вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
25.05.2021м. ДніпроСправа № 904/1340/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "СПЕЦЗАПЧАСТЬ", м.Василівка
до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Жовті Води
про стягнення заборгованості в сумі 1 649 373,70 грн.
Суддя Красота О.І.
За участю секретаря судового засідання Сліпченко С.В.
Представники
від Позивача: Денисенко Т.М., Договір про надання правової допомоги №0302-01 від 03.02.2020, адвокат
від Відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "СПЕЦЗАПЧАСТЬ" звернулося до Господарського суду з позовом до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" і просить суд стягнути заборгованість за договором №335/13/133Е від 08.04.2020, 1 505 905,44 грн. - основного боргу, 41 587,73 грн. - пені, 20 753,96 грн. - 3% річних, 76 801,15 грн. - інфляційних витрат та судовий збір, а також заборгованість за договором №435/13/181Е від 14.05.2020, 2 950,80 грн. - основного боргу, 723,41 грн. - пені, 357,56 грн. - 3% річних, 293,65 грн. - інфляційних витрат та судовий збір.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за Договором №335/13/133Е про закупівлю товару від 08.04.2020 та Договором про закупівлю товару №435/13/181Е від 14.05.2020 в частині оплати поставленого товару.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 23.03.2021 о 10:00год.
15.03.2021 на адресу суду від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та в позові просив відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що відповідно до п.7.4. Договору, конкретний розмір пені не визначений. Щодо стягнення 20 753,96 грн. - 3% річних та 76 801,15 грн. - інфляційних витрат Відповідач просить суд зменшити розмір неустойки у десять раз, оскільки заявлені суми є надмірно великими.
23.03.2021 представник Позивача в підготовче засідання не з'явився, 22.03.2021 надіслав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.
Представник Відповідача в підготовче засідання не з'явився, 23.03.2021 надіслав на електронну адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку з наміром укладення мирової угоди.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2021 продовжено строк розгляду справи у підготовчому провадженні на 30 днів. Відкладено підготовче засідання на 27.04.2021 року о 12 год. 00 хв.
29.03.2021 на адресу суду від Позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, твердження Відповідача відносно того, що заявлені Позивачем суми неустойки є надмірно великими не знайшли свого підтвердження та є фактично спростованими.
27.04.2021 представник Позивача в підготовче засідання не з'явився, 27.04.2021 заявив клопотання, в якому просив провести судове засідання без участі представника.
Представник Відповідача в підготовче засідання не з'явився, 26.04.2021 надіслав на електронну пошту суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2021 закрито підготовче провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті на 25.05.2021 о 10:00год.
Представник Позивача в судовому засіданні 25.05.2021 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, 25.05.2021 на електронну адресу суду надіслав письмові пояснення, в якому позовні вимоги не визнає в повному обсязі та просить суд відмовити в повному обсязі, судові витрати по справі покласти на Позивача.
У порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
08.04.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "СПЕЦЗАПЧАСТЬ" (далі-Позивач, Постачальник) та Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі-Відповідач, Покупець) укладено Договір про закупівлю товару №335/13/133Е (а.с.18-21).
Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві Товар, зазначений в п.1.2. Договору, а Покупець прийняти та оплатити Товар.
Згідно п.1.2. Договору, Постачальник зобов'язується поставити Двигуни та їх частини, код 3431 (Стрічка конвеєрна) за найменуванням, кількістю та ціною відповідно до Специфікації №1, яка є невід'ємною частиною Договору.
Пунктом 3.1. Договору, сума (ціна) Договору, відповідно до Специфікації №1 становить 1 728 493,99 грн., крім того податок на додану вартість 20% - 345 698,80 грн. Загальна сума становить 2 074 192,79 грн. з урахуванням ПДВ 20%.
В п.4.1. Договору, товар, який поставляється відповідно до цього Договору, сплачується Покупцем за погоджені цінами в національній валюті України.
Покупець здійснює оплату отриманої партії Товару по факту його поставки протягом 60-ти календарних днів (п.4.2. Договору).
Відповідно до п.5.1. Договору, поставка Товару здійснюється партіями в період квітень - грудень 2020. Обсяг кожної партії уточнюється у заявках. Термін поставки кожної партії Товару протягом 14-ти робочих днів після отримання заявки. Заявка може направлятися Постачальнику за допомогою електронних засобів зв'язку (факс, електронна пошта, тощо) з наступним направленням оригіналів документів.
08.04.2020 сторонами підписано Специфікацію №1 на загальну суму 2 074 192,79 грн. (а.с.21).
