печерський районний суд міста києва
Справа № 757/23549/20-к
12 лютого 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві провадження за скаргою ОСОБА_3 на постанову слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_4 від 15.05.2020 року про закриття кримінального провадження №42020000000000354 від 27.02.2020 року,-
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із скаргою на постанову слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_4 від 15.05.2020 року про закриття кримінального провадження № 42020000000000354 від 27.02.2020 року.
Вважає оскаржувану постанову незаконною, невмотивованою та такою, що винесена передчасно на підставі не повно проведеного досудового розслідування без всебічного, повного, об'єктивного дослідження даних.
В судове засідання ОСОБА_3 не з'явився. До канцелярії суду подав заяву про розгляд провадження у його відсутність, скаргу просить задовольнити з викладених підстав.
Слідчий в судове засідання не з'явився, до канцелярії суду подав заяву про розгляд без його участі, проти задоволення скарги заперечує та просить повернути заявнику, крім того зазначає, що досудове розслідування було проведено повно та всебічно.
Слідчий суддя на підставі ст. 306 КПК України визнав за можливе продовжити судовий розгляд за відсутності учасників судового розгляду та на підставі наявних в матеріалах скарги даних.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку. Згідно з ч. 1ст. 303 КПК України на досудовому провадженні рішення слідчого про закриття кримінального провадження може бути оскаржене заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Вичерпний перелік підстав закриття кримінального провадження міститься уст. 284 КПК України, згідно з нормами якої кримінальне провадження закривається в разі встановлення відсутності в діянні особи складу кримінального правопорушення.
Оцінюючи на предмет законності вказану постанову слідчий суддя враховує, що закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів.
Постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній мають бути викладені всі підстави, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження.
Слідчим суддею встановлено, що Третім слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, проводилось досудове розслідування кримінального провадження №42020000000000354 від 27.02.2020 року за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України.
У ході досудового слідства у вказаному провадженні, досліджувався факт можливого невиконання постанов Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.07.2010 (справа №2а-2713/10/2570) та від 06.02.2013 (справа №2а/2570/3903/2012), а також ухвали Вищого адміністративного суду України від 07.12.2016 (справа №К/80019652/13) службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказані обставини були предметом перевірки під час досудового розслідування, в рамках якого здійснено достатній обсяг слідчих дій, спрямованих на всебічне, повне і неупереджене дослідження обставин кримінального провадження.
15.05.2020 року слідчим Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_4 винесено постанову про закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із встановленою відсутністю в діянні службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України.
Як вбачається з наданих суду та досліджених слідчим суддею матеріалів закритого кримінального провадження, органом досудового розслідування вжито заходів щодо забезпечення всебічності та повноти досудового слідства, а саме: проведено ряд допитів, направлено запити про витребування документів та з метою отримання інформації щодо виконавчих проваджень, вжито усіх заходів для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Так зі змісту оскаржуваної постанови та досліджених слідчим суддею матеріалів кримінального провадження вбачається, що в ході досудового розслідування та при прийнятті рішення про закриття кримінального провадження слідчим проаналізовано та дано оцінку усім викладеним у заяві про кримінальні правопорушення доводам, проведено ряд слідчо-розшукових дій, отримані результати яких вказують на відсутність події кримінального правопорушення.
Виходячи з аналізу доказів, які містяться в матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя погоджується з позицією слідчого щодо повноти проведення досудового розслідування та тим, що обставини, на які посилається особа, яка подала скаргу, щодо можливого вчинення злочину, були належним чином перевірені.
Щодо доводів заявника про неповноту проведеного досудового розслідування, слідчий суддя приходить до такого.
У силу ч. 2 ст. 9 КПК слідчий зобов'язаний всебічно, повно та неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та прийняти законні і неупереджені процесуальні рішення.
Вимога всебічності та повноти досудового розслідування передбачає збирання доказів у тому обсязі, який би забезпечив можливість встановити всі необхідні обставини кримінального правопорушення, надати оцінку кожному доказу окремо та усім доказам у їх сукупності та взаємному зв'язку.
