печерський районний суд міста києва
Справа № 757/57117/20-к
09 березня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суді в м. Києві скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_5 від 25.11.2020 про відмову у задоволенні клопотання, у рамках кримінального провадження № 12020100060002551,
До Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_5 від 25.11.2020 про відмову у задоволенні клопотання, у рамках кримінального провадження № 12020100060002551.
Вказану постанову особа, що подала скаргу вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню як наслідок її незаконності та необґрунтованості.
У судове засідання особа, яка звернулася із скаргою не з'явилися, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлялися належним чином.
Правило щодо неможливості розгляду скарг за відсутності особи, що подала скаргу передбачає розгляд скарг за обов'язкової участі особи, разом з тим, особа, яка подала скаргу просить розглядати скаргу за його відсутності, враховуючи порядок розгляду даної категорії справ та заяву адвоката ОСОБА_3 , яка просить розглянути скаргу за його відсутності, слідчий суддя визнав за можливе перейти до розгляду скарги без участі особи, що подала скаргу в судовому засіданні на підставі наявних доказів.
Слідчий, процесуальне рішення, яке являється предметом оскарження, в судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду скарги повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяв, клопотань до суду не подано.
Згідно з ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Зважаючи на ці положення закону та поряд з цим, враховуючи, що до складу групи прокурорів входить декілька прокурорів, слідчий суддя вважає необґрунтованою неявку прокурора у судове засідання, а відтак слідчий суддя визнав за можливе прийняти рішення по суті скарги без його участі.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали, які долучені до скарги, приходжу до наступного висновку.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Частиною 2 ст. 22 КПК України встановлено, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Частиною 3 ст. 93 КПК України зазначено, що сторона захисту, потерпілий здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Ініціювання стороною захисту, потерпілим проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому ст. 220 цього Кодексу. Частиною 1 ст. 220 КПК України встановлено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
На стадії досудового розслідування особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником можуть бути оскарженні рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, що встановлено п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Частиною 1 ст. 223 КПК України визначено, що слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети (ч. 2 ст. 223 КПК України).
Як вбачається із скарги та долучених до неї матеріалів, СВ Печерським УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020100060002551, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся із клопотаннями від 13.11.2020, відповідно до якого просить слідчого провести слідчі дії.
Постановою прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_5 від 25.11.2020 відмовлено у задоволенні клопотання, у рамках кримінального провадження № 12020100060002551.
Відповідно до ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Дану скаргу подано належною особою та у строки, передбачені КПК України.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є в т. ч. охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення повного розслідування, з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 110, ч. 2 ст. 220 КПК України, постанова, крім змісту обставин, які є підставами для її прийняття, має містити мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України.
Разом з тим, мотивуючи постанову про відмову у задоволенні клопотання прокурор вказує, що під час досудового розслідування зібрано достатньо доказів щодо обґрунтованості підозри підозрюваного у вчиненні злочину, а також зазначає, що слідчим завершено проведення досудового розслідування та відкрито матеріали кримінального провадження сторонам.
Поряд з цим, відмовляючи у задоволенні клопотання адвоката, прокурор не надає оцінки обставинам викладеними захисником у клопотанні.
За таких обставин, оскаржувана постанова слідчого від 25.11.2020, не відповідає вимогам, встановленим ч. 5 ст. 110 КПК України, є невмотивованою, оскільки в ній відсутній зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України, а відтак підлягає скасуванню із зобов'язанням розглянути клопотання.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. ст. 2,7, 9, 223, 220, 303, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_5 від 25.11.2020 про відмову у задоволенні клопотання, у рамках кримінального провадження № 12020100060002551 - задовольнити частково.
Скасувати постанову прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_5 від 25.11.2020 про відмову у задоволенні клопотання, у рамках кримінального провадження № 12020100060002551.
Зобов'язати уповноваженого прокурора у кримінальному провадженні № 12020100060002551 розглянути клопотання ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 від 13.11.2020, в порядку ст. 220 КПК України.
В задоволенні решти вимог скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1