Позивач виставив Відповідачу рахунок-фактуру №СФ-0001350 від 06.07.2020 на суму 1 505 905,44 грн. (а.с.22).
Приймання-передача продукції за рахунком-фактурою відбулося, що підтверджується видатковою накладною №РН-06076 від 06.07.2020 на загальну суму 1 505 905,44 грн. (а.с.22).
Позивач свої зобов'язання за Договором №335/13/133Е від 08.04.2020 виконав в повному обсязі та поставив Відповідачу товар, проте Відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару не виконав.
14.05.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "СПЕЦЗАПЧАСТЬ" (далі-Позивач, Постачальник) та Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі-Відповідач, Покупець) укладено Договір про закупівлю товару №435/13/18Е (а.с.23-26).
Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві Товар, зазначений в п.1.2. Договору, а Покупець прийняти та оплатити Товар.
Згідно п.1.2. Договору, Постачальник зобов'язується поставити Частини екскаваторів, код 4364 (Частини екскаваторів) за найменуванням, кількістю та ціною відповідно до Специфікації №1, яка є невід'ємною частиною Договору.
Пунктом 3.1. Договору, сума (ціна) Договору, відповідно до Специфікації №1 становить 708 333,25 грн., крім того податок на додану вартість 20% - 141 666,65 грн. Загальна сума становить 849 999,90 грн. з урахуванням ПДВ 20%.
В п.4.1. Договору, товар, який поставляється відповідно до цього Договору, сплачується Покупцем за погоджені цінами в національній валюті України.
Покупець здійснює оплату отриманої партії Товару по факту його поставки протягом 60-ти календарних днів (п.4.2. Договору).
Відповідно до п.5.1. Договору, поставка Товару здійснюється партіями в період травень - грудень 2020. Обсяг кожної партії уточнюється у заявках. Заявка може направлятися Постачальнику за допомогою електронних засобів зв'язку (факс, електронна пошта, тощо) з наступним направленням оригіналів документів.
14.05.2020 сторонами підписано Специфікацію №1 на загальну суму 849 999,90 грн. (а.с.26-27).
Позивач виставив Відповідачу рахунок-фактуру №СФ-0001098 від 25.05.2020 на суму 52848,00 грн. (а.с.28).
08.10.2020 Відповідачем здійснено часткову оплату отриманого товару в сумі 49 897,20 грн., що підтверджується випискою з рахунку (а.с.29).
Приймання-передача продукції за рахунком-фактурою відбулося, що підтверджується видатковою накладною №РН-25051 від 25.05.2020 на загальну суму 52848,00 грн. (а.с.28).
Позивач свої зобов'язання за Договором №435/13/181Е від 14.05.2020 виконав в повному обсязі та поставив Відповідачу товар, проте Відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару не виконав.
Позивач на адресу Відповідача направив Претензію №1812/6 від 18.12.2020 щодо оплати заборгованості протягом 30-денного терміну з дня її отримання (а.с.30-31).
Відповідач відповіді на претензію не надіслав, суму заборгованості у розмірі 1 505 905,44 грн. за Договором №335/13/133Е від 08.04.2020, а також суму заборгованості за Договором №435/13/181Е від 14.05.2020 у розмірі 2 950,80 грн. не оплатив, що і є причиною виникнення спору.
Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до пункту 4.2 Договору поставки, строк оплати поставленого товару є таким, що настав.
Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.
З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога Позивача щодо стягнення з Відповідача заборгованості в сумі 1 505 905,44 грн. за Договором №335/13/133Е від 08.04.2020, а також суму заборгованості за Договором №435/13/181Е від 14.05.2020 у розмірі 2 950,80 грн. підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п.7.4. Договору №335/13/133Е від 08.04.2020, та Договору №435/13/181Е від 14.05.2020, за порушення строків оплати за поставлений Товар, передбачених Договорами, Покупець сплачує Постачальнику штрафні санкції у розмірі, передбаченому ст.231 ГК України.
У зв'язку з несвоєчасним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати отриманого товару, Позивачем останньому нараховано пеню за Договором №335/13/133Е від 08.04.2020 у розмірі 41 587,73 грн. за період з 05.09.2020 по 19.02.2021 та за Договором №435/13/181Е від 14.05.2020 у розмірі 723,41 грн. за період з 25.07.2020 по 19.02.2021.
