ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/21566/20
провадження № 2-а/753/15/21
"21" травня 2021 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Мицик Ю.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, третя особа: начальник Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області Матвієнко Олена Володимирівна про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
У грудні 2020 року позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення № 54 від 07.12.2020, винесену начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області Матвієнко О.В., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді накладення штрафу у сумі 51 грн. В обґрунтування своїх вимог вказав, що вказана постанова винесена з порушенням чинного законодавства, зокрема норм КУпАП, з порушенням передбаченого законом порядку провадження в справах про адміністративні правопорушення, за відсутності належних доказів його вини у скоєному правопорушенні та неповноважною посадовою особою. Так, у вказаній постанові зазначено, що у ході проведення позапланової перевірки за зверненням представника за довіреністю гр. ОСОБА_2 - гр. ОСОБА_3 (АКТ від 30.11.2020 10-05.3/000197) у торговельному об'єкті (майданчик), ФОП ОСОБА_1 (далі - підприємець) за адресою: АДРЕСА_1 , 01.12.2020 о 15:00 годині, встановлено, що гр. ОСОБА_1 , перебуваючи на своєму робочому місці, не забезпечив наявності необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, а саме: відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами, дату виготовлення, строк придатності (строк служби) товару, найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування, відсутні документи, які підтверджують належну якість продукції, чим порушено вимоги пунктів 6, 13, 15 розділу І Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки України № 104 від 4.2007: пунктів 16, 17, 21 Порядку провадження торгівельної діяльності та правил торгівельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 833 від 15.06.2006. Однак, таке твердження є помилковим, у зв'язку з наступним. Оскаржувана постанова була прийнята на підставі протоколу про адміністративне правопорушення № 10-05.3/000054 від 01.12.2020 складеного головним спеціалістом відділу контролю у сфері торгівлі, робіт та послуг управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Київській обл. Єременко Н.О., яка не мала передбачених законом повноважень на його складення за ч. 1 ст.155 та ч. 1 ст.156-1 КУпАП. Крім того, вказані у протоколі про адміністративне правопорушення та акті перевірки порушення, не підтверджені будьякими належними та допустимими доказами, фактично ґрунтуються на припущеннях і взагалі не відповідають дійсним обставинам та наданими позивачем суб'єкту перевірки доказами, а саме: дата виготовлення товару була обумовлена Замовленням - Договором купівлі продажу № 31/07/20-1 від 31.07.2020, тобто 22 робочих дні і було виконано у строк, про що повідомлено замовника 31.08.2020. Гарантійний термін був обумовлений Замовленням - Договором купівлі продажу № 31/07/20-1 від 31.07.2020 і складає 12 місяців. Найменування та місце знаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції, щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування. Всі ці перелічені функції позивач, як Фізична особа - підприємець виконує в одній особі і вказані реквізити (найменування та місце знаходження) зазначені в Замовленні - Договорі купівлі продажу № 31/07/20-1 від 31.07.2020, тому окремого зазначення в будь яких інших документах не потребує. Крім того. позивач вказав, що не відповідають дійсності доводи, що він не забезпечив наявність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, оскільки під час перевірки ним було надано відповідні сертифікати та документи на комплектуючи матеріали з яких був виготовлений виріб. Щодо відсутності документів, які підтверджують належну якість продукції, вказав, що існує виключний перелік товарів, які підлягають обов'язковій сертифікації, який визначений Наказом Держспоживстандарту України «Про затвердження переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні» № 28 від 01.02.2005 продукція, яка виготовляється на замовлення позивачем, має індивідуальний характер і не входить до цього переліку та не потребує окремої сертифікації або документуванню якості продукції з урахуванням того, що всі комплектуючи матеріали підтверджені відповідними сертифікатами якості. Зазначив, що скарга гр. ОСОБА_2 , не може бути підставою для призначення перевірки діяльності його ФОП, оскільки зміст вказаної скарги не містить визначених законом підстав для перевірки. У направленні на перевірку № 3972 від 30.11.2020 предметом перевірки було «дотримання вимог законодавства України про захист прав споживачів». Таке формулювання предмету перевірки не відповідає вимогам чинного законодавства. При цьому, не маючи конкретних фактів порушення з боку позивача прав ОСОБА_4 як споживача, посадова особа відповідача начальник Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області Матвієнко О.В. призначила своїм наказом № 5067-ОД від 30.11.2020 проведення позапланової перевірки без достатніх підстав та без зазначення конкретної мети перевірки. На підставі вищевикладених доводів позовної заяви, просив позов задовольнити.
