печерський районний суд міста києва
Справа № 757/50252/20-к
24 грудня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва
ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого Першого слідчого відділу (відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42020270000000089 від 01.10.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, про арешт майна, -
В провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого Першого слідчого відділу (відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_3 погоджене прокурором відділу Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна.
Мотивуючи зазначене клопотання слідчий у клопотанні вказує наступне.
Першим слідчим відділом (відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020270000000089 від 01.10.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючи головним державним інспектором відділу митного оформлення №3 митного поста «Чернігів - центральний» Північної митниці Держмислужби, тобто будучи відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» працівником правоохоронного органу, діючи за попередньою змовою із заступником начальника митного поста - начальником відділу митного оформлення №3 митного поста «Чернігів - центральний» Північної митниці Держмислужби ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , протиправно використовуючи своє службове становище, з метою власного незаконного збагачення, упродовж жовтня-листопада 2020 року вимагали та 12.11.2020 одержали від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Райський Фрукт» ОСОБА_7 неправомірну вигоду для себе за здійснення безперешкодного розмитнення товару, ввезеного на митну територію України вищевказаним Товариством.
12.11.2020 близько 11 год. 20 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи у службовому приміщенні відділу митного оформлення №3 митного поста «Чернігів - центральний» Північної митниці Держмитслужби, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , реалізуючи вищевказаний спільний з ОСОБА_6 злочинний умисел одержав від ОСОБА_7 неправомірну вигоду у виді грошових коштів у сумі 18 (вісімнадцять) тисяч гривень за здійснення безперешкодного розмитнення товару, ввезеного на митну територію України ТОВ «Райський Фрукт» упродовж жовтня-листопада 2020 року.
За вказаних обставин, 12.11.2020 слідчим Першого слідчого відділу (відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Києві, ОСОБА_3 за погодженням з прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_8 , відповідно до ст. 276-278 КПК України, у зв'язку з затриманнями на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.
У ході досудового розслідування, слідчим Першого слідчого відділу (відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_3 головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного посту «Чернігів-центральний» Північної митниці Держмитслужби ОСОБА_5 , на підставі п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України, затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. У ході особистого обшуку ОСОБА_5 , який проводився під час його затримання, у останнього виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Meizu», сірого кольору, імей1: НОМЕР_1 , імей2: НОМЕР_2 з сім-карткою оператора стільникового зв'язку ПрАТ «Київстар» з абонентським номером « НОМЕР_3 », мобільний телефон марки «Wileyfox», чорного кольору, імей1: НОМЕР_4 , імей2: НОМЕР_5 з сім-карткою оператора стільникового зв'язку ПрАТ «ВФ України» з абонентським номером « НОМЕР_6 »,мобільний телефон «Samsung», чорного кольору, з сім-карткою оператора стільникового зв'язку ПрАТ «ВФ України» з абонентським номером « НОМЕР_7 » та службове посвідчення НОМЕР_8 , видане ОСОБА_5 .
У судове засідання слідчий не з'явився. До суду слідчий подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, вимоги підтримує, просить задовольнити.
Також в судове засідання не з'явився і власник майна. До суду власник майна подав заяву про розгляду клопотання за його відсутності, проти задоволення клопотання заперечує.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Постановою слідчого Першого слідчого відділу (відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_3 від 12.11.2020 майно, на арешті якого наполягає орган досудового розслідування, визнано речовими доками у даному кримінальному провадженні.
Таким чином, є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів.
Слідчий суддя, враховуючи вище викладені обставини, приходить до висновку про задоволення клопотання, оскільки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна є співрозмірним завданням кримінального провадження, спрямоване на досягнення цілей розслідуваного кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392 КПК України, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 12.11.2020 року, в ході проведення особистого обшуку :
-мобільний телефон марки «Meizu», сірого кольору, імей1: НОМЕР_1 , імей2: НОМЕР_2 з сім-карткою оператора стільникового зв'язку
ПрАТ «Київстар» з абонентським номером « НОМЕР_3 »;
-мобільний телефон марки «Wileyfox», чорного кольору, імей1: НОМЕР_4 , імей2: НОМЕР_5 з сім-карткою оператора стільникового зв'язку
ПрАТ «ВФ України» з абонентським номером « НОМЕР_6 »;
-мобільний телефон марки «Samsung», чорного кольору, з сім-карткою оператора стільникового зв'язку ПрАТ «ВФ України» з абонентським номером « НОМЕР_7 »;
-службове посвідчення НОМЕР_8 , видане ОСОБА_5 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1