19.05.2021 року м.Дніпро Справа № 904/6085/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дарміна М.О.(доповідач),
суддів: Березкіної О.В., Іванова О.Г.
при секретарі судового засідання Ковзикові В.Ю.
Представники сторін:
від позивача: Петрова О.Є. (в режимі відеоконференції) адвокат, ордер серії АІ №1112838 від 13.05.2021 р.
представник відповідача не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений судом належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2021 (повний текст складено та підписано 31.03.2021 суддя Мілєва І.В.) у справі №904/6085/20
за позовом Приватного акціонерного товариства Аудиторська фірма "Де Візу", м. Київ
до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", Дніпропетровська область, м. Жовті Води
про стягнення 1 627 540,99 грн.
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції
Приватне акціонерне товариство Аудиторська фірма "Де Візу" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 1 627 540,99 грн., з яких: 1 600 000,00 грн. - основний борг, 22 032,79 грн. - пеня, 5 508,20 грн. - 3% річних.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2021 у справі №904/6085/20 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Приватного акціонерного товариства Аудиторська фірма "Де Візу" 1 605 508,20 грн., з яких: 1600 000,00 грн. - основний борг, 5 508,20 грн. - 3% річних, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 24 083,53 грн., витрати на професійну правничу допомогу 82126,13 грн. В решті позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції вмотивовано тим, що має місце прострочення виконання зобов'язання є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 605 508,20 грн., з яких: 1 600 000,00 грн. - основний борг, 5 508,20 грн. - 3% річних.
Щодо відшкодуваня витрат на правничу допомогу місцевий господарський суд зазначив, що відповідно до положень п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача - 1 123,87грн. (1,35%), на відповідача - 82 126,13 грн. (98,65%).
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись з вказаним рішенням, Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" подало апеляційну скаргу, в описовій частині якої зазначає, що оскаржуване рішення в частині стягнення 82 126,13 грн. - щодо витрат на правничу допомогу є необґрунтоване, прийняте без повного і всебічного з'ясування обставин у справі, а отже є таким, що підлягає скасуванню, іншу частину рішення Відповідач не оскаржує та просить залишити без змін.
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Апеляційна скарга обгрунтована наступним:
- вимоги щодо стягнення 82 126,13 грн. - витрат на правничу допомогу є безпідставними;
- у договорі про надання правової допомоги не було визначено розміру гонорару, а тому сума є необгрунтованою та непідтвердженою;
- позивачем подано до суду лише позовну заяву, як заяву по суті спору, яка судячи по її змісту не вимагала значних витрат часу на її складення, клопотання про долучення до матеріалів справи документів тав акту приймання-передачі послуг адвоката.
- дослідивши подані позивачем матеріали та об'єктивно оцінивши час, необхідний для оцінки цих матеріалів, апелянт вважає, що заявлений у акті приймання-передачі послуг час, витрачений адвокатом на виконання зазначених у акті робіт є явно завищеним та не відповідає критерію розумності враховуючи те, що справа не є складною.
- матеріалами справи не підтверджено вчинення адвокатом будь-яких дій з метою збирання доказів, і це може бути лише підтвердженням того, що всі необхідні докази були у позивача.
- позивачем не надано детального обґрунтованого опису робіт, в якому беручи до уваги критерії реальності, розумності та необхідності надання зазначених в ньому адвокатських послуг, з урахуванням складності справи, не додано квитанції про сплату таких витрат, а тому вважаємо немає підстав для стягнення витрат на адвокатські послуги, саме в розмірі 82 126,13 грн.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
Відзив на апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Аудиторська фірма "Де Візу за № б/н від 13.05.2021, що надійшов на адресу Центрального апеляційного господарського суду 17.05.2021, судом до уваги не приймаються, з огляду на наступне:
Приватним акціонерним товариством Аудиторська фірма "Де Візу подано відзив на апеляційну скаргу з пропуском строку встановленого Центральним апеляційним господарським в ухвалі від 19.04.2021.
Відповідно до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (ч.6 ст. 166 ГПК України).
Відповідно до ч.1, 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Клопотань щодо поновлення строку на подання такого відзиву від позивача не надходило.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Ухвалою суду від 19.04.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2021 у справі №904/6085/20. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 19.05.2021 о 12:20 годин.
Від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 19.05.2021 в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.
Ухвалою від 30.04.2021 судове засідання у справі №904/6085/20 призначене на 19.05.2021 на 12:20 ухвалено проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку “EasyCon”.