28.12.2020 ухвалою суду вказаний позов було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.
22.01.2021 ухвалою суду відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, під головуванням судді Мицик Ю.С.
25.02.2021 ухвалою суду повернуто заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.
05.03.2021 ухвалою суду було зупинено стягнення на підставі виконавчого документа № 64076867 з виконання постанови № 54 начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області Матвієнко О.В. від 01.12.2020, якою заявника було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155 та ч. 1 ст. 156-1 КУпАП, до вирішення справи по суті.
30.03.2021 ухвалою суду було виправлено описки, допущені в ухвалі Дарницького районного суду м. Києва про відкриття провадження у справі від 22.01.2021, щодо посилання на норми ЦПК України.
30.03.2021 ухвалою суду було відмовлено у задоволенні заяви в.о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області Нагорного Р.В. про закриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, третя особа: начальник Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області Матвієнко Олена Володимирівна про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
У визначений судом строк відповідачем відзив суду не надіслано.
У визначений судом строк третя особа пояснення до суду не надіслала.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі по наступним підставам.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Судовим розглядом встановлено, що між ОСОБА_2 (далі - Покупець) та ФОП ОСОБА_1 (далі- Продавець) 31.07.2020 було укладено Замовлення-Договір купівлі-продажу № 31/07/20-1 (далі - Договір), у відповідності до якого Продавець взяв на себе зобов'язання із власних матеріалів, власними силами, по індивідуальному замовленню Покупця, виготовити та передати Покупцю вольєр для собаки. У відповідності до умов укладеного Договору, загальна вартість Товару становила 57 000 грн., термін виготовлення 22 робочих дні. У момент укладення договору Покупцем було здійснено передоплату у розмірі 30 000 грн. /а.с. 103-106, 110-111/.
Встановлено, що у період з 30.11.2020 по 01.12.2020 посадовими особами ГУ Держпродспоживслужби у Київській області було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів.
За результатами проведеної перевірки ГУ Держпродспоживслужби у Київській області було складено акт № 10-05.3/000054 від 01.12.2020 /а.с.53-79/.
Відповідно до висновків, які наведені в акті, 30.11.2020 розпочато позаплановий захід державного нагляду (контролю) ФОП ОСОБА_1 (далі продавець) на підставі скарги гр. ОСОБА_2 (далі споживач) погодження Держпродспоживслужби №15.3- 9/2/17711 від 19.11.2020 на предмет дотримання вимог законодавства про захист прав споживача у ФОП ОСОБА_1 з питань порушених у скарзі від 31.10.2020. Встановлено, що споживачем згідно договору замовлення купівлі-продажу №31/07/20-1 від 31.07.2020 замовлено виріб з дерева (вольєр) (далі виріб) та здійснено передплату в сумі 30000 грн., товарний чек б/н від 31.07.2020. За інформацією отриманої від підприємця виріб виготовлено 31.08.2020, виріб знаходиться на торговельному майданчику за адресою: АДРЕСА_2 . На час перевірки підприємцем надані: виписка з єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, витяг № 19265134070040 з реєстру платників єдиного податку.
