печерський районний суд міста києва
Справа № 757/10387/21-к
29 квітня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за скаргою захисника підозрюваного у кримінальному провадженні № 12018000000000724 ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на повідомлення про підозру від 19 серпня 2020 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України,
26.02.2021 у провадження Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга захисника підозрюваного у кримінальному провадженні № 12018000000000724 ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , яка передана слідчому судді ОСОБА_1 того ж дня, про скасування повідомлення про підозру від 19.08.2020 ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України у кримінальному провадженні № 12018000000000724 від 29.11.2018.
Скарга мотивована тим, що повідомлення про підозру ОСОБА_3 складено без відповідних на те підстав. Захисник зазначає, що підозра у вчиненні його підзахисним кримінального правопорушення необґрунтована та, що в ході досудового розслідування кримінального провадження не здобуто доказів, які підтверджують наявність у діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. У зв'язку з чим, сторона захисту вважає, що повідомлення про підозру від 19.08.2020 є необґрунтованим, не містить достатніх доказів на її підтвердження, та таким, що підлягає скасуванню.
В судове засідання підозрюваний та його захисник не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомлено.
Представник органу досудового розслідування до суду не з'явився, про судове засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомлено.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.
Частиною 3 статті 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність осіб, які не з'явились, на підставі наданих доказів.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення в межах заявлених вимог, приходить до наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12018000000000724 від 29.11.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України
19.08.2020 слідчим другого відділу Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених службовими особами, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 , в межах кримінального провадження № 12018000000000724 від 29.11.2018, складено повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, яке того ж дня вручено останньому.
Згідно з положеннями п. 10 ч.1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскарженні повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Відповідно до статті 276 КПК України, повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, зокрема за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Статтею 277 КПК України визначено, що письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Повідомлення має містити такі відомості: прізвище та посаду слідчого, дізнавача, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Статтею 278 КПК України чітко регламентовано порядок вручення письмового повідомлення про підозру. Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим, дізнавачем або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Як вбачається з матеріалів справи, повідомлення про підозру ОСОБА_3 було здійснено в порядку, передбаченому КПК України, оскільки, складено та вручено 19.08.2020, а зміст такого повідомлення відповідає вимогам ст. 277 КПК України.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому слідчий суддя зазначає, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Крім того, слід наголосити, що відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, що передбачені КПК України.
Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України (ч. 2 ст. 22 КПК України).
Доводи сторони захисту з приводу необґрунтованості та незаконності підозри відносно ОСОБА_3 не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а долучені докази, на переконання слідчого судді, вказують на вірогідну причетність ОСОБА_3 до вчинення інкримінованого йому злочину, при цьому таке цілком узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що зазначена особа могла вчинити правопорушення/рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти Польщі».
Крім того, у кримінальному провадженні продовжується досудове розслідування, проводяться необхідні слідчі дії, які необхідно вчинити слідчому для встановлення обставин кримінального правопорушення, на підтвердження або спростування причетності ОСОБА_3 до злочину, у якому йому повідомлено про підозру.
Крім того, матеріали скарги сторони захисту не містять жодного доказу щодо процесуального порушення порядку повідомлення про підозру ОСОБА_3 , а тому скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 9, 22, 26, 276-278, 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1