проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"25" травня 2021 р. Справа № 913/33/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя: судді: при секретарі судового засідання:Зубченко І.В. (доповідач), Медуниця О.Є., Чернота Л.Ф. Солдатова М.Ю.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біловодськ - Агро", м.Старобільськ Луганської області (вх.№967 Л/3 від 01.04.2021р.)
на рішення господарського суду Луганської області
ухвалене02.03.2021р. (повний текст складено та підписано 05.03.2021р. у м.Харкові)
у справі№913/33/21 (суддя Лісовицький Є.А.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Украгрозапчастина", м.Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біловодськ - Агро", м.Старобільськ Луганської області
простягнення 159.201,10грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Украгрозапчастина", м.Харків, позивач, звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Біловодськ - Агро", м.Старобільськ Луганської області, про стягнення 159.201,10грн., які складаються з основного боргу в сумі 94.500,00грн., пені в сумі 35.697,23грн., штрафу в сумі 18.900,00грн., інфляційних у сумі 5.303,79грн. та 3% річних у сумі 4.800,08грн. Позовні вимоги мотивовані несвоєчасним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором №354 від 31.07.2018р. на технічне обслуговування та ремонт сільськогосподарських машин. Позивачем, разом з іншим, заявлено до стягнення з відповідача витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.
Рішенням господарського суду Луганської області від 02.03.2021р. (повний текст складено та підписано 05.03.2021р.) у справі №913/33/21 позовні вимоги задоволені в повному обсязі. В основу рішення покладено висновки суду про те, що позивачем доведено факт надання відповідачу послуг на суму 94.500,00грн., у той час як відповідачем не доведено факту оплати таких послуг.
Не погодившись із зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Біловодськ - Агро" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно резолютивної частини якої просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. На переконання апелянта, при розгляді справи суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, порушив норми процесуального права, неповно з'ясував обставини справи, визнав доведеними обставини, які не підтверджені доказами, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. На підтвердження своєї правової позиції апелянт наголошує на сукупності наступних обставин:
- суд першої інстанції 02.03.2021р. розглянув справу за відсутності представника відповідача, безпідставно відмовивши у задоволенні його клопотання про відкладення судового засідання за наявності об'єктивних (поважних) причин неможливості участі при розгляді справи;
- у порушення вимог ч.4 ст.166 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відповідь на відзив подано позивачем у день ухвалення оскаржуваного рішення (02.03.2021р.), що не дозволило відповідачу завчасно до початку розгляду справи отримати відповідь на відзив та надати суду свої заперечення;
- місцевий господарський суд не навів належних, допустимих та достовірних доказів на обґрунтування висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, обмежився лише посиланням на єдиний доказ - акт надання послуг №УА- 00003502 від 08.04.2019р., який не відповідає вимогам п.п.3.6, 4.1 договору. При цьому матеріали справи не містять доказів погодження сторонами видів робіт, строків їх виконання та вартості, які повинні вказуватись у конкретних нарядах-замовленнях на виконання певного виду робіт (п.1.2 договору), як і не містять доказів передачі відповідачем трактору марки CASE Magnum 310 за актом приймання-передачі, прийняття трактору позивачем для проведення ремонту та/або технічного обслуговування і повернення позивачем відповідачу трактору після проведення ремонту та/або технічного обслуговування. Більше того, зі змісту акту надання послуг №УА-00003502 від 08.04.2019р. не вбачається, що позивач здійснював роботи по технічному обслуговуванню та ремонту саме трактору CASE Magnum 310. В акті надання послуг не зазначено наступних даних: конкретного найменування (виду) робіт відповідно до переліку УКТ ЗЕД, які нібито виконувались позивачем; витраченого часу та вартості за кожним видом робіт; необхідних запчастин і використаних витратних матеріалів; гарантійних термінів на виконані роботи;