Встановлено відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації на виріб у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом у доступній наочній формі прийнятним для окремих видів товарів, щодо відомостей про вміст шкідливих речовин, які встановлені нормативно-правовими актами та застереження щодо застосування окремої продукції якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами, дату виготовлення, строк придатності,(строк служби) товару, найменування та місце знаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції, щодо прийняття претензій від споживача, а також проведення ремонту і технічного обслуговування. На момент перевірки підприємцем не надано документи, які підтверджують належну якість продукції а саме висновок державного санітарно-епідеміологічної експертизи. На підставі результатів перевірки та з метою припинення порушення законодавства про захист прав споживача передбачених ст. 6 закону 1038 частинами 7, 8 статті 7 закону 877- 5, складено припис припинити порушення законодавства про захист прав споживачів до 07.12.2020.
01.12.2020 головним спеціалістом відділу контролю у сфері торгівлі, робіт та послуг управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Київській обл. Єременко Н.О. відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення № 10-05.3/000054 за ч. 1 ст. 155, ч. 1 ст. 156-1 КУпАП.
На підставі результатів перевірки 07.12.2020 начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області Матвієнко О.В було винесено постанову № 54 на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155, ч. 1 ст. 165-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 51 грн. на користь держави.
Відповідно до змісту вказаної постанови, у ході проведення позапланової перевірки за зверненням представника за довіреністю гр. ОСОБА_2 - гр. ОСОБА_3 (АКТ від 30.11.2020 10-05.3/000197) у торговельному об'єкті (майданчик), ФОП ОСОБА_1 (далі - підприємець) за адресою: АДРЕСА_1 , 01.12.2020 о 15:00 годині, встановлено, що гр. ОСОБА_1 , перебуваючи на своєму робочому місці, не забезпечив наявності необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, а саме: відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами, дату виготовлення, строк придатності (строк служби) товару, найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування, відсутні документи, які підтверджують належну якість продукції, чим порушено вимоги пунктів 6, 13, 15 розділу І Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки України № 104 від 4.2007: пунктів 16, 17, 21 Порядку провадження торгівельної діяльності та правил торгівельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 833 від 15.06.2006.
Так, частиною 1 статті 155 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за порушення правил торгівлі, виконання робіт і надання послуг працівниками торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю.
Положеннями частини 1 статті 156-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за відмову працівників торгівлі, громадського харчування та сфери послуг і громадян, які займаються підприємницькою діяльністю в цих галузях, у наданні громадянам-споживачам (крім споживачів фінансових послуг) необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товари (роботи, послуги), їх кількість, якість, асортимент, а також про їх виробника (виконавця, продавця), у навчанні безпечного та правильного їх використання, а так само обмеження прав громадян-споживачів на перевірку якості, комплектності, ваги та ціни придбаних товарів -
Постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 р. № 833 затверджено Порядок провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів (далі - Порядок № 833). Цей Порядок № 833 визначає загальні умови провадження торговельної діяльності суб'єктами оптової торгівлі, роздрібної торгівлі, закладами ресторанного господарства, основні вимоги до торговельної мережі, мережі закладів ресторанного господарства і торговельного обслуговування споживачів (покупців), які придбавають товари у підприємств, установ та організацій незалежно від організаційно-правової форми і форми власності, фізичних осіб - підприємців та іноземних юридичних осіб, що провадять підприємницьку діяльність на території України (далі - суб'єкти господарювання).
Відповідно до вимог п. 16 Порядку № 833, працівники суб'єкта господарювання зобов'язані забезпечити реалізацію прав споживачів, визначених Законом України "Про захист прав споживачів" ( 1023-12 ), виконувати ці правила та вимоги інших нормативно-правових актів, що регулюють торговельну діяльність. Працівники, залучені до виготовлення, зберігання та реалізації харчових продуктів і продовольчої сировини, зобов'язані мати спеціальну підготовку.
Пунктом 17 Порядку № 833 забороняється продаж товарів, що не мають відповідного маркування, етикетування або інструкції про їх застосування (в установлених випадках), а також належного товарного вигляду, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативно-правових актів, строк придатності яких минув, а також тих, що надійшли без документів, передбачених законодавством, зокрема які засвідчують їх якість та безпеку.
