17.05.2021 року м.Дніпро Справа № 904/2324/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Антонік С.Г. (доповідач),
суддів: Іванова О.Г., Дарміна М.О.,
секретар судового засідання: Грачов А.С.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес - Авто" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2020, суддя Новікова Р.Г., повний текст якого підписаний 07.09.2020, у справі №904/2324/20
за позовом Акціонерного товариства Комерційниого Банку "ПриватБанк" м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес - Авто" м. Дніпро
про стягнення суми боргу з орендної плати в розмірі 411862грн., неустойки в розмірі 730722грн.90коп., пені в розмірі 68978грн.43коп., інфляційної складової в розмірі 6581грн.52коп. та в розмірі 6439грн.10коп., 3% річних в розмірі 6039грн.14коп. та 4654грн.60коп.
Акціонерне товариство Комерційний Банк "ПриватБанк" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес - Авто" з позовом про стягнення суми боргу з орендної плати в розмірі 411862грн., неустойки в розмірі 730722грн.90коп., пені в розмірі 68978грн.43коп., інфляційної складової в розмірі 6581грн.52коп. та в розмірі 6439грн.10коп., 3% річних в розмірі 6039грн.14коп. та 4654грн.60коп.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2020 позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Бізнес - Авто» на користь АТ КБ «ПриватБанк» неустойку в розмірі 730722грн.90коп., інфляційну складову в розмірі 6439грн.10коп., 3% річних в розмірі 4654грн.60коп., витрати зі сплати судового збору в розмірі 11127грн.25коп. В решті позову відмовлено.
При частковому задоволенні позову господарський суд виходив з того, що докази повернення ТОВ "Бізнес - Авто" майна, орендованого згідно договору оренди приміщення від 01.02.2018, в матеріалах справи відсутні, у зв'язку з чим позивачем обгрунтовано нараховану неустойку, 3% річних та інфляційні втрати.
Відмовляючи в задоволенні позову, господарський суд послався на те, що одночасне стягнення орендної плати та неустойки у вигляді подвійної орендної плати, нарахованої за прострочення повернення орендованого майна, за один і той же період користування наймачем орендованим майном (за період з дня припинення дії договору оренди до дня повернення орендованого майна за актом) є неможливим
Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на його незаконність та порушення господарським судом при його винесенні норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована наступним:
- неповернення орендованого майна не свідчить про наявність вини, відповідно до вимог статті 641 Цивільного кодексу України;
- про відсутність вини відповідача свідчить розгляд справи №904/3212/18 у господарському суді Дніпропетровської області за позовом ТОВ «Бізнес-Авто» до АТ КБ «Приватбанк» про визнання протиправними дій, визнання недійсним одностороннього правочину щодо розірвання договору оренди та визнання окремих положень договору оренди недійсними, згідно з якою заборонено АТ КБ «ПриватБанк» та будь - яким іншим особам, які діють в інтересах або за дорученням АТ КБ «ПриватБанк» до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі вчиняти будь-які дії щодо обмеження чи унеможливлення користування позивачем - ТОВ «Бізнес-Авто» приміщенням, яке знаходиться за адресою: м.Дніпро , вул. Набережна Перемоги, 32, ;літ. А-6, А1-4, Б-1, В-1 (об'єкт нежитлової нерухомості, реєстраційний номер №31995312101) у тому числі, але не виключно, шляхом обмеження доступу до вказаного приміщення, обмеження можливості у використанні комунікацій (електропостачання, водопостачання, водовідведення) наявних у вказаному приміщенні, тобто відповідач законно не повертав приміщення;
- згідно заяви відповідача №26/2 від 26.09.2019 про зарахування зустрічних однорідних вимог (припинення зобов'язання зарахуванням) зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес - Авто" перед позивачем щодо сплати заборгованості зі сплати орендних платежів за період з квітня 2019 по вересень 2019 було припинено у повному обсязі;
- станом на дату укладення договору про відступлення права вимоги, а також станом на дату вчинення ТОВ «Бізнес-Авто» правочину щодо зарахування від 29.09.2019 року ТОВ «Приватофіс» не було повідомлено банком про здійснене заявою від 13.08.2019 року №Е.65.0.0.0/3-165412 зарахування зустрічних однорідних вимог.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду без змін.
