.2016 за червень 2016 року (гідротехнічні споруди 20-ти за межами с. Хом'яківка, Тисменицький район, Івано-Франківська область ставків площею 258,3278, орендна ставка 10, орендна плата 21923,43 грн та гідротехнічні споруди 22-х ставків за межами с. Марківці та с. Хом'яківка, Тисменицький район, Івано-Франківська область площею 145,4926, орендна ставка 10, орендна плата 14400,17 грн);
- розрахунок від 23.10.2017 за вересень 2017 року (гідротехнічні споруди 20-ти за межами с. Хом'яківка, Тисменицький район, Івано-Франківська область ставків площею 258,3278, орендна ставка 0,7, орендна плата 16906,84 грн та гідротехнічні споруди 22-х ставків за межами с. Марківці та с. Хом'яківка, Тисменицький район, Івано-Франківська область площею 145,4926, орендна ставка 0,7, орендна плата 11105,06 грн);
- розрахунок від 27.09.2019 за серпень 2019 року (гідротехнічні споруди за межами с. Хом'яківка, Тисменицький район, Івано-Франківська область ставків площею 219,6271, орендна ставка 0,7, орендна плата 15279,00 грн та гідротехнічні споруди ставків за межами с. Марківці та с. Хом'яківка, Тисменицький район, Івано-Франківська область площею 128,1534, орендна ставка 0,7, орендна плата 9189,95 грн).
Згідно з п. 3.2 договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції на наступний місяць.
Пунктом 3.4 договору визначено, що орендна плата перераховується щомісяця, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним місяцем і спрямовується 70 відсотків до державного бюджету, 30 відсотків - балансоутримувачу.
В підтвердження факту надання послуги (оренди) позивачем долучено до позовної заяви акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за лютий 2020 року - грудень 2020 року. Акти не підписані сторонами та не скріплені печатками сторін.
Як зазначає позивач у позовній заяві заборгованість в сумі 71164 грн 34 к. виникла за період 16.03.2020 - 05.02.2021.
Пунктом 3.6 договору передбачено, що орендна плата, перерахована до державного бюджету несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу, у визначеному п. 3.4 договору співвідношенні, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку України на дату нарахування від суми недоплати, розрахованої за кожен день простроченого платежу, включаючи день сплати.
За прострочення виконання грошового зобов'язання з 16.03.2020 до 05.02.2021 відповідачу нараховано 4117 грн 21 к. пені (на підставі п. 3.6 договору) та 1029 грн 30 к. 3 % річних, 1270 грн 87 к. інфляційних втрат (на підставі ст. 625 ЦК України).
Матеріали справи містять довідки ДП "Укрриба" з інформацією про кількість та вартість гідротехнічних споруд, які обліковуються на балансі підприємства:
- станом на 28.02.2017 - 39 об'єктів,
- станом на 15.05.2019 - 39 об'єктів,
- станом на 01.01.2020 - 39 об'єктів.
Крім того, відповідачем до матеріалів справи долучено листи № 08/09/2 вих від 08.09.2017 та № 22/12/2 вих від 22.12.2017, адресовані позивачу та третій особі, в яких було повідомлено, що при розрахунку орендної плати застосовувався завищений коефіцієнт, а саме 10, в той час як слід було застосувати 0,7. У листі відповідач просив зарахувати надміру сплачені кошти в рахунок майбутніх періодів.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Із змісту ст. 11 ЦК України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з договору.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (п. 1 ч. 1 ст. 762 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Так, судом установлено, що між учасниками справи укладено договір оренди державного майна, сторонами якого є: позивач - орендодавець, третя особа - балансоутримувач, відповідач - орендар.
Як стверджує позивач, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо оплати за оренду в розмірі 30 % (балансоутримувачу) за період з 16.03.2020 по 05.02.2021, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Відповідач заперечує факт наявності заборгованості.
Судом досліджено поданий позивачем розрахунок боргу та встановлено таке.
В графі "документ" вказано на видаткові накладні, в графі "операції" - продаж за грошові кошти.