- господарський суд Луганської області не надав належної оцінки викладеним у відзиві доводам відповідача про те, що в акті надання послуг підпис від імені директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Біловодськ - Агро" - Сергієнка Ю.І. виконано іншою особою. Для встановлення належності підпису існувала необхідність у призначенні почеркознавчої експертизи, проте місцевим господарським судом відповідна експертиза призначена не була, а відповідач був позбавлений права подати клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, оскільки справу було розглянуто без участі представника відповідача;
- безпідставним є твердження позивача у відповіді на відзив про те, що реальність спірної господарської операції підтверджується зареєстрованою Товариством з обмеженою відповідальністю "Украгрозапчастина" податковою накладною №416 від 08.04.2019р., оскільки у Товариства з обмеженою відповідальністю "Біловодськ - Агро" відсутній податковий кредит згідно названої податкової накладної. Доказ відсутності податкового кредиту не міг бути наданий до суду першої інстанції через розгляд справи без участі представника відповідача та через виникнення необхідності надання такого доказу лише після отримання 04.03.2021р. (після винесення оскаржуваного рішення) відповіді на відзив;
- безпідставними є твердження позивача про встановлення ухвалою господарського суду Луганської області від 15.02.2021р. у справі №913/33/21 юридичного факту визнання відповідачем обставин здійснення позивачем робіт по технічному обслуговуванню та ремонту трактору CASE Magnum 310, який не потребує доказування, оскільки названою ухвалою суд лише вирішив процесуальне питання щодо клопотання відповідача про об'єднання позовних вимог і не встановлював фактичні обставини справи стосовно визнання або невизнання відповідачем факту здійснення позивачем робіт по технічному обслуговуванню та ремонту трактору.
До апеляційної скарги додані копія податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2019р. (з додатками) та копія уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2019р. (з додатками).
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Проте відповідного клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи відповідачем не заявлено.
Крім того у постанові Верховного Суду від 06.02.2019р. у справі №916/3130/17, зокрема, зазначено, що системний аналіз статей 80, 269 ГПК України свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов'язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Така обставина, як відсутність доказів на момент ухвалення рішення суду, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.
Таким чином, враховуючи процесуальні норми, що стосуються порядку подання доказів до суду першої та апеляційної інстанцій, межі перегляду справи апеляційним судом, а також викладену вище правову позицію Верховного Суду, колегія суддів не прийняла до розгляду надані скаржником додаткові докази.
Для розгляду справи згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2021р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Радіонова О.О., Чернота Л.Ф.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2021р. у справі №913/33/21 відкрито апеляційне провадження за вищевказаною апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Біловодськ - Агро" та зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Украгрозапчастина" у строк до 21.04.2021р. включно надати до суду відзив на апеляційну скаргу.
Через канцелярію суду апеляційної інстанції 13.04.2021р. (згідно штампу канцелярії, наявного на першому аркуші документа; у межах визначеного судом строку) від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно резолютивної частини якого заявник просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення - без змін. При цьому за коротким змістом відзиву позивач зауважує на наступних моментах:
- місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення дійшов правильного та обґрунтованого висновку, що акт надання послуг №УА-00003502 від 08.04.2019р. з чітким зазначенням про те, що замовник (відповідач) не має претензій по об'єму, якості та строкам виконаних робіт (наданих послуг) є належним та достатнім письмовим доказом для прийняття судового рішення про задоволення позовних вимог;
- безпідставними є посилання відповідача на підписання акту №УА-00003502 від 08.04.2019р. іншою особою замість директора підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Біловодськ - Агро". Так, з'ясування обставин підписання акту конкретною особою не має жодного значення для справи №913/33/21, оскільки відповідач не ставить під сумнів автентичність печатки юридичної особи, якою скріплено підпис. Відповідачем не надано фактів протиправності використання печатки чи доказів її втрати, як і не надано доказів звернення до правоохоронних органів у зв'язку із втратою чи викраденням печатки. Приписами Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України №1000/5 від 18.06.2015р. та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22.06.2015р. за №736/27181, чітко встановлено обов'язок керівника підприємства розпорядчим документом встановити порядок використання печатки з метою недопущення скріплення підписів інших осіб печаткою юридичної особи - суб'єкта господарювання. Отже, безпосередньо підприємство несе ризики, пов'язані із неналежним використанням печатки, у тому числі у випадках скріплення підписів не уповноваженою особою;