Відповідно до вимог п. 21 Порядку № 833, суб'єкт господарювання зобов'язаний: надавати споживачеві (покупцеві) у доступній формі необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари; усіляко сприяти споживачеві (покупцеві) у вільному виборі товарів і додаткових послуг, на його вимогу провести перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни товарів з наданням йому контрольно-вимірювальних приладів, документів, які підтверджують якість, безпеку, ціну товарів; забезпечити можливість використання електронних платіжних засобів під час здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) відповідно до законодавства; перевірити справність виробу, продемонструвати, за можливості, його роботу та ознайомити споживача з правилами користування; забезпечити приймання, зберігання і продаж товарів та продукції, виготовленої у закладі ресторанного господарства, відповідно до законодавства; забезпечити доступ споживачів до торговельних об'єктів без здавання на збереження особистих речей, крім товарів, реалізація яких здійснюється у таких торговельних об'єктах; створити умови для збереження речей споживачів, у разі, коли вхід до торговельного об'єкта з товарами, які реалізуються в таких закладах, заборонено.
Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 19 квітня 2007 р. № 104, затверджено Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами (далі - Правила №104). Ці Правила регламентують порядок приймання, зберігання, підготовки до продажу та продажу непродовольчих товарів через роздрібну торговельну мережу, а також визначають вимоги щодо дотримання прав споживачів стосовно належної якості та безпеки товарів і рівня торговельного обслуговування. Правила №104 поширюються на всіх суб'єктів господарювання на території України незалежно від форм власності, які пройшли державну реєстрацію в установленому порядку та здійснюють діяльність у сфері роздрібної торгівлі непродовольчими товарами.
Відповідно до пункту 6 Правил № 104 суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити приймання, зберігання і продаж у роздрібній мережі непродовольчих товарів відповідно до вимог законодавства. Непродовольчі товари, продаж яких може завдати шкоди здоров'ю людей, підлягають державній санітарно-епідеміологічній експертизі в установленому законодавством порядку.
Згідно з вимогами п. 13 Правил № 104 у торговельному (демонстраційному) залі мають бути виставлені наявні в суб'єкта господарювання товари або їх зразки в повному асортименті. Забороняється продаж товарів, що не мають відповідного маркування, належного товарного вигляду, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативно-правових актів, строк придатності яких минув, а також тих, що надійшли без документів, передбачених законодавством, зокрема, які засвідчують їх якість та безпеку.
Відповідно до пункту 15 Правил № 104 під час продажу непродовольчих товарів вітчизняного та іноземного виробництва працівники суб'єкта господарювання зобов'язані надати споживачам необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію в супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів товарів, щодо:
- назви товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються;
- основних властивостей товару, номінальної кількості (маси, об'єму тощо), умов використання;
- вмісту шкідливих для здоров'я речовин, що встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремих товарів, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами;
- наявності у складі продукції генетично модифікованих організмів;
- ціни (тарифу), умов та правил придбання товару;
- дати виготовлення;
- умов зберігання;
- гарантійних зобов'язань виробника (виконавця);
- правил та умов ефективного і безпечного використання товару;
- строку придатності (строку служби) товару, необхідних дій споживача після його закінчення, а також можливих наслідків в разі невиконання цих дій;
- найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Як випливає з вимог ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 42 Конституції України, держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів. Таким чином, контроль за якістю і безпечністю продукції гарантується державою, а право на безпечність та якість продукції є конституційним правом людини.
Відповідно до Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року № 667 (далі - Положення № 667), Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.
За змістом підпункту 6 пункту 4 зазначеного Положення, Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотримання законодавства про захист прав споживачів (у тому числі споживачів виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння): перевіряє додержання суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог законодавства про захист прав споживачів, а також правил торгівлі та надання послуг; проводить контрольні перевірки правильності розрахунків із споживачами за реалізовану продукцію відповідно до закону; накладає на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення за порушення законодавства про захист прав споживачів; передає матеріали перевірок на дії осіб, що містять ознаки кримінального правопорушення, органам досудового розслідування.