На офіційну електронну адресу Центрального апеляційного господарського суду 19.05.2021 надійшли клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та відповідь на відзив на апеляційну скаргу, дослідивши які, колегія суддів вважає за необхідне залишити без розгляду, з огляду на наступне:
Відповідно до довідки від 19.05.2021 №06-21/374/21 відповідь вих. №18/3890 від 19.05.2021 у справі № 904/6085/20 не містить кваліфікованого електронного підпису.
Відповідно до довідки від 19.05.2021 №06-21/375/21 клопотання вих. №18/3891 від 19.05.2021 у справі № 904/6085/20 не містить кваліфікованого електронного підпису.
Відповідно до вимог ч.8 ст. 42 ГПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).
Відповідно до вимог ч.8 ст. 60 ГПК України у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі, він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним цифровим підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Відповідно до ч.2 ст.170 ГПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (ч.4 ст.170 ГПК України).
Представник відповідача у судове засідання не з'явилися. Про дату час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа на відповідну електронну адресу відповідача.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Таким чином, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Крім того, згідно з Порядком ведення державного реєстру судових рішень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006р. за № 740, кожна фізична або юридична особа має загальний доступ до судових рішень, внесених до Реєстру. Відкритий доступ користувачів до електронних копій судових рішень здійснюється цілодобово та безоплатно через офіційний веб-портал ДСА.
Таким чином, представники сторін мають можливість ознайомитись з текстами процесуальних документів по вказаній справі в державному реєстрі судових рішень.
Беручи до уваги, що неявка представника відповідача не перешкоджає перегляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для її розгляду у судовому засіданні, справа переглядалася за наявними у справі матеріалами.
19.05.2021 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
02.01.2020 між Приватним акціонерним товариством Аудиторська фірма "Де Візу" (виконавець) та Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (замовник) було укладено договір про закупівлю послуг № 1032/12/343Е (далі - договір).
Сторонами підписано додаток № 1 до договору «Протокол погодження договірної ціни» (а.с. 13), відповідно до якого сторони погодили, що вартість послуг складає 1 600 000,00 грн. з ПДВ та додаток № 2 до договору «Календарний план» (а.с. 14), відповідно до якого послуги за договором підлягають виконанню у період з 20.01.2020 по 30.04.2020.
28.04.2020 сторони підписали додаткову угоду № 1 до договору (а.с. 15), в якій дійшли згоди змінити термін надання послуг та викласти п. 1.3. договору у наступній редакції: "1.3. Остаточний термін надання послуг за договором - 30.06.2020.".
Сторонами підписано додаток № 2 до договору «Календарний план» (а.с. 16), відповідно до якого послуги за договором підлягають виконанню у період з 20.01.2020 по 30.06.2020.
На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 1 600 000,00грн., на підтвердження чого надав підписані сторонами та скріплені їх печатками:
- акт приймання передачі документів від 30.06.2020, відповідно до якого виконавець передав, а замовник прийняв звіт незалежного аудитора щодо фінансової звітності ДП «СХІДГЗК» станом на 31.12.2019 та за рік, що закінчився на зазначену дату, вих. № 124/1 від 30.06.2020, українською та англійською мовою, додатковий звіт аудиторському комітету ДП «СХІДГЗК» за результатами аудиту фінансової звітності за 2019 рік, вих. № 124/2 від 30.06.2020 та звіт керівництву за результатами аудиту фінансової звітності ДП «СХІДГЗК» за 2019 рік, вих. № 124/3 від 30.06.2020 (а.с. 17);
- акт приймання передачі виконаних послуг від 30.06.2020, відповідно до якого виконавець передав, а замовник прийняв бухгалтерські та аудиторські послуги, код 7921 надані у повному обсязі відповідно до умов договору на суму 1 600 000,00 грн. з ПДВ. Замовник претензій по об'єму, якості та строкам виконання наданих послуг не має (а.с. 18).
Позивачем надано, а відповідачем прийнято послуги за договором в повному обсязі 30.06.2020, то відповідно до п. 2.2. договору відповідач повинен був сплатити за надані послуги 1 600 000,00 грн. у строк до 23.09.2020 включно (30.06.2020 + 60 банківських днів).
Відповідач в порушення умов договору за надані послуги не сплатив, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 1 600 000,00 грн. Позивач зазначає. що з метою досудового врегулювання спору направляв відповідачу листи № 154 від 17.09.2020 (а.с. 21) та № 169 від 08.10.2020 (а.с. 22-23), в яких вимагав сплатити заборгованість.