- фактичні конклюдентні дії відповідача з надсилання в електронному вигляді запиту до Єдиного реєстру податкових накладних, що стали наслідком реєстрації та отримання податкової накладної №416 від 08.04.2019р. у Єдиному реєстрі податкових накладних, про що свідчить податкова накладна №416 від 08.04.2019р. з системним позначенням «Документ прийнято контрагентом» та письмова квитанція №1 від 08.04.2019р. про реєстрацію податкової накладної, є прямими безпосередніми свідченнями прийняття відповідачем правочину з надання послуг технічного обслуговування за актом надання послуг №УА-00003502 від 08.04.2019р. до виконання та відповідного його схвалення, що створює цивільні права та обов'язки з виконання господарського зобов'язання зі здійснення розрахунку за отримані та прийняті послуги технічного обслуговування та ремонту;
- фактичне подання відповідачем уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійних помилок уже після прийняття господарським судом Луганської області законного рішення у справі №913/33/21 призводить виключно до відтермінування відповідачем свого права на включення у звітному 2019р. до податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі отриманої та зареєстрованої податкової накладної №416 від 08.04.2019р., що зберігається за ним 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної, тобто до настання 08.04.2022р. включно, а отже обставини позбавлення відповідачем себе податкового кредиту за податковою накладною №416 від 08.04.2019р. не відповідають дійсності.
У зв'язку зі знаходженням у відпустці судді - члена колегії Радіонової О.О., на підставі розпорядження керівника апарату суду від 22.04.2021р., згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Медуниця О.Є., Чернота Л.Ф.
Після проведення підготовчих дій в порядку ст.267 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 22.04.2021р. призначив апеляційну скаргу до розгляду без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) відповідно до приписів ч.10 ст.270 ГПК України, оскільки ціна позову в означеній справі менша ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, клопотань про розгляд апеляційної скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторонами не заявлено, а судова колегія з власної ініціативи не встановила необхідності розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Біловодськ - Агро" з повідомленням сторін.
Згідно із вимогами ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, якщо під час розгляду не буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.
Як встановлено господарським судом Луганської області та вбачається з наявних матеріалів справи, 31.07.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Украгрозапчастина» (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Біловодськ - Агро» (далі - замовник) укладено договір №354 на технічне обслуговування та ремонт сільськогосподарських машин (далі - договір), за умовами п.1.1 якого виконавець зобов'язується виконувати роботи з комерційного ремонту та/або технічного обслуговування сільськогосподарських машин, власником яких є замовник та/або має право володіння і користування сільськогосподарськими машинами, а замовник зобов'язується приймати сільськогосподарські машини після здійснення виконавцем ремонту та/або технічного обслуговування та оплачувати надані послуги у строки та на умовах, що вказані у даному договорі.
Відповідно до п.1.2 договору види робіт, строки їх виконання та вартість погоджуються сторонами та вказуються у конкретних наряд-замовленнях на виконання певного виду робіт. Сторони при досягненні згоди мають право змінювати умови виконання робіт по даному договору.
Згідно з п.2.1 договору виконавець зобов'язаний, зокрема: забезпечити своєчасне і якісне виконання робіт з ремонту та сервісного обслуговування сільськогосподарських машин замовника у відповідності з технологією, встановленою заводом виробником (п.2.1.1 договору); виконувати роботи в строки, визначені в наряді-замовленні на виконання робіт, за умови наявності у виконавця всіх необхідних запасних частин та матеріалів (п.2.1.4 договору).