Суду не подано видаткових накладних, на які вказується у розрахунку, крім того, неможливо встановити за яку кількість об'єктів та за який період оренди здійснено нарахування.
Матеріали справи містять суперечливі відомості щодо кількості об'єктів, що орендуються. У позовній заяві позивач вказує, що нарахування здійснено за 42 об'єкти. У довідці позивача вказано, що станом на 28.02.2017 на балансі ДП "Укррира" обліковуються гідротехнічні споруди, які розташовані за адресою: Івано-Франківська область, Тисменицький район, с. Хомяківка, вул. Молодіжна, 1В та вул. Грушевського, 86В в кількості 39 об'єктів. Таку ж інформацію про кількість об'єктів зазначено у довідках станом на 15.05.2019 та 01.01.2020.
Наявні у справі розрахунки плати за базові місяці оренди державного нерухомого майна містять інформацію про різну площу орендованого майна, тому неможливо встановити, за яку кількість гідротехнічних споруд здійснювалось нарахування орендної плати.
Що стосується коефіцієнту, який застосовується до орендної ставки, суд зазначає таке.
Відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 орендні ставки для орендарів - вітчизняних юридичних і фізичних осіб, що є суб'єктами малого підприємництва, які провадять виробничу діяльність безпосередньо на орендованих виробничих площах (крім офісів), застосовуються з коефіцієнтом 0,7.
ПрАТ "Тисмениця-Риба" є суб'єктом малого підприємництва та проводить виробничу діяльність, в тому числі і на орендованих виробничих площах. Отже, до орендної ставки повинен застосовуватися коефіцієнт 0,7.
З огляду на матеріали справи за час існування орендних правовідносин між сторонами застосовувалися різні коефіцієнти до ставки орендної плати (0,7 та 10).
Матеріали справи містять листи відповідача, адресовані як орендодавцеві так і балансоутримувачу майна, що орендується про здійснення перерахунку та зарахування переплати в майбутні періоди оренди.
Разом з тим відповідей на такі листи ні позивач, ні третя особа відповідачу не надавали. Матеріали справи також не містять доказів здійснення такого перерахунку.
Внаслідок відсутності вихідних даних для нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат (чітких сум і періодів нарахування основного боргу, дати виникнення боргу) суд позбавлений можливості встановити правомірність таких нарахувань.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України).
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доведенню таким чином, аби задовольнити. як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Суд звертається до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18.
Тягар доказування позивача виникає з моменту пред'явлення позову, а відповідача - тільки після того, як останній вважатиме надану позивачем сукупність доказів загрозливою для свого стану. На підставі правила про розподіл доказового тягаря формується позиція сторін у справі, надаються і вивчаються докази, а також приймається судове рішення. Звертає на себе увагу особливість застосування правила залежно від позицій сторін. Тягар доказування позивача і відповідача істотно відрізняються. Позивач пов'язує себе своєю ініціативою, тому він завжди є активною стороною. Тягар доказування позивача існує завжди. Відповідач - сторона, що вибирає варіант захисту: від активного заперечення до повного мовчання. Відповідно він сам може по-різному визначити для себе тягар доказування.
Позивач не подав суду доказів в підтвердження заявлених позовних вимог. Тому суд визнає такі вимоги необґрунтованими.
Висновок суду.
В контексті наведеного в позові слід відмовити.
Судові витрати.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України передбачено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи той факт, що в позові відмовлено судовий збір в сумі 2270 грн 00 к. слід залишити за позивачем.
Керуючись ст. 13, 73, 74, 86, 129, 236, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові Державного підприємства "Укрриба" до відповідача Приватного акціонерного товариства "Тисмениця-Риба", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях про стягнення заборгованості в сумі 77581 грн 72 к., з яких: 71164 грн 34 к. - основний борг, 4117 грн 21 к. - пеня, 1029 грн 30 к. - 3 % річних, 1270 грн 87 к. - інфляційні втрати - відмовити.
Судові витрати понесені позивачем залишити за останнім.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до п. п. 17.5 п. 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 25.05.2021.
Суддя Т. В. Стефанів