Відповідач відповідь на претензії не надав, заборгованість не сплатив, що і стало причиною звернення до суду.
29.03.2021 позивач подав клопотання про відшкодування судових витрат, в якому просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 83250,00 грн.
Позивачем подано для долучення до матеріалів справи договір про надання правничої допомоги від 29.10.2020, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2647 від 26.09.2007, ордер серія КС №620880, від 05.11.2020, акт здачі-приймання наданої правової допомоги від 29.03.2021 на суму 83250,00грн.
Відповідно до положень п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача - 1 123,87грн. (1,35%), на відповідача - 82126,13 грн. (98,65%).
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню в силу наступного:
Предметом апеляційного оскарження є рішення місцевого господарського суду в частині часткового задоволення клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, згідно якого з відповідача стягнуто - 82 126,13 грн. витрат на професійну правничу допомогу пропорційно (98,65%) задоволених позовних вимог.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).
Практична реалізація принципу відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, а саме витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України):
- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи;
- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Звертаючись до суду першої інстанції, позивач, у відповідності до приписів частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України заявив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, який підлягає розподілу становить 25 000,00 гривень (т.1 а.с. 5).
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає встановленим, що позивачем дотримано приписи частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України в частині ) попереднього визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу.
29.03.2020р. в канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області зареєстроване клопотання позивача щодо відшкодування судових витрат, згідно якого ПрАТ « Де Візу» просив суд додатково стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 83 250,00 грн (а..с 109). До клопотання Договір про надання правової допомоги від 29.10.2020р. (а.с. 110-112), акт здачі - приймання наданої правової допомоги згідно з Договором про надання правової допомоги від 29.03.2021р. (а.с. 113), докази спрямування вищезазначених клопотання, договору та акту на адресу відповідача (а.с. 114-115).
Відповідно до фіскального чеку (а.с. 114), поштове відправлення № 4900900206637 (а.с. 115), яким згідно опису вкладення(а.с. 116) на адресу відповідача спрямовано копія зазначенного клопотання та акта здачі-прийняття надан , відправлене 29.03.2021р. в 11:08.
Судове засідання, в якому проголошено вступну та резолютивну частину рішення, в тому числі і щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу проведене 29.03.2021р. з 12:51 по 13:27 (а.с. 122).
У Постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 висловлено також правову позицію, що суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Колегія суддів констатує, що через неотримання клопотання про відшкодування судових витрат та доказів доданих до нього, відповідач об'єктивно був позбавлений можливості скористатися своїм правом щодо доведення неспіврозмірності витрат на правничу допомогу, право на яке передбачене частиною 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.
Розподіл судових витрат здійснено судом першої інстанції пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача - 1 123,87грн. (1,35%), на відповідача - 82126,13 грн. (98,65%) здійснено місцевим господарським судом у згідно положень пунтку 3 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони у разі часткового задоволення позову пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат
Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
Колегія суддів апеляційного господарського зазначає, що інших вимог щодо засобів доказування судових витрат сторони на професійну правничу допомогу нормативно-правові акти не встановлюють.
Досліджуючи надані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів апеляційного господарського суду доходить висновку, що наданих доказів достатньо для встановлення факту надання Адвокатським об'єднанням професійної правничої допомоги позивачу у даній справі, виходячи з такого.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надано для долучення до матеріалів справи: свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2647 на підтвердження повноважень адвоката Петрової О.Є.; копію договору про надання правової допомоги від 29.10.2020р.; копію акту прийому-здачі наданої правової допомоги згідно з Договором про надання правової допомоги від 29.03.2021р.
Так, між позивачем та Адвокатом Петровою Оленою Євгенівною був 29.10.2020р. був укладений Договором про надання правової допомоги.
Договір по суті є договором комплексного юридичного обслуговування з щодо захисту інтересі Замовника у господарському спорі про стягнення заборгованості за Договором № 1032/12/343Е про закупівлю послуг від 02.01.2020р. з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат». В договорі передбачено повноваження Адвоката представляти у встановленому порядку інтереси Клієнта в судових органах, зокрема господарських судах.
За надання юридичної допомоги, передбаченної пунктами 1.1,1.2 Договору Замовник сплачує Виконавцю гонорар, остаточна сума якого погоджується відповідно до акту приймання - передачі виконаних робіт.