Серед обов'язків замовника у п.2.2 договору визначені, зокрема, наступні: своєчасно та в повному обсязі здійснити розрахунок згідно акту виконаних робіт у строки та на умовах, встановлених у розділі 4 цього договору (п.2.2.1 договору); по закінченню робіт приймати виконані виконавцем роботи (п.2.2.2 договору); під час приймання робіт замовник проводить обстеження встановлених під час ремонту агрегатів та вузлів на предмет відповідності (п.2.2.3 договору); при підписанні договору надати відповідні документи, які підтверджують право замовника на користування сільськогосподарською машиною, якщо він не є власником (п.2.2.4 договору).
За умовами п.3.1 договору особи, які передають сільськогосподарські машини замовника для проведення технічного обслуговування, вважаються належним чином уповноваженими на підписання всіх необхідних супровідних документів, у тому числі - наряд-замовлення, актів виконаних робіт та інших. Всі дії, вчинені такими особами, є обов'язковими для замовника та визнаються ним без будь-яких юридичних та інших обмежень.
Роботи виконуються відповідно до наряду-замовлення, що підписується представниками сторін. У наряді-замовленні зазначаються: перелік виконаних робіт (необхідних, замовлених) та їх вартість, перелік та вартість використаних запасних частин, вартість та перелік використаних при ремонті сільськогосподарських машин допоміжних матеріалів, перелік деталей та матеріалів, наданих для виконання робіт замовником, а також терміни виконання робіт.
Відповідно до п.3.6 договору після виконання робіт виконавець надає замовнику акт виконаних робіт, в якому зазначається перелік виконаних робіт, їх вартість, перелік та вартість встановлених запасних частин та аксесуарів, перелік та вартість використаних матеріалів, гарантійні терміни на виконані роботи.
Уповноважений на отримання сільськогосподарських машин з ремонту представник замовника також зобов'язаний при отриманні сільськогосподарської машини з ремонту (технічного обслуговування) прийняти виконані виконавцем роботи з ремонту та технічного обслуговування згідно акту виконаних робіт. Особа, уповноважена замовником на прийняття сільськогосподарських машин з ремонту, вважається компетентною з питання прийняття сільськогосподарських машин і замовник не має права в подальшому оскаржувати дії свого представника за мотивами його некомпетентності (п.3.7 договору).
Згідно з п.4.1 договору вартість поточного ремонту та/або технічного обслуговування сільськогосподарських машин складається з вартості нормативного часу роботи помноженого на кількість необхідного нормативного часу, необхідних запчастин і витратних матеріалів (використаних) і визначається на підставі акту виконаних робіт.
Пунктом 4.2 договору погоджено, що оплата вартості поточного ремонту та/або технічного обслуговування сільськогосподарських машин на протязі 30 календарних днів з дня підписання між замовником та виконавцем акту виконаних робіт.
У разі, коли якість виконаних виконавцем робіт задовольняє замовника, сторони підписують акт виконаних робіт (п.5.2 договору).
Відповідно до п.6.1 договору за порушення умов договору сторони несуть взаємну цивільно-правову відповідальність, передбачену діючим законодавством України.
За умовами п.6.2 договору за прострочення оплати за цим договором замовник сплачує, окрім відшкодування вартості фактично виконаних робіт, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент порушення договору, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Нарахування пені за цим договором здійснюється до дня остаточного зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в розмірі робіт.
Згідно з п.6.3 договору за прострочення замовником понад 30 (тридцять) днів строків оплати вартості виконаних робіт, визначених п.4.2 цього договору, на користь виконавця додатково сплачує штраф у розмірі 20% (двадцяти) відсотків від вартості таких робіт.
Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання ними своїх зобов'язань згідно предмету договору (п.11.1 договору).