Ухвалою колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду від 30.04.2021 року ухвалено відкрити апеляційне провадження у справі №904/5838/19 та призначено розгляд справи у судовому засіданні.
Згідно ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, між Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" (правонаступником якого є позивач, далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Авто" (далі - орендар) шляхом накладення електронних цифрових підписів уповноважених представників сторін та електронних печаток їх підприємств 01.02.2018 підписано договір оренди приміщення (далі - договір).
В подальшому найменування позивача було змінено з ПАТ КБ "Приватбанк" на АТ КБ "Приватбанк", при цьому, ідентифікаційний код юридичної особи залишився незмінним.
Відповідно до п. 1.1. договору, в порядку та на визначених цим договором умовах, орендодавець зобов'язується передати орендарю, а орендар зобов'язується прийняти у тимчасове користування (оренду) приміщення, визначене у договорі, за плату та на обумовлений строк для здійснення господарської діяльності.
Пунктом 1.2. договору визначено, що приміщення, яке передається в оренду за договором (надалі іменується "приміщення"), знаходиться за адресою: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, будинок, 32, має загальну площу 1872,10 квадратних метри та складається з ЛСВ та гаражів і знаходиться у власності орендодавця на підставі договору іпотеки від 01.06.2016 року, що зареєстрований в реєстрі за №4453.
Відновна вартість приміщення, що передається у оренду, становить 26274065,62гривень без ПДВ (п. 1.3. договору).
За умовами пункту 1.4. договору приміщення передається орендареві для використання його у діяльності орендаря як СТО.
Приміщення є предметом іпотечного договору №46 від 12.03.2009р., укладеного між орендодавцем та Національним банком України (надалі за текстом - іпотекодержатель).
Відповідно до пункту 2.1. договору приміщення передається орендодавцем і приймається орендарем в оренду на умовах сплати останнім плати за користування приміщенням шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок, зазначений орендодавцем.
Пунктом 2.2. договору передбачено, що орендна плата підлягає сплаті до 20 числа місяця за наступний місяць оренди (розрахунковий), із розрахунку 22.00грн. за 1 кв.м., в т.ч. ПДВ 3,67грн., а за всю орендовану площу 41186,20грн., в т.ч. ПДВ - 6864,37грн., за перший місяць оренди та починає нараховуватись з моменту підписання акту здачі-приймання приміщення. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць підлягає індексації з коефіцієнтом рівним 1 (одиниці).
У відповідності до умов п. 2.3. договору, на протязі 5 днів з дня підписання цього договору орендар зобов'язується сплатити орендну плату за перший місяць оренди, та з метою забезпечення виконання орендарем своїх зобов'язань по сплаті орендної плати, орендар перераховує на поточний рахунок орендодавця № НОМЕР_1 авансовий платіж у розмірі, передбаченому п. 2.2. договору, який зараховується за останній місяць оренди.
Згідно з п. 2.5 договору орендар доручає орендодавцю у 3-дениий строк після настання строку оплати, встановленого п. 2.2., здійснювати договірне списання коштів з поточного рахунку орендаря в межах сум, що підлягають сплаті орендодавцю, за даним договором, за умови несплати відповідних сум при настанні строку платежу. Договірне списання коштів проводиться орендодавцем у відповідності з установленим законодавством порядком, при цьому оформлюється меморіальний ордер, у реквізитах "призначення платежу" якого указується номер, дата, та посилання на пункт 2.5. даного договору.
Згідно з пунктом 5.1. договору передача орендодавцем та прийняття орендарем приміщення у оренду надається та засвідчується актом здачі-приймання приміщення у оренду, за умови виконання орендарем своїх зобов'язань по сплаті за перший місяць оренди, та авансового платежу визначеного п. 2.3. договору, у розмірі передбаченому п. 2.2. договору. Повернення приміщення орендодавцю здійснюється за актом здачі-приймання. Обов'язок по складанню акта здачі-приймання покладається на сторону, яка передає приміщення іншій стороні договору.