В акті здачі - приймання наданої правової допомоги згідно з Договором про надання правової допомоги від 29.03.2021р. наведено детальний опис наваних послуг, а саме
26.10.2020р. - Первинна консультація клієнта щодо перспектив справи та аналіз зібраних документів на достатність підготовки та подачі позовної заяви - тривалістю 3 години вартістю 7 500,00 грн
03.11.2020р.- Написання позовної заяви про стягнення заборгованості за Договором № 1032/12/343Е від 02.01.2020 року 4 години вартістю 10 000,00 грн
06.11.2020р.- Направлення позовної заяви до Господарського суду Дніпропетровської області 1 година вартістю 2500,00 грн
07.12.2020р. - Відрядження до м. Дніпро та участь у судовому засіданні по справі № 904/6085/20 7 годин вартістю 17 500,00 грн
25.01.2021р. - Написання та направлення до суду клопотання про проведення підготовчого засідання без участі представника позивача підгодини вартістю 1250,00 грн
23.02.2021р.- Написання та направлення до суду клопотання про проведення підготовчого засідання без участі представника позивача та повторне зобов'язання відповідача направити відзив півгодини вартістю 1250,00 грн.
17.03.2021р. -Відрядження до м. Дніпро та участь у судовому засіданні по справі № 904/6085/20 7 годин вартістю 17 500,00 грн
17.03.2021р. -Підготовка та подання клопотання про ознайомлення з матеріалами справи № 904/6085/20 одна година вартістю 2500,00 грн
17.03.2021р. -Ознайомлення з матеріалами справи 20 хвилин вартістю 750,00 грн
17.03.2021р. - Підготовка та подання клопотання про проведення наступного судового засідання по справі в режимі відео конференції півгодини вартістю 1250,00 грн
23.03.2021р. -Підготовка та направлення відповіді на відзив по справі № 904/6085/20 одна година тридцять хвилин вартістю 3750,00 гр
29.03.2021р. -Відрядження до м. Дніпро та участь у судовому засіданні по справі № 904/6085/20 7 годин вартістю 17 500,00 грн
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає встановленим, що позивачем дотримані вимоги частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України в частині надання детального опису наданих послуг із визначенням їх вартості.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази на всебічному, повному, об1єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Вартість послуг розрахована пропорційно до ціни послуги 2500 грн/1 година.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доводити таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Водночас сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.
Подібну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18.
Оскільки відповідачем не наведено доказів на підтвердження необгрунтованості вартості послуги із розрахунку 2500 гривень - одна година, така вартість послуг адвоката Петрової О.Є. визнається колегією суддів цілком обґрунтованою. Так, за приписами частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами; розподіл судових витрат здійснюється на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті.
Об'єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 висловлену правову позицію, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).
Водночас, поза увагою суду першої інстанції залишились висновки об'єднаної палати Верховного Суду, які викладені у тій же постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Так, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи
Об'єднана палата зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач заявив до стягнення з відповідача 83 250, 00грн витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції.
Однак, суд апеляційної інстанції беручи до уваги викладене та зважаючи на зазначені положення законодавства, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, тощо, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача про розподіл судових витрат і стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 27 000, 00грн, виходячи з такого:
Перш за все, судова колегія зазначає, що спірні правовідносини між сторонами у справі виникли у зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 1032/12/343Е про закупівлю послуг від 02.01.2020р. щодо оплати отриманих від позивача Бухгалтерських та аудиторських послуг, нарахованих на суму основної заборгованості 3% річних за безпідставне користування чужими грошовими коштами та пені. При цьому, відповідач проти позовних вимог щодо стягнення основого боргу і 3% річних за безпідставне користування чужими грошовими коштами заперечень не висловив, факт отримання послуг за вказаним договором надання послуг і не заперечував суми, що заявлена позивачем до стягнення.
Тобто, даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, спір відноситься до категорії спорів, що виникають у зв'язку із неналежним виконанням договору надання послуг. У спорах такого характеру, за відсутності особливостей, відсутності протиріч між наявними у справі документами щодо факту надання послуги, судова практика є сталою (тим більше, що відповідач навіть не заперечує отримання послуг і суму суму основної заборгованості).
Спірні правовідносини регулюється нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
Кінцевим результатом здійснення послуг :
« 26.10.2020р. - Первинна консультація клієнта щодо перспектив справи та аналіз зібраних документів на достатність підготовки та подачі позовної заяви - тривалістю 3 години вартістю 7 500,00 грн
03.11.2020р. - Написання позовної заяви про стягнення заборгованості за Договором № 1032/12/343Е від 02.01.2020 року 4 години вартістю 10 000,00 гр.