Суд не вбачає підстав для задоволення вимог Позивача щодо стягнення з Відповідача пені у розмірі 41 587,73 грн. за Договором №335/13/133Е від 08.04.2020 та у розмірі 723,41 грн. за Договором №435/13/181Е від 14.05.2020, у зв'язку з тим, що у Договорі №335/13/133Е від 08.04.2020 та у Договором №435/13/181Е від 14.05.2020 не визначено та не зафіксовано розмір пені, а лише зазначено штрафні санкції у розмірі, передбаченому ст.231 ГК України.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував та просить стягнути з Відповідача 3% річних за Договором №335/13/133Е від 08.04.2020 у сумі 20 753,96 грн. за загальний період з 05.09.2020 по 19.02.2021 та за Договором №435/13/181Е від 14.05.2020 у розмірі 357,56 грн. за період з 25.07.2020 по 19.02.2021.
Суд, перевіривши правильність розрахунку 3% річних за Договором №335/13/133Е від 08.04.2020 у сумі 20 753,96 грн. зазначає, що вказаний розрахунок Позивачем зроблено вірно, тому вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 3% річних за Договором №335/13/133Е від 08.04.2020 підлягають задоволенню в сумі 20 753,96 грн.
Перевіривши правильність розрахунку 3% річних за Договором №435/13/181Е від 14.05.2020 у сумі 357,56 грн. судом встановлено, що вказаний розрахунок Позивачем зроблено не вірно.
Зробивши власний перерахунок суми за вказаний вище період, сума 3% становить суму у розмірі 357,31 грн., яка відповідно і підлягає задоволенню. В решті суми у розмірі 0,25 грн. слід відмовити.
Також, Позивачем нараховано Відповідачу інфляційні витрати за Договором №335/13/133Е від 08.04.2020 у розмірі 76 801,15 грн. за період з вересня 2020 по січень 2021 та за Договором №435/13/181Е від 14.05.2020 у сумі 293,65 грн. за період з серпня 2020 по січень 2021.
Перевіривши правильність розрахунку інфляційних витрат за Договором №335/13/133Е від 08.04.2020 у сумі 76 801,15 грн. судом встановлено, що вказаний розрахунок Позивачем зроблено не вірно.
Зробивши власний перерахунок суми за вказаний вище період, сума інфляційних витрат становить суму у розмірі 76 782,12 грн., яка відповідно і підлягає задоволенню. В решті суми у розмірі 19,03 грн. слід відмовити.
Суд перевіривши правильність розрахунку інфляційних витрат за Договором №435/13/181Е від 14.05.2020 у сумі 293,65 грн. судом встановлено, що вказаний розрахунок Позивачем зроблено не вірно.
Зробивши власний перерахунок суми за вказаний вище період, сума інфляційних витрат становить суму у розмірі 293,00 грн., яка відповідно і підлягає задоволенню. В решті суми у розмірі 0,65 грн. слід відмовити.
Щодо клопотання Відповідача про зменшення неустойки у вигляді 3% річних та інфляційних втрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Тобто, чинне законодавство передбачає право суду на зменшення заявлених до стягнення штрафних санкцій.
Разом з тим, за своєю правовою природою 3% річних та інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми, так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
За таких обставин, оскільки чинне законодавство не передбачає зменшення розміру 3% річних та інфляційних втрат, які мають іншу правову природу, ніж штрафні санкції (штраф, пеня), господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні відповідного клопотання Відповідача.
З огляду на викладене, позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню частково зі стягненням з Відповідача за Договором №335/13/133Е від 08.04.2020, 1 505 905,44 грн. - основного боргу, 20 753,96 грн. - 3% річних, 76 782,12 грн. - інфляційних витрат та заборгованість за Договором №435/13/181Е від 14.05.2020, 2 950,80 грн. - основного боргу, 357,31 грн. - 3% річних, 293,00 грн. - інфляційних витрат В решті позовних вимог - відмовити.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.193, 216, 217, 230, 233, 265 Господарського Кодексу України, ст. ст. 509, 525-526, 530, 549, 551, 610-612, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", (52210, м.Жовті Води, вул.Горького, буд.2, ЄДРПОУ 14309787) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "СПЕЦЗАПЧАСТЬ", (71601, м.Василівка, Запорізька область, вул.Лікарняна, 1А) за Договором №335/13/133Е від 08.04.2020, 1 505 905,44 грн. - основного боргу, 20 753,96 грн. - 3% річних, 76 782,12 грн. - інфляційних витрат та заборгованість за Договором №435/13/181Е від 14.05.2020, 2 950,80 грн. - основного боргу, 357,31 грн. - 3% річних, 293,00 грн. - інфляційних витрат та судовий збір у сумі 24 105,64 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області з дня його оголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.І. Красота
Повне рішення складено
25.05.2021