Умовами пункту 5.2. договору визначено, що приміщення та інше майно вважаються фактично переданими орендодавцю/орендареві з моменту підписання акта здачі-приймання. У момент підписання цього акта орендодавець/орендар передає орендодавцю/орендареві ключі від приміщення.
Оплата оренди орендарем здійснюється по день фактичного звільнення приміщення (п. 5.3. договору).
Відповідно до п.п. 6.3., 6.5. договору, у випадку заборгованості з орендної плати орендар сплачує орендодавцю пеню у розмір 0,1 відсотківвід суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня.
У випадку неповернення приміщення орендодавцю у строк, передбачений п. 7.1, а в випадку дострокового розірвання по ініціативі орендодавця в дату, вказану у повідомленні орендодавця, орендар сплачує орендодавцю штраф у розмірі 50% від розміру місячної орендної плати за кожен день прострочення.
Пунктом 7.1 договору передбачено, що цей договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення електронно-цифрового підпису усіма його сторонами та діє з "01" лютого 2018 року по "31" липня 2018 року до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.
Згідно з актом приймання-передачі до договору 01.02.2018 року орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежиле приміщення, визначене у договорі, що розташоване за адресою: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, будинок 32, загальною площею 1872,10 квадратних метри. Факт передачі майна орендарю сторонами не оспорюється.
У 2019 році АТ КБ "Приватбанк" звернулось до ТОВ "Бізнес-Авто" з позовом про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 205931грн.00коп., суми інфляційної складової в розмірі 2439грн.80коп., 3% річних в розмірі 1702грн.74коп., пені в розмірі 20413грн.68коп., неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю, що складає 1357018грн.86коп., та штрафу у розмірі 50% від розміру місячної орендної плати за кожен день прострочення в розмірі 3747944грн.50коп.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2019 у справі №904/527/19 позовні вимоги АТ КБ "Приватбанк" задоволені частково, стягнуто з ТОВ "Бізнес-Авто" на користь АТ КБ "Приватбанк" суму боргу з орендної плати в розмірі 205931грн.00коп., суму інфляційної складової в розмірі 2439грн.80коп., 3% річних в розмірі 1702грн.74коп.; пеню в розмірі 20413грн.68коп., неустойку в розмірі подвійної плати за користування річчю, що складає 444810грн.96коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 10129грн.47коп.
Відмовлено у задоволенні вимог про стягнення неустойки в розмірі 912207грн.90коп., штрафу у розмірі 50% від розміру місячної орендної плати за кожен день прострочення в розмірі 3747944грн.50коп.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2019 у справі №904/527/19 частково задоволено апеляційну скаргу АТ КБ "Приватбанк", змінено рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2019р. у справі №904/527/19 в частині стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю. Стягнуто з ТОВ "Бізнес-Авто" на користь АТ КБ "Приватбанк" 488920грн.04коп.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного Господарського суду від 11.12.2019 у справі №904/527/19 касаційні скарги ТОВ "Бізнес-Авто" та АТ КБ "Приватбанк" залишені без задоволення. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2019 у справі №904/527/19 залишено без змін.
Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Вказане рішення суду набрало законної сили та обставини, встановлені при розгляді справи №904/527/19, не підлягають доказуванню у цій справі.
При розгляді справи, зокрема, встановлені факти укладення між Акціонерним товариством "Приватбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Авто" договору оренди приміщення від 01.02.2018 та факт передачі орендованого майна в оренду за актом приймання-передачі. Також встановлено, що договір припинив свою дію 31.07.2018.
Відповідач судове рішення у справі №904/527/19 не виконав, сум присуджених до стягнення не сплатив та продовжив користуватись спірним приміщенням у період з січня 2019 по жовтень 2019.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення з відповідача суми боргу з орендної плати в розмірі 411862грн. за період з січня 2019 по жовтень 2019; неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю в розмірі 730722грн.90коп.; пені в розмірі 68978грн.43коп. за загальний період з 21.12.2018 по 31.10.2019; інфляційної складової в розмірі 6581грн.52коп. за загальний період з січня 2019 по жовтень 2019; інфляційної складової в розмірі 6439грн.10коп. за період з лютого 2019 по жовтень 2019; 3% річних в розмірі 6039грн.14коп. за загальний період з 21.12.2018 по 31.10.2018; 3% річних в розмірі 4654грн.60коп. за період з 30.01.2019 по 31.10.2019.