Відповідно до пунктів 1,13 частини 1 статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-ХІІ, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право: давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів /пункт 1/; накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України /пункт 13/.
У цій справі судом встановлено, що відповідачем здійснювався захід державного контролю - перевірка позивача з питань дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів, про що свідчать матеріали перевірки, і що не заперечується самим позивачем.
Як зазначається у описі виявлених порушень вимог законодавства (розділ Акту) позапланова перевірка проводиться за зверненням споживача.
Разом з тим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 6 та ст. 10 Закону № 877- V під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
При цьому, з тексту Направлення вбачається відсутність чітко поставлених питань, які підлягають з'ясуванню в межах перевірки.
У відповідності до абз. 5 ч.1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-У (надалі Закон № 877) ... позапланові заходи можуть проводитися за звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).
Частиною 2 ст. 6 Закону № 877 визначено, що «Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону»
Як випливає з матеріалів справи, зі змісту Замовлення-Договору купівлі-продажу № 31/07/20-1 від 31.07.2020, укладеного між ОСОБА_2 (Покупець) та ФОП ОСОБА_1 (Про, вбачається, що Продавець взяв на себе зобов'язання із власних матеріалів, власними силами, по індивідуальному замовленню Покупця, виготовити та передати Покупцю вольєр для собаки. У відповідності до умов укладеного Договору, загальна вартість Товару становила 57 000 грн., термін виготовлення 22 робочих дні.
Як вказує позивач 31.08.2020 повідомлено ОСОБА_2 про те, що вольєр для собаки виготовлено, проте після доставки виробу до замовника, остання відмовилася його оплачувати та приймати, посилаючись на те, що їй не підходить колір вольєру.
05.12.2020 позивач листом повідомив ОСОБА_2 , що враховуючи той факт, що вона без достатніх підстав відмовилася від прийняття товару, Продавець відмовляється від договору купівлі-продажу, сплачені кошти будуть повернені Покупцю після того, як виготовлений за індивідуальним замовленням товар буде реалізований.
При цьому, суд зосереджує увагу на тому, що споживач за власним бажанням звернулася до позивача з проханням виготовити виріб на замовлення, а не придбати вже готовий виріб.
Щодо посилання контролюючого органу на те, що позивачем споживачу під час виготовлення виробу не надана повна та достовірна інформація щодо товару, суд зазначає, що вказане частково спростовується змістом замовлення-договору купівлі-продажу № 31/07/20-1 від 31.07.2020.
Зокрема, Договором передбачено: найменування, комплектація, розмір, колір виробу, його вартість.
У своєму замовленні споживач чітко визначилася щодо побажань: вольєр з дерева; розмір 4000*2000; будка на дві собаки; матеріал: масив сосни; фарба: 101 жовтий 2 слої; лак: глянець; дах: бітумна черепиця соти; колір: червоний.
Відповідно до вимог п. 25 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» строк служби - календарний строк використання продукції за призначенням, починаючи від введення в обіг чи після ремонту, протягом якого виробник (виконавець) гарантує її безпеку та несе відповідальність за істотні недоліки, що виникли з його вини.
Частина 5 статті 6 вказаного Закону передбачає, що виробник (виконавець) зобов'язаний забезпечити використання продукції за призначенням протягом строку її служби, передбаченого нормативно-правовим актом або встановленого ним за домовленістю із споживачем, а в разі відсутності такого строку - протягом десяти років.
Виходячи з аналізу вказаних положень Закону, встановлення строку придатності або строку служби товару було визначено позивачем як необмежений.
Гарантійний термін був обумовлений Замовленням - Договором купівлі продажу № 31/07/20-1 від 31.07.2020 і складає 12 місяців.