06.11.2020р. - Направлення позовної заяви до Господарського суду Дніпропетровської області 1 година вартістю 2500,00 грн» є прийняття адвокатом рішення про участь у справі на боці довірителя, підготовка тексту позовної заяви і спрямування на адресу суду та іншої сторони позовної заяви з копіями доказів.
Враховуючи вищевикладене, тривалість послуги «Первинної консультації клієнта щодо перспектив справи та аналіз зібраних документів на достатність підготовки та подачі позовної заяви» 3 години є явно завищенною і не підтвердженою відповідними доказами, а тому колегія суддів доходить висновку про можливість часткого відшкодування відповідних витрат пропорційно часу одна година.
З урахуванням вищенаведеного часу одна година на надання перевинної консультації клієнта щодо перспектив справи та аналізу зібраних документів, текстового змісту позовної заяви на п'яти сторінках разом із розрахунками і необхідністю виготовлення копій доказів на 16 аркушах з однієї сторони, колегія суддів доходить висновку, що у спірних правовідносинах співмірною із складністю справи, необхідністю дослідження незначної кількості документів, достатнім часом є три години тридцять хвилин для написання позовної заяви у даній категорії спору для кваліфікованого юриста.
З урахуванням вищевикладеного, загальний розмір витрат на послуги, які підлягають задоволенню: 11 250 грн із розрахунку 2500 грн + 8 750 грн
- «Первинна консультація клієнта щодо перспектив справи та аналіз зібраних документів на достатність підготовки та подачі позовної заяви» - 2500 грн;
- «Написання позовної заяви про стягнення заборгованості за Договором № 1032/12/343Е від 02.01.2020 року» -8750 грн»
Оскільки на послуги:
« 25.01.2021р. - Написання та направлення до суду клопотання про проведення підготовчого засідання без участі представника позивача підгодини вартістю 1250,00 грн
23.02.2021р.- Написання та направлення до суду клопотання про проведення підготовчого засідання без участі представника позивача та повторне зобов'язання відповідача направити відзив півгодини вартістю 1250,00 грн.» адвокатом Петровою О.Є. витрачалося по півгодини, витрачення на послугу « 06.11.2020р.- Направлення позовної заяви до Господарського суду Дніпропетровської області» однієї години є непідтвердженим , в зв'язку із чим цілком обґрунтованим, на переконання колегії суддів буде задоволення відповідних вимог пропорційно часу 30 хвилин на кожну з наведених вище послуг, які підлягають задоволенню на на суму 3 750 грн із розрахунку: 1250 грн х 3 = 3 750 грн
Колегія суддів визнає такими, що підлягають частковому задоволенню заявлені до стягнення витрати за послуги :
« 07.12.2020р. - Відрядження до м. Дніпро та участь у судовому засіданні по справі № 904/6085/20 7 годин вартістю 17 500,00 грн;
17.03.2021р. -Відрядження до м. Дніпро та участь у судовому засіданні по справі № 904/6085/20 7 годин вартістю 17 500,00 грн
29.03.2021р. -Відрядження до м. Дніпро та участь у судовому засіданні по справі № 904/6085/20 7 годин вартістю 17 500,00 грн» з огляду на наступне:
Згідно протоколів судових засідань, судові засідання тривали :
- 07.12.2020р. з 12:33:37 по 12:39:58 - 5 хвилини (а.с. 40);
- 17.03.2021р. з 12:37:48 по 12:46:20 - 10 хвилин(а.с. 89);
- 29.03.2021р. з 12:51:06 по 13:27:54 - 29 хвилин (а.с. 122).
Покладання за даних фактичних обставин на відповідача обов'язку з оплати 52 500 гривень не відповідає критерію співрозмірності і розумності.
Оскільки адвокатом О.Є. Петровою було 17.03.2021р. до канцелярії суду подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи написане власноруч (а.с. 87) та клопотання про проведення наступного судового засідання в режимі відео конференції, яке виготовлено за допомогою технічних засобів колегія суддів визнає обґрунтованим задоволення вимог з відшкодування витрат за правничу допомогу за послуги «Відрядження до м. Дніпро та участь у судовому засіданні по справі № 904/6085/20» за 07.12.2020р., 17.03.2021р., 29.03.2021р. пропорційно до часу 1 година на день, що становить суму 7500 грн.