Розглядаючи доводи апеляційної скарги, судова колегія враховує наступні положення діючого законодавства України.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із частинами 1, 6 статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 4 статті 291 ГК України встановлено, що правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 3 частини 1 статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Аналіз частини 1 статті 759 та частини 1 статті 785 ЦК України дозволяє дійти висновку, що договір найму (оренди) зумовлює право наймача (орендаря) користуватися орендованим майном впродовж строку дії договору із сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору оренди; припинення договору найму зумовлює обов'язок наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 19.04.2021р.. у справа № 910/11131/19 вказала, що обов'язок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим майном зберігається до припинення Договору (до спливу строку дії Договору оренди), оскільки орендна плата є платою орендаря за користування належним орендодавцю майном та відповідає суті орендних правовідносин, що полягають у строковому користуванні орендарем об'єктом оренди на платній основі.
Неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення Договору - якщо наймач не виконує обов'язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення Договору, коли користування майном стає неправомірним. Для притягнення орендаря, що порушив зобов'язання, до зазначеної відповідальності необхідна наявність вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 ЦК України.
В даному випадку ні під час розгляду справи першою інстанцією, ні під час апеляційного розгляду справи відповідачем докази повернення спірного приміщення позивачу не надані.
Вказана обставина не заперечується і самим відповідачем в апеляційній скарзі.
Отже, враховуючи наведені норми права та висновки Верховного Суду, колегія суддів доходить висновку про стягнення з відповідача неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю в розмірі 730722грн.90коп. за період з 30.01.2019 по 31.10.2019.
У задоволенні позовних вимог про стягнення орендної плати в розмірі 411862грн. за період з січня 2019 по жовтень 2019 слід відмовити.
Оскільки позовні вимоги про стягнення орендної плати в розмірі 411862грн. за період з січня 2019 по жовтень 2019 не підлягають задоволенню, не підлягають задоволенню і позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 68978грн.43коп., інфляційної складової в розмірі 6581грн.52коп., 3% річних в розмірі 6039грн.14коп., які нараховані на вказану заборгованість.
Крім того, позивачем на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нараховано та заявлено до стягнення суму інфляційних витрат у розмірі 6439грн.10коп. за період з лютого 2019 по жовтень 2019 та 3% річних в розмірі 4654грн.60коп. за період з 30.01.2019 по 31.10.2019.
Вказані нарахування є арифметично правильними, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлені всі фактичні обставини справи, їм дана належна правова оцінка, отже підстави для скасування постановленого судового рішення у справі відсутні.
Посилання скаржника в апеляційній скарзі на заяви сторін про зарахування зустрічних однорідних вимог колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на підстави відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення орендної плати в розмірі 411862грн. за період з січня 2019 по жовтень 2019, про що обгрунтовано зазначив господарський суд в оскаржуваному рішенні.
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.10.2018 у справі № 914/3217/16 зазначено, що вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду); строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо).
Однією із важливих умов, за наявності якої можливе припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог, є безспірність вимог, які зараховуються, а саме відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов'язань. Наявність заперечень іншої сторони на заяву про зарахування чи невідповідність будь-якій із наведених умов виключає можливість зарахування у добровільному порядку.
Водночас, заява про зарахування зустрічних однорідних вимог ТОВ ""Бізнес-Авто" №26/2 від 26.09.2019 року, яка є предметом справи №904/4918/19, отже, вказана заява про зарахування зустрічних однорідних вимог не є безспірною.
Інших належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі, відповідач не надав.
За наведених обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Рішення суду слід залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 276, 282 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес - Авто" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2020 у справі №904/2324/20 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 24.05.2021р.
Головуючий суддя С.Г. Антонік
Суддя О.Г. Іванов
Суддя М.О.Дармін