Згідно зі ст. 84 КПК доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК порядку, на підставі яких уповноважені особи встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів серед іншого є показання, документи, висновки експертів.
Статтею 91 КПК України визначені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Згідно зі ст. 215 КПК України досудове розслідування здійснюється у формі досудового слідства. Зазначена норма, як і в цілому положення глави 19 КПК України, визначають форму та регламентують порядок проведення досудового слідства, однак не встановлюють переліку процесуальних та слідчих дій, які обов'язково належить здійснити в ході досудового розслідування для його закінчення.
Орган досудового розслідування в залежності від описаних заявником обставин, в яких останній вбачає ознаки кримінально-караних діянь, та залежно від того, як ці ознаки будуть співвідноситися з ознаками складів злочинів, в даному випадку, передбачених ст.ст. 110, 111 КК України, на власний розсуд визначає об'єм слідчих та процесуальних дій, достатній, за переконанням слідчого чи прокурора, для прийняття мотивованого рішення у відповідності до положень ч. 2 ст. 283 КПК України.
Відповідно до ст. 94 КПК України слідчий за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. При здійсненні досудового розслідування слідчий самостійно визначає обсяг слідчих (розшукових) дій, які необхідно провести і ніхто, крім прокурора, не вправі давати йому вказівки щодо проведення досудового розслідування.
Отже, процесуальне рішення має ґрунтуватися на доказах, які відповідають вказаним вимогам.
Вичерпний перелік підстав закриття кримінального провадження міститься в ст. 284 КПК України, згідно якої кримінальне провадження закривається в разі встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.
Закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів (ст. ст. 2, 284 КПК України).
Постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).
Тобто, на слідчого суддю, відповідно до норм КПК України, покладено обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов'язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови. Зокрема, якщо слідчим закрито провадження за відсутністю в діях особи складу злочину, то слідчий суддя має звернути увагу на те, чи містить постанова детальний виклад обставин, за яких заявник вважав, що особою (особами) вчинено злочин, а у разі, якщо особі (особам) ставилося в вину декілька протиправних діянь, які підпадають під ознаки різних статей кримінального закону, то чи містить постанова висновки слідчого щодо відсутності вини особи (осіб) у вчиненні кожного з них.
Згідно з ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Як засвідчили досліджені матеріали кримінального провадження, зібрані в ході розслідування кримінального провадження докази, а саме: показання свідків, копії процесуальних документів, у своєму взаємозв'язку були достатніми для прийняття слідчим постанови про закриття кримінального провадження.
Стверджуючи про необхідність проведення інших слідчих дій, наведених у скарзі, заявник між тим не розкриває, яким чином це може вплинути на правильність висновків про закриття кримінального провадження.
Таким чином, доводи особи, яка подала скаргу, щодо неповноти та несумлінності проведеного досудового розслідування, суд вважає такими, що не підкріплені належними доказами.
Слідчий суддя також враховує, що висновок про відсутність в діяннях службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 , складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України, зроблений на підставі належної правової оцінки усіх доводів заявника, свідків у кримінальному провадженні та інших здобутих доказів як кожного окремо, так і у їх сукупності.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що рішення слідчого є належним чином мотивованим та обґрунтованим, а тому підстав стверджувати, що в ході нового розслідування можуть бути встановлені дані для висновку про наявність в описаних заявником обставинах складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України, слідчим суддею при розгляді скарги не встановлено.
Також слідчий суддя вважає, що оскаржувана постанова за своїм змістом відповідає ст. 110 КПК України, містить всі необхідні реквізити, з дотриманням вимог до постанов про закриття кримінального провадження, відтак підстав для її скасування судом не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 9, 22, 306, 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_4 від 15.05.2020 року про закриття кримінального провадження №42020000000000354 від 27.02.2020 року - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена а апеляційному порядку.
Слідчий суддя ОСОБА_1