За твердженнями позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Украгрозапчастина", як виконавець, у повному обсязі та належним чином виконало взяті на себе договірні зобов'язання, здійснивши та передавши Товариству з обмеженою відповідальністю "Біловодськ - Агро", як замовнику, роботи з технічного обслуговування та ремонту трактору CASE Magnum 310, вартість яких становить 94.500,00грн.
Неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Біловодськ - Агро» зобов'язань за договором №354 від 31.07.2018р. у частині оплати виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю "Украгрозапчастина" робіт та переданих за актом надання послуг №УА-00003502 від 08.04.2019р. на суму 94.500,00грн. стало підставою звернення останнього з розглядуваним позовом до суду. Разом з тим, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору, позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення пеню, штраф, інфляційні та 3% річних.
Східний апеляційний господарський суд, дослідивши правову природу спірних правовідносин з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, надаючи оцінку всім обставинам справи, оцінивши надані сторонами на підтвердження їх вимог докази, погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до сплати заборгованості за надані позивачем послуги, а також пені, штрафу, інфляційних та 3% річних, нарахованих за порушення строків виконання грошових зобов'язань за договором №354 від 31.07.2018р., який за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг.
Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
У контексті приписів ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст.526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписи ч.7 ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно зі ст.202 ГК України та ст.598 ЦК України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Частинами 1, 2 ст.530 ЦК України унормовано, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивачем до матеріалів справи додано акт надання послуг №УА-00003502 від 08.04.2019р., складений уповноваженими представниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Біловодськ - Агро» (замовника) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгрозапчастина» (виконавця), який свідчить про те, що на підставі договору №354 від 31.07.2018р. виконавцем були виконані роботи (надані послуги), загальна вартість яких склала 94.500,00грн. При цьому у названому акті зазначено, що замовник претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.
За твердженнями апелянта, в акті надання послуг підпис від імені директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Біловодськ - Агро" - Сергієнка Ю.І. виконано іншою особою. На переконання скаржника, для встановлення належності підпису існувала необхідність у призначенні почеркознавчої експертизи, проте місцевим господарським судом відповідна експертиза призначена не була, а відповідач був позбавлений права подати клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, оскільки справу було розглянуто без його участі.
Разом з тим, судова колегія наголошує, що крім підпису директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Біловодськ - Агро" - Сергієнка Ю.І. акт №УА-00003502 від 08.04.2019р. містить відтиск печатки підприємства, автентичність якої відповідач не ставить під сумнів. При цьому відповідачем не долучено до матеріалів справи доказів наявності фактів протиправності використання печатки чи доказів її втрати, як і не надано доказів звернення до правоохоронних органів у зв'язку із втратою чи викраденням печатки. Крім того, не зважаючи на відсутність представника відповідача у судовому засіданні, останній не був позбавлений можливості звернутися до суду з клопотанням про призначення експертизи, направивши відповідне клопотання засобами поштового зв'язку, чого зроблено не було. За таких обставин Східний апеляційний господарський суд вважає належним доказом у справі №913/33/21 акт №УА-00003502 від 08.04.2019р.
