печерський районний суд міста києва
Справа № 757/46643/20-к
16.02.2021 Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши в м. Києві в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020105060000839 від 22.10.2020, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, українця, громадянина України, з неповною вищою освітою, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючоо за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, -
ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок за таких встановлених досудовим розслідуванням обставин.
21.10.2020 року, о 21 год. 00 хв., ОСОБА_3 разом із невстановленою досудовим розслідуванням особою чоловічої статі, перебуваючи в центральній частині міста Києва, а саме за адресою: м. Київ, вул.. Алея Героїв Небесної Сотні, розпивали алкогольні напої за вищевказаною адресою.
В цей час, у ОСОБА_3 , який перебував в стані сильного алкогольного сп'яніння виник умисел на порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства.
Так, ОСОБА_3 приблизно о 21 год. 10 хв., реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи умисно, проявляючи особливу зухвалість, ігноруючи існуючі в суспільстві правила поведінки, помітивши перед собою пам'ятник «Героїв Небесної Сотні», споруджений на честь пам'яті загиблих під час «Революції Гідності» в 2014 році, який значиться як архітектурна споруда, підійшов до нього, та умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки, почав справляти природні потреби на пам'ятник, тим самим вчиняти хуліганські дії, які спрямовані на порушення громадського порядку.
В подальшому, ОСОБА_3 був поміченим біля пам'ятника архітектури, небайдужими перехожими громадянами, які в подальшому зафіксували вчинення ним кримінального проступку на відеозапис, та розмістили в мережі «Інтернет».
Так, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та протиправний характер своїх дій, перебуваючи в громадському місці, ОСОБА_3 , скориставшись тим, що вчинені ним неправомірні дії не були припинені, направився до станції метро «Майдан Незалежності» з метою уникнення покарання від кримінального проступку, та зник у невідомому напрямку.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 296 КК України, а саме: грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.
Положеннями ч. ч. 2, 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
В обвинувальному акті прокурором викладено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згоден на розгляд обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акта додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , яка складена за участі захисника ОСОБА_4 , в якій ОСОБА_3 зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, він беззаперечно визнає; згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; йому роз'яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку на підставі розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені в результаті досудового розслідуванням обставини; згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
У вказаній заяві захисником ОСОБА_4 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_3 , його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.
Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст. ст. 381, 382 КПК України.
Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 296 КК України, а саме: грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.
Обвинувачений ОСОБА_3 , захист якого здійснює захисник ОСОБА_4 , обставини вчинення кримінального поступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акта підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 296 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання є щире каяття.
Згідно з ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він за даними наявної документації на обліку у лікаря-психіатра та під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, що свідчить про його осудність, має місце реєстрації та проживання, раніше не судимий.
За сукупності вищенаведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 296 КК України, а саме у виді обмеження волі, з урахуванням ч. 3 ст. 68 КК України.
Разом з тим, враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_3 кримінального проступку, його особу, зокрема, його вік, критичне ставлення до вчиненого, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався та кримінальне правопорушення вчинив вперше, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_3 ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку, оскільки, на думку суду, його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.
Також суд покладає на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, які сприятимуть його виправленню.
Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Питання речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати відсутні.
Керуючись ч. 9 ст. 100, ст. ст. 369-371, 373, 374, 376, 381-382 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробовуванням, з встановленням іспитового строку 2 (два) роки.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України на період іспитового строку покласти на ОСОБА_3 обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази: кросівки чорного кольору, кофту чорного кольору та штани чорного кольору - залишити ОСОБА_3 , як власнику.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Печерський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно вручити прокурору, обвинуваченому та захиснику.
Суддя ОСОБА_1