Витрати з надання послуг :
« 17.03.2021р. -Підготовка та подання клопотання про ознайомлення з матеріалами справи № 904/6085/20 одна година вартістю 2500,00 грн
17.03.2021р. - Підготовка та подання клопотання про проведення наступного судового засідання по справі в режимі відео конференції півгодини вартістю 1250,00 грн.» визнаються колегією суддів такими, що охоплюються послугою « 17.03.2021р. -Відрядження до м. Дніпро та участь у судовому засіданні по справі № 904/6085/20» і додаткової оплати не потребують.
Послуги:
« 23.03.2021р. -Підготовка та направлення відповіді на відзив по справі № 904/6085/20 одна година тридцять хвилин вартістю 3 750,00 грн та
17.03.2021р. -Ознайомлення з матеріалами справи 20 хвилин вартістю 750,00 грн» визнаються колегією суддів обґрунтованими, оскільки містять докази їх надання і є співрозмірми часу, необхідному на їх надання.
Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18.
Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що в загальній кількості достатнім, об'єктивним і співмірним зі складністю справи є затрачений час на послуги:
26.10.2020р. - Первинна консультація клієнта щодо перспектив справи та аналіз зібраних документів на достатність підготовки та подачі позовної заяви - тривалістю 1 година вартістю 7 500,00 грн;
03.11.2020р.- Написання позовної заяви про стягнення заборгованості за Договором № 1032/12/343Е від 02.01.2020 року 4 години вартістю 3 години 30 хвилин;
06.11.2020р.- Направлення позовної заяви до Господарського суду Дніпропетровської області 1 година вартістю 30 хвилин;
07.12.2020р. - Відрядження до м. Дніпро та участь у судовому засіданні по справі № 904/6085/20 1 година;
25.01.2021р. - Написання та направлення до суду клопотання про проведення підготовчого засідання без участі представника позивача півгодини;
23.02.2021р.- Написання та направлення до суду клопотання про проведення підготовчого засідання без участі представника позивача та повторне зобов'язання відповідача направити відзив півгодини вартістю;
17.03.2021р. -Відрядження до м. Дніпро та участь у судовому засіданні по справі № 904/6085/20 1 годин;
17.03.2021р. -Ознайомлення з матеріалами справи 20 хвилин вартістю 750,00 грн;
23.03.2021р. -Підготовка та направлення відповіді на відзив по справі № 904/6085/20 одна година тридцять хвилин вартістю 3750,00 грн;
29.03.2021р. -Відрядження до м. Дніпро та участь у судовому засіданні по справі № 904/6085/20 1 година;
На загальну суму 27 000,00 гривень.
Відповідно до пунтку 1 чатстини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, нез'ясування обставин, що мають значення для справи є підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та не врахував правові позиції Верховного Суду щодо порядку розгляду даної категорії спорів, що призвело до покладання на відповідача витрат на правничу допомогу пропорційно задоволених позовних вимог, не врахувавши вищенаведені висновки суду касаційної інстанції і фактичні обставини данної справи, однак, як зазначено вище, суд апеляційної інстанції встановив, що співмірними і розумними витратами позивача на професійну правничу допомогу є витрати у розмірі 27 000, 00грн.
Отже, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" слід задовольнити частково, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2021 у справі №904/6085/20 слід змінити в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу:
- на позивача - 56 250, 00 грн№
- на відповідача - 27 000,00 грн.
В решті рішення слід залишити без змін.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Відповідно до пунтку 2 частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими є підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення .
За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду в частині стягнення витрат на правничу допомогу підлягалає зміні, а апеляційна скарга Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд-
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2021 у справі №904/6085/20 - задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2021 у справі №904/6085/20 в частині задоволення витрат на відшкодування витрат на правничу допомогу - змінити.
Пункт другий рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2021 у справі №904/6085/20 викласти в наступній редакції:
«Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Горького, буд. 2, ідентифікаційний код 14309787) на користь Приватного акціонерного товариства Аудиторська фірма "Де Візу" (01001, м. Київ, вул. Малопідвальна, буд. 10, офіс 11, ідентифікаційний код 22917414) 1 605 508,20 грн., з яких: 1 600 000,00 грн. - основний борг, 5 508,20 грн. - 3% річних, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 24 083,53 грн., витрати на професійну правничу допомогу 27 000,00 грн., про що видати наказ.»
В іншій частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2021 у справі №904/6085/20 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 24.05.2021
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя О.В. Березкіна
Суддя О.Г. Іванов