За твердженнями позивача, з якими категорично не погоджується відповідач, Товариством з обмеженою відповідальністю "Украгрозапчастина" виконано роботи з технічного обслуговування та ремонту трактору CASE Magnum 310, заводський номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2, вартістю 94.500,00грн. У свою чергу, як вірно зазначив місцевий господарський суд, зі змісту акту надання послуг №УА-00003502 від 08.04.2019р. не вбачається здійснення робіт по технічному обслуговуванню та ремонту саме трактору CASE Magnum 310 (у найменуванні робіт зазначено «технічне обслуговування та ремонт техніки», вказана кількість - 1 одиниця, а також вказано ціну виконаних позивачем послуг). Однак, судова колегія враховує, що відповідно до п.1.1 договору виконавець зобов'язується виконувати роботи з комерційного ремонту та/або технічного обслуговування сільськогосподарських машин, власником яких є замовник та/або має право володіння і користування сільськогосподарськими машинами, а замовник зобов'язується приймати сільськогосподарські машини після здійснення виконавцем ремонту та/або технічного обслуговування та оплачувати надані послуги у строки та на умовах, що вказані у даному договорі. За умовами укладеного між сторонами договору (терміни договору) сільськогосподарські машини - всі види техніки і обладнання для агропромислового комплексу. Відтак, за висновками суду апеляційної інстанції, відсутність в акті надання послуг №УА-00003502 від 08.04.2019р. посилання на трактор CASE Magnum 310 не є суттєвим для вирішення розглядуваної справи.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Біловодськ - Агро" також зазначає, що матеріали справи не містять доказів погодження сторонами видів робіт, строків їх виконання та вартості, які повинні вказуватись у конкретних нарядах-замовленнях на виконання певного виду робіт (п.1.2 договору), як і не містять доказів передачі відповідачем трактору марки CASE Magnum 310 за актом приймання-передачі, прийняття трактору позивачем для проведення ремонту та/або технічного обслуговування і повернення позивачем відповідачу трактору після проведення ремонту та/або технічного обслуговування.
Дійсно, відповідно до п.1.2 договору види робіт, строки їх виконання та вартість погоджуються сторонами та вказуються у конкретних наряд-замовленнях на виконання певного виду робіт. Згідно з п.2.1.4 договору виконавець зобов'язаний виконувати роботи в строки, визначені в наряді-замовленні на виконання робіт, за умови наявності у виконавця всіх необхідних запасних частин та матеріалів. Пунктами 2.2.2, 2.2.3 договору погоджено, що замовник зобов'язаний по закінченню робіт приймати виконані виконавцем роботи; під час приймання робіт замовник проводить обстеження встановлених під час ремонту агрегатів та вузлів на предмет відповідності.
Матеріали справи не містять наряд-замовлення на ремонт трактору, в якому було б погоджено види робіт, строки їх виконання та вартість. Однак, за умовами п.2.2.1 договору замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі здійснити розрахунок згідно акту виконаних робіт у строки та на умовах, встановлених у розділі 4 договору. Відповідно до п.4.2 договору оплата вартості поточного ремонту та/або технічного обслуговування сільськогосподарських машин на протязі 30 календарних днів з дня підписання між замовником та виконавцем акту виконаних робіт. За таких обставин Східний апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що основним доказом виконання робіт є акт виконання робіт (надання послуг).
При цьому, усупереч твердженням скаржника, наявність або відсутність доказів передачі відповідачем трактору марки CASE Magnum 310 за актом приймання-передачі, прийняття трактору позивачем для проведення ремонту та/або технічного обслуговування і повернення позивачем відповідачу трактору після проведення ремонту та/або технічного обслуговування не є істотними для вирішення спору.
Отже, оскільки матеріали справи не містять доказів оплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Біловодськ - Агро» вартості виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю "Украгрозапчастина" робіт та переданих за актом надання послуг №УА-00003502 від 08.04.2019р. на суму 94.500,00грн., господарський суд Луганської області дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 94.500,00грн. заборгованості.
За змістом ст.625 ЦК України наслідком прострочення виконання грошового зобов'язання є право кредитора вимагати сплати заборгованості, з нарахованими впродовж періоду прострочення на неї 3% річних та інфляційних.
Своєю чергою, за змістом ст.ст.549, 611 ЦК України та ст.ст.216-218 ГК України наслідком прострочення виконання грошового зобов'язання є також право кредитора вимагати сплати пені та штрафу, передбачених пунктами 6.2, 6.3 договору.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Украгрозапчастина" нараховано та пред'явлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біловодськ - Агро» пеню у сумі 35.697,23грн., штраф у сумі 18.900,00грн., інфляційні у сумі 5.303,79грн. та 3% річних у сумі 4.800,08грн.
З огляду на те, що матеріали справи свідчать про неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань перед позивачем, передбачених умовами договору №354 від 31.07.2018р., з оплати отриманих послуг, останній (позивач) цілком управнений вимагати сплати заявлених до стягнення нарахувань (3% річних, інфляційних, пені та штрафу) на суму прострочених виконанням грошових зобов'язань.
Перевіривши здійснений Товариством з обмеженою відповідальністю "Украгрозапчастина" розрахунок 3% річних, інфляційних, пені та штрафу, господарський суд Луганської області дійшов висновку, що він є обґрунтованим, арифметично вірним та таким, що відповідає обставинам справи щодо прострочення Товариства з обмеженою відповідальністю «Біловодськ - Агро». Заперечень з цього приводу скаржником за змістом апеляційної скарги не заявлено, а лише зазначено, що, з огляду на недоведеність позивачем обставин виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту трактору CASE Magnum 310 (що спростовано викладеними вище висновками судів), не підлягають задоволенню вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 94.500,00грн. та, як наслідок, похідні вимоги про стягнення пені, штрафу, 3% річних та інфляційних.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач наголошує, що безпідставним є твердження позивача у відповіді на відзив про те, що реальність спірної господарської операції підтверджується зареєстрованою Товариством з обмеженою відповідальністю "Украгрозапчастина" податковою накладною №416 від 08.04.2019р., оскільки у Товариства з обмеженою відповідальністю "Біловодськ - Агро" відсутній податковий кредит згідно названої податкової накладної. За твердженнями відповідача, доказ відсутності податкового кредиту не міг бути наданий до суду першої інстанції через розгляд справи без участі представника відповідача та виникнення необхідності надання такого доказу лише після отримання 04.03.2021р. (після винесення оскаржуваного рішення) відповіді на відзив. Разом з тим, як зазначалося вище за текстом постанови, відповідний уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2019р. (з додатками) не прийнятий судовою колегією до розгляду як такий, що створений після винесення оскаржуваного рішення.
Щодо стягнення з відповідача витрат по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу судова колегія зауважує наступне.
Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями ст.129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ГПК України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до положень ч.ч.1, 3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, враховуючи приписи ст.129 ГПК України, місцевий господарський суд правомірно поклав судовий збір у сумі 2388,02грн. на відповідача.
У контексті приписів ч.2 ст.126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Виходячи із системного аналізу положень ч.8 ст.129, ч.3 ст.126 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Також, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв'язку з недоведеністю їх наявності.
Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини у справі "Баришевський проти України" та "Двойних проти України" заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.
Як убачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Украгрозапчастина", обґрунтовуючи заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біловодськ - Агро» 20.000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції, надано наступні документи: договір №12/01 від 12.01.2021р. про надання правової допомоги (копія); додаткова угода до договору про надання правової допомоги №12/01 від 12.01.2021р. (копія); детальний опис виконаних та наданих адвокатом послуг при наданні правової допомоги у справі №913/33/21 на загальну суму 20.000,00грн.; акт надання послуг від 10.02.2021р. на суму 20.000,00грн.
Матеріали справи не містять доказів оплати позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20.000,00грн. Разом з тим, відповідно до п.3.1 договору №12/01 від 12.01.2021р. за надання правової допомоги клієнт протягом терміну і на умовах, визначених додатковою угодою до цього договору, сплачує адвокату гонорар. У додатковій угоді від 10.02.2021р. сторони погодили, що за надання клієнту правової допомоги у справі №913/33/21 клієнт у 20 (двадцяти) денний строк з моменту набуття чинності рішенням (ухвалою) господарського суду по справі №913/33/21 сплачує адвокату гонорар у сумі 20.000,00грн. З наведеного вбачається, що станом на дату винесення оскаржуваного рішення позивач не міг надати докази сплати гонорару адвокату.
До того ж, відповідно до п.1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Тобто, як вірно зазначено місцевим господарським судом, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.126 ГПК України).