Найменування та місце знаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції, щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування, зазначені в Замовленні - Договорі купівлі-продажу № 31/07/20-1 від 31.07.2020.
Як вказав позивач у позовній заяві і це не спростовано відповідачем, під час перевірки ним було надано відповідні сертифікати та документи на комплектуючи матеріали з яких був виготовлений виріб, а саме: копію Інструкції з експлуатації та зберігання виробів із дерева; копію Сертифікату відповідності на Техноніколь Гнучка черепиця; копію Висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи лакофарбових матеріалів № 12.2-18-3/21428 від 17.09.2020; копію Висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи лакофарбових матеріалів № 602-123-20-3/39684 від 20.12.2017; копію Протоколу №205/13-14 радіаційного дослідження деревини та продукції з деревини від 01.06.2020; копію Сертифікату на вміст радіоактивних речовин № 12 від 01.09.2020 пиломатеріалів; копію Сертифікату якості № 1-706 від 04.03.2019 продукції з металу; копію Сертифікату якості № Р 183650 продукції з металу.
Правовідносини за договорами про надання послуг, їх виконання, припинення чи розірвання регулюється загальними положеннями ЦК України та Закону України «Про захист прав споживачів» (ч. 1 ст. 10 Закону).
Стаття 4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування тощо.
Положеннями ч. 1 ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 2 ст. 673 ЦК України, у разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети з якою товар такого роду звичайно використовується.
Відповідно до ст. 707 ЦК України, покупець має право протягом чотирнадцяти днів з моменту продажу йому непродовольчого товару належної якості, обміняти його на аналогічний товар, а якщо у продавця немає необхідного для обміну товару, продавець має право повернути придбаний товар продавцеві та одержати сплачену за нього суму. Таке ж право покупця (споживача) на обмін товару належної якості, а в разі відсутності аналогічного товару для обміну, який влаштовує покупця, - на розірвання договору та одержання назад грошей, сплачених за товар, передбачено і ст. 9 Закону України Про захист прав споживачів.
Таким чином, суд зазначає, що на підставі Замовленням - Договору купівлі -продажу № 31/07/20-1 від 31.07.2020, який було укладено в письмовій формі, сторони вчинили відповідні дії на виконання умов цього договору. А саме з боку ОСОБА_2 була здійснена передоплата за виготовлення замовлення вольєра для собаки, а фізична особа-підприємець ОСОБА_1 виготовив продукцію у визначений договором строк.
А як було зазначено вище, згідно з вимогами ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суд вважає, що відповідач, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, не надав суду належних і допустимих у розумінні ст. 72 КАС України доказів, які б підтверджували правомірність винесення начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області Матвієнко О.В оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, не спростував тверджень позивача щодо відсутності в його діях складу правопорушень, за які його притягнуто до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, з урахуванням всього вищевказаного, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає необхідним визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 54 від 07.12.2020, винесену начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області Матвієнко О.В, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу у сумі 51 грн.
Водночас суд не погоджується з доводами позивача, що протокол складено неуповноваженою особою, головним спеціалістом відділу контролю у сфері торгівлі, робіт та послуг управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Київській обл. Єременко Н.О., а твердження позивача з приводу того, що за кожне окреме правопорушення має складатися окремий протокол, не ґрунтуються на положеннях КУпАП.
Також суд визнає помилковим твердження позивача про недопустимість накладення одного адміністративного стягнення за два різні правопорушення, оскільки ч. 2 ст. 36 КУпАП передбачено, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 155, 251, 258, 276, 280 КУпАП, ст. ст. 2, 77, 242, 286 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, третя особа: начальник Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області Матвієнко Олена Володимирівна про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 54 від від 07.12.2020, винесену начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області Матвієнко О.В, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155, ч. 1 ст. 156-1 КУпАП у виді штрафу у сумі 51 грн., а провадження по справі закрити.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Ю.С.Мицик