печерський районний суд міста києва
Справа № 757/23003/21-к
11 травня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 червня 2019 року у справі № 757/28312/19-к у кримінальному провадженні №42018000000002080 від 23.08.2018,-
До слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 червня 2019 року у справі № 757/28312/19-к у кримінальному провадженні №42018000000002080 від 23.08.2018.
Клопотання обґрунтовано тим, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10.06.2019 по справі № 757/28312/19-к накладено арешт на транспортні засоби, якими користувався ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зокрема на AUDI Q5, він код - WAUZZZFY7J2106849, д.н.з. НОМЕР_2 .
Арешт накладено з тих підстав, що ОСОБА_5 , який користувався зазначеним Транспортним засобом, було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 321-1 КК України, відповідальність за який передбачає позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна.
Накладаючи арешт, дійшов висновку що незастосування арешту майна підозрюваного, може призвести до його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, самим підозрюваним, чи уповноваженими ним особами.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08.05.2020 по справі № 757/10483/20-к встановлено порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні № 42018000000002080 від 23.08.2018, зокрема транспортного засобу, шляхом передачі Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ: 41037901), в управління у порядку та на умовах, визначених Законом України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».
08 квітня 2021 року Товарною біржою «Продажі» ( ЄДРПОУ 25545373) проведено аукціон із продажу Транспортного засобу за результатами якого переможцем визначено Заявника - ОСОБА_4 , ціна продажу - 356 768,32 грн. (протокол № 31 від 08.04.2021).
22 квітня 2021 року Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів складено акт № 030978 про реалізацію активів на електронних торгах, а саме AUDI Q5, VIN-код - WAUZZZFY7J2106849, д.н.з. НОМЕР_2 .
22.04.2021 Заявник ОСОБА_4 в порядку, передбаченому законом, набув право власності на зазначений транспортний засіб.
У судове засідання заявник не з'явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, через канцелярію суду адвокат ОСОБА_3 подав заяву про розгляд справи у його відсутність, вимоги підтримує та просить задовольнити.
Представник Офісу Генерального прокурора у судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлявся належним чином, про причини неявки до суду не повідомив.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України, клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність осіб, які не з'явились, на підставі наявних доказів у матеріалах справи.
Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42018000000002080, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.08.2018 року.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.06.2019 по справі № 757/28312/19-к накладено арешт на транспортні засоби, якими користувався ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зокрема на : AUDI Q5, VIN-код - НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_2 .
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.05.2020 у справі № 757/10483/20-к визначено порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні №42018000000002080, зокрема транспортного засобу, AUDI Q5, VIN-код - НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_2 , шляхом передачі Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Відповідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Відповідно до ч. 2 ч. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно п. 8 розділу «Х» Порядку реалізації арештованого майна, акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 05 червня 2018 року у справі №910/856/17 (провадження №12-128гс18), правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення електронних торгів, що передбачено пунктом 8 розділу «X» Порядку реалізації майна, та вказано, що акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Тобто вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є договором.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року ,кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним ( рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (ВП),заява №31107/96,п.58, ЕСНR 1999-ІІ.) Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series A №296-А,п.42,та «Кушоглу проти Болгарії», заява №48191/99.пп.49-62,від 10.05.2007). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статі 1 Першого Протоколу. Необхідного балансу не вдається досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»,пп.69 та 73, Series A №52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються,та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21.02.1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п.50, Series A №98).
Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_4 придбав вказане майно на товарній біржі «Продажі». Придбання майна ОСОБА_4 підтверджується актом про реалізацію активів на електронних торгах.
Викладені обставини свідчать, що ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту зазначеного у клопотанні майна, на час розгляду клопотання про скасування арешту майна не підтверджуються, що обґрунтовано матеріалами доданими до клопотання, тоді як слідчим, прокурором не було наведено жодних доводів в обґрунтування наявних ризиків, як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
У зв'язку з чим, вважає доцільним скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/28312/19-к, від 10.06.2019.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 2, 8, 9, 16, 85, 98, 132, 170, 174 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 червня 2019 року у справі № 757/28312/19-к на транспортний засіб AUDI Q5, він код - WAUZZZFY7J2106849, д.н.з. НОМЕР_2 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1