ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про відвід
"25" травня 2021 р. Справа № 902/1140/20
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Миханюк М.В.
судді Дужич С.П.
судді Коломис В.В.
секретар судового засідання Олійник Т.М.
за участю представників сторін:
позивача за первісним позовом: не з'явився
відповідача за первісним позовом: Варцаби С.А., адвоката за довіреністю (в режимі відеоконференції в Вінницькому районному суді Вінницької області)
розглянувши заяву Приватного підприємства "Зернотік Плюс" про відвід головуючому судді Миханюк М.В. та судді Коломис В.В.
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінниця-Млин" на рішення господарського суду Вінницької області, ухваленого 26.02.21р. суддею Маслієм І.В. о 11:51 у м.Вінниці, повний текст складено 09.03.21р. у справі № 902/1140/20
за первісним позовом: Приватного підприємства "Зернотік Плюс" (вул. Київська, буд. 16, офіс 614, м. Вінниця, 21100)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінниця-Млин" (вул. Данила Нечая, буд. 7, м. Вінниця, Вінницька обл., 21101)
про стягнення 238057,17 грн.
та
за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінниця-Млин" (вул. Данила Нечая, буд. 7, м. Вінниця, Вінницька обл., 21001)
до: Приватного підприємства "Зернотік Плюс" (вул. Київська, буд. 16, офіс 614, м. Вінниця, 21100)
про стягнення 228344,8 грн.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 26.02.2021 у справі № 902/1140/20 первісний позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінниця-Млин" на користь Приватного підприємства "Зернотік Плюс" 229893,50 грн - основного боргу, 3609,33 грн - пені, 1595,87 грн - інфляційних втрат, 2958,47 грн - 3% річних та 3570,87 грн. витрат пов'язаних із сплатою судового збору. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.
Не погодившись з винесеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінниця-Млин" звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області № 902/1140/20 від 26.02.2021, та прийняте нове, яким відмовити у задоволенні первісного позову ПП "Зернотік Плюс" до ТОВ ""Вінниця-Млин" про стягнення коштів, та задовольнити повністю зустрічний позов ТОВ "Вінниця-Млин" до ПП "Зернотік Плюс" про стягнення штрафних санкцій.
Ухвалою суду від 19.04.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінниця-Млин" на рішення господарського суду Вінницької області від 26.02.21 у справі № 902/1140/20. Розгляд апеляційної скарги призначено на "25" травня 2021 р. об 10:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань № 4 .
25.05.2021 на електронну адресу суду від ПП "Зернотік Плюс" надійшла заява про відвід головуючому судді Миханюк М.В. та судді Коломис В.В.
В обґрунтування заяви вказує наступне.
У провадженні Північно-західного апеляційного господарського суду перебувала справа № 902/709/20 за позовом ТОВ «Млин Вінниці» до ПП «Зернотік плюс» про стягнення 230 000 гривень здійсненої попередньої оплати, 637 200 гривень штрафної санкції та 9819,92 грн. 3% річних, в зв'язку з безпідставним невиконанням договору поставки.
Згідно звіту від 02.02.2021 про автоматичний розподіл справ між суддями у справі №902/709/20, справа розподілена для розгляду колегії у складі: головуючий суддя: Миханюк М.В.; суддя-доповідач: Миханюк М.В., суддя-учасник колегії: Саврій В.А., суддя-учасник колегії: Коломис В.В.
Спірні правовідносини у справі № 902/709/20 виникли на підставі договору постачання № 06/05/2020/1 від 06.05.2020 року, положеннями якого унормовано:
-пункт 4.1. постачальник поставляє товар на умовах FCA Франко-перевізник згідно правил Інкотермс в редакції 2010 року і в термін до 19.05.2020 року;
-пункт. 8.5. сторони погодили, що у випадку безпідставної відмови постачальником поставки Товару за цим договором після отримання грошових коштів від покупця, незалежно від терміну поставки, постачальник повертає покупцю отримані кошти за недоотриманий товар, відповідно до п.3.3. даного договору, а в разі зростання ринкової ціни на товар, виходячи з ринкової ціни на товар, яка склалася на даний момент, а також зобов'язаний сплатити покупцю штраф в розмірі 40 (сорока) відсотків від загальної вартості недоотриманого товару, виходячи з ринкових цін.
-пункт 8.14. про точну дату поставки покупець повідомляє постачальника мінімум за 1 (один) робочий день до такої дати. Також покупець має право вимагати дострокової поставки всього обсягу товару за цим договором попередньо повідомивши постачальника мінімум за 1 (один) робочий день до такої дати.
Вказує, що ідентичні за змістом положення містяться і у договорі № 04/05/2020/1 від 04.05.2020 року у даній справі.
Отже, правові підстави виникнення спірних правовідносин у справі №902/1140/20 ідентичні правовим підставам правовідносин у справі № 902/709/20.
У справі №902/709/20 було винесено постанову від 23.03.2021, якою скасовано рішення Господарського суду Вінницької області від 16.12.2020 в частині відмови у стягненні штрафу та 3% річних. У цій частині прийнято нове рішення про задоволення позову - стягнуто з ПП «Зернотік Плюс» 637 200 грн. штрафу та 9819,92 грн.3% річних.
Зазначає, що колегією суддів Північно-західного апеляційного господарського суду, до складу якої входили суддя-доповідач: Миханюк М.В., суддя-учасник колегії: Коломис В.В. вже досліджувались положення договору № 06/05/2020/1 від 06.05.2020 року, умови якого ідентичні договору № 04/05/2020/1 від 04.05.2020 року, та зроблений ряд категоричних правозастосовчих висновків, наслідком яких стало прийняття постанови від 23.03.2021 у справі № 902/709/20.
Вважає, що інша оцінка обставин у даній справі та інше тлумачення положень договору постачання ніж ті, які продемонстрував суд у справі № 902/709/20 колегією суддів, до складу якої входять суддя-доповідач: Миханюк М.В., суддя-учасник колегії: Коломис В.В. є неможливою, оскільки у такому випадку вона суперечитиме оцінці правовідносин та позиції суду, висловленій у справі № 902/709/20.
В судовому засіданні представник апелянта заперечив проти задоволення заяви про відвід головуючого судді Миханюк М.В. та судді Коломис В.В. вказав, що воно є безпідставним та зводиться до незгоди сторони із процесуальним рішенням суду.
Розглянувши доводи викладені в заяві ПП "Зернотік Плюс" про відвід головуючого судді Миханюк М.В. та судді Коломис В.В. у справі №902/1140/20 та заслухавши позицію іншого учасника справи, слід зазначити наступне.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України, закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (Заява № 33949/02) від 09.11.2006 визначено: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява №7577/ 02) від 03.05.2007р. суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п.1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013р. зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно установлюватися згідно з: (І) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24.02.1993, Series A N255, пп.28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява №33958/96, п.42, ECHR 2000-XII). Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява №73797/01, п.119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996р. у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", п.32, Reports 1996-III). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення від 26.10.1984р. у справі "Де Куббер проти Бельгії", Series A, №86). Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (рішення у справі "Сасілор-Лормін проти Франції", заява №65411/ 01, п.62, ECHR 2006-XIII).
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду чи судді-члену колегії на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Так, стаття 35 Господарського процесуального кодексу України визначає підстави для відводу (самовідводу) судді, а саме:
- суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
- суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу;
- до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя;
- незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Крім того, статтею 36 ГПК України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.
Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.
Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Як зазначалося вище, заявник як на підставу відводу вказує на висловлення колегією суддів Північно-західного апеляційного господарського суду, до складу якої входили суддя-доповідач: Миханюк М.В., суддя-учасник колегії: Коломис В.В. своєї позиції щодо положення договору № 06/05/2020/1 від 06.05.2020, умови якого ідентичні договору №04/05/2020/1 від 04.05.2020, та зроблений ряд категоричних правозастосовчих висновків, наслідком яких стало прийняття постанови від 23.03.2021 у справі № 902/709/20.
Так, дійсно, у провадженні Північно-західного апеляційного господарського суду перебувала справа № 902/709/20 за позовом ТОВ «Млин Вінниці» до ПП «Зернотік плюс» про стягнення 230 000 гривень здійсненої попередньої оплати, 637 200 гривень штрафної санкції та 9819,92 грн. 3% річних, в зв'язку з безпідставним невиконанням договору поставки.
Умови договору № 06/05/2020/1 від 06.05.2020, яким надана оцінка у справі №902/709/20, є ідентичними за змістом із положеннями які містяться у договорі №04/05/2020/1 від 04.05.2020 у даній справі.
При винесенні постанови від 23.03.2021 у справі №902/709/20, колегією суддів Північно-західного апеляційного господарського суду, до складу якої входили суддя-доповідач: Миханюк М.В., суддя-учасник колегії: Коломис В.В. було висловлено свою позицію з приводу вказаних правовідносин щодо тлумачення умов договору №06/05/2020/1 від 06.05.2020 які є ідентичними із договором №04/05/2020/1 від 04.05.2020, зокрема щодо підстав стягнення 40% штрафу за невиконання зобов'язань.
За наведеного, з метою уникнення будь-яких сумнівів учасників судового процесу щодо об'єктивності та неупередженості під час розгляду справи №902/1140/20, заява про відвід підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 35, 38, 39 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд
Заяву Приватного підприємства "Зернотік Плюс" про відвід головуючого судді Миханюк М.В. та судді Коломис В.В. у справі № 902/1140/20, задоволити.
Відвести головуючого суддю Миханюк М.В. та суддю Коломис В.В від участі у справі №902/1140/20.
Справу №902/1140/20 передати на повторний автоматизований розподіл відповідно до ст. 32 ГПК України.
Головуючий суддя Миханюк М.В.
Суддя Дужич С.П.
Суддя Коломис В.В.