За змістом ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Встановивши недотримання положень ч.4 ст.126 ГПК України, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 ГПК України).
Разом з тим, таке зменшення розміру витрат на правничу допомогу є правом суду, а не обов'язком. Водночас, на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, покладається обов'язок доведення неспівмірності витрат (ч.6 ст.126 ГПК України).
Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем не надано будь-яких доказів з метою доведення надмірності понесених позивачем витрат на правову допомогу та не надано жодних доказів на їх спростування.
Твердження відповідача про те, що витрати на професійну правничу допомогу є завищеними та неспівмірними зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами, не можуть бути враховані при визначенні розміру витрат на правничу допомогу у даній справі, оскільки не підтверджені в порядку статей 74, 76-77 ГПК України належними і допустимими доказами. Зазначені доводи є суб'єктивною оцінкою відповідача певних обставин справи та спростовуються матеріалами справи, з яких убачається, що представник позивача надавав правові послуги відповідно до умов договору про надання правової допомоги та акту надання послуг. Отже, виходячи з принципу змагальності господарського судочинства (ст.13 ГПК України), відповідач не спростував доводів позивача у справі наданням певних доказів на предмет неспівмірності витрат на правову допомогу.
Отже, виходячи з наданих процесуальним законом повноважень суду першої інстанції щодо оцінки доказів на власний розсуд, господарський суд Луганської області дійшов обґрунтованого висновку, що надані позивачем докази підтверджують співмірність наданих адвокатом послуг зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних послуг та виконання робіт, а витрати є обґрунтованими та відповідають розміру адвокатського гонорару, який має сплатити позивач. Зазначене є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20.000,00грн.
Апелянт розмір стягнутих судових витрат не оспорює, а лише зазначає, що, у зв'язку з відсутністю правових підстав для задоволення позову, відсутні підстави для стягнення з відповідача судових витрат по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу. Відповідні твердження скаржника спростовані висновками судів, викладеними вище за текстом постанови.
В обґрунтування апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Біловодськ - Агро", разом з іншим, зазначає, що суд першої інстанції 02.03.2021р. розглянув справу за відсутності представника відповідача, безпідставно відмовивши у задоволенні його клопотання про відкладення судового засідання за наявності об'єктивних (поважних) причин неможливості участі при розгляді справи. Разом з тим, як вірно зазначено місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні, справа №913/33/21 розглядалася у порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін, оскільки належить до малозначних справ, справ незначної складності, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. При цьому явка представника відповідача у судове засідання 02.03.2021р. не була визнана судом обов'язковою. До того ж, як убачається з матеріалів справи, відповідач скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву. За таких обставин, за висновками судової колегії, відмова суду першої інстанції у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, усупереч твердженням апелянта, є обґрунтованою та правомірною.
З огляду на встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи відповідача, наведені в обґрунтування апеляційної скарги. При цьому твердження апелянта про хибність посилань позивача на встановлення ухвалою господарського суду Луганської області від 15.02.2021р. у справі №913/33/21 юридичного факту визнання відповідачем обставин здійснення позивачем спірних робіт відхиляється судом з огляду на те, що відповідні посилання позивача не покладені в основу оскаржуваного рішення.
Відтак, враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, які (доводи і вимоги апеляційної скарги) у даному випадку не підтверджують ухвалення оскаржуваного рішення із порушеннями, визначеними ст.277 ГПК України в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Біловодськ - Агро" підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
За змістом ст.129 вказаного Кодексу такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біловодськ - Агро", м.Старобільськ Луганської області, на рішення господарського суду Луганської області від 02.03.2021р. (повний текст складено та підписано 05.03.2021р.) у справі №913/33/21 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Луганської області від 02.03.2021р. (повний текст складено та підписано 05.03.2021р.) у справі №913/33/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 25.05.2021р.
Головуючий суддя І.В. Зубченко
Суддя О.Є. Медуниця
Суддя Л.